ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ. ФІКСАЦІЯ ПЕРЕБІГУ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ

Негласні слідчі (розшукові) дії залежно від їх виду і конк­ретної мети проводяться у тому разі, якщо в результаті їх про­ведення можна отримати відомості про кримінальне правопо­рушення та особу, яка його вчинила, чи обставини, що мають значення для досудового розслідування (про події, речі й до­кументи, які мають істотне значення для досудового розсліду­вання).

За загальним правилом негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно:

1) у випадках, якщо відомості про кримінальне правопору­шення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в ін­ший спосіб. Слідчий або прокурор у клопотанні про проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії мають обґрунту­вати те, що всі інструменти доказування, передбачені КПК Ук­раїни, вичерпано або ж їх застосування буде неефективним;

2) у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 246 КПК України). Однак, із указаного правила є певні винятки. Зокрема, ці обмеження не стосуються таких негласних слідчих (розшукових) дій, як: 1) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК Ук­раїни); 2) зняття інформації з електронних інформаційних си­стем, коли власником, володільцем або утримувачем не обме­жується доступ до електронної інформаційної системи або її частини, або здобуття відомостей з них не пов'язано з подо­ланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 КПК України). Указані негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитись під час розслідування кримінального правопорушення будь- якого ступеня тяжкості, зокрема і проступків (ч. 3 ст. 300 КПК України).

Установлення місцезнаходження радіоелектронного за­собу (ст. 268 КПК України) та спостереження за особою (ст. 269 КПК України) можуть бути розпочаті на підставі пос­танови прокурора або слідчого, погодженої з прокурором, у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних з урятуван­ням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або осо­бливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України (ч.

Згідно з положеннями ст. 252 КПК України фіксація ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій має відпо­відати загальним правилам фіксації кримінального прова­дження, передбаченим КПК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 252 КПК України за результа­тами проведення негласної слідчої (розшукової) дії склада­ється протокол, до якого у разі необхідності долучаються до­датки, серед яких можуть бути спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів, письмові пояснення спеці­алістів, які брали участь у проведенні відповідної дії, стено­грама, аудіо- чи відеозаписи, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали. Додатки до прото­колу мають виготовлятися та упаковуватися належним чином з метою надійного збереження. Їх засвідчують підписами особи, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію.

Протокол та додатки до нього оформлюються відповідно до вимог статей 104, 105, 106 КПК України. Однак у відповід­ності до ч. 1 ст. 252 КПК України «відомості про осіб, які прово­дили негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки мо­жуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством». Про­ведення негласної слідчої (розшукової') дії може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

Періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення, від доручення слідчого чи прокурора, однак обов’язково після отримання фактичних даних, які можна використовувати як докази для встановлення місця, де перебуває розшукувана особа, для кожного випадку огляду, виїмки, дослідження мате­ріалів про результати негласної слідчої дії тощо.

Протоколи про проведення негласних слідчих (розшуко­вих) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири го­дини з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення не­гласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які пла­нує використовувати у кримінальному провадженні.

У ст. 256 КПК України передбачено, що протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або ві- деозаписи, фотознімки й інші результати, здобуті за допомо­гою застосування технічних засобів, вилучені під час їх прове­дення речі та документи або їх копії можна використовувати в процесі доказування на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть допитати як сві­дків. Допит цих осіб може відбуватися зі збереженням у таєм­ниці відомостей про них та із застосуванням відповідних захо­дів безпеки, передбачених законом. У разі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій необхідно допитати осіб, стосовно дій або контактів яких про­водили такі дії.

106.