<<
>>

ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ. ФІКСАЦІЯ ПЕРЕБІГУ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ

Негласні слідчі (розшукові) дії залежно від їх виду і конк­ретної мети проводяться у тому разі, якщо в результаті їх про­ведення можна отримати відомості про кримінальне правопо­рушення та особу, яка його вчинила, чи обставини, що мають значення для досудового розслідування (про події, речі й до­кументи, які мають істотне значення для досудового розсліду­вання).

За загальним правилом негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно:

1) у випадках, якщо відомості про кримінальне правопору­шення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в ін­ший спосіб. Слідчий або прокурор у клопотанні про проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії мають обґрунту­вати те, що всі інструменти доказування, передбачені КПК Ук­раїни, вичерпано або ж їх застосування буде неефективним;

2) у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 246 КПК України). Однак, із указаного правила є певні винятки. Зокрема, ці обмеження не стосуються таких негласних слідчих (розшукових) дій, як: 1) установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК Ук­раїни); 2) зняття інформації з електронних інформаційних си­стем, коли власником, володільцем або утримувачем не обме­жується доступ до електронної інформаційної системи або її частини, або здобуття відомостей з них не пов'язано з подо­ланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 264 КПК України). Указані негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитись під час розслідування кримінального правопорушення будь- якого ступеня тяжкості, зокрема і проступків (ч. 3 ст. 300 КПК України).

Установлення місцезнаходження радіоелектронного за­собу (ст. 268 КПК України) та спостереження за особою (ст. 269 КПК України) можуть бути розпочаті на підставі пос­танови прокурора або слідчого, погодженої з прокурором, у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних з урятуван­ням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або осо­бливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України (ч.

1 ст. 250, ч. 4 ст. 268, ч. 3 ст. 269 КПК України). У та­кому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після поча­тку проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій звернутися із клопотанням до слідчого судді. Виконання про­ведення будь-яких дій слід негайно припинити, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, а отримана внаслідок їх проведення інформація має бути зни­щена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 252 КПК України фіксація ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій має відпо­відати загальним правилам фіксації кримінального прова­дження, передбаченим КПК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 252 КПК України за результа­тами проведення негласної слідчої (розшукової) дії склада­ється протокол, до якого у разі необхідності долучаються до­датки, серед яких можуть бути спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів, письмові пояснення спеці­алістів, які брали участь у проведенні відповідної дії, стено­грама, аудіо- чи відеозаписи, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали. Додатки до прото­колу мають виготовлятися та упаковуватися належним чином з метою надійного збереження. Їх засвідчують підписами особи, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію.

Протокол та додатки до нього оформлюються відповідно до вимог статей 104, 105, 106 КПК України. Однак у відповід­ності до ч. 1 ст. 252 КПК України «відомості про осіб, які прово­дили негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки мо­жуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством». Про­ведення негласної слідчої (розшукової') дії може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

Періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення, від доручення слідчого чи прокурора, однак обов’язково після отримання фактичних даних, які можна використовувати як докази для встановлення місця, де перебуває розшукувана особа, для кожного випадку огляду, виїмки, дослідження мате­ріалів про результати негласної слідчої дії тощо.

Протоколи про проведення негласних слідчих (розшуко­вих) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири го­дини з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення не­гласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які пла­нує використовувати у кримінальному провадженні.

У ст. 256 КПК України передбачено, що протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або ві- деозаписи, фотознімки й інші результати, здобуті за допомо­гою застосування технічних засобів, вилучені під час їх прове­дення речі та документи або їх копії можна використовувати в процесі доказування на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть допитати як сві­дків. Допит цих осіб може відбуватися зі збереженням у таєм­ниці відомостей про них та із застосуванням відповідних захо­дів безпеки, передбачених законом. У разі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій необхідно допитати осіб, стосовно дій або контактів яких про­водили такі дії.

106.

<< | >>
Источник: Кримінальний процес України: у питаннях і відповідях : навч. посіб. / авт. кол. ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, доц. Т. Г. Фоміної. - Харків : ХНУВС,2021. - 300 с.. 2021

Еще по теме ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ. ФІКСАЦІЯ ПЕРЕБІГУ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ:

  1. Використання в кримінальному провадженні результатів,отриманих шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  2. 3.2. Виконання працівниками оперативного підрозділу письмових доручень слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій
  3. Розділ 11 Психологія проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  4. Загальноправова характеристика та визначальні процесуальні основи проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  5. Особливості засобів, методів, способів проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  6. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  7. Загальні методичні й організаційно-тактичні передумови проведення співробітниками уповноважених оперативних підрозділів негласних слідчих (розшукових) дій у досудовому розслідуванні
  8. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  9. Поняття, правова сутність, різновиди негласних слідчих (розшукових) дій
  10. 9.1. Система негласних слідчих (розшукових) дій та загальні умови їх провадження
  11. Використання спеціальних знань при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій
  12. Психологічні особливостіпроведення окремих негласних слідчих ('розшукових) дій у досудовому слідств/.
  13. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій
  14. Основні особливості нормативно-правової регламентації проведення окремих різновидів негласних слідчих (розшукових)
  15. Інформаційно-аналітичне забезпечення проведення негласних слідчих (розшуковнх) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  16. Шинкаренко І.Р.. Правові та організаційні основи здійснення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій (структурно-логічні схеми) підрозділами кримінальної поліції: навчальний посібник / І.Р. Шинкаренко, І.О. Шинкаренко, О.В. Кириченко / за ред. професора І.Р. Шинкаренка. - Дніпропетровськ : ДДУВС,2016. - 224 с., 2016
  17. Підстави та порядок проведення оперативно-розшукових дій
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -