Розуміння адміністративної процедури

7.1.1. Поняття та ознаки адміністративної процедури

Термін «процедура» походить від лат. procedo, що означає «проходжу, просуваюсь». Сучасна юридична природа адміністра­тивної процедури базується:

- на положеннях Конституції України, які зокрема конста­тують потребу для органів публічної адміністрації: діяти відпо­відно до певного порядку (процедури) на підставі, у межах повно­важень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.

- на концепції адміністративної реформи України^[CXCII];

- на теоретичних напрацюваннях українських адміністрати- вістів, які стосуються обґрунтування самої ідеї адміністративних процедур та їх місця в системі адміністративного права й адміні­стративного процесу.

Виокремлюються три складники адміністративного процесу:

1) адміністративно-судовий процес, у межах якого здійсню­ється розгляд публічних правових конфліктів в адміністративних судах;

2) адміністративно-управлінський процес, у межах якого здійс­нюється виконавчо-розпорядча діяльність органів публічної адмі­ністрації;

3) адміністративно-юрисдикційний процес, у межах якого здійс­нюється розгляд справ про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного примусу^[CXCIII].

При цьому адміністративно-управлінський процес реалізується саме через адміністративні процедури, які впорядковують діяль­ність органів публічної адміністрації з вирішення конкретних адмі­ністративних справ.

Ознаками адміністративної процедури є такі:

- базується на нормах чинного законодавства;

- визначає порядок розгляду адміністративних справ;

- упорядковує повсякденну діяльність суб'єктів публічного адміністрування;

- спрямована на реалізацію та захист прав, свобод і законних інтересів окремої фізичної та юридичної особи;

- завершується ухваленням адміністративного акта.

Особливість сучасного розуміння сутності адміністративних процедур полягає в тому, що, незважаючи на їх соціальну важливість і затребуваність, наразі в Україні ще не прийнято єдиного норма­тивно-правового акта рівня Закону, який би врегульовував ці питання. Існує декілька альтернативних законопроектів, зокрема і проектів кодифікованих нормативно-правових актів. Водночас найбільшдотичнимидопроблематикиправовогорегулюванняадмі- ністративних процедур вважаються закони України від 2.10.1996 р. № 393 «Про звернення громадян», від 6.09.2012 р. № 5203-VI «Про адміністративні послуги», від 19.05.2003 р. № 966-IV «Про соці­альні послуги», від 20.03. 2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» тощо.

Отже, під адміністративною процедурою потрібно розуміти встановлений чинним законодавством порядок розгляду суб'єк­тами публічного адміністрування індивідуальних адміністра­тивних справ щодо реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів окремої фізичної та юридичної особи, що завершується ухваленням адміністративного акта.

7.2.