<<
>>

Інформаційно-аналітичне забезпечення проведення негласних слідчих (розшуковнх) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ

Важливою характерною ознакою сучасності стало перетворення знання та інформації (її створення, використання, розповсюдження, збереження) у базовий елемент суспільного прогресу. У розвинутих країнах світу понад 80% витрат у сфері виробництва у вартісному й часовому вимірі припадає на Інформаційну роботу, що говорить про її важливість.

А враховуючи те, що діяльність щодо розслідування злочину є суспільним процесом, можна стверджувати, що правильна організація роботи в інформаційному забезпеченні досудового розслідування, Інформатизація всіх напрямів роботи в боротьбі зі злочинністю, створення інформаційно-аналітичних систем, використання сучасних технічних засобів, швидкодіючих систем прийому та передачі як загальної, так і оперативної інформації та їх обробки тощо є фактором, який впливає на своєчасне й ефективне попередження та розслідування злочинів. Саме у такий спосіб створюються умови максимальної обізнаності слідчих та оперативних працівників про кримінальні процеси, які відбуваються у суспільстві що створює, образно кажучи, фундамент для прийняття законних та обґрунтованих рішень при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій.

У науковій літературі поряд з терміном «Інформаційно- аналітичне забезпечення» досить часто вживаються терміни «інформаційне забезпечення»/ «інформаційно-аналітична робота». У філософському розумінні Інформація (від лат. infornmtio - ознайомлення, роз'яснення, викладення, обізнаність) - одне з найбільш загальних понять науки, що позначає деякі відомості, сукупність яких-небудь даних, знань.

Відомо, що термін «інформація» інтерпретується у двох значеннях: у повсякденному - як відомості (повідомлення, звістки), що передаються людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів тощо) І повідомляють про що-небудь; і в науковому - як обмін цими відомостями між людьми, людиною й автоматом, автоматом І автоматом.

Однією із загальноприйнятих форм подання інформації є повідомлення.

У своїй фундаментальній праці «Інформатика» Ф.Л. Бауер вводить поняття «повідомлення» і «Інформація» як основні поняття, маючи на увазі, що всі інші поняття інформатики є похідними від них. У зв'язку з цим нагадаємо визначення інформації, яке запропонував «батько» кібернетики Н. Bi- нер, як позначення змісту повідомлення, яке отримано Із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування наших почуттів.

У Законі України «Про Інформацію» (ст. 1) та Цивільному кодексі України (ст. 20) під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Водночас у Законі України «Про телекомунікації» (ст. 1) зазначено, що інформація - це відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в Інший спосіб.

Способи і прийоми оволодіння інформацією дозволяють зробити висновок про Існування двох її видів: гласної та негласної. За змістом інформація поділяється на такі види:

- інформація про фізичну особу;

- інформація довідково-енциклопедичного характеру;

- інформація про стан довкілля (екологічна Інформація);

- інформація про товар (роботу, послугу);

- науково-технічна інформація;

- податкова інформація;

- правова інформація;

- статистична інформація;

- соціологічна інформація і ін.

Найбільш поширеною в правоохоронній діяльності є правова Інформація, що визначається як будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.

Одним із найбільш витребуваних різновидів правової інформації, яка використовується у досудовому розслідуванні є опера- тивно-розигукова інформація.

Адже відомо, що саме за допомогою оперативно-розшу- кової інформації встановлюється особа, яка вчинила злочин. Така інформація споконвічно по праву вважалася вихідною інформацією б кримінальному судочинстві.

У значній мірі це притаманно й інформації в сучасному кримінальному провадженні. Проте Закон України «Про оперативно-розшу- кову діяльність», а також відомчі нормативні акти не містять нормативно-правового визначення оператиБно-розшукової інформації, що призводить до певних труднощів при її отриманні, оцінці, обробці та використанні.

Починаючи з 70-х років минулого століття вченими запропоновано чимало визначень поняття оперативно-роз- шукової інформації, зокрема як:

- сукупність даних Про осіб/ причетних ДО ПІДГОТОБКИ і вчинення злочинів, факти злочинних проявів, стан опера- тивно-розшукових сил І засобів, а також про умови, в яких відбувається діяльність органів міліції щодо боротьби зі злочинністю;

- відомості, які свідчать про задумані, підготовлювані або вчинені злочини, про осіб, що становлять оперативний інтерес, а також про причини й умови, які сприяють вчиненню злочинів;

- фактичну Інформацію, відомості про злочини, що замислюються, ггідготОБлюються та вчиняються, особах, які викликають оперативний інтерес для правоохоронних органів, злочинцях, які розшукуються, а також про обставини, що мають безпосереднє чи потенційне значення для планування й здійснення ОРЗ, проведення оперативно-аналітичної роботи, а також сприяння досудовому слідству;

- реальну дійсність, явища, що мають кримінальний чи криміногенний характер, обставини (зміни в середовищі), які виникають у зв'язку з суспільно небезпечною поведінкою;

- фактичні дані, отримані оперативними підрозділами внаслідок здійснення гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів, на основі яких вирішуються завдання ОРД;

- отримані суб'єктом ОРД з допомогою оперативно- розшукових заходів фактичні дані, які містять знання, необхідні і придатні для використання з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини І громадянина, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави;

- фактичні дані, що мають безпосереднє або перспективне значення для вирішення стратегічних, тактичних і організаційних задач оперативно-розшукової діяльності, одержані оперативними апаратами гласними та негласними методами з різноманітних джерел, або ж отримані б ході аналітичного опрацювання первинних даних;

-дані, відомості, факти, події, обставини, що виникають у практиці боротьби зі злочинністю, і ін.

З урахуванням безспірного визнання множинного характеру оперативно-розшукової інформації, видаляються наступні її методологічні аспекти:

- відбивIVibHUU, що розкриває роль Інформації в процесах відбиття об'єктивного світу;

- гносеологічний, що дає уявлення про інформацію як засобу пізнання;

- аксіологічий, що формує ціннісні концепції інформації для різних сфер соціатьної діяльності;

- семантичний, що з'ясовує зміст і значення інформації;

- комунікативний, що розкриває психологічні та організаційно-психологічні закономірності й механізми інформаційного зв'язку в соціальних комунікаціях тощо.

Оперативно-розшукова інформація є об'єктивним відбиттям мінливого соціального середовища й обстановки, у яких здійснюється не тільки ОРД, але й проводиться досудове розслідування. При цьому слід зазначити, що дана інформація відбиває також наслідки постійного впливу на це середовище особливої за своєю спрямованістю та змістом діяльності (як правомірної, так і протиправної) різних соціальних суб'єктів.

На цьому перетині оперативно-розшукова інформація по-перше, зароджується, бере початок, а по-друге, тут же продовжує «працювати», тобто просуватися й розвиватися І, включаючись у процеси безпосереднього здійснення ОРД І відображаючи зміни, що відбуваються або безпосередньо в об'єктах оперативно-розшукової діяльності, або на їх периферії.

Виділяються дві головні функції оперативно-розшуко- вої Інформації: пізнавальна та дієва, які реалізуються в процесі безпосереднього здійснення ОРД.

Пізнавальну функцію оператиБно-розшукової інформації традиційно пов'язують з Інформаційно-аналітичною роботою, що зводиться переважно до вивчення й оцінки оперативної обстановки. Зміст останньої розглядається в основному через призму кримінологічної характеристики злочинів, тобто отримання розгорнутих кримінологічних знань про стан, структуру, динаміку злочинів, їх причини й інші детерміністичні чинники.

Дієва функція інформації полягає в практичному інформаційному забезпеченні проведення ОРД.

Саму Інформацію дієвого призначення диференціюють на так звану первинну та вторинну оперативно-розшукову інформацію.

Отримання й використання первинної оперативно- розшукової Інформації представляє собою початковий етап інформаційно-аналітичної роботи б ОРД. Вторинна опера- тивно-розшукова інформація представляє собою відомості, збирання й використання яких проводиться, як правило, у рамках оператиБно-розшукових справ. Вона ж у подальшому, при набутті характеру фактичних даних про події й обставини злочину, стає підставою початку й предметом проведення досудового розслідування (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Реалізація дієвої функції оперативно-розшукової інформації передбачає, з одного боку, отримання необхідних, тактично значущих для оперативної розробки відомостей, а з іншого боку, включення їх у порядку зворотного зв'язку б процес даної розробки у вигідному для неї аспекті. У цьому полягає принципова схема «роботи» оперативно-розшу- кової інформації, тобто вдливу її на безпосередні об'єкти оперативної розробки.

Ураховуючи широке використання в науковій літературі та нормативних документах одночасно понять «інформаційно-аналітичне забезпечення» та «інформаційне забезпечення»/ зазначимо/ що термін «забезпечення» змістовно означає постачання чого-небудь у достатній кількості. У науковій літературі інформаційне забезпечення визначається як комплекс заходів/ що здійснюються різними підрозділами ОБС/ спрямованих на отримання з гласних та негласних джерел оперативно-значимої Інформації, її фіксацію, зберігання, обробку, аналіз, а також використання первинних і збагачених даних з метою виконання оперативними підрозділами покладених на них функцій. Це забезпечення складається з трьох взаємопов'язаних компонентів:

1) інформаціїті{х систем, у рамках яких здійснюється збір, накопичення, системна обробка, зберігання й видача споживачу необхідної інформації;

2) аналітичної роботи, що полягає у здійсненні комплексу організаційних заходів і методичних прийомів з обробки та синтезу наявної оперативної та іншої інформації;

3) управлінської діяльності, яка забезпечує прийняття необхідних рішень щодо стратегії і тактики протидії злочинності.

Інформаційні системи - це організаційно-технічні системи, в яких реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. До складу інформаційних систем можуть входити інформаційні підсистеми, які містять банки даних, поєднані технологією обміну інформацією.

Аналітична робота є засобом встановлення істини . Окремі вчені, характеризуючи аналітичну роботу, підкреслюють, що юна є не просто елементом логічного пізнання, а й «переводить діяльність правоохоронних органів на більш високий рівень». У зв'язку з цим можна стверджувати, що реалізація аналітичної функції - це ключ до вирішення про- [28] блем ефективності боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку та безпеки.

Важливе значення в аналітичній роботі відіграють аналітичні схеми. Складаються вони у складних багатоепізодних справах, пов'язаних із діяльністю організованих злочинних груп, коли доводиться встановлювати способи скоєння ними злочинів, установлювати складні зв'язки, які взаємно перехрещуються між окремими учасниками злочину, доходити суті облікової діяльності й особливостей документообігу у відповідній установі.

Управлінську діяльність в системі OBC поділяють на вну- трішньосистемну - спрямовану на упорядкування управлінських відносин, які виникають з питань організації самої системи та структури органів внутрішніх справ, та зовніш- ньосистемну управлінську діяльність, зміст якої зводиться до забезпечення співробітниками OBC функцій з охорони правовідносин.

У теорії і практиці поряд з терміном «інформаційне забезпечення» вживається термін «інформаційно-аналітичне забезпечення», під яким розуміється кількісне (консолідація масивів інформації у вигляді баз І банків даних, упорядкування, систематизація), а також якісно-змістовне перетворення оперативної інформації (виробництво нових знань, прийняття управлінських рішень) на базі інформаційної аналітики.

Інформаційно-аналітичне забезпечення досудового розслідування необхідно розглядати як комплекс заходів, здійснюваних відповідними суб'єктами та спрямованих на пошук, збір, аналіз, систематизацію та використання інформації з метою прийняття рішень про попередження, запобігання та розслідування злочинів і правопорушень.

До основних завдань інформаційно-аналітичного забезпечення досудового слідства відносяться:

- забезпечення слідчого та співробітників уповноважених оперативних підрозділів оперативно-розшуковою, довідковою, статистичною, архівною та іншою інформацією, необхідною для розслідування злочинів;

- контроль за станом оперативно-розшукових обліків, аналіз їх використання щодо попередження та розслідування злочинів;

- розробка та впровадження типових автоматизованих систем, координація роботи з питань використання в досу- довому розслідуванні комгґютерної техніки;

- забезпечення актуальності інформаційних масивів, контроль над повнотою і своєчасністю подання облікової інформації.

Таким чином, у загальному вигляді призначенням інформаційно-аналітичного забезпечення досудового розслідування є розв'язання проблемних інформаційних ситуацій, які виникають під час вирішення слідчими та уповноваженими оперативними підрозділами завдань щодо розслідування злочинів.

Зміст інформаційно-аналітичного забезпечення досудового розслідування складають системні знання про стан злочинності, динаміку її розвитку, оперативну обстановку, слідчу та оперативно-розшукову ситуацію тощо. Слідчі та оперативні працівники використовують при цьому кримінально-правову, кримінально-процесуальну, криміналістичну, кримїїюлогічну та оперативно-розшукову інформацію.

Функції інформаційно-аналітичного забезпечення досудового розслідування можна поділити на підготовчі та основні. Підготовчі функції містять у собі: збирання первинних даних, їх фіксацію та збереження. Основними діями є: обробка їїіформації, оформлення та розмноження підсумкової Інформації, передача підсумкової інформації зацікавленим особам для прийняття відповідних рішень.

Отже, основною функцією інформаційно-аналітичного забезпечення досудового розслідування злочинів є інформаційно- аналітична робота, результат якої - прийняття відповідного управлінського рішення, у тому числі й процесуального рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Окремо слід розглянути поняття «інформаційно-аналітична робота», яку в теорії визначають як пізнавальну функцію організаційно-управлінської діяльності ОВС, що забезпечує її науково обгрунтовану організацію на основі комплексного аналізу та оцінки Інформації з метою вироблення оптимальних управлінських рішень. Інформаційно- аналітичну роботу ще розглядають як засіб отримання інформації в ОРД, а також як елемент її організації ОРД (тобто пошук, збирання, оцінка, аналіз, узагальнення даних, необхідних для прийняття управлінського чи оперативного рішення).

Розглянуті вище елементи інформаційно-аналітичної роботи прямо (при прийнятті процесуального рішення) чи опосередковано (при оранні засобів, методів, тактичних прийомів тощо) присутні при проведенні всіх негласних слідчих (розшуковик) дій. Тому її зміст слід розглядати в набагато ширшому аспекті - не тільки як діяльність у галузі інформаційно- аналітичного забезпечення оперативних апаратів (уповноважених оперативних підрозділів), але і як органічну функцію, до реалізації якої причетні всі без винятку суб'єкти проведення НС(Р)Д.

Інформаційно-аналітична робота - це творча діяльність, пов'язана з оцінкою наявної інформації і підготовкою на її основі оптимальних рішень. Дане твердження повного мірою відноситься І до Інформаційно-аналітичної роботи під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, основний зміст якої полягає у приведенні розрізнених відомостей у логічну струнку й обгрунтовану систему залежностей, що дозволяє дати правильну оцінку як усієї сукупності фактів, так І кожному з них окремо. До характерних особливостей цієї роботи слід віднести її процесуальний характер, специфічні суб'єкти, інформаційну базу, цілі, завдання, об'єкти і предмет дослідження, а також форми, види, засоби, методи і способи здійснення даної діяльності.

Провівши аналіз поняття інформаційно-аналітичної роботи при здійсненні негласних слідчих (розшукових) дій, виділимо наступні її складові елементи і їх особливості:

1) інформаційно-аналітична робота при здійсненні НС(Р)Д - це система заходів (процесуальних, організаційно-управлінських, технічних, аналітичних тощо), що передбачені КПК та іншими законами України й врегульовані відомчими нормативно-правовими актами органів, уповноважених на здійснення НС(Р)Д, які визначають її порядок і умови;

2) суб'єктами Інформаційно-аналітичної роботи при проведенні НС(Р)Д є слідчі, співробітники уповноважених оперативних підрозділів, які проводять НС(Р)Д за письмовим доручення слідчого, прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудо- вого розслідування та процесуальне керівництво ним;

3) об'єктами інформаційно-аналітичної роботи при здійсненні НС(Р)Д є: злочини І пов'язані з ними події, явища, процеси, середовища (соціальні, фізичні, приміщення, споруди, ділянки місцевості); фізичні і юридичні особи, корпоративні суб'єкти; зовнішні дії людини, їх навички; предмети, речовини; тварини; трупи; мережа Інтернет, радіоефір, трафіки зв'язків абонентів мобільного зв'язку тощо;

4) механізм інформаційно-аналітичної роботи включає ряд здійснюваних дій (пошук, фіксацію, отримання, обробку, систематизацію, узагальнення, аналіз, прогнозування, зберігання та використання інформації);

5) предметом інформаційно-аналітичної роботи при здійсненні НС(Р)Д є характерні особливості чи ознаки об'єктів інформаційно-аналітичної роботи, зафіксовані на відповідних носіях або в пам'яті людей, або їх відображення;

6) основними засобами інформаційно-аналітичної роботи при здійсненні НС(Р)Д є оперативна техніка та спеціальні технічні засоби, призначені для гласного та негласного отримання інформації, відповідні апаратно-програмні комплекси (автоматизовані інформаційно-пошукові, експертні та логіко-аналітичні системи тощо) І різні технічні пристрої, за допомогою яких здійснюється обробка, систематизація та аналіз інформації про злочин або особу, яка його вчинила, чи обставини, що мають значення для досу- дового розслідування (про події, речі І документи, які мають істотне значення для досудового розслідування);

7) мета інформаційно-аналітичної роботи, якою є вирішення завдань кримінально-процесуального законодавства, що полягають у пошуку й фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, чи обставини, що мають значення для досудового розслідування, та їх подальшу обробку, систематизацію, аналіз, прогнозування та використання з метою припинення правопорушень та в Інтересах кримінального судочинства, безпеки громадян, суспільства й держави.

Формою інформаційно-аналітичної роботи є зовнішнє вираження змісту. Бона визначає зовнішню «конфігурацію» Інформаційно-аналітичної роботи, окремих її складових, характеризує їх реалізацію б просторі і б часі. Форму інформаційно-аналітичної роботи можна також розглядати як спосіб її існування. У теорії процес інформаційно-аналітичної роботи поділяють на п'ять етапів: збирання, оцінка, систематизація, аналіз і поширення інформації.

Важливу роль відіграють принципи інформаційно-аналітичної роботи.

До загальних принципів інформаційно-аналітичної роботи при здійсненні НС(Р)Д відносяться принципи верховенства права, законності, гуманізму; дотримання прав і свобод людини, конспірації; поєднання гласних і негласних методів і засобів; високої оперативності (наступальності); всебічності, повноти та об'єктивності; науковості; застосування досвіду і теоретичних знань інших суміжних наук.

Спеціальні принципи інформаційно-аналітичної роботи пов'язані з закономірностями, що випливають із сутності самого її процесу. До них відносяться: безперервність накопичення Інформації, системність, узгодженість, варіантність, верифікованість, ефективність тощо.

Кінцевий результат Інформаційно-аналітичної роботи залежить від достовірності й практичної значимості первинної (вихідної) інформації; професійної кваліфікації слідчих, співробітників уповноважених оперативних підрозділів, спеціалістів; адекватності заходів, що застосовуються під час досудового розслідування; своєчасності й ефективності прийнятих управлінських рішень.

Згідно п. 6 ст. 246 КПК України слідчий, прокурор можуть проводити негласні слідчі (розшукові) дії самостійно, доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам, а також залучати до цього інших осіб. До доручення слідчого, прокурора додається ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії чи постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Однією з важливіших вимог до підготовки доручення слідчим, прокурором про проведення НС(Р)Д є те, що воно повинно бути мотивованим, містити інформацію, яка необхідна для його виконання, чітко поставлене завдання, що підлягає вирішенню.

До речі такі ж само вимоги предТявляються й прийняттю рішень щодо безпосереднього проведення НС(Р)Д СЛІДЧИМ. Тож забезпечити дотримання цих умов у змозі тільки відповідна інформаційно-анаштична робота слідчого, прокурора, інших затулених суб'єктів. Як мінімум при цьому має бути зібрана, проаналізована й оцінена Інформація щодо:

- вчинення певною особою або підготування до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

- використання особою, щодо якої буде проведена дія, житла, Іншого володіння, поштово-телеграфної кореспонденції, канатів зв'язку та передавання нею відомостей, що мають значення дтя попередження або розкриття злочину, розшуку зниклої особи;

- місця знаходження особи, яка переховується від слідства й суду;

- фізичних та юридичних осіб, їх намірів та дій, що свідчать про реальну загрозу життю, здоров'ю І майну негласних працівників та інших осіб, які залучаються до виконання НС(Р)Д;

- слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину, документів, предметів, які можуть бути доказами в кримінальному провадженні, а також іншої, кримінатістично значущої інформації, яка проходить через канали зв'язку, листування, телефонні розмови, телеграфну кореспонденцію цієї особи тощо;

- вичерпання всіх інших можчивостей отримання інформації.

До додаткових умов правомірності прийняття рішень, про які йдеться, слід також зарахувати неможтивість одержання інформації іншими, ніж проведення НС(Р)Д, способами, що має встановлюватися шляхом осмислення й оцінки результатів попередньо проведеного комплексу усіляких альтернативних негласних слідчих (розшукових) дій.

Керівник уповноваженого оперативного підрозділу для виконання доручення слідчого, прокурора, з урахуванням необхідності забезпечення умов для проведення НС(Р)Д, дає відповідне завдання підлеглому співробітнику, а також залучає на підставі свого завдання Інші (спеціальні) оперативні та оперативно-технічні підрозділи OBC Ці рішення керівника уповноваженого оперативного підрозділу також потребують інформаційно-аналітичного забезпечення. Зокрема у сферу відповідної інформаційно-аналітичної роботи повинні бути включені раніше наведені питання.

При цьому дуже важлива роль відводиться зверненню зазначеного керівника (його співробітника) до всіляких інформаційних джерел. Крім того, під час прийняття рішень та підготовки доручень щодо проведення НС(Р)Д слідчий, керівник уповноваженого оперативного підрозділу, який виконує доручення слідчого, прокурора, мають право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення НС(Р)Д у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом (ст. 275 КПК України).

Особлива роль належить інформаційно-аналітичній роботі при прийнятті рішень, складанні доручень та безпосередньому проведенні окремих видів негласних слідчих (розшукових) дій. Основними інформаційніши ресурсами, що використовуються під час цих процесів, можна визнати:

- матеріали кримінальних проваджень;

- оперативні обліки, які складаються із оперативно-роз- шукових, оперативно-профілактичних та оперативно-довідкових обліків;

- банки даних криміналістичної, кримінологічної, адміністративної, статистичної інформації;

- банки даних інших правоохоронних органів;

- банки даних інших міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій, які не мають прямого відношення до боротьби зі злочинністю;

- банки даних міських і обласних органів влади;

- об'єкти надання та отримання охоронних послуг;

- оператори мобільного зв'язку;

- звернення та заяви громадян, депутатські запити;

- засоби масової інформації, у тому числі Інтернет.

Інформаційні ресурса, які залучаються для здійснення

Інформаційно-аналітичної роботи, поділяються на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх інформаційних ресурсів належать бази даних OBC України. Сьогодні правоохоронні органи для аналізу оперативної обстановки все ширше використовують можливості комп'ютерної техніки. Безперечно, саме впровадження автоматизованих інформаційно-аналітичних систем у діяльність правоохоронних органів створює реальні умови для здійснення оперативно-розшукової та слідчої діяльності з найбільшою ефективністю, особливо у ситуаціях, що потребують швидких дій.

Адже відомо, що прийняття рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій нерідко відбувається в умовах цейтноту, коли немає часу на роздуми, а від того, наскільки вчасно та обгрунтовано буде прийняте рішення, залежить не тільки захист прав та свобод особи, щодо якої будуть здійснюватися такі дії, але й осіб, які можуть постраждати від дій не спійманого зловмисника. Невипадково законодавець у зв'язку з цим передбачив можливість розпочати негласну слідчу (розшукову) дію до постановления ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора (ч. 1 ст. 250 УПК). Саме в таких ситуаціях І має важливе значення терміновість та об'єктивність отримання інформації, яка має інтерес і на підставі якої ми можемо прийняти та обґрунтувати рішення про проведення чи не проведення негласних слідчих (розшуко- вих) дій.

Створенню сучасних інформаційно-аналітичних систем передувала розробка автоматизованих пошукових систем (АПС), у яких інформація механічно фіксувалася на картках. Модернізація зводилася до поліпшення систематизації накопичуваної інформації й автоматизації процесу її обробки. Картки розкладалися в окремі скриньки: вбивці настільники, злодії, квартирні злодії, «тципачі» і т.д. З часом по краях карток почали робити перфорацію. Кожному отвору відповідала своя ознака, наприклад, колір волосся злочинця, вік, прикмети, особливий спосіб скоєння злочину тощо. Там, де особливих ознак не було, у картці робився замість отвору проріз. Картки накопичувались у спеціальному футлярі чи шухляді, в перфорацію вставлялася металева спиця і з її допомогою можна було вийняти тільки ті картки, де була зафіксована шукана ознака. Картки з прорізом, тобто без фіксації прикмет, залишалися на місці.

А все розпочалося з того, що 1804 року француз Жозеф Марія Жаккард винайшов прилад, що використовує перфоровані картки для контролю роботи ткацького верстата. У 1889 р. Герман Готлеріт, син німецьких емігрантів, доопрацював перфокартковий механічний пристрій Ж.М. Жаккарда для обробки великого обсягу даних. Робота машини виявилася настільки вдалою, що бюро перепису США використовувало її при обробці результатів перепису населення у 1890 році. Таку машину І для тих же цілей у 1897 році купила Росія. А в 1902 році Г. Голлеріт створив табулятор, у якому картки подавалися автоматично.

Таким чином відбулося зародження автоматизації певних процесів суспільного життя. Пізніше вже комп'ютерні технології дозволил и звести воєдино величезний об'єм інформації, хоча сутність систем залишилась. Наприклад, у 1969 році на посаду президента Федеральної служби кримінальної поліції (BKA) ФРН став Хорст Герольд що його колеги прозвали «ко міс ар ом-коміі ютером». Він був першим німецьким поліцейським, який зробив ставку на тотальний контроль за неблагонадійними елементами з допомогою комп'ютерної системи. Гігантський обчислювальний центр, збудований Герольдом у штаб-квартирі BKA у Вісбадені, містив безліч даних про десятки тисяч німців, а системні алгоритми пошуку дозволяли в найкоротші терміни сортувати імена й ознаки підозрілих осіб, які потрапили в поле зору коміГютерної системи за степенем суспільної небезпеки. Саме Герольд став першим, хто почав заносити в поліцейські картотеки дані про банківські перекази громадян, оренду квартир, телефонні дзвінки та інші «електронні сліди», що їх залишали громадяни у повсякденному житлі. Система Герольда була настільки вдалою, що принципова зміна комп'ютерів у штаб-квартирі BKA була здійснена лише в 2001 році.

В англійському журналі «Police» опублікована стаття про використання сучасних Інформаційних технологій у роботі фінансових слідчих. На початку XXI століття практично кожна особа залишає за собою електронний слщ Інформації (наприклад у Великобританії загальна кількість баз даних, де громадяни можуть залишити електронний слід становить близько трьохсот). Переч слідчими постає завдання зібрати дані з цих баз відносно конкретної особи, потім відфільтрувати з цих відомостей такі, що відповідають параметрам розслідування, тобто, інакше кажучи, перевірити отриману інформацію стосовно більш широкого контексту розслідування для того, щоб звести воєдино всі відомості і провести аналіз, згідно з яким необхідно діяти надалі

Треба сказати, що І в Україні органи внутрішніх справ щорічно реєструють близько 3 млн подій, які мають ознаки

злочину/ і вже на первинному етапі обробляється інформація приблизно про 3,8 млн осіб, у тій чи іншій мірі причетних до вказаних у заявах фактів. Розслідується близько пів- міпьйона кримінальних проваджень. Адміністративні протоколи складаються стосовно майже 6 млн осіб. Декілька мільйонів громадян, що перебувають на обліку в оперативно- довідковій картотеці МБС, підлягають безперервному моніторингу. Тільки нормативними документами МБС регламентується функціонування 17 інформаційних баз даних.

Ще десять років тому для того, щоб зібрати інформацію про конкретну особу, слідчому чи оперативному працівнику необхідно було підготувати десятки запитів до різноманітних установ та організацій і чекати відповіді тижнями. Та сьогодні, враховуючи сучасну криміногенну ситуацію та завантаженість працівників ОБС, вони, по-перше, не можуть собі дозволити втрачати стільки часу, а по-друге, у цьому немає необхідності, зважаючи на суцільну автоматизацію та комп'ютеризацію всіх процесів суспільного життя.

Головною подією в галузі інформатизації стало прийняття Національної програми інформатизації, причому вперше в нашій державі механізм реалізації програми такого рівня закріплено нормативно - у Законі України «Про Національну програму Інформатизації». Відповідно до цього закону головною метою програми є створення необхідних умов для забезпечення суспільства І його суб'єктів інформацією в потрібних І достатніх обсягах в усіх сферах діяльності, сприяння становленню України як цивілізованої, правової держави, підвищення продуктивності суспільного виробництва (продукції і послуг) на основі широкого використання інформаційних технологій, посилення економічного потенціалу країни, забезпечення Інформаційної незалежності та національної безпеки держави.

У той же час б Україні прискореними темпами створюється Інформаційний простір, у якому циркулює, накопи- 154

чується та зникає найрізноманітніша інформація. Особливу потребу в сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологіях мають правоохоронні органи України.

Практика боротьби зі злочинністю переконливо свідчить про суттєву, а в багатьох випадках - пріоритетну роль системи Інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ як ланки, що зумовлює ефективність роботи правоохоронних структур. Система інформаційного забезпечення здійснює інформаційну підтримку органів внутрішніх справ у розслідуванні й попередженні злочинів, визначенні і розшуку злочинців, надає багатоцільову статистичну, аналітичну та довідкову інформацію.

Досвід використання комп'ютерних інформаційних систем І технологій у правоохоронній сфері СВІДЧИТЬ, що основними тенденціями їх розвитку та вдосконалення є:

- удосконалення форм та методів керування системами Інформаційного забезпечення;

- централізація та інтеграція комп'ютерних банків даних;

- впровадження новітніх комп'ютерних інформаційних технологій для ведення кримінологічних обліків;

- розбудова та широке використання ефективних та потужних KOMrf ютерних мереж;

- застосування спеціалізованих засобів захисту та безпеки інформації;

- налагодження ефективного взаємообміну кримінологічною інформацією на міждержавному рівні.

З метою об'єднання Існуючих в органах та підрозділах внутрішніх справ України інформаційних ресурсів у єдиний інформаційно-аналітичний комплекс із використанням сучасних інформаційних технологій, комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання, для підтримки оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, суттєвого зміцнення їх спроможності протидії та профілактики злочинності на сьогоднішній день створено Інтегровану Інформаційно-пошукову систему (ІІПС) органів внутрішніх справ України.

Інтегрована інформаційно-пошукова система - це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно- технічних та інформаційно-телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування та ведення довідково-інформаційних, оперативно-розшукових обліків, авторизований доступ до інформаційних ресурсів ІІПС.

З метою вдосконалення функціонування існуючих в органах і підрозділах внутрішніх справ України інформаційних обліків Міністерством внутрішніх справ України розроблено Методичні рекомендації щодо організації функціонування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи (ІІПС) органів внутрішніх справ України (вих. № 15238/Тп від 27.10.2011), яка, відповідно до свого призначення, вирішує такі завдання:

- автоматизація процесів обліку отриманої інформації, обробки інформаційних запитів, пошук та відбір необхідної інформації;

- виконання інформаційно-пошукових заходів, проведення аналітичних досліджень;

- обмін Інформацією між інтегрованими банками даних ІІПС відповідних рівнів та забезпечення постійного зв'язку між ними, уніфікація технологічних процедур опрацювання документів, збирання, реєстрації, накопичення та обробки Інформації, що надходить до кожного з банків даних;

- постійне формування, оновлення та адміністрування банків даних ІІПС, забезпечення достовірності, оперативного доступу та збереження інформаційного ресурсу;

- забезпечення надійного зберігання інформаційних обліків, максимально зручна їх систематизація;

- формалізація технологічних процесів обробки інформації, визначення типових маршрутних технологічних схем для їх виконання;

- забезпечення комплексного захисту інформації та розмежування доступу до Інформації, що зберігається в ІІПС;

- автоматизація збирання даних про результати виконання технологічних процесів щодо Інформаційних обліків, формування аналітичних і статистичних звітів;

- інформаційне забезпечення управлінської діяльності, підготовка аналітично-довідкових матеріалів;

- наскрізний контроль (підрозділ контролю, керівник ОВС, безпосередній виконавець) за своєчасністю і повнотою надання первинних облікових та інформаційно-пошукових документів, проведення аналізу їх повноти, сумісності та об'єктивності.

Інформаційними ресурсами (об'єктами обліку) ІІПС є об'єктивно поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб, кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій, який накопичується в процесі службової ДІЯЛЬНОСТІ OBC в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ОВС, відповідно до чинного законодавства. До складу інформаційних ресурсів наїежать відомості щодо:

- осіб, яких затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, які обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, узяті під варту або на яких накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту, у тому числі їх фотографії та дактилоскопічні дані;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються бід відбування кримінального покарання, пропали безвісти, та в інших випадках, передбачених законами України;

- осіб, щодо яких здійснюється профілактична робота працівниками ОВС;

- осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, щодо яких уповноваженими на те працівниками OBC згідно зі ст. 254, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено протоколи про адміністративні правопорушення, а органами (посадовими особами), які розглядали ці справи, було винесено постанови, передбачені ст. 284 КупАП;

- осіб, яких було видалено уповноваженими на те працівниками OBC у сфері протидії корупції за скоєння кору- пційних правопорушень і рішеннями судів притягнуто до відповідальності за вчинення цих правопорушень;

- зареєстрованих в OBC злочинів, адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи громадській безпеці, надзвичайних подій;

- викрадених речей, документів, цінностей та Іншого майна;

- знайдених, вилучених у громадян і службових осіб предметів і речей, у тому числі заборонених або обмежених в обороті, а також документів з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери;

- зброї, що перебуває у користуванні громадян, підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, яким надано відповідно до законодавства дозвіл на її придбання, зберігання, носіння, перевезення та яка обліковується підрозділами дозвільної системи ОВС;

- викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно зданої Із числа тієї, що незаконно зберігалася.

Як допоміжний засіб документування та попередження протиправних дій, розкриття правопорушень проводиться фотофіксація осіб (речей, цінностей), фотозображення яких входять до структури об'єктів обліку ІІПС.

ІІПС побудована за трирівневою ієрархічною структурою, що відповідає організаційній побудові МВС:

1) перший рівень - центральний вузол (банк даних) ІІПС - розташовано в спеціально виділених службових приміщеннях Департаменту інформаційних технологій MBC України;

2) другий рівень - регіональні (обласні) вузли (банки даних) ІІПС - розташовано в спеціально виділених службових приміщеннях управлінь (відділів) інформаційних технологій ГуМВС, УМВС;

3) третій рівень - територіальний вузол ІІПС - розміщений І функціонує безпосередньо в районних, міських, лінійних управліннях (відділах) ГУМВС, УМВС На територіальному рівні експлуатація ІІПС забезпечується відділами (секторами) інформаційних технологій цих підрозділів.

Обмін Інформацією між вузлами та доступ користувачів до ІІПС забезпечується між територіально віддаленими структурними підрозділами засобами єдиної цифрової телекомунікаційної мережі MBC та локальних обчислювальних мереж центрального апарату МВС, апаратів і районних, міських, лінійних управлінь (відділів) ГуМВС, УМВС

Відповідно до положень інструкції ІІПС OBC містить такі бази даних:

- база даних «Факт», в якій обліку підлягають відомості щодо злочинів (правопорушень), подій, які загрожують особистій чи громадській безпеці, надзвичайних подій, викладених у заявах (повідомленнях, рапортах) та зареєстрованих у черговій частині ОВС;

- база даних «Злочин», в якій обліку підлягають відомості щодо зареєстрованих злочинів (особливо тяжкі, тяжкі, середньої тяжкості), учинених на території обслуговування ОВС, у тому числі за матеріалами яких заведено OPC категорії «Злочин»;

- база даних «Доставлені», в якій обліку підлягають особи, доставлені до ОВС;

- база даних «Контур», в якій обліку в підлягають електронні фотографії, опис зовнішності та особливих прикмет;

- база даних «Особа», в якій обліку підлягають особи, які вчинили правопорушення та щодо яких здійснюється профілактична робота працівниками ОВС;

- база даних «Розгиук», яка передбачає ведення обліків, відповідно до вимог чинного законодавства, щодо розшуку осіб, котрі переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, осіб, які пропали безвісти, невідомих хворих (дітей), осіб, що розшукуються правоохоронними органами країн СНД, держав-членів Інтерполу, невпізнаних трупів;

- база даних «Річ», в якій обліку підлягають відомості щодо речей - викрадених, вилучених з ознаками підробки, заборонених або обмежених в обороті у громадян і службових осіб, безгосподарних речей, знайдених або вилучених із камер схову вокзалів, портів, аеропортів та зданих до ОВС, у тому числі підсистеми цієї бази: БД «Номерна річ» (речі, які мають індивідуальні заводські (фабричні) номери) та БД «Антикваріат» (культурні цінності - об'єкти матеріальної І духовної культури, що мають художнє, Історичне, етнографічне чи наукове значення);

- база даних «Втрачені документи», в якій обліку підлягають відомості щодо документів (бланків документів) - викрадених, утрачених, вилучених (з ознаками підробки) у громадян і службових осіб, паспортів померлих громадян України, не зданих до ОВС, паспортів осіб, які знаходяться в розшуку, та паспортів, які мають індивідуальні заводські (фабричні) номери і знаходяться у державному обігу;

- база даних «Угон», в якій обліку підлягають відомості щодо транспортних засобів (автомобілів, мотоциклів та мопедів), які розшукуються, а також виявлених безгосподарних, у тому числі викрадені чи загублені державні номерні знаки транспортних засобів;

- база даних «Кримінальна зброя», в якій обліку підлягають відомості щодо зброї - викраденої, загубленої, знайденої, зданої до ОВС, вилученої працівниками OBC із числа тієї, що незаконно зберігалася, незалежно від її технічного стану, яка має індивідуальні заводські (фабричні) номери або номери деталей;

- база даних «Зареєстрована зброя», що передбачає облік відомостей щодо зброї, яка має індивідуальні заводські (фабричні) номери, перебуває в користуванні громадян, підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, яким надано, відповідно до законодавства, дозвіл на її придбання, зберігання, носіння, перевезення, та яка обліковується підрозділами дозвільної системи ОВС.

Крім вищезазначених баз даних існує ще декілька, які також можуть бути витребувані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Це такі, як:

- ведення обліків БД «Адміністративне правопорушення» (далі - «АПРА»), що здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, яке регламентує функціонування в органах внутрішніх справ обліків адміністративних правопорушень. Обліку в БД «АПРА» підлягають відомості про зареєстровані в OBC адміністративні правопорушення, за матеріалами яких уповноваженими на те працівниками OBC складено протоколи про адміністративні правопорушення;

- облік відомостей щодо скоєних порушень Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 Ne 1306, здійснюється у БД «АПРА (ДАІ)», яка ведеться в підрозділах Державної автомобільної інспекції;

- база даних «Електронний рапорт», що передбачає облік відомостей, які було отримано працівниками OBC у процесі виконання ними своїх службових обов'язків або під час проведення гласних оперативно-розшукових заходів від громадян і посадових осіб щодо подій, правопорушень, причетних до них осіб (без розкриття джерела інформації І тільки відкритого характеру);

- база даних «Мігрант», у якій обліку підлягають відомості щодо осіб, які порушили законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, виявлених працівниками ОБС;

- база даних «Корупція», що передбачає облік відомостей щодо зареєстрованих корупційних правопорушень, за матеріалами яких уповноваженими на те працівниками OBC у сфері протидії корупції складено протоколи про вчинення корупційних правопорушень та осіб, які вчинили ці правопорушення і за рішеннями судів притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення.

Доступ до інформаційних ресурсів БД ІІПС центрального та регіонального (обласного) рівнів обмежено. Право безпосереднього доступу до інформаційних обліків ІІПС мають лише авторизовані користувачі ІІПС. Доступ до інформації надасться користувачу розпорядником ІІПС виключно в межах функціональних обов'язків користувача та наданого йому рівня доступу до відповідних БД ІІПС. Розпорядником ІІПС є Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення MBC Повноваження розпорядника ІІПС на регіональному рівні надаються управлінням (відділам) інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС, УМВС. Завдання розпорядника - управління ІІПС та відповідними складовими системи, контроль за формуванням та підтриманням в актуальному стані Інформаційних ресурсів ІІПС, надання користувачам прав доступу до ІІПС, ведення їх обліку, вживання заходів щодо розвитку і вдосконалення ІІПС.

Обробка інформації в БД ІІПС регіонального вузла здійснюється користувачами з видалених робочих місць, розташованих у структурних підрозділах (службах) апара- тіб ГумВС, УМВС, підпорядкованих OBC та їх територіально відокремлених підрозділах, а в БД ІІПС центрального вузла (тільки пошук інформації, виконання запитів) - з виділених робочих місць, розташованих у структурних підрозділах (службах) центрального апарату МВС, апаратів ГуМВС, УМВС. Під автоматизованим робочим місцем користувача розуміється організаційно-технологічний і програмно-технічний комплекс, тобто комп'ютер з набором бібліотек програм та об’єктів бази даних у відповідному підрозділі уіАЗ Г(У)МВС, до якого конкретний працівник отримує доступ з дозволу керівника уіАЗ після відповідної авторизації за допомогою логіна та пароля.

Основні переваги інформаційно-аналітичних систем наведемо на прикладі луганської моделі Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи (НАС), яка вже успішно діє. Програмісти уіАЗ ГУМВС у Луганській області розробили і впровадили в практику таку спеціалізовану систему, як «СОВА», завдяки якої створено можливість інтеграції б єдиний інформаційний масив усіх наявних в уіАЗ ГуМВС відомчих Інформаційних ресурсів (у тому числі масиви даних оперативно- розшукової діяльності) І бази даних інших відомств.

Ефективність використання цієї системи забезпечується, перш за все, упровадженням у розробку сучасних інформаційних технологій (зокрема технології візуального аналізу даних, мультимедійних технологій, а також технології геошфюрмаційних систем). Важливо відзначити, що як один Із зовнішніх модулів, що розширюють можливості системи «СОВА», задіяний І активно використовується програмний продукт всесвітньо відомої фірми І2. У 2010 році система піддалася грунтовній реконструкції, завдяки чому її оператор може підключити для забезпечення багатофак- торного аналізу будь-яку базу даних у масштабах країни, за умови наявності відповідної фізичної й юридичної МОЖЛИВОСТІ.

Відомості про об'єкти обліку, які зберігаються в інформаційних масивах оперативних підрозділів ОВС, є захищеною законом таємницею, що підтверджено рішенням Конституційного Суду України у справі щодо офіційного трактування статей З, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» і статті 12 Закону України «Про прокуратуру» від ЗО жовтня 1997 року. Пункт 2 цього рішення говорить: «частину п'яту статті 23 Закону України «Про інформацію» розуміти, таким чином, що кожна особа вправі знайомитися із зібраною у відношенні неї Інформацією в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях, якщо ці відомості не є державною або іншою захищеною законом таємницею».

Охарактеризовані вище автоматизовані системи й підсистеми інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ узагалі та досудового розслідування, зокрема, не обмежують можливості подальшого їх удосконалення, у тому числі й щодо створення нових обліків інформації. Так, згідно п. 17 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та п.11 ст.11 Закону «Про міліцію» органи, уповноважені на здійснення ОРД, можуть створювати автоматизовані інформаційні системи і використовувати їх у своїх цілях для вирішення покладених на них завдань.

Питання, пов'язані з розвитком та вдосконаленням інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності, додатково нормовані в Законі Україні «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», прийнятому ЗО червня 1993 року. Зокрема, ст. 19 цього закону надає право спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю збирати, накопичувати і зберігати інформацію про події і факти, що свідчать про організовану злочинну ДІЯЛЬНІСТЬ, її причини та умови, про осіб, які беруть участь в організованій діяльності, створювати в центрі та на місцях банки даних.

Особлива роль у контексті вищезазначеного сьогодні відводиться спеціалізованим системам ідентифікації людини. Адже соціальні мережі - це величезний архів оцифрованих зображень, які цілком піддаються комп'ютерній обробці за допомогою відповідних систем. Справа в тому, що об'єктом дослідження може бути не тільки зображення користувача, але й особи чи осіб, які за будь-яких обставин були зафіксовані на передньому чи задньому плані зображення. Таким чином, маючи зображення особи, яка представляє інтерес, за допомогою біометрії, можливо встановити її місцезнаходження, зв'язки, або хоча б напрямок для подальшого пошуку.

Саме з цією метою можна використовувати автоматизовану біометричну систему ідентифікації громадян за їх фото- та вщеозображенням «АРГУС», яка успішно застосовується б ГуМВС України у Луганській області.

Принцип роботи системи заснований на спеціальному алгоритмі переведення зображень у цифровий формат, при цьому здійснюється пошук обличчя Б кадрі і визначення характерних ознак його будови - так званих «реперних точок» (форма очей, вилиць, ширина перенісся, губ та Інше). У результаті кожне обличчя описується унікальним набором параметрів, причому навіть з деяким перебільшенням. Для ідентифікації з високим ступенем точності достатньо близько 40 характеристик, тоді як система відпрацьовує декілька тисяч оціночних параметрів. Фотографія та цифровий опис обличчя заносяться до бази даних, за якою в подальшому і здійснюється пошук.

Усе більшої акту атьн ості б сучасних умовах набуває та має високу результативність у оперативно-розшуковій та слідчий практиці порівняно новий напрямок аналітичної {інформаційно-аналітичної) розвідки, що б подальшій локаті- зацїї іменована розвідкою комп'ютерною.

Методика ведення аналітичної (комп'ютерної) розвідки в науці, наприклад, полягає в тому, що, обробляючи матеріали відкритого доступу, наявні в Інтернет-просторі, програма статистичного аналізу складає, так звані, карти роботи в різних галузях науки. У свою чергу, це дозволяє аналітикам встановлювати найбільш перспективні наукові розробки в областях, де конкуренція поки що порівняно невелика. Крім того, результати кількісного І якісного аналізу результатів роботи наукових лабораторій дозволяють оцінити ступінь творчої атмосфери дослідницьких колективів.

Завданням зазначеної розвідки у сфері операггивно-роз- шукової діяльності та кримінального провадження є структу- ризація та систематизація отриманої інформації, пошук у ній фактичних, атрибутивних, асоціативних та кореляційних зв'язків між внутрішніми елементами (об'єктами), а також аналітичне зіставлення її з раніше отриманою Інформацією оператиБно-розшукового та криміналістичного характеру. Термін «розвідка» у даному вилажу розтинається як сукупність дій (заходів), що здійснюються з метою збору даних про стан, діяння та наміри об'єктів оперативної уваги, тобто осіб і груп, які вчинили, вчиняють або готують вчинення злочинів.

Збирання первинної інформації б межах анатітичної розвідки може бути здійснено такими способами:

- комп'ютерна розвідка б мережі Інтернет;

- комп'ютерна розвідка в автоматизованих банках даних та інформаційних системах різних форм власності;

- вивчення публікацій в засобах масової Інформації;

- радіорозвідка (сканування радіоефіру) тощо.

Результатом застосування зазначених способів отримання інформації є набуття розрізнених даних з різноманітних сфер людської життєдіяльності, які можуть містити інформацію про протиправну діяльність, у тому числі у неявному вигляді. Пошук таких даних здійснюється за певними, часом прихованими, ознаками. Іноді такі ознаки можуть бути виявлені тільки спеціалістами у певній галузі (банківській діяльності, торгівлі, сфері оподаткування тощо).

Потенціал аналітичної (комп'ютерної) розвідки максимально повно сьогодні використовується в боротьбі ЗІ злочинними діяннями, які вчиняються за допомогою Ih- тернету.

Вище були розглянуті, так би мовити, внутрішні ресурси інформаційного забезпечення проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ у кримінальному провадженні.

До зовнішніх же Інформаційних ресурсів належать банки даних інших правоохоронних органів; банки даних інших міністерств, відомств, гцдприє мств, установ та організацій, які не мають прямого відношення до боротьби зі злочинністю, проте можуть містити важливу інформацію для проведення кримінального провадження; банки даних міських і обласних органів влади; оператори мобільного зв'язку.

Порядок взаємодії Міністерства внутрішніх справ України і Генеральної прокуратури України щодо обміну інформацією з Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційних систем органів внутрішніх справ регламентується спільним наказом ГПу та MBC України від 17.11.2012 Ne 115/1046. При здійсненні такого обміну задІюються електронні Інформаційні ресурси: Генеральної прокуратури України - Єдиний реєстр досудових розслідувань; MBC України - автоматизовані інтегровані інформаційно-пошукові системи органів внутрішніх справ. Обмін даними здійснюється Інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронному вигляді.

Генеральна прокуратура України надає MBC України відомості з ЄРДР про правопорушення, що виявлені або провадження за якими здійснюється працівниками органів внутрішніх справ, осіб, яким вручено повідомлення про підозру та стосовно яких закінчено досудове розслідування у кримінальному провадженні. MBC України забезпечує доступ суб'єктів інформаційної взаємодії до ІІПС та їх реєстрацію згідно вимог чинного законодавства І з урахуванням їх повноважень та рівня доступу.

Інформаційно-аналітична робота зазвичай передує прийняттю процесуальних рішень, висуненню версій, плануванню роботи. Тобто ретельний аналіз сприяє висуненню найбільш вірогідних версій і плануванню роботи з їх відпрацювання, дозволяє обирати шляхи отримання достовірної, повноцінної інформації. Разом з тим ґрунтовний аналіз неможливо провести без необхідної інформації. Така інформація залежно від ситуації може бути отримана з матеріалів кримінальних проваджень, негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових справ, архівних справ, а також із автоматизованих інформаційних систем оперативно-роз- шукового призначення та Інших АІС, незалежно від їх прямого призначення та відомчої належності, мережі Інтернет, операторів мобільного зв'язку.

Слід особливо акцентувати увагу ще на одній важливій функції інформаційно-аналітичної роботи при здійсненні НС(Р)Д. Її метою є також формування нових криміналістичних знань, зокрема про приховані можливості вчинення злочинів, ймовірні плани фігурантів (злочинців) тощо на основі застосування методів І засобів пошуку та порівняльного аналізу різноманітної інформації, що має значення для кримінального провадження. Основними завданнями інформатизації на даному напрямі слід визнати:

- накопичення якісної та вірогідної Інформації в усіх відповідних базах даних;

- забезпечення оперативного доступу суб'єктів досудо- вого розслідування до баз даних безпосередньо з робочих місць, у тому числі при проведенні НС(Р)Д;

- використання найсучасніших аналітичних методів обробки Інформації;

- використання ресурсів невідомчих Інформаційних систем для забезпечення кримінального провадження, зокрема пщ час виконання НС(Р)Д багатовидовою інформацією;

- прогнозування й оцінки тенденцій розвитку сучасної злочинності;

- адаптація існуючих положень тактики і методики розслідування злочинів в умовах Інформатизації;

- розробка, впровадження та використання спеціального програмного забезпечення кримінальних проваджень, у тому чист проведення НС(Р)Д.

Виходячи з наведеного вище, інформаційно-аналітичну роботу при здійсненні негласних слідчих (розшукових) дій можна визначити як передбачену законами України та врегульовану відомчими нормативно-правовими актами систему заходів, які здійснюються працівниками слідчих, уповноважених оперативних підрозділів та, у певних межах, іншими суб'єктами, спрямованих на збір, обробку, систематизацію, узагальнення, аналіз, зберігання та використання інформації, у тому числі обмеженого доступу, що має значення для вирішення завдань досудового розслідування.

Питання для самоконтролю

1. Загальне поняття інформації як соціальної категорії.

2. Поняття оперативно-розшукової Інформації як джерела фактичних даних доказового значення в кримінальному судочинстві.

3. Пізнавальна та дієва функції інформації в ОРД.

4. Співвідношення термінів «інформаційне забезпеченням «інформаційно-аналітичне забезпечення», «інформаційно-аналітична робота».

5. Складові елементи Інформаційно-аналітичної роботи при здійсненні негласних слідчих (розшукових) дій.

6. Основні Інформаційні вимоги до прийняття відповідними суб'єктами рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

7. Основні інформаційні вимоги до надання слідчим, прокурором доручень уповноваженим оперативним підрозділам про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

8. Основні інформаційні ресурси, що використовуються в процесі інформаційно-аналітичної роботи при здійсненні негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі їх окремих різновидів.

9. Внутрішні інформаційні ресурси, які використовуються під час досудового розслідування злочинів.

10. Сутність та призначення аналітичної розвідки.

11. Нормативно-правове забезпечення використання Інформаційно-аналітичних систем органами та підрозділами внутрішніх справ.

12. Порядок взаємодії Генеральної прокуратури та MBC України щодо обміну інформацією з Єдиного реєстру до- судових розслідувань та ІІПС ОВС.

Літературні й Інші джерела до п’ятого розділу

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон від 13.04.2012 Ne 4651-VI // Голос України від 19.05.2012. - Ns 90-91.

2. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 № 2657- XII / / Відомості Верховної Ради України. - 1992. - Ns 48. - Ст. 650.

3. Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003 Ne 1280-IV / / Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 12. - Ст. 155.

4. Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. / ВІдп. редактори В. В. Коваленко, Є. М. Моісеєв, В. Я. ТацІй, Ю. С. Шемшученко. - К. : АтІка, 2010. - Т. VI. Оперативно- розшукова діяльність поліції (міліції). - 1128 с.

5. Овчинский С. С. Оперативно-розыскная информация / Под ред. А. С. Обнинского и В. С. Обнинского. - М. : ИНФРА-М, 2000. - 367 с.

6. Правові й організаційно-процедурні основи здійснення оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ в Україні. Загальна частина: навчальний посібник / Б. І. Бараненко, Д. О. БабІчев, О. В. Бочковий та ін. //за ред. А. В. Ігценка, Б. І. Бараненка. - Луганськ : PBB ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. - 360 с.

7. Лук'янчиков €. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів: Монографія / Є. Д. Лук'янчиков. - K.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. -360 с.

8. Атмажитов В. М. Информационное обеспечение оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел: лекция / В. М. Атмажитов, Е. Н. Яковец. - М. : Академия управления МВД России, 2003.

9. Шумилов А. Ю. Оперативно-розыскная энциклопедия / А. Ю. Шумилов. - М. : Издатель Шумилова И. И., 2004.-364 с.

10. Халиков А. Н. Юридическое, техническое и информационно-аналитическое обеспечение оперативно-розыскной деятельности: учебное пособие / А. Н. Халиков, Е. Н. Яковец, Н. И. Журавленко; под редакцией А. Н. Халикова. - М.: Юрлитинформ, 2010. - 472 с.

11. Основы борьбы с организованной преступностью: монография / Под ред. В. С. Овчинского, В. Е. Эминова, Н. П. Яблокова. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 452 с.

12. Современное оружие сотрудников органов внутренних дел: информационные технологии как ответ на вызовы времени: практ. пос. / Ю.А. Задорожний, А.Е. Трубковим, О.В. Калтырин и др. / МВД Украины, Луган. гос. ун-т внутр. дел им. Э.А. Дидоренко. - Луганск: РИО ЛГУВД им. Э.А. Дидоренко, 2012. - 104 с.

<< | >>
Источник: Е.О. Дідоренка. Негласні слідчі (розшукові) дії та особливості їх проведення оперативними підрозділами органів внутрішніх справ: навчально-практичний посібник / Б.І. Бараненко, О.Б, Бочковий, К.А. Гусєва та ш. ; MBC України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім,. - Луганськ : РБВ ЛДУВС їм. Е.О. Дідоренка,2014. - 416 с.. 2014

Скачать оригинал источника

Еще по теме Інформаційно-аналітичне забезпечення проведення негласних слідчих (розшуковнх) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ:

  1. Інформаційно-аналітичне забезпечення проведення негласних слідчих (розшуковнх) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -