Використання електронного врядування в публічному адмініструванні

6.8.1. Поняття електронного врядування

Перехід до інформаційного суспільства передбачає трансформа­цію політичних інститутів і публічного адміністрування з урахуван­ням нових досягнень науки.

Концепцією розвитку електронного урядування в Україні, схва­леною Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 р. № 649 передбачено, що електронне врядування - це форма органі­зації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно- телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян.

6.8.2. Елементи електронного врядування

У наукові літературі наводиться значна кількість різнови­дів класифікацій змісту електронного врядування. Проте, на наш погляд, найбільш слушним із них є той, який законодавчо закріп­лений в адміністративному акті Кабінету Міністрів України - Розпорядженні від 20.09.2017 р. № 649 «Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні».

Виходячи з положень аналізованого Розпорядження, доцільно виділити такі елементи електронного врядування:

1. Надання публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу за допомогою інформаційно-комунікацій­них технологій, що здійснюється через забезпечення прозо­рих, безпечних і некорупційних, найменш витратних, швидких і зручних електронних послуг; реалізацію принципу єдиного вікна («one-stop-shop») через забезпечення розвитку та функці­онування Єдиного державного порталу адміністративних послуг; електронні публічні закупівлі, електронні аукціони; оприлюд­нення публічної інформації у формі відкритих даних, електронних звернень та електронних петицій; електронну ідентифікацію фізичних осіб, зокрема через реалізацію принципу «single-sign-on» щодо впровадження інтегрованої системи електронної ідентифі­кації та автентифікації.

2. Здійснення державного управління за допомогою інфор­маційно-комунікаційних технологій - електронної взаємодії через автоматизований обмін даними між інформаційно-телеко­мунікаційними системами органів влади, а також транскордон­ною електронною інформацією з публічною адміністрацією зару­біжних країн-сусідів; взаємодії; використання електронного документообігу; здійснення електронного врядування базовими галузями, зокрема з використанням перспективних геоінформа- ційних технологій, технологій опрацювання даних великих обся­гів (Big Data) і Blockchain)^[CLXXXVII].

3. На наш погляд, до цієї системи слід додати ще громадський електронний контроль за діяльністю суб'єктів публічної адмі­ністрації, зокрема для цього створює благодатні умови законо­давчо закріплена вимога обов'язкового оприлюднення (надання) інформації до Єдиного державного реєстру декларацій особами,

Глава І. Загальне адміністративне право України уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування¹.

6.8.3. Співвідношення понять «електронне врядування», «електронна держава», «електронна демократія», «електронний парламент», «електронний уряд», «електронний суд»

В юридичній літературі існують певні тенденції щодо розуміння змісту категорій у сфері діяльності публічної адміністрації з вико­ристанням «електронних інструментів».

Найбільш широкою категорією є електронна демократія - використання інформаційно-комунікаційних технологій у діяль­ності публічної адміністрації, інформатизація всіх сфер суспільного життя; процес забезпечення двосторонньої взаємодії громадян і держави в забезпеченні впливу на всі процеси державного й суспільного життя в країні. Електронне врядування є невід'ємним елементом електронної демократії.

Електронна держава - втілена в особі уповноважених орга­нів форма організації суверенної влади, яка функціонує з метою надання електронних послуг представникам громадянського суспільства^{[188] [189].}

Електронний парламент - орган законодавчої влади, що як один із центрів концентрації політичної влади спрямований на забезпечення ефективної взаємодії між парламентарями і пред­ставниками громадянського суспільства з використанням інфор­маційно-комунікаційних технологій на засадах верховенства права, прозорості, доступності та підзвітності діяльності.

Електронний суд - форма електронної демократії, що стосу­ється суцільної інформатизації всіх ланок та інстанцій судового

процесу, судових процедур та ін. з метою забезпечення ефектив­ності здійснення правосуддя та задоволення публічного інтересу¹.

При цьому треба зазначити, що електронне врядування і кате­горії електронного парламенту й суду є такими, що існують пара­лельно та відбивають особливості відповідно електронного інстру­ментарію виконавчої, законодавчої та судової гілок влади.

Електронний уряд - єдина інфраструктура ефективної та/або продуктивної взаємодії публічної адміністрації з усіма пред­ставниками громадянського суспільства на основі повсюдного викривання інформаційно-комунікативних технологій в аспекті підвищення політичної участі та впровадження більшої кількості та/або кращої якості інформації та інших послуг назовні для фізичних і юридичних осіб, а також внутрішньо для публічної адміністрації^{[190] [191].}

Електронний уряд є невід'ємною складовою електронного вряду­вання та наповнений численними вертикальними й горизонталь­ними зв'язками.

Запитання і завдання

1. Які ознаки притаманні інструменту публічного адміністру­вання?

2. Які існують інструменти публічного адміністрування?

3. За якими правилами суб'єкти публічної адміністрації підби­рають інструменти публічного адміністрування?

4. Яке юридичне значення має нормативний акт суб'єкта публічного адміністрування?

5. Здійсніть класифікацію нормативних актів.

6. Які вимоги висуваються до нормативних актів?

7.

8. За якими критеріями може бути здійснено класифікаційний розподіл адміністративних актів?

9. Чим відкликання адміністративного акта відрізняється від його скасування?

10. Схарактеризуйте стадії процедури ухвалення (видання) адміністративного акта.

11. Назвіть підстави визнання адміністративного акта недійсним. Які наслідки такого рішення?

12. Які підстави розмежування адміністративних і приватнопра­вових договорів?

13. Які вимоги висуваються до адміністративних договорів? Які наслідки їх недотримання?

14. Які підстави визнання адміністративного договору нікчем­ним?

15. Що розуміється під актом планування і чим він відрізняється від адміністративних актів, нормативних актів та адміністратив­них договорів?

16.За якими критеріями можна класифікувати плани в діяльно­сті суб'єктів публічного адміністрування?

17.Які існують елементи електронного врядування?

Література для поглибленого вивчення

1. Адміністративне право України: підручник / за заг. ред. Т. Коломоєць. Київ: Істина, 2012. 528 с.

2. Афанасьєв К. Адміністративний договір як форма держав­ного управління (теоретико-правовий аспект) : дис... канд. юрид. наук : 12.00.07. Луганськ, 2002. 191 с.

3. Барікова А. Електронна держава: нова ефективність уряду­вання: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2016. 224 с.

4. Біла В. Адміністративний договір в діяльності органів державної податкової служби України : дис.. канд. юрид. наук : 12.00.07. Ірпінь, 2011. 192 с.

5. Галунько В., Курило В., Короєд С. та ін. Адміністративне право України. Т.1. Загальне адміністративне право: навчальний посібник Херсон: Грінь Д.С., 2015. 272 с.

6. Горбулін В., Грицяк Н., Семенченко А. та ін. Електронне уряду­вання: підручник / за заг. ред.проф. Ю. Ковбасюка. Київ: НАДУ, 2014. 352 с.

7. Дубов Д. Основи електронного урядування: навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 176 с.

8. Завальна Ж. Адміністративний договір: теоретичні засади та застосування : автореф.

9. Колпаков В., Кузьменко О., Пастух І. та ін. Курс адміністратив­ного права України: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2012. 808 с.

10. Мандюк О. Індивідуальні адміністративні акти : теорія і прак­тика застосування : дис.... канд. юрид. наук : 12.00.07. Львів, 2017. 214 с.

11. Мельник Р., Бевзенко Р. Загальне адміністративне право: навчальний посібник. Київ: Ваіте, 2014. 376 с.

12. Патерило І. Сутність та особливості адміністративних актів як основних інструментів діяльності суб'єктів публічної адміні­страції. Науковий вісник Ужгородського національного універси­тету. Серія : Право. 2015. Випуск 31.Том 3. С. 10-14.

13. Скворцов С. Адміністративний договір як засіб управлінської діяльності : дис. канд. юрид. наук : 12.00.07. Одеса, 2005. 229 с.

14. Тимощук В. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії : монографія. Київ: Конус-Ю, 2010. 296 с.