4. Порушення норм культури та етики невладною стороною публічної взаємодії: способи протидії та правові наслідки

Якщо виходити із аналогії правових наслідків неетичної поведінки суб’єкта владних повноважень, то можемо відмітити, що:

1) Процедурні наслідки неетичної поведінки приватної особи (наприклад у вигляді відмови у розгляді звернення) практично не передбачаються.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про звернення громадян»^{^[66]} подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством; однак, така відповідальність не встановлена. Відмовити у розгляді, виходячи зі змісту ст. 8 закону також не можна.

2) Адміністративна відповідальність для приватних осіб за неетичну поведінку (неповагу, образу) стосовно окремих службовців передбачена (ст. 185-3 – 185-9 КУпАП). Інші ж службовці можуть звернутися за захистом лише при наявності у діях приватної особи ознак «звичайних» проступків, в першу чергу – дрібного хуліганства (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян – ст. 173 КУпАП).

<< | >>

↑

Источник: Білокур Є.І., Хамходера О.П., Авдєєв О.Р. Публічне адміністрування: навчальний посібник / Є.І. Білокур, О.П. Хамходера, О. Авдєєв 2019. 142 с.. 2019

Еще по теме 4. Порушення норм культури та етики невладною стороною публічної взаємодії: способи протидії та правові наслідки:

- Административное право зарубежных стран - Административное право России - Адміністративне право України -