ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ. ФІКСАЦІЯ ПЕРЕБІГУ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ
Негласні слідчі (розшукові) дії залежно від їх виду і конкретної мети проводяться у тому разі, якщо в результаті їх проведення можна отримати відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, чи обставини, що мають значення для досудового розслідування (про події, речі й документи, які мають істотне значення для досудового розслідування).
За загальним правилом негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно:
1) у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Слідчий або прокурор у клопотанні про проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії мають обґрунтувати те, що всі інструменти доказування, передбачені КПК України, вичерпано або ж їх застосування буде неефективним;
2) у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 246 КПК України). Однак, із указаного правила є певні винятки. Зокрема, ці обмеження не стосуються таких негласних слідчих (розшукових) дій, як: 1) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України); 2) зняття інформації з електронних інформаційних систем, коли власником, володільцем або утримувачем не обмежується доступ до електронної інформаційної системи або її частини, або здобуття відомостей з них не пов'язано з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 КПК України). Указані негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитись під час розслідування кримінального правопорушення будь- якого ступеня тяжкості, зокрема і проступків (ч. 3 ст. 300 КПК України).
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України) та спостереження за особою (ст. 269 КПК України) можуть бути розпочаті на підставі постанови прокурора або слідчого, погодженої з прокурором, у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних з урятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України (ч.
1 ст. 250, ч. 4 ст. 268, ч. 3 ст. 269 КПК України). У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій звернутися із клопотанням до слідчого судді. Виконання проведення будь-яких дій слід негайно припинити, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, а отримана внаслідок їх проведення інформація має бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК України.Згідно з положеннями ст. 252 КПК України фіксація ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій має відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим КПК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 252 КПК України за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого у разі необхідності долучаються додатки, серед яких можуть бути спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної дії, стенограма, аудіо- чи відеозаписи, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали. Додатки до протоколу мають виготовлятися та упаковуватися належним чином з метою надійного збереження. Їх засвідчують підписами особи, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію.
Протокол та додатки до нього оформлюються відповідно до вимог статей 104, 105, 106 КПК України. Однак у відповідності до ч. 1 ст. 252 КПК України «відомості про осіб, які проводили негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством». Проведення негласної слідчої (розшукової') дії може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
Періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення, від доручення слідчого чи прокурора, однак обов’язково після отримання фактичних даних, які можна використовувати як докази для встановлення місця, де перебуває розшукувана особа, для кожного випадку огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо.
Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
У ст. 256 КПК України передбачено, що протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або ві- деозаписи, фотознімки й інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі та документи або їх копії можна використовувати в процесі доказування на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть допитати як свідків. Допит цих осіб може відбуватися зі збереженням у таємниці відомостей про них та із застосуванням відповідних заходів безпеки, передбачених законом. У разі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій необхідно допитати осіб, стосовно дій або контактів яких проводили такі дії.
106.
Еще по теме ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ. ФІКСАЦІЯ ПЕРЕБІГУ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ:
- Використання в кримінальному провадженні результатів,отриманих шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- 3.2. Виконання працівниками оперативного підрозділу письмових доручень слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій
- Розділ 11 Психологія проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- Загальноправова характеристика та визначальні процесуальні основи проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- Особливості засобів, методів, способів проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
- Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
- Загальні методичні й організаційно-тактичні передумови проведення співробітниками уповноважених оперативних підрозділів негласних слідчих (розшукових) дій у досудовому розслідуванні
- Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- Поняття, правова сутність, різновиди негласних слідчих (розшукових) дій
- 9.1. Система негласних слідчих (розшукових) дій та загальні умови їх провадження
- Використання спеціальних знань при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій
- Психологічні особливостіпроведення окремих негласних слідчих ('розшукових) дій у досудовому слідств/.
- Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій
- Основні особливості нормативно-правової регламентації проведення окремих різновидів негласних слідчих (розшукових)
- Інформаційно-аналітичне забезпечення проведення негласних слідчих (розшуковнх) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
- Шинкаренко І.Р.. Правові та організаційні основи здійснення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій (структурно-логічні схеми) підрозділами кримінальної поліції: навчальний посібник / І.Р. Шинкаренко, І.О. Шинкаренко, О.В. Кириченко / за ред. професора І.Р. Шинкаренка. - Дніпропетровськ : ДДУВС,2016. - 224 с., 2016
- Підстави та порядок проведення оперативно-розшукових дій