Взаємодія органів Національної поліції України з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, під час дії режиму воєнного стану

Питання взаємодії Національної поліції України з органами державної влади та місцевого самоврядування належать до загальних положень Закону України «Про Національну поліцію». Так, статтею 5 вказаного Закону закріплено, що поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно -правових актів.

Ширше зміст взаємодії Національної поліції України розкрито у п. 8 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, відповідно до якого Національна поліція України під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

Серед суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, провідну роль щодо забезпечення публічної безпеки відіграє Національна гвардія України, що безпосередньо випливає з переліку основних функцій останньої, серед яких:

- захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом;

- охорона громадського порядку, забезпечення захисту та охорони життя, здоров’я, прав, свобод і законних інтересів громадян;

- участь у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадського порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів, що створюють небезпеку для життя та здоров’я громадян (ст. 2 Закону України «Про Національну гвардію»).

Розглянемо особливості взаємодії Національної гвардії України та Національної поліції України щодо забезпечення публічної безпеки, під час дії режиму воєнного стану.

На відомчому рівні, а саме наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.08.2016 № 773 визначено механізм організації взаємодії

Національної гвардії України та Національної поліції України у сфері забезпечення (охорони) публічної (громадської) безпеки і порядку.

Зокрема, відповідно до Порядку організації взаємодії Національної гвардії України та Національної поліції України під час забезпечення (охорони) публічної (громадської) безпеки і порядку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 773, взаємодія між вказаними суб’єктами здійснюється в межах, визначених законодавством, шляхом:

- спільного патрулювання нарядами вулиць, площ, парків, скверів, вокзалів, аеропортів, морських та річкових портів, інших публічних (громадських) місць;

- забезпечення (охорони) публічної (громадської) безпеки і порядку під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій, інших масових та спортивних заходів, а також під час заходів у публічних (громадських) місцях за участю осіб, щодо яких здійснюється державна охорона;

- проведення спільних заходів з метою стабілізації оперативної обстановки в разі її загострення в межах території однієї чи декільк ох адміністративно-територіальних одиниць.

Важливо відзначити, що зазначене положення діє лише у мирний час, за винятком періоду надзвичайного стану (абз. 2 п. 1 Порядку організації взаємодії Національної гвардії України та Національної поліції України під час забезпечення (охорони) публічної (громадської) безпеки і порядку).

Діяльність Збройних Сил України щодо забезпечення публічної безпеки безпосередньо випливає з правових положень щодо їх взаємодії з Національною поліцією, що набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану.

Так, спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства оборони України від 26.09.1994 № 428/220 та наказом

Міністерства оборони України від 16.12.1994 № 292 передбачено можливість спільного патрулювання працівників Національної поліції та військовослужбовців Збройних Сил України.

З метою визначення порядку організації та підтримання взаємодії дільничних інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних офіцерів поліції Національної поліції України під час виконання завдань з охорони державного кордону та підтримання (забезпечення) публічної безпеки і порядку в межах контрольованих прикордонних районів наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2017 № 689 затверджено окрему Інструкцію про порядок взаємодії

дільничних інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних офіцерів поліції Національної поліції України. При цьому даною Інструкцією питання взаємодії між окремими працівниками Національної поліції та Державної прикордонної служби України щодо забезпечення публічної безпеки за умови виникнення терористичної загрози обмежується обов’язком дільничного офіцера поліції негайно інформувати інспектора Державної прикордонної служби у разі виявлення або отримання даних про терористичні акти, вчинені на поліцейській дільниці обслуговування, або підготовку до них.

Антитерористична операція, яка проводилась на сході України протягом 2014-2018 років, засвідчила очевидну необхідність забезпечення взаємодії між усіма суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом. На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.08.2014 «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», уведеного в дію Указом Президента України від 24.09.2014 № 744/2014 (частково таємно), у рамках виконання заходів щодо підтримання Збройних сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів у боєздатному стані, нарощування їх здатності давати адекватну відповідь реальним і потенційним загрозам органам внутрішніх справ було поставлено завдання, зокрема, щодо: вилучення і передачі всіх надлишкових видів озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, іншого окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна до Збройних сил України; здійснення в установленому порядку примусового повернення, примусового видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, дії яких суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України.

Виконання завдань поліції щодо забезпечення публічної безпеки значною мірою залежить від взаємодії з іншими органами державної влади (мається на увазі ті, що не віднесені до суб’єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом), органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності.

Справа в тому, що Законом України «Про боротьбу з тероризмом» передбачена можливість залучення до участі в антитерористичних операціях будь-яких центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадових осіб, а також громадян за їх згодою (ч. 5, 6 ст. 4). При цьому взаємодія державних органів, органів

місцевого самоврядування, об’єднань громадян, організацій, їх посадових осіб у якості повідомлень про дані, що стали їм відомі, щодо терористичної діяльності або будь-яких інших обставин, інформація про які може сприяти запобіганню, виявленню і припиненню терористичної діяльності, а також мінімізації її наслідків, зокрема до органів Національної поліції, є обов’язковою вимогою згідно зі ст. 9 Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

Відповідні положення титульного Закону кореспондуються зі змістом нормативних актів, які регламентують діяльність відповідних органів. Наприклад, ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян віднесено, зокрема, сприяння діяльн ості органів Національної поліції України, а також суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України (п. 2 ч. 1).

Важливим напрямом взаємодії Національної поліції України з іншими правоохоронними органами, громадськими організаціями та волонтерами є розшук зниклих, викрадених громадян та осіб, які потрапили в полон.

Взаємодія також відбувається з Військовою службою правопорядку Збройних сил України, Державною прикордонної службою України, територіальними підрозділами судово-медичних експертиз Міністерства охорони здоров’я України, Національним комітетом Червоного Хреста України та волонтерськими організаціями, які ведуть облік безвісти зниклих, полонених та беруть участь у їх розшуку, звільненні.

Таким чином, взаємодія органів Національної поліції України з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування у період дії режиму воєнного стану:

1) перший - внутрішній, який полягає в узгодженні діяльності з суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом всередині єдиної державної системи запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків;

2) другий - зовнішній, тобто узгодження діяльності з іншими рівноправними, незалежними один від одного органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від підпорядкованості і форми власності, а також громадськістю.

4.3.