§ 1. Сутність Касаційного осКарЖення рішень і ухвал суду

Касаційне провадження є безпосереднім продовженням руху цивільної справи по судових інстанціях.

Вчинення процесуальних дій суду, який визначений Законом України «Про судоустрій України» як суд касаційної інстанції у цивільних справах, а також процесуальних дій інших учасників процесу під час перегляду справи у касаційній інстанції регулю­ється главою 2 розділу V ЦПК України.

Завданнями касаційного провадження є перевірка правильності застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матері­ального чи процесуального права.

Суб\'єктами права касаційного оскарження виступають сто­рони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов\'язки.

Об\'єктами касаційного оскарження є:

1) рішення та ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку;

2) рішення та ухвали апеляційного суду.

Оскаржувати в касаційному порядку рішення можна в будь-якому разі, якщо для цього наявні відповідні підстави. Дещо по-іншому вирішується питання стосовно касаційного оскаржен­ня ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлених за результатами їх перегляду ухвал апеляційного суду. Такі ухвали можуть бути оскаржені у касаційному порядку лише у тому разі, коли вони перешкод­жають подальшому провадженню у справі (ч. 1 ст. 324 ЦПК України).

Касаційне оскарження рішення або ухвал суду можливе лише у двох випадках. Отже, його підставами є:

1) неправильне застосування судом норм матеріального права;

2) порушення судом норм процесуального права (ч. 2 ст. 324 ЦПК України).