Форми, суб’єкти й об’єкти права власності на природні ресурси

Законодавство передбачає три форми власності на природні ресурси: державну, комунальну і приватну.

У приватній власності, за чинним законодавством, можуть перебувати:

— об’єкти тваринного світу, вилучені зі стану природної волі (ст.

— закриті природні водойми загальною площею до 3 га (ч. 2 ст. 59 ЗК);

— закриті земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 га (ч. 2, 3 ст. 56 ЗК);

— окремі території й об’єкти природо-заповідного фонду, землі рекреаційного призначення (ст. 4 Закону «Про природо-запо- відний фонд», ст. 52 ЗК);

— земельні ділянки сільськогосподарського призначення та інші земельні ділянки відповідно до ст. 22, 40—42, 54, 66, 67, 75, 76 ЗК.

У державній і комунальній власності перебувають природні об’єкти, що не перебувають у приватній власності. Віднесення природних об’єктів до державної та комунальної власності відбувається відповідно до закону.

Суб’єкти права власності на природні ресурси. Первинним суб’єктом права власності, згідно з Конституцією України, є український народ. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, передбачених Конституцією України. При цьому органи державної влади від імені держави як суб’єкта права державної власності відповідно до ст. 326 ЦК України, а органи місцевого самоврядування, створені територіальними громадами, здійснюють управління майном, що є в комунальній власності (ст. 372 ЦК України).

Суб’єктами права комунальної власності на землю та інші природні ресурси є територіальні громади сіл і селищ та міст. Згідно із Конституцією України (ст. 140), місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні ради то їхні виконавчі комітети. Найповніше питання комунальної власності врегульовані у ЗК. Згідно зі ст. 83 ЗК, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.

Суб’єктами права приватної власності за загальним правилом є фізичні та юридичні особи. Найдетальніше регулювання суб’єктного складу відносин власності здійснено в ЗК України стосовно земель (ст. 80—86 ЗК).

До об’єктів права власності належать природні об’єкти та їхні ресурси, а саме:

— земля, точніше, земельна ділянка (ст. 79 ЗК);

— надра, які включено до державного фонду надр (ст. 4,5

КупН); _

— ліс; відповідно до ст. 1 ЛК, всі ліси на території України становлять лісовий фонд України;

— води (водні об’єкти), які в сукупності становлять водний фонд України;

— об’єкти тваринного світу, визначення яких міститься в ст. 3 Закону України «Про тваринний світ»;

— території та об’єкти природо-заповідного фонду, склад якого визначено у ст. 3 Закону України «Про природо-заповідний фонд».

3.3.