Підстави та порядок проведення оперативно-розшукових дій

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про операти- вно-розшукову діяльність” у кожному випадку наявності під­став, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 6 цього Закону, за­водиться оперативно-розшукова справа.

Такими підставами є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в уста­новленому законом порядку, що потребує перевірки за допо­могою ОРЗ і засобів про:

- злочини, що готуються або вчинені невстановле- ними особами;

- осіб, які готують або вчинили злочин;

- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іно­земних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх слу­жбовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у криміна­льному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлен­ня правосуддя; співробітників розвідувальних органів Украї­ни у зв’язку зі службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

2) потреба в отриманні розвідувальної інформації в ін­тересах безпеки суспільства і держави.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, пові­домленнях громадян, посадових осіб, громадських організа­цій, засобах масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кри­мінальних справах, що знаходяться в його провадженні, мате­ріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у за­питах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повно­важних державних органів, установ та організацій, визначе­них Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках (ч.

За відсутності передбачених в Законі підстав заборо­няється приймати рішення про проведення ОРЗ.

У разі потреби проведення ОРЗ, пов’язаних з перевір­кою осіб у зв’язку з допуском їх до державної таємниці, а та­кож до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установ­ках, підставою для яких відповідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону є запити повноважних державних органів, установ та організа­цій, оперативно-розшукова справа не заводиться. Така перевір­ка повинна тривати не більше як один місяць.

Без заведення оперативно-розшукової справи, крім вищевказаного випадку, проведення ОРЗ забороняється.

Постанова про заведення такої справи підлягає за­твердженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального орга­ну спеціально уповноваженого центрального органу виконав­чої влади у справах охорони державного кордону або його уповноваженим заступником.

Якщо виникає необхідність проведення ОРЗ стосовно конкретної особи, то згідно з ч. З ст. 9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” на особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбування криміна­льного покарання, безвісти відсутня, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа.

Про заведення такої оперативно-розшукової справи також виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу внутрі­шніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, розвідува­льного органу Міністерства оборони України, Служби зовні­шньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу або установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Ведення оперативно-розшукових справ відповідно до ст. 9-1 Закону України “Про оперативно-розшукову діяль­ність” здійснюється:

1) щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, а також осіб, які переховуються від органів розсліду­вання, суду або ухиляються від відбування кримінального по­карання, - до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідально­сті чи строків давності виконання обвинувального вироку;

2) щодо осіб у зв’язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи - до набрання законної сили винесеним щодо них вироком, до винесення постанови суду про закриття справи, ухвали (постанови) суду про застосування заходів ме­дичного чи виховного характеру або до закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим, органом дізнання;

3) щодо осіб безвісно відсутніх - до їх розшуку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвіс­но відсутніми або оголошення їх померлими;

4) щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у підго­товці або вчиненні злочину, - до шести місяців;

5) щодо здійснення розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства і держави - до завершення розвідуваль­них заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення;

6) щодо осіб, стосовно яких є дані про їх участь або причетність до терористичної діяльності, терористичної групи чи терористичної організації, а так само до матеріального, ор­ганізаційного чи іншого сприяння створенню терористичної групи чи терористичної організації, - до 5 років.

За наявності даних, отриманих у ході ведення опера- тивно-розшукової справи, про участь особи у підготовці або вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрі­шніх справ України та податкової міліції Державної податко­вої адміністрації України в Автономній Республіці Крим, об­ластях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центра­льного органу виконавчої влади у справах охорони державно­го кордону, територіальних органів спеціально уповноваже­ного центрального органу виконавчої влади у справах охоро­ни державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, Головою Служби зовнішньої розвідки Укра­їни, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їх заступниками.

Подальше продовження строку ведення оперативно- розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Дер­жавної податкової адміністрації України - начальником подат­кової міліції, а також Головою Державної прикордонної служ­би України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України та начальником Управління державної охорони України (ч. З ст. 9-1 зазначеного Закону України).

Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ щодо іноземців та осіб без громадянства, які підозрю- ються у розвідувально-підривній діяльності проти України, підготовці або вчиненні терористичного акту, понад 18 міся­ців здійснює Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Державної прикордон­ної служби України, керівник розвідувального органу Мініс­терства оборони України за погодженням з Генеральним про­курором України (ч. 4 ст. 9-1 зазначеного Закону України).

Обчислення строку ведення оперативно-розшукової справи починається з дня затвердження начальником відпові­дного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчується в день затвердження постанови про за­криття оперативно-розшукової справи.

Обчислення строку може припинятися, якщо особа, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або тяжко захворіла, і можливість про­вадити щодо неї ОРД відсутня.

Про припинення та поновлення обчислення строку ве­дення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постанова, яка затверджується начальником відповідного ор­гану або його заступником.

Оперативно-розшукова справа повинна бути закрита у разі:

1) розшуку особи, яка переховувалася від органів роз­слідування, суду, ухилялася від відбування кримінального по­карання, а також особи, яка безвісно відсутня;

2) набрання законної сили вироком, постановою або ухвалою суду;

3) закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим або органом дізнання;

4) завершення виконання розвідувальних, контррозві- дувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійс­нення;

5) спростування у встановленому порядку матеріалів про злочинну діяльність особи;

6) виїзду особи на постійне місце проживання за межі України, якщо немає можливості проведення щодо неї ОРЗ;

7) невстановлення у передбачені цим Законом строки даних, що вказують на ознаки злочину в діях особи;

8) виявлення прокурором незаконно заведеної справи у разі виконання по ній ОРЗ;

9) смерті особи, щодо якої заведено оперативно- розшукову справу.

Про закриття оперативно-розшукової справи склада­ється мотивована постанова, яку затверджує посадова або службова особа, якій згідно зі ст. 9 цього Закону надане право затверджувати постанову про заведення відповідної операти­вно-розшукової справи. Якщо у такій справі здійснювались ОРЗ за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсила­ється до суду в триденний строк.

Строки зберігання закритих оперативно-розшукових справ встановлюються відповідно до законодавства України.

Під час здійснення ОРД не допускається порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватися лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

Порядок отримання дозволу суду на здійснення захо­дів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації встановлений постановою Кабінету Мініс­трів України від 26 вересня 2007 р. № 1169 ^[74] Деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і сво­бод людини і громадянина під час здійснення ОРД також на­ведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 р. № 2^[75].

Оперативно-розшуковими заходами, які тимчасово обмежують права людини, є:

- негласне проникнення до житла чи іншого воло­діння особи;

- зняття інформації з каналів зв’язку;

- контроль за листуванням, телефонними розмова­ми, телеграфною та іншою кореспонденцією;

- застосування інших технічних засобів одержання інформації.

Крім того, у випадках, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 8 За­кону України “Про оперативно-розшукову діяльність” та п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про контррозвідувальну діяль­ність”, за рішенням суду можуть бути витребувані документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх до­ходів.

Порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України, застосовується в разі, коли інше не передбачено законом і не регулює питання здійснення правосуддя.

Отримання дозволу та використання інформації здій­снюються відповідно до вимог режиму секретності.

Для отримання дозволу суду на проведення вищеза­значених ОРЗ керівник підрозділу, у провадженні якого пе­ребуває оперативно-розшукова чи контррозвідувальна справа, або його заступник вносить на розгляд суду подання про отримання дозволу, погоджене у визначених законом випад­ках прокурором.

У поданні зазначаються: 1) гриф секретності, дата та реєстраційний номер; найменування суду, до якого вноситься подання; 2) найменування підрозділу, який вносить подання, та підрозділу, працівники якого залучаються до здійснення заходу; 3) вид, категорія, номер справи та дата її заведення; 4) вид заходу, строки і місце його здійснення (житло чи інше во­лодіння особи, інші приміщення, земельна ділянка, транспор­тний засіб тощо); 5) обґрунтування необхідності здійснення заходу; 6) дані про особу, стосовно якої передбачається здійс­нення заходу, місце проживання чи тимчасового перебування такої особи, а також залежно від виду заходу абонентні номе- 67

ри споживача телекомунікаційних послуг і міжнародний іден­тифікатор мобільного обладнання; 7) інші відомості, що мо­жуть мати значення для суду.

Подання складається у трьох примірниках і підпису­ється керівником підрозділу, у провадженні якого перебуває справа, або його заступником та погоджується у визначених законом випадках з прокурором, який здійснює нагляд за до­триманням закону органами, що провадять ОРД. У разі здійс­нення заходу стосовно кількох осіб подання складається на кожну особу.

Перший примірник подання з гербовою печаткою ор­гану, у складі якого діє підрозділ, реєструється без розкриття відомостей про особу і змісту заходу у відповідному режим­но-секретному органі та доставляється в суд з дотриманням вимог режиму секретності. Другий примірник додається до справи, а третій - видається підрозділу, працівники якого за­лучаються до здійснення заходів, у разі видачі дозволу. Якщо суд відмовив у видачі дозволу, третій примірник подання знищується.

Подання вноситься на розгляд голови апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим або уповноваженого ним за­ступника за місцем провадження справи.

Подання та постанова суду про надання дозволу на здійснення заходу реєструються в апараті суду без розкриття відомостей про особу та змісту заходу, який передбачається здійснити.

Два примірники постанови суду (у разі його здійснен­ня стосовно кількох осіб - щодо кожної особи) передаються уповноваженому представникові підрозділу. Один примірник додається до справи, а другий - видається підрозділу, праців­ники якого залучаються до здійснення заходу. Якщо суд від­мовив у видачі дозволу, один примірник постанови суду ви­дається уповноваженому представникові підрозділу.

Про видачу дозволу чи відмову в його видачі керівник підрозділу або його заступник повідомляє протягом доби прокурора, який здійснює нагляд за дотриманням закону ор­ганами, що провадять ОРД.

Постанова суду про відмову у видачі дозволу на здій­снення заходу не позбавляє підрозділ права на повторне звер­нення до суду за наявності додаткових обґрунтованих підстав.

За результатами здійснення заходу складається прото­кол з відповідними додатками.

У протоколі зазначаються: дата його складення, поса­да, прізвище та ініціали особи, у провадженні якої перебуває справа, номер справи, за якою здійснювався захід, номер по­станови, дата її прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення заходу, вид заходу та строки його здійс­нення, найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення заходу, дані про особу, стосовно якої здійсню­вався захід, результати здійснення заходу, відомості про ма­теріальні носії інформації (матеріали аудіо- чи відеозапису, фото- і кінозйомки, магнітні накопичувані тощо) та місце їх зберігання.

Протокол підписує працівник оперативного підрозді­лу, у провадженні якого перебуває справа.

Протокол додається до справи. Матеріальні носії ін­формації зберігаються в підрозділі, працівники якого залуча­лися до здійснення заходу.

Забороняється зазначати в протоколі та зберігати в будь-якій іншій формі відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, крім інформації про вчинення заборонених законом дій.

У разі використання протоколу з відповідними додат­ками як джерела доказів у кримінальному судочинстві їх пе­редача органом досудового слідства чи суду здійснюється в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.

Інформація використовується виключно для запобі­гання вчиненню злочину чи встановлення істини під час роз­слідування кримінальної справи, запобігання, своєчасного ви­явлення і припинення розвідувальних, терористичних та ін­ших посягань на національну безпеку, в інтересах контрроз­відки, для забезпечення безпеки під час здійснення розвіду­вальних заходів, захисту сил, засобів та інформаційних сис­тем і облікових даних розвідувальних органів та джерел роз­відувальної інформації, а також з метою її доведення до під­розділів, правоохоронних органів, органів державної влади та інших заінтересованих органів у випадках, передбачених за­коном.

У разі, якщо запобігання вчиненню чи припинення злочину та/або затримання особи, яка перебуває в розшуку, потребує здійснення невідкладних заходів, інформація може негайно передаватися засобами зв’язку з дотриманням правил конспірації.

За наявності достатніх підстав дозвіл на проведення інших, не пов’язаних з обмеженням конституційних прав і свобод людини, оперативно-розшукових дій дає керівник від­повідного оперативного підрозділу, який несе відповідаль­ність за законність здійснюваних заходів відповідно до чин­ного законодавства.

Застосування ОРЗ вимагає від працівників оператив­них підрозділів враховувати їх відповідність ступеню суспі­льної небезпеки злочинних посягань та загрози інтересам су­спільства і держави.

У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення ОРД, а також у разі, як­що причетність до правопорушення особи, щодо якої здійс­нювались ОРЗ, не підтвердилась, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, спеціально уповно­важений центральний орган виконавчої влади у справах охо­рони державного кордону, Управління державної охорони України, Державна податкова адміністрація України, Держав­ний департамент України з питань виконання покарань або розвідувальний орган Міністерства оборони України, розві­дувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кор­дону, Служба зовнішньої розвідки України зобов’язані невід­кладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.

Громадяни України та інші особи мають право у вста­новленому законом порядку одержати від органів, на які по­кладено здійснення ОРД, письмове пояснення з приводу об­меження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, нерозкриті зло­чини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України.

Підрозділи, що використовують автоматизовані інфор­маційні системи в ОРД, повинні забезпечити можливість ви­давати дані про особу на запит органів розслідування, проку­ратури, суду. В місцях зберігання інформації повинна бути гарантована її достовірність та надійність охорони.

Одержані внаслідок ОРД відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не міс­тять інформації про вчинення заборонених законом дій, збері­ганню не підлягають і повинні бути знищені. Відомості, одер­жані внаслідок ОРД, про підготовку терористичних актів чи їх вчинення окремими особами та групами зберігаються до 5 років.

Не підлягають передачі й розголошенню результати ОРД, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особи­стого життя, честі, гідності людини. За передачу й розголо­шення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні ОРД чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відпо­відальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Оперативно-розшукові заходи, пов’язані з тимчасовим обмеженням прав людини, провадяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх припинення і роз­криття, розшуку осіб, які ухиляються від відбування криміна­льного покарання або безвісти відсутні, захисту життя, здо­ров’я, житла і майна працівників суду і правоохоронних орга­нів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти Украї­ни. У разі оперативної необхідності невідкладного здійснення цих заходів оперативно-розшукові підрозділи зобов’язані протягом 24-х годин повідомити суд або прокурора про засто­сування та підстави для їх проведення.

Візуальне спостереження може провадитися з метою встановлення даних про особу та про її зв’язки у разі, коли є факти, які підтверджують, що нею готується або вчинено тя­жкий злочин, для отримання відомостей, які вказують на ознаки такого злочину, а також для забезпечення безпеки пра­цівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та бли­зьких родичів цих осіб.

Для одержання інформації забороняється застосовува­ти технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров’ю людей та навколишньому середовищу.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть приводи та підстави для проведення ОРЗ.

2. Розкажіть про заведення, строки ведення та за­криття оперативно-розшукових справ.

3. Розкажіть про порядок отримання дозволу суду на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини під час здійснення ОРД.