3.13. Ухвала Колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2013 року запозовом ОСОБА_4 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про визнання неправомірними дій та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2010 року.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року м. Київ К-24403/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про визнання неправомірними дій та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2010 року,-

у с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року позивач звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що 25 вересня 2009 року він направив в Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України на його користь 788, 50 гривень.

Проте, у відкритті виконавчого провадження було відмовлено та 21 листопада 2009 року виконавчий лист був повернутий з підстав невідповідності його вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Такі дії і рішення позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права, а тому посилаючись на ці обставини ОСОБА_4 просив про задоволення позову.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії і скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15 жовтня 2009 року та зобов\'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України витребувати виконавчий лист і відкрити виконавче провадження. В решті позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у позові.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та задовольнити позов.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи у позові апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що дії і рішення відповідача про повернення виконавчого листа відповідають вимогам закону.

Апеляційний суд до спірних правовідносин правильно застосував положення Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_4 оскаржує дії і постанову державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого листа.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року задоволено позов ОСОБА_4 та стягнуто з Державного бюджету України відповідні кошти. На виконання рішення суду 18 вересня 2009 року був виданий виконавчий лист, за змістом якого зобов\'язано Департамент державної виконавчої служби стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 грошові кошти.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлені вимоги до виконавчого документу, в якому повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування або ім\'я (прізвище, ім\'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб\'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб -платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред\'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що згідно виконавчого листа, боржником зазначений Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 2 квітня 2007 року № 549/к, він є структурним підрозділом Міністерства юстиції України та не має статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 вказаного Закону.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов\'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов\'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Враховуючи наведе, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що рішення про повернення виконавчого листа прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення суду апеляційної інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п\'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.