1. Поняття «конкуренції» та підстави її прояву в публічному адмініструванні

Конкуренція – це суперництво між людьми, підприємствами, організаціями, територіями, які зацікавлені в досягненні однієї цілі. Існують дві основні групи методів конкуренції: цінові і нецінові.

Видами конкуренції, що виокремлюються в економіці та можуть бути спеціалізовані до публічного адміністрування є:

1) Функціональна – виникає внаслідок того, що одну й ту саму потребу можна задовольнити по-різному, тобто за рахунок широти і глибини асортименту однієї групи товарів.

2) Видова – випуск аналогічних товарів різними фірмами, або однією фірмою, але різного оформлення (тут важливим є образ фірми ­– торгова марка, знак).

3) Предметна – між аналогічними товарами різних фірм.

4) Цінова – найпростіший вид, коли ринок захоплюється зниженням ціни товару.

5) Прихована цінова – коли продукція вищої якості продається за ціною продукції конкуруючої фірми. Сюди ж відносяться зниження ціни споживання – збільшення економічності, довговічності, витрат експлуатації, розширення комплексу послуг.

6) Недобросовісна (незаконна) – імітація товарів відомих престижних фірм, таємна картельна угода для встановлення прихованої монополії тощо.

Окрім передостаннього, всі види приведені види конкуренції можна спостерігати і в публічному адміністрування, особливо при наданні публічних послуг. Підставами конкуренції в публічному адмініструванні зазвичай є: дублювання повноважень, нечіткість визначення компетенції, законодавчо закріплені преференції за певні показники роботи.