3. Відповідальність публічних службовців за порушення правил професійної етики

В п. 11 Правил етичної поведінки державних службовців закріплено, що за їх порушення державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Закон України «Про державну службу» визначає порушення правил етики поведінки дисциплінарним проступком, за вчинення якого може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність; звільнення за вказані порушення (навіть вчинені повторно) не передбачено.

Водночас, слід виділити інші дисциплінарні проступки, об’єктивна сторона яких може полягати у порушенні етичних вимог, за що передбачаються й інші види стягнень:

1) дії, що шкодять авторитету державної служби (догана, а при повторності – попередження про неповну службову відповідність);

2) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця, що є водночас вимогою етичної поведінки (попередження про неповну службову відповідність);

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу (звільнення).

Окрім дисциплінарної відповідальності, за порушення правил етичної поведінки може наставати і адміністративна, відповідно до 2х статтей КУаАП: 172-7 «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», 172-8 «Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень»^[65].

Також можлива процедурна «відповідальність», коли неетична поведінка посадової особи розцінюється як ознака упередженості та підстава для усунення (відводу) конкретного службовця із адміністративного провадження. Так, ст. 30 проекту Адміністративно-процедурного кодексу передбачає, посадова або службова особа адміністративного органу, яка розглядає адміністративну справу, зобов’язана заявити про самовідвід або може бути відведена, якщо вона має або може мати особисту, пряму чи опосередковану (непряму) заінтересованість у результатах розгляду та/або вирішення адміністративної справи або за наявності інших обставин, які викликають або можуть викликати сумнів у неупередженості адміністративного органу.