Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права

Конституцією України встановлено поділ державної влади на: законодавчу, судову та виконавчу. Органи виконавчої влади посі-

дають особливе місце у системі суб’єктів адміністративного права, що відображується у їх статусові.

1) є системою органів, що функціонально реалізують виконавчу владу в державі у відповідності до нормативно закріпленого по­рядку;

2) є складовою публічної адміністрації і державного апарату в цілому;

3) їх об’єднано єдиним керівництвом і підпорядкуванням;

4) державою їх наділено компетенцією у сфері публічного адмі­ністрування і реалізації державної виконавчої влади;

5) є самостійними в організаційному та функціональному відно­шеннях у певних територіальних межах чи галузях^[CCXXIV];

6) створюються в установленому законом порядку спеціально для здійснення визначених управлінських функцій;

7) їх діяльність має вторинний та підзаконний характер, тому що компетенція реалізується виключно на підставі та на виконання закону;

8) для досягнення поставленої мети ці органи наділено правом широкого застосування заходів державного примусу;

9) є суб’єктами державної власності, що утримується за рахунок коштів державного бюджету;

10) мають статус юридичної особи.

Таким чином, орган виконавчої влади - це носій виконавчої влади, що реалізує надану коліпетенцію в закріпленій сфері віда­ння, що норліативно зафіксовано.

До системи органів виконавчої влади належать:

1) Кабінет Міністрів України [вищий рівень);

2) центральні органи виконавчої влади: а) міністерства; б) служ­би, агентства, інспекції, комісії; в) центральні органи виконавчої вла­ди зі спеціальним статусом; г) інші центральні органи виконавчої влади (центральний рівень);

3) місцеві органи виконавчої влади: а) місцеві державні адмі­ністрації; б) територіальні органи центрального органу виконавчої влади, які структурно не належать до місцевих державних адмініст­рацій (місцевий, або територіальний рівень).

Органи виконавчої влади можна класифікувати на види у залеж­ності від:

обсягу і характеру компетенції на: а) загальної компетенції (напр., Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації);

б) галузевої компетенції (напр., Міністерство освіти і науки України, Державна митна служба України тощо); в) спеціальної компетенції (напр., Національне агенство з питань запобігання корупції, Націо­нальне агентство України з питань державної служби тощо);

порядку вирішення питань на: а) єдиноначальні (напр., Мініс­терство освіти і науки України) та колегіальні (напр., Кабінет Міні­стрів України);

обсягу поширення компетенції по території на: загальнодер­жавні (напр., Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки України) та місцеві (напр., державні місцеві адміністрації);

функціонального призначення: а) міністерства; б) агентства;

в) інспекції; г) служби; д) комісії; ж) центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом; з) інші центральні органи виконавчої влади.

8.4.