Прийом на службу в органи та підрозділи Національної поліції. Порядок призначення НА ПОСАДИ, ПЕРЕМІЩЕННЯ І ПРОСУВАННЯ по службі. Службове атестування

Призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенкла­тури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для при­значення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згід­но з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутріш­ніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Призначення на посади курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підго­товку поліцейських, здійснюють керівники таких закладів.

Накази про зарахування поліцейських курсантами, слухачами денної форми навчання до вищих навчальних закладів із специфі­чними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейсь­ких, є підставою для звільнення таких осіб зі штатних посад, які вони обіймають в органах (закладах, установах) поліції^[73].

Випускники вищих навчальних закладів із специфічними умо­вами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, після закінчення навчання призначаються на посади в органах (закла­дах, установах) поліції наказами посадових осіб поліції.

Перед вибуттям до нового місця служби поліцейський має: зда­ти всю службову документацію, закріплені за ним спеціальні засоби, зброю, закріплені за ним матеріальні цінності, закріплені за полі­цейським, не пізніше ніж через місяць від дня одержання органом (закладом, установою) витягу з наказу про переміщення по службі. До зазначеного строку не зараховується час перебування поліцей­ського у відпустці, відрядженні чи на лікарняному.

На службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, неза­лежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майново­го стану та місця проживання, які володіють українською мовою.

Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізич­ної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною 2 ст. 61 За­кону України «Про Національну поліцію», а також особи, які:

1) відмовляються від узяття на себе зобов'язань дотримувати­ся обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визна­чених законом;

2) особи, які були звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України «Про очищення влади».

Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з метою визначення стану їхнього здоров'я зобов'язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної під­готовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідність стану здоров'я кандидатів вимогам до посади визначає військово-лікарська комісія (ВЛК) згідно із наказом МВС України від 03.04.2017 № 285^[74] та наказом МВС України від 17.12.2015 № 1583^[75]. Огляд ВЛК охоплює фізичне і психологічне обстеження та передбачає огляд лікарями-спеціалістами, прове­дення аналізів і тестів, отримання електрокардіограми (ЕКГ) та знімка флюорографії. Отримати результати необхідних аналізів, ЕКГ та флюорографії можна в день проходження ВЛК або заздале­гідь в іншому медичному закладі, якщо кандидат бажає прискори­ти процес обстеження.

Для проходження медичного огляду необхідно мати такі до­кументи:

- паспорт;

- витяг з медичної картки за останні 5 років (видається в медичному закладі за місцем реєстрації, проживання, навчання чи роботи);

- військовий квиток або приписне посвідчення (для військо­возобов’язаних);

- за наявності відмітки «не придатний» у військовому квит­ку - повний пакет медичних документів, що уточнюють діагноз у межах зазначеної статті;

- сертифікати психіатра (форма 122-2/о) та нарколога (фор­ма 140/о), що будуть потрібні для огляду у психіатра.

Медичний огляд проводиться на базі лікувально-профілактич­них установ МВС України.

Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводиться спеціальна перевір­ка, порядок проведення якої визначається законом та іншими но­рмативно-правовими актами.

Для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об’єктивного оцінювання про­фесійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, від­повідності їх посаді, визначення перспективи службового викорис­тання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії. До складу поліцейської комісії апарату центрального органу уп­равління поліції входять п’ять осіб:

1) два представники, визначені Міністром внутрішніх справ України, не з поліцейських;

2) один представник, визначений керівником поліції;

3) два представники громадськості, рекомендовані Уповнова­женим Верховної Ради України з прав людини, з осіб, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості та суспільний авторитет.

До складу поліцейської комісії територіальних органів поліції входять п’ять осіб:

1) один представник, визначений Міністром внутрішніх справ України, не з поліцейських;

2) один представник, визначений керівником поліції;

3) один представник, визначений керівником відповідного те­риторіального органу (закладу, установи) поліції;

4) два представники громадськості, обрані відповідною облас­ною радою, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Київ­ською міською радою, Севастопольською міською радою, з осіб, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості та суспільний авторитет.

Основними повноваженнями поліцейської комісії є:

1) проведення відбору (конкурсу) на службу в органи (заклади, установи) поліції, крім прийому на навчання до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють під­готовку поліцейських;

2) проведення конкурсу для призначення на вакантну посаду.

Поліцейські комісії територіальних органів поліції діють на постійній основі.

Максимальний строк повноважень члена поліцейської комісії становить три роки. Таж сама особа може здійснювати повнова­ження члена поліцейської комісії лише протягом одного трирічно­го строку. Повторне призначення на посаду члена поліцейської комісії забороняється. Члени поліцейських комісій можуть не при­пиняти виконання своїх основних службових обов’язків за місцем основної роботи (служби).

Забезпечення діяльності та проведення засідань поліцейських комісій здійснює апарат відповідного підрозділу поліції.

Повноваження члена поліцейської комісії припиняються:

1) у разі закінчення строку, на який призначено члена полі­цейської комісії;

2) якщо член поліцейської комісії подав заяву про припинення повноважень за власним бажанням;

3) якщо він не може виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

4) якщо обвинувальний вирок щодо члена поліцейської комісії набув чинності;

5) якщо член поліцейської комісії припинив громадянство або набув громадянства іншої держави;

6) якщо його визнано безвісти відсутнім або оголошено поме­рлим;

7) у разі смерті члена поліцейської комісії;

8) у разі обмеження його цивільної дієздатності або визнання його недієздатним;

9) у разі застосування до члена поліцейської комісії заходів адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Рішення про припинення повноважень члена поліцейської ко­місії ухвалює посадова особа або орган, що призначив (обрав) від­повідного члена поліцейської комісії.

Поліцейська комісія обирає таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу голову поліцейської комісії і секре­таря поліцейської комісії.

Голова поліцейської комісії організовує роботу комісії, визна­чає обов’язки секретаря комісії, веде засідання комісії. Обов’язки голови поліцейської комісії в разі його відсутності виконує секре­тар комісії.

Засідання поліцейської комісії проводяться відкрито і гласно, крім випадків, визначених законом.

Голова поліцейської комісії визначає дату, час і місце прове­дення засідання комісії, перелік питань, що виносяться на засідан­ня, та оприлюднює цю інформацію на офіційному веб-порталі ко­місії не пізніше ніж за два дні до засідання.

Член поліцейської комісії уповноважений:

1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, брати участь у їх дослідженні та перевірці;

2) зазначати свої мотиви та міркування, а також надавати до­даткові документи з питань, що розглядаються;

3) вносити пропозиції щодо проєкту рішення поліцейської ко­місії з будь-яких питань та голосувати «за» або «проти» того чи іншого рішення;

4) висловлювати письмово окрему думку щодо рішення полі­цейської комісії;

5) здійснювати інші повноваження, визначені законом.

Член поліцейської комісії повинен бути відведений, якщо є ін­формація про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. Якщо такі обставини існують, він повинен заявити самовідвід. Із тих само підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких або за зверненням яких поліцей­ська комісія може ухвалити рішення.

Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім’я голови поліцейської комі­сії. Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити із заявою про відвід члена комісії, якому заявлено відвід. Рішення про відвід (самовідвід) ухвалює поліцейська комісія більшістю голосів членів, які беруть участь у засіданні. Член комісії, щодо якого ухвалюється рішення про відвід (самовідвід), не бере участі в голосуванні. Полі­цейська комісія проводить голосування за відсутності особи, щодо якої ухвалюється рішення, і запрошених осіб.

Рішення поліцейської комісії викладаються в письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад ко­місії, питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення. Рі­шення підписують головуючий і члени комісії, які брали участь в ухваленні рішення.

Окрема думка члена поліцейської комісії викладається в пись­мовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні.

Порядок діяльності поліцейських комісій визначається мініст­ром внутрішніх справ України з урахуванням положень Закону України «Про Національну поліцію».

Для виконання покладених на поліцейську комісію повнова­жень її члени користуються правом доступу до публічної інформації поліції, в тому числі з обмеженим доступом, крім таємної інформації.

З метою добору осіб, здатних професійно виконувати повно­важення поліції та посадові обов'язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених Законом України «Про Націо­нальну поліцію», проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади (далі - конкурс).

Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня про­фесійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандида­тів на прийняття на службу та зайняття вакантної посади. Конкурс на службу в поліції обов'язково проводиться серед осіб, які вперше приймаються на службу в поліції, з призначенням на посади моло­дшого складу поліції.

Комплектуванню в порядку просування по службі посад моло­дшого, середнього та вищого складу поліції, крім випадку, перед­баченого частиною 3 ст. 62 Закону України «Про Національну полі­цію», за рішенням керівника, уповноваженого призначати на такі посади, може передувати або проведення конкурсу, або проведен­ня атестації.

Конкурс проводиться відповідно до Типового порядку прове­дення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади (далі - Типовий порядок проведення конкурсу), що затвер­джується Міністром внутрішніх справ України.

Типовий порядок проведення конкурсу визначає:

1) умови проведення конкурсу;

2) вимоги до оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу;

3) повноваження поліцейської комісії під час проведення кон­курсу;

4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі;

5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання кандидатів на службу в поліції та/або на зайняття вакантних посад;

6) методи оцінювання кандидатів на службу в поліції та/або на зайняття вакантних посад державної служби.

Рішення про оголошення конкурсу ухвалює керівник органу поліції, якому надано право приймати громадян на службу в поліції та/або призначати на відповідну вакантну посаду.

Конкурс проводиться відповідною поліцейською комісією.

Інформація (оголошення) про вакантні посади в поліції і про проведення конкурсу оприлюднюється відповідно до Закону Укра­їни «Про Національну поліцію» і Типового порядку проведення конкурсу на офіційному веб-порталі центрального органу управ­ління поліції, відповідного територіального органу (закладу, уста­нови) поліції. В оголошенні про проведення конкурсу зазначаються:

1) місцезнаходження поліцейської комісії, яка проводить кон­курс;

2) назва вакантної посади;

3) стислий зміст службових обов’язків;

4) умови грошового забезпечення;

5) вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня, напряму підго­товки (спеціальності), досвіду роботи, у тому числі в поліції, та інші вимоги до рівня професійної компетентності кандидата на посаду відповідно до кваліфікаційних вимог до цієї посади, а також вимог до осіб, які приймаються на службу в поліції;

6) інформація щодо строковості чи безстроковості призначен­ня на посаду;

7) перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання;

8) дата і місце проведення конкурсу;

9) прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення кон­курсу.

Строк подання документів для участі в конкурсі не може ста­новити менше 10 та більше 30 календарних днів із дня опубліку­вання оголошення про проведення конкурсу.

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає у визначеному порядку до поліцейської комісії такі документи:

1) письмову заяву про участь у конкурсі, в якій також зазнача­ється про надання особою згоди на проведення спеціальної переві­рки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» і на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

2) копію паспорта громадянина України;

3) копії документів про освіту;

4) особову картку визначеного зразка, автобіографію та фото­графії розміром і в кількості, визначених Типовим порядком про­ведення конкурсу;

5) декларацію, визначену Законом України «Про запобігання корупції»;

6) копію трудової книжки (за наявності);

7) медичну довідку про стан здоров'я, форму і порядок надан­ня якої визначають спільно центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері державної служби та центра­льний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реа­лізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

8) копію військового квитка або посвідчення особи військово­службовця (для військовозобов'язаних або військовослужбовців).

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, перед складанням кваліфікаційного іспиту пред'являє поліцейській комісії паспорт громадянина України.

Заборонено вимагати в особи, яка претендує на зайняття ва­кантної посади в поліції, документи, не визначені Законом України «Про Національну поліцію», якщо надання інших документів не визначено законом.

Служба персоналу (кадрового забезпечення) органу поліції, де проходить конкурс, проводить перевірку документів, поданих кан­дидатами, на відповідність загальним вимогам та інформує про це поліцейську комісію. Кандидати, які пройшли перевірку, проходять тестування, співбесіду та інші види оцінювання відповідно до Ти­пового порядку проведення конкурсу.

У разі подання заяви про участь у конкурсі лише однією осо­бою така особа проходить у встановленому порядку конкурсний відбір, за результатами якого ухвалюється рішення про її прийняття на службу до поліції та/або призначення на посаду чи про відмову в такому прийнятті та/або призначенні.

Засідання поліцейської комісії під час проведення конкурсу є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.

На засіданні поліцейської комісії на час проведення конкурсу її члени:

1) вивчають результати проведеної перевірки документів ка­ндидатів;

2) проводять відбір кандидатів з використанням видів оціню­вання відповідно до Типового порядку проведення конкурсу;

3) проводять співбесіду з кандидатами з урахуванням резуль­татів тестування;

4) особисто оцінюють рівень професійної компетентності пре­тендентів, які відповідають умовам конкурсу, та визначають в осо­бистому порядку їх загальний рейтинг;

5) за результатами складення загального рейтингу претенде­нтів, які відповідають умовам конкурсу, визначають переможця конкурсу.

Рішення поліцейської комісії за результатами конкурсу вважа­ється ухваленим, якщо за нього проголосувала більшість від її складу.

Рішення поліцейської комісії оформлюється протоколом, який присутні на її засіданні члени комісії підписують не пізніше насту­пного дня після проведення засідання.

Інформація про переможців конкурсу оприлюднюється не піз­ніше наступного дня після підписання протоколу засідання полі­цейської комісії відповідно до Типового порядку проведення кон­курсу.

На вакантну посаду поліцейського призначається переможець конкурсу в разі його проведення.

Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, ро­зпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Атестування поліцейських проводиться з метою оцінювання їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та квалі­фікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться:

1) у разі призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї по­сади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішен­ня про проведення атестування ухвалюють керівник поліції, керів­ники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування полі­цейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстро­ково (до виходу на пенсію або у відставку) за умови успішного ви­конання службових обов’язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Слід зазначити, що служба в поліції є державною службою осо­бливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Оригінальне науково-теоретичне трактування державної слу­жби в органах поліції в адміністративно-правовому аспекті пропо­нує Д. Л. Лемеш. На його думку, це особливий вид адміністративно- службової діяльності, яка передбачає здійснення спеціальним суб’єктом - поліцейським - частини функцій і завдань держави у сфері забезпечення публічної безпеки та порядку, охорони прав та інтересів громадян та інших осіб, які потребують надання поліцей­ської допомоги, протидії злочинам і правопорушенням, у порядку та в межах повноважень, визначених законодавством^[76]. Таким чи­ном, науковець, характеризуючи державну службу в поліції в адмі­ністративно-правовій площині, досить детально визначає юриди­чний зміст тієї частини функцій і завдань держави, які мають здій­снювати поліцейські, що за своїм особливим правовим статусом є спеціальними суб’єктами адміністративно-службової діяльності в адміністративному праві. Із цього приводу слід зауважити, що поліцейський - суб'єкт різногалузевих правових відносин, оскільки він вступає, з одного боку, в конституційні правовідносини, пов'я­зані з реалізацією конституційних прав на працю та рівного досту­пу до державної служби, а з іншого боку, - в адміністративно- правові, пов'язані з виконанням вимог служби в поліції, адмініст­ративно-управлінських функцій тощо^[77].

Досліджуючи зміст і специфіку служби в правоохоронних ор­ганах, зокрема в Національній поліції, Р. Г. Ботвінов розглядає пуб­лічну службу в органах внутрішніх справ з позиції формування організаційних засад державного апарату та зазначає, що це діяль­ність держави щодо формування професійного кадрового ядра з метою виконання завдань стосовно реалізації правоохоронних функцій. У цьому сенсі система правоохоронних органів вибудову­ється з метою виконання та забезпечення виконання обов'язків держави, зокрема покладених на неї Конституцією України. З по­зиції практичного здійснення завдань і функцій автор уважає, що державна служба в органах внутрішніх справ є одним із видів пла­тної суспільно корисної діяльності. Вона безпосередньо не стосу­ється продукування ні матеріальних, ні духовних цінностей. Орга­ни внутрішніх справ становлять своєрідний механізм у державно- правовій системі, здатний перекладати правові настанови на пове­дінку людей, а професійна робота співробітників цих органів є без­посередньо пов'язаною з державним управлінням як діяльністю з підтримання встановленої системи норм і правил суспільного жит­тя, впорядкування суспільних відносин^[78].

Рішення з питань проходження служби оформлюються пись­мовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники орга­нів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повнова­жень, визначених законом, іншими нормативно-правовими актами та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Поліцейські, в тому числі слухачі та курсанти вищих навчаль­них закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та які перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних, на час служби в поліції знімаються з такого обліку і перебувають у кадрах поліції.

Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими ак­тами. На поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції» та іншими законами України.

Не може бути поліцейським:

1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною осо­бою;

2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, в тому числі судимість якої була погашена чи знята у визначеному законом порядку;

3) особа, яка має непогашену або незняту судимість за вчинен­ня злочину, крім реабілітованої;

4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав;

5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної від­повідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією;

6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної переві­рки під час прийняття на службу в поліції або від процедури офор­млення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов’язків потрібен такий допуск;

7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходжен­ню служби в поліції; перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством вну­трішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

8) особа, яка втратила громадянство України та/або має гро­мадянство (підданство) іноземної держави, або особа без грома­дянства;

9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

За поліцейськими зберігаються всі права, визначені для грома­дян України Конституцією та законами України, крім обмежень, установлених законами України.

Поліцейський не може бути членом політичної партії.

Поліцейський не може організовувати страйки та брати участь у них.

Поліцейський під час виконання покладених на поліцію пов­новажень є представником держави. Це свідчить про те, що законні вимоги поліцейського є обов’язковими для виконання всіма фізич­ними та юридичними особами.

Поліцейський під час виконання покладених на нього обов’язків підпорядковується тільки своєму безпосередньому та прямому кері­внику. Ніхто, крім безпосереднього і прямого керівника (за винятком випадків, прямо передбачених законом), не може надавати будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги чи доручення поліцейському або в іншій спосіб втручатися в законну діяльність поліцейського, в тому числі в діяльність, пов’язану з кримінальним провадженням або про­вадженням у справах про адміністративні правопорушення.

Поліцейський надає пояснення з приводу справ та матеріалів, які перебувають у нього в провадженні, а також надає їх для озна­йомлення лише у випадках та в порядку, визначених законом. Так, ніхто не має права покласти на поліцейського виконання обов’яз­ків, не визначених законом.

Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання вико­нанню ним відповідних повноважень, невиконання законних ви­мог поліцейського та будь-які інші протиправні дії стосовно полі­цейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

У разі затримання поліцейського за підозрою у вчиненні кри­мінального правопорушення або обрання щодо нього тримання під вартою як запобіжного заходу його тримають у призначених для цього установах окремо від інших категорій осіб.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає права по­ліцейського під час проходження ним служби у відповідних органах та підрозділах Національної поліції, а саме він:

1) забезпечується належними умовами для виконання покла­дених на нього службових обов’язків;

2) отримує в органах поліції в установленому порядку інфор­мацію, в тому числі з обмеженим доступом, та матеріали, необхідні для належного виконання покладених на нього обов’язків;

3) користується повноваженнями, передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», незалежно від посади, яку він обіймає, місцезнаходження і часу;

4) своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нор­мативно-правових актів України;

5) у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими Законом України «Про Націона­льну поліцію» та іншими актами законодавства;

6) захищає свої права, свободи та законні інтереси всіма спосо­бами, передбаченими законом;

7) під час виконання поліцейських повноважень користується безоплатно всіма видами громадського транспорту міського, при­міського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом; поліцейські, які виконують повноваження поліції на транспортних засобах, крім того, мають право на безоплатний про­їзд у поїздах, на річкових і морських суднах; під час службових від­ряджень вони мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях за пред’явлення служ­бового посвідчення та посвідчення про відрядження;

8) може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов’язків і своїх професійних та особистих якостей.

В органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудо­вих і соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відпо­відно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порів­няно з іншими професійними спілками не допускається.

Для проходження строкової служби в органах та підрозділах Національної поліції можуть укладатись контракти. Контракт про проходження служби в поліції укладається:

1) з особами молодшого складу поліції, вперше прийнятими на службу в поліції, - одноразово строком на 2 роки без права продо­вження;

2) із громадянами, зарахованими до вищого навчального за­кладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підгото­вку поліцейських, - на час навчання;

3) із заступниками керівників територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах, науково-дослідних установ, ви­щих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та керівниками структурних підрозділів зазначених органів, закладів та установ - строком на 3 роки з правом продовження контракту на той самий строк;

4) із заступниками керівників поліції та керівниками терито­ріальних органів поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, науково-дослідних установ, ректорами (керівниками) вищих навчальних закладів із специфічними умова­ми навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та прирів­няними до них керівниками - строком на 4 роки з правом продов­ження контракту одноразово строком до 4 років;

5) з керівником поліції - строком на 5 років із правом продов­ження контракту одноразово строком до 5 років.

Право на укладення від імені поліції контракту про прохо­дження служби надається:

1) міністрові внутрішніх справ України - з керівником поліції та його заступниками;

2) керівнику поліції - з особами, які згідно із законом та інши­ми нормативно-правовими актами призначаються на посади його наказами, крім осіб, право на підписання контракту з якими нале­жить Міністру внутрішніх справ України;

3) керівнику вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, - із курсантами та слухачами цих навчальних закладів про навчання;

4) керівникам територіальних органів поліції в Автономній Ре­спубліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, науково- дослідних установ, ректорам (керівникам) вищих навчальних за­кладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підго­товку поліцейських, та прирівняним до них керівникам - з особа­ми, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Контракт є підставою для видання наказу про прийняття осо­би на службу в поліції та/або призначення її на відповідну посаду.

Після закінчення строку контракту, укладеного згідно з пунк­том 1 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію», полі­цейський, який був стороною в цьому контракті, за рішенням кері­вника, якому надано право приймати на службу, може продовжити службу в поліції на підставі наказу відповідно до зазначеного закону.

Контракт про навчання укладається із громадянами, зарахо­ваними до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, за умови досяг­нення такими особами 18-річного віку.

Контракт про проходження служби в поліції укладається на підставах і в порядку, визначених Міністерством внутрішніх справ України. Типову форму контракту затверджує Міністерство внут­рішніх справ України.

Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вір­ність українському народові.

Присяга як правове явище - це юридичний факт, який являє собою складання офіційної клятви. Утім, більш практично корис­ним виглядає не формулювання «ідеального» визначення поняття «присяга», а з’ясування змісту (структури) правової норми, яка є текстом присяги. Доцільно, щоб норма права, яка містить текст присяги, мала все ж таки імперативний характер норми права, яка містить чітко визначені юридичні обов’язки, за порушення яких настає відповідальність. Сьогодні інститут присяги служить уста­новленню правової та моральної відповідальності перед державою загалом та народом, а не перед окремими особами^[79]. Зокрема, М. М. Маськовіта стверджує, що зміст тексту присяги спрямовано на усвідомлення зазначеними вище особами відповідальності за ухва­лені рішення перед народом України, а не перед конкретною осо­бою; в ньому в стислій формі прописано основні орієнтири поведін­ки суб’єкта, що складає присягу, виконання яких є його обов’язком^[80].

Отже, складення присяги як вид юридично значущих дій має всі ознаки, притаманні юридичній дії, адже особа, яка складає прися­гу, бере на себе відповідальність щодо виконання певних дій, а саме тих завдань, що стоять перед тим органом, до лав якого вхо­дить особа, а порушення присяги призводить до настання для неї негативних юридичних наслідків ^[81].З огляду на визначене, законо­давством України закріплено текст Присяги працівника Націона­льної поліції, а саме:

«Я, (прізвище, ім’я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілюва­ти їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов’язки».

Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України. Склавши присягу, особа офіційно закріплює свій статус поліцейського, подальша служба в органах та підрозділах може супроводжуватись його переміщенням.

Переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції здійснюється:

1) на вищу посаду - в порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади:

- для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;

- за ініціативою поліцейського;

- у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реоргані­зації;

- у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевос­тях з особливими природними, географічними, геологічними, клі­матичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби);

- за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії;

- з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних та особистих якостей - на підставі висновку атестації;

- у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ра­ди про винесення резолюції недовіри відповідно до ст. 87 Закону України «Про Національну поліцію»;

3) на посади нижчі, ніж та, на якій перебував поліцейський:

- у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

- за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії;

- через службову невідповідність - на підставі висновку ате­стації з урахуванням професійних та особистих якостей;

- за ініціативою поліцейського;

- як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Наці­ональної поліції України;

- у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ра­ди про винесення резолюції недовіри відповідно до ст. 87 Закону України «Про Національну поліцію»;

4) у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого навчаль­ного закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище спеціальне звання поліції.

Випускники вищих навчальних закладів із специфічними умо­вами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, призна­чаються на відповідні вакантні посади безпосередньо після закін­чення навчання в цих навчальних закладах.

Поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду на ниж­чу, ніж та, яку він обіймав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Націона­льну поліцію», а звільнений з посади в дисциплінарному порядку - після зняття дисциплінарного стягнення.

Не допускається переміщення поліцейських жіночої статі за іні­ціативою керівника відповідного органу (установи, закладу) поліції на посади нижчі, ніж та, яку вони обіймали, з мотивів, пов’язаних із вагітністю, наявністю дітей віком до 3 років (до 6 років - за медич­ними показниками) або у зв’язку з тим, що вони є одинокими мате­рями та мають дітей віком до 14 років чи дітей з інвалідністю.

Якщо законом визначено додаткові вимоги до кандидатів на призначення на окремі посади в органах (закладах, установах) по­ліції, призначення на такі посади здійснюється за умови відповідно­сті особи, яка призначається на таку посаду, додатковим вимогам.

Переведення поліцейських здійснюється, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників. Таке переведення поліцейського може здійснюватися за ініціативою поліцейського, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закла­дів, установ) поліції, які порушили питання про його переміщення.

Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади і направлення для пода­льшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого він переміщується.

У разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правови­ми актами призначенню поліцейського на посаду повинно переду­вати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження.

Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців із дня притягнення їх до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.

Слід пам’ятати, що поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково- педагогічної, наукової або творчої.

Зарахування поліцейських наказами по особовому складу в ро­зпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських, допускається у разі:

1) звільнення поліцейського з посади у зв'язку з виконанням дисциплінарного стягнення або виконанням висновку поліцейсь­кої комісії про невідповідність займаній посаді, якщо до кінця ви­значеного строку виконання дисциплінарного стягнення або про­тягом десяти днів із дня ухвалення висновку про службову невід­повідність не вирішено питання про подальше проходження ним служби;

2) повернення поліцейських, які відповідно до закону були відряджені (прикомандировані) до Верховної Ради України, Верхо­вної Ради Автономної Республіки Крим, інших органів державної влади (закладів, установ) або органів місцевого самоврядування на час виконання відповідних повноважень на постійній основі із залишенням їх на службі в поліції;

3) застосування до поліцейського тримання під вартою як за­побіжного заходу;

4) якщо поліцейський відсутній за місцем проходження служ­би та за місцем проживання, і більше десяти днів близьким роди­чам невідомо, де він перебуває, - до повернення поліцейського (у разі відсутності іншого рішення про подальше проходження ним служби в поліції) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісти відсутнім чи оголошення померлим;

5) скорочення штатних посад, які обіймають поліцейські, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), якщо немає можливості перемістити таких осіб на вакантні посади, - до закінчення відпустки по догляду за дитиною.

Поліцейські звільняються з посад і зараховуються в розпоря­дження наказами керівників, уповноважених призначати на певні посади.

Поліцейські, зараховані в розпорядження відповідно до пунк­тів 1-2 ч. 1 ст. 67 Закону України «Про Національну поліцію», продо­вжують проходити службу згідно із законом, виконуючи обов'язки служби відповідно до тимчасових функціональних обов'язків, ви­значених керівником відповідного органу (закладу, установи) полі­ції, з урахуванням попередніх посад, які обіймав поліцейський, рівня його знань та професійного досвіду.

Призначення на посади поліцейських, які перебувають у розпо­рядженні, проводиться в якомога стисліший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади і зараху­вання в розпорядження, крім випадків, визначених пунктами 3-5 ч. 1 ст. 67 Закону України «Про Національну поліцію». Сукупний строк призначення на посади поліцейських, які перебувають у роз­порядженні, не повинен перевищувати 120 календарних діб.

Поліцейський, якого звільнено з посади і зараховано в розпоря­дження, вважається таким, що перебуває в розпорядженні відпові­дного органу (установи, закладу), з дня, що настає за днем звіль­нення з посади, до дня, з якого він почав виконувати обов'язки за новою посадою, на яку його призначено, або до дня зарахування в розпорядження іншого органу (закладу, установи) поліції для по­дальшого проходження там служби.

У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі від­повідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому під­розділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посаду якого буде скорочено, має бути персонально письмово попередже­ний про можливе подальше звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення. Поліцейський, посаду якого скороче­но, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини 1 заданої вище статті.

Поліцейський, посаду якого було скорочено і якого не призна­чено на іншу посаду в поліції відповідно до частини 2 ст. 68 Закону України «Про Національну поліцію» після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Перебування поліцейського, посаду якого скорочено, на лікар­няному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень статті 68 Закону України «Про Національ­ну поліцію» за умови його персонального у письмовій формі попе­редження у встановлений законом строк.

Переважне право на залишення на службі в поліції в разі реор­ганізації надається поліцейським із більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо ква­ліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

Поліцейський, посаду якого було скорочено, до дня його приз­начення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов’язаний виконувати обов'язки за останньою посадою, яку він обіймав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не пок­ладе на нього інші обов’язки.

Якщо поліцейський, посаду якого було скорочено, звернувся до керівника відповідного органу (закладу, установи) із клопотан­ням про надання йому відпустки, така відпустка може бути надана на підставах і в порядку, визначених Законом України «Про Націо­нальну поліцію». Тривалість наданої відпустки у такому разі не може перевищувати загальної кількості днів, що залишилися до передостаннього дня двомісячного строку з дня персонального попередження поліцейського про можливе подальше звільнення зі служби в поліції.

Грошове забезпечення поліцейському, посаду якого скорочено, виплачується включно до дня призначення його на іншу посаду або до дня звільнення зі служби в поліції в розмірі, визначеному за останньою штатною посадою, яку він обіймав на момент її скоро­чення. Розмір щомісячної премії встановлюється рішенням керів­ника органу (закладу, установи) поліції.

У зв’язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який обіймає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою, а саме:

1) вакантною - за його згодою;

2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який обіймає таку посаду, незалежно від його згоди.

Безперервний строк тимчасового виконання обов’язків не по­винен перевищувати чотирьох місяців.

Тимчасове виконання обов’язків покладається на поліцейсь­ких письмовим наказом керівника органу (закладу, установи) по­ліції, уповноваженого призначати на відповідну посаду згідно із Законом України «Про Національну поліцію».

Керівники органів (закладів, установ) поліції можуть уповно­важувати керівників структурних підрозділів таких органів (за­кладів, установ) самостійно ухвалити рішення про тимчасове пок­ладення обов’язків за іншою невакантною посадою цього підрозді­лу на поліцейських, які їм підпорядковані.

Для тимчасового заміщення посад, які обіймають поліцейські, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показника­ми), на період перебування в таких відпустках керівники органів поліції можуть призначати на ці посади інших поліцейських, а також приймати на роботу з призначенням на посади, які обіймають по­ліцейські в підрозділах забезпечення, цивільних осіб, у тому числі державних службовців, які мають споріднені спеціальності, з укла­денням з ними на цей період строкового трудового договору від­повідно до вимог закону.

Ще одним етапом у проходженні служби в органах та підрозді­лах Національної поліції може бути відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади). Так, поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відс­торонений від виконання службових обов’язків у порядку, визна­ченому Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Поліцейський, який є керівником органу (підрозділу) поліції, відстороняється від виконання службових обов’язків у разі вине­сення відповідною місцевою радою резолюції недовіри згідно з положеннями статті 87 Закону України «Про Національну поліцію».

Поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне прова­дження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначе­ному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обо­в’язків є тимчасовим його недопущенням до виконання обов’язків за займаною посадою. За особою, відстороненою від виконання службових обов’язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.

Поліцейський вважається відстороненим від виконання служ­бових обов’язків із дня видання відповідного наказу до дня видан­ня наказу про допуск до виконання службових обов’язків за займа­ною посадою. У разі якщо поліцейського, відстороненого від вико­нання службових обов’язків (посади), звільнено зі служби в поліції до дня видання наказу про допуск до виконання службових обо­в’язків за займаною посадою, він уважається таким, що був відсто­ронений від виконання службових обов’язків за посадою до дня звільнення зі служби в поліції. Протягом періоду, на який поліцей­ського відсторонено від виконання службових обов’язків (посади), призначати його на будь-яку іншу посаду заборонено. Якщо полі­цейського відсторонено від виконання службових обов’язків (по­сади), його можуть допустити до виконання службових обов’язків за займаною посадою або призначити на іншу посаду лише після скасування підстави відсторонення та видання відповідного наказу.

На період відсторонення від виконання службових обов’язків (посади) у поліцейського вилучаються службове посвідчення, спе­ціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя. Службове посвідчення та спеціальний нагрудний знак поліцейського, відсто­роненого від виконання службових обов’язків (посади), зберіга­ються в його безпосереднього керівника. Табельна вогнепальна зброя поліцейського, відстороненого від виконання службових обов’язків (посади), зберігається в черговій частині органу (закла­ду, установи), де він проходить службу.

Під час проходження служби поліцейський може бути відря­джений до державних (міждержавних) органів, установ та органі­зацій із залишенням на службі в поліції.

Поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до ор­ганів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України. У разі пот­реби в поліцейських для заміщення вакантних посад у державних органах, установах та організаціях керівники таких органів держа­вної влади, установ та організацій надсилають до поліції письмо­вий запит про основні характеристики зазначених посад та профе­сійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати поліцейські для зайняття таких посад. Рішення про відрядження поліцейських ухвалює керівник поліції.

Відрядження оформлюється на підставі запиту керівника дер­жавного органу, установи чи організації, рапорту поліцейського та відповідного подання його прямого керівника. Про призначення відряджених поліцейських на посади керівники відповідних орга­нів державної влади, установ та організацій мають письмово пові­домити поліцію.

Звільнення з посад відряджених поліцейських здійснюється за рішенням керівника державного органу, установи чи організації з подальшим направленням їх у розпорядження поліції.

За службової потреби керівник поліції може в будь-який час відкликати з державного органу, установи чи організації відря­джених поліцейських, повідомивши за місяць про таке відкликання керівника відповідного державного органу, установи чи організації з наданням відповідної заміни.

Звільнені з посади відряджені поліцейські мають бути направ­лені в місячний строк у розпорядження поліції з приписом, служ­бовою характеристикою та наказом про звільнення з посади. До зазначеного строку не включається час перебування поліцейського у відпустці, відрядженні чи на лікарняному.

Після повернення в розпорядження поліції поліцейський має бути призначений на попередню посаду або іншу рівнозначну по­саду з урахуванням рівня його освіти, фізичної підготовки та стану здоров'я.

За відрядженими до органів державної влади, установ чи орга­нізацій поліцейськими та членами їхніх сімей зберігаються всі га­рантії та пільги, визначені законом для такої категорії осіб.

Нагородження (заохочення) поліцейських, відряджених до ор­ганів державної влади, установ чи організацій, державними наго­родами та відомчими відзнаками здійснюється на загальних підс­тавах за поданням керівника державного органу, установи чи ор­ганізації, до яких вони були відряджені.

Під час проходження служби в органах та підрозділах поліції здійснюється постійне професійне навчання поліцейських, яке складається з таких його видів, як:

1) первинна професійна підготовка;

2) підготовка у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;

3) післядипломна освіта;

4) службова підготовка - система заходів, спрямованих на за­кріплення й оновлення необхідних знань, умінь і навичок праців­ника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Розглянемо більш детально кожний з указаних видів профе­сійного навчання поліцейських.

Порядок, організацію і терміни проведення професійного на­вчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.

Так, поліцейські, вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повнова­жень поліції, зобов'язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердже­ними Міністерством внутрішніх справ України. Порядок та умови проходження первинної професійної підготовки^[82] визначає Мініс­терство внутрішніх справ України.

Поліцейські після успішного закінчення курсу первинної про­фесійної підготовки повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони були направлені для проходження первинної підготовки, для подальшого проходження служби в поліції відпо­відно до Закону України «Про Національну поліцію».

Поліцейські, відраховані з навчальних закладів, де вони прохо­дили первинну професійну підготовку, до закінчення навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професій­ної підготовки отримали незадовільні оцінки за результатами іс­питів, повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони прибули на навчання, з подальшим звільненням зі служби в поліції.

Поліцейські, достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, за станом здо­ров’я, мають бути звільнені зі служби в поліції.

Поліцейські, достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, через недисцип­лінованість, невиконання навчального плану, небажання продов­жувати або проходити навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки склали іспити й отримали незадовільні оцінки, підлягають звільненню зі служби в поліції на підставі пункту 5 або 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Заборонено залучати поліцейських, які не пройшли первинну професійну підготовку, до виконання повноважень поліції, допус­кати до роботи з інформацією з обмеженим доступом або до будь- якої діяльності, пов’язаної з використанням зброї та спеціальних засобів (крім навчальних і тренувальних занять під час прохо­дження первинної підготовки).

Найбільш ефективною та всебічною є підготовка поліцейсь­ких у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання. До вищих навчальних закладів із специфічними умова­ми навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, можуть бути зараховані громадяни України, яким станом на 31 грудня року вступу виповниться 17 років. Підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умо­вами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, прово­диться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладаєть­ся між навчальним закладом, відповідним органом поліції та осо­бою, яка навчається.

Розподіл випускників вищих навчальних закладів із специфіч­ними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які навчалися на денній формі навчання за державним замовленням, здійснюється комісіями з персонального розподілу з урахуванням інтересів служби відповідно до набутої випускником кваліфікації, спеціальності та спеціалізації.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих на­вчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійс­нюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнен­ня зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищеза­значених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 ч. 1 ст. 77 Закону Ук­раїни «Про Національну поліцію», відшкодовують Міністерству вну­трішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку^[83], визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині 4 ст. 74 Закону України «Про Національну полі­цію», таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок добору, направлення та зарахування на навчання до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, установлює Міністерство внутрішніх справ України.

Наступним кроком професійного навчання поліцейського є пі- слядипломна освіта поліцейських. Вона здійснюється на загаль­них засадах, визначених Законом України «Про вищу освіту», з ура­хуванням особливостей, передбачених Законом України «Про Наці­ональну поліцію», і складається із:

1) спеціалізації;

2) перепідготовки;

3) підвищення кваліфікації;

4) стажування.

Післядипломна освіта поліцейських може здійснюватися без­посередньо в підрозділах поліції або в навчальних закладах, у тому числі на договірних умовах.

Поліцейські зобов’язані проходити підвищення кваліфікації за відповідним напрямом службової діяльності:

1) не рідше одного разу на три роки;

2) перед призначенням на керівну посаду, в тому числі на ви­щу керівну посаду, ніж займана.

Поліцейські, які не виконали під час проходження підвищення кваліфікації відповідну навчальну програму (отримали незадові­льні оцінки за її підсумками), можуть бути наново направлені для проходження підвищення кваліфікації не раніше ніж через рік.

Підвищення кваліфікації поліцейських здійснюється у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання за відпо­відними програмами, погодженими Міністерством внутрішніх справ України. Порядок організації післядипломної освіти поліцей­ських^[84] установлює Міністерство внутрішніх справ України з ура­хуванням положень законодавства України. За результатами успі­шного проходження спеціалізації, перепідготовки та підвищення кваліфікації поліцейському видається документ за зразком, визна­ченим Міністерством внутрішніх справ України.

4.2.