§ 3. Виправлення недоліків рішення судом, яКий його ухвалив

Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення (ч. 2 ст. 218 ЦПК України). Якщо при ухваленні рішення були допущені помилки, вони мо­жуть бути виправлені лише вищестоящим судом.

Виключенням із цього правила є надання суду права скасувати заочне рішення на підставах, визначених ч. 1 ст. 232 ЦПК України, а також права переглянути судове рішення у зв\'язку з нововиявле-ними обставинами (ч. 1 ст. 363 ЦПК України).

Однак законодавець дозволяє суду, який ухвалив рішення, ви­правляти деякі його недоліки шляхом:

1) виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні (ст. 219 ЦПК України);

2) ухвалення додаткового рішення (ст. 220 ЦПК України);

3) роз\'яснення рішення суду (ст. 221 ЦПК України).

Виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифме­тичні помилки суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Опискою є несвідома помилка у написанні чого-небудь.

Арифметична помилка - це невірне уявлення особи про фактич­ні обставини, що безпосередньо пов\'язані із обчисленням і обра­хуванням найпростіших чисел.

Питання про внесення таких виправлень вирішується в судово­му засіданні, про час і місце якого повідомляються особи, які бе­руть участь у справі. Однак їх неявка не перешкоджає розглядові питання.

Про внесення виправлень у рішення постановляється ухвала, що може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рі­шення суду (п. 10 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рі­шення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторо­ни подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

262

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 ЦПК України;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення є засобом виправлення неповного основ­ного рішення. Незважаючи не те, що в рішенні мають бути дані відповіді на всі поставлені перед судом в процесі розгляду спра­ви питання, на практиці трапляються випадки недотримання цієї вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, можуть подати заяву про ухвалення додаткового рішення до закінчення строку на виконання рішення суду.

Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судо­вому засіданні з повідомленням про його час і місце сторін, хоча їх присутність не є обов\'язковою. На додаткове рішення може бути подано скаргу.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу, яку можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п. 11 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою роз \'яс-нює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Однією з важливих вимог, якій повинно відповідати рішення суду, є його зрозумілість. Незрозуміле рішення утруднює його ви­конання. Однак роз\'яснення може стосуватися лише вже виріше­них судом питань.

Подання заяви про роз\'яснення рішення суду допускається, у випадку, коли воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред\'явлене до примусового виконання.

Така заява розглядається судом протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання.

Ухвала, в якій роз\'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконав­цю, якщо рішення суду роз\'яснено за його заявою. Ухвалу щодо роз\'яснення рішення може бути оскаржено в апеляційному по­рядку окремо від рішення суду (п. 12 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).