Відповідальність за порушення правил ТА ОБМЕЖЕНЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ

Вирішення завдань адміністративного нагляду забезпечується можливістю притягнення до відповідальності осіб, які перебува­ють під адміністративним наглядом, порушують правила адмініст­ративного нагляду і встановлені до них обмеження, які вони по­винні неухильно виконувати.

Кожний піднаглядний відповідно до статті 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» зобов'язаний:

а) прибути у визначений установою виконання покарань тер­мін в обране ним місце проживання і зареєструватися в органі (відділі, відділенні) поліції;

б) з’являтися за викликом поліції (дільничного офіцера полі­ції) у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з пи­тань, пов’язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

в) повідомляти працівників поліції, які здійснюють адмініст­ративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

г) у разі виїзду в особистих справах з дозволу поліції (дільнич­ного офіцера поліції) в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

Адміністративна відповідальність за порушення правил та обмежень адміністративного нагляду передбачається статтею 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984^[71] (далі - КУпАП України).

Диспозицією частини 1 ст. 187 КУпАП України визначено, які саме порушення правил адміністративного нагляду тягнуть за собою адміністративну відповідальність:

1) неявка за викликом органу поліції в указаний термін і нена- дання усних або письмових пояснень з питань, пов’язаних із вико­нанням правил адміністративного нагляду;

2) неповідомлення працівників органу поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визна­чений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

4) порушення заборони перебування у визначених місцях рай­ону (міста);

5) нереєстрація в органі (відділі, відділенні) поліції.

Кваліфікуючою обставиною визначено повторність учинення порушення правил адміністративного нагляду протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Доказування факту умисного порушення піднаглядним правил нагляду покладається на відділ поліції. Доказами в таких випадках можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких поліція вста­новлює наявність або відсутність у діях піднаглядного складу по­рушення, його винуватість та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про порушення правил нагляду, поясненням свідків, самого піднагляд­ного й іншими доказами.

Щодо кожного випадку виявленого порушення правил адміні­стративного нагляду працівник поліції складає протокол установ­леної форми (ст. 254-256 КУпАП України). Належним чином офор­млений протокол про порушення правил адміністративного на­гляду направляється до суду за місцем проживання піднаглядної особи. До протоколу додаються копії постанови про встановлення адміністративного нагляду та про встановлення обмежень, якщо нагляд установлювався з ініціативи установ виконання покарань для того, щоб суддя під час розгляду справи пересвідчився, що це є піднаглядна особа, щодо якої встановлено конкретні обмеження.

Частиною 1 ст. 187 КУпАП України передбачено санкцію у ви­гляді штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян. Якщо особа протягом року після накладення адміні­стративного стягнення порушила правила адміністративного на­гляду, до неї застосовуються штраф від десяти до п’ятнадцяти не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсо­тків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостат­нім, - адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність за порушення правил адмініст­ративного нагляду передбачається статтею 395 Кримінального кодексу України від 05.04.2001^[72] і настає у разі:

- самовільного залишення піднаглядним місця проживання з метою ухилення від нагляду;

- неприбуття без поважних причин у визначений строк до об­раного місця проживання особи, щодо якої встановлено адмініст­ративний нагляд, у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Статтею 395 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність у вигляді арешту на строк до шести місяців.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність адміністративного нагляду органів На­ціональної поліції.

2. Назвіть ознаки адміністративного нагляду органів Націо­нальної поліції.

3. На які види та за якими критеріями поділяють адміністра­тивний нагляд органів Національної поліції?

4. Охарактеризуйте загальний адміністративний нагляд ор­ганів Національної поліції.

5. Охарактеризуйте спеціальний адміністративний нагляд органів поліції.

6. Розкрийте сутність адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

7. Назвіть правову основу здійснення адміністративного на­гляду органами Національної поліції.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. До видів адміністративного нагляду поліції відносять:

а) загальний і спеціальний;

б) загальний та особливий;

в) загальний, спеціальний, особливий;

г) спеціальний та особливий.

2. Адміністративний нагляд поліції розглядається як:

а) різновид державного відомчого контролю;

б) різновид надвідомчого державного контролю;

в) складова загального нагляду за додержанням стану законності;

г) правильна відповідь відсутня.

3. До специфічних ознак адміністративного нагляду полі­ції доцільно віднести:

а) надвідомчий характер;

б) профілактичну спрямованість;

в) організуючу спрямованість;

г) усі відповіді є правильними.

4. Надвідомчий характер адміністративного нагляду по­ліції знаходить свій прояв у:

а) спостереженні за об'єктом, не підпорядкованим поліцейсь­кому по службі, що належить до іншого відомства;

б) спостереженні за об'єктом, підпорядкованим поліцейському по службі;

в) спостереженні за всіма об'єктами;

г) правильна відповідь відсутня.

5. Загальний характер адміністративного нагляду поліції виявляється таким чином:

а) реалізується переважною більшістю підрозділів поліції;

б) реалізується в усіх підконтрольних поліції сферах життєді­яльності;

в) поліція має широке коло повноважень щодо здійснення ад­міністративного нагляду;

г) усі відповіді є правильними.

6. Організуюча спрямованість адміністративного нагляду поліції знаходить свій прояв у:

а) впорядкуванні суспільних відносин у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку;

б) поновленні суспільних відносин, що зазнали небажаного впливу внаслідок протиправних дій;

в) визначенні специфіки адміністративного нагляду поліції;

г) усі відповіді є правильними.

7. Профілактична спрямованість адміністративного на­гляду поліції проявляється у:

а) виявленні умов, що сприяють злочинам та іншим правопо­рушенням;

б) здійсненні впливу на осіб, схильних до антигромадської по­ведінки, з метою недопущення з їх боку протиправних діянь;

в) припиненні правопорушення та забезпеченні невідворотно­сті відповідальності порушника;

г) усі відповіді є правильними.

8. Ініціативний характер адміністративного нагляду по­ліції виявляється в:

а) його ініціюванні громадянами шляхом направлення до ор­ганів поліції своїх звернень (скарг, заяв);

б) його ініціюванні органами прокуратури;

в) здійсненні головним чином з ініціативи самих працівників поліції;

г) правильна відповідь відсутня;

9. Адміністративний нагляд є складовою:

а) адміністративної діяльності поліції;

б) профілактичної діяльності поліції;

в) превентивної діяльності поліції;

г) правильна відповідь відсутня.

10. До об'єктів адміністративного нагляду поліції слід ві­днести:

а) публічний порядок і безпеку;

б) забезпечення безпеки дорожнього руху;

в) дозвільну систему;

г) усі відповіді є правильними.