ДОДАТКИ

Додаток 1

ЗРАЗКИ ДЕЯКИХ ДОКУМЕНТІВ,

ЯКІ СКЛАДАЮТЬСЯ В ХОДІ ОРД

ПРОТОКОЛ

огляду грошових коштів

м.____________ «__________________________ »__________ 200- року

Оперуповноважений відділу Державної служби боротьби з незаконним обі­

гом наркотиків ________________ PB МУ ГУМВС України в

області

керуючись ст.

1. ____________________________________________________________

2. ____________________________________________________________

яким згідно зі ст. 127 КПК України роз’яснені їх права та обов’язки: бути присутніми при усіх діях, які проводяться в процесі огляду, робити заяви та зауваження, які підлягають занесенню до протоколу;

оглянув грошові кошти в розмірі 600 (шістсот) гривень, наступни­ми купюрами: 1 (одна) купюра номіналом 100 (сто) гривень з номером: BE 2235175; 5 (п’ять) купюр номіналом (п’ятдесят) гривень кожна, з номерами: АЄ 0170269, ET 3380118, ВД 1034236, ИП 9273950, АЦ 9845414; 8 (вісім) купюр номіналом 20 (двадцять) гривень кожна, з номерами: АД 5490158, ЖУ 7450803, ВУ 7721385, ЗТ 0140959, ЖК 8419576, ЕЛ 3746310, ДП 6690299, ET 2320684, 7 (сім) купюр номіналом 10 (десять) гривень кожна, з номерами: AT 6660806, ЄН 7947025, ЄК 4577377, БЗ 0978934, БЗ 3190925, БУ 2024782, АП 6050458: 4 (чотири) купюри номіналом 5 (п’ять) гривень кожна, з номерами: КБ 6589400, АЖ 61588464, AX 5487121, КД 4837567.

В ході огляду вказані грошові знаки були помічені порошком лю­мінофора «жовтим».

Після цього вищевказані купюри поміщені в прозорий поліетиле­новий пакет, який був обв’язаний ниткою, опечатаний біркою з відтиском печатки № для пакетів, підписами понятих та учасників.

Також у ході огляду відібраний зразок люмінофорного порошку «жовтого» у кількості до 1 грама, після чого він поміщений в полімерний пакет з фіксатором.

учасників.

Під час огляду заяв та зауважень від учасників не надійшло.

Протокол прочитаний присутнім, записано вірно.

Поняті:

1. 2.__________________

Учасники:

1.

2.

Протокол склав:

ПРОТОКОЛ огляду покупця, який здійснює оперативну закупівлю наркотичних і психотропних речовин

м._______ «_________________________________ »_______ 200- року

Оперуповноважений відділу Державної служби боротьби з незаконним обі­гом наркотиків _________________________________ PB МУ ГУМВС України в

_______________________ області ________________________________,

керуючись ст. ст. 190, 191, 195 КПК України, о «____ » годині «_____ » хви­лин, в приміщенні______________________________________, в присутності понятих:

1.

2.

яким згідно зі ст. 127 КПК України роз’яснені їх права та обов’язки: бути присутніми при усіх діях, які проводяться в процесі огляду, робити заяви та зауваження, які підлягають занесенню до протоколу;

1.________________________________ 2.__________________________

склав зазначений протокол з дотриманням вимог п. 2.5 «Інструкції про по­рядок проведення оперативної закупівлі та контрольованої поставки пред­метів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до застосування, у фізи­чних і юридичних осіб незалежно від форми власності» провели огляд гро­мадянина Іванова Петра Миколайовича, 1980 року народження, якому до­ручено провести оперативну закупівлю 10 (десяти) мілілітрів наркотичної речовини - опію на суму 600 (шістсот) гривень у громадянина України, ме­шканця м. Харкова - Петрова Івана Володимировича, 1980 року народжен­ня.

Перед початком оперативної закупівлі був проведений огляд по­купця, у ході якого на його одязі та взутті сторонніх предметів не виявлено.

Іванов П. М. одягнений:__________________________________________

Під час огляду громадянинові Іванову П.

учасників. Зазначений пакет із грошовими знаками у присутності понятих і учасників огляду був розкритий, і громадянинові Іванову П. М. видані кош­ти наступними купюрами: 1 (одна) купюра номіналом 100 (сто) гривень із номером: BE 2235175; 5 (п’ять) купюр номіналом (п’ятдесят) гривень кож­на, з номерами: АЄ 0170269, ET 3380118, ВД 1034236, ИП 9273950, АЦ 9845414; 8 (вісім) купюр номіналом 20 (двадцять) гривень кожна, с но­мерами: АД 5490158, ЖУ 7450803, ВУ 7721385, ЗТ 0140959, ЖК 8419576, ЇВ 3746310, ДП 6690299, ET 2320684, 7 (сім) купюр номіналом 10 (десять) гривень кожна, з номерами: AT 6660806, ЄН 7947025, ЄК 4577377, БЗ 0978934, БЗ 3190925, БУ 2024782, АП 6050458: 4 (чотири) купюри номі­налом 5 (п’ять) гривень кожна, з номерами: КБ 6589400, АЖ 61588464, AX 5487121, КД 4837567.

У присутності зазначених осіб покупець перерахував гроші, видані йому ддя проведення оперативної закупівлі, й поклав їх до

Інших грошей, сторонніх речей і предметів у покупця не виявлено. Зауважень щодо складання протоколу не надійшло.

Протокол прочитаний уголос, записаний вірно.

Учасники:

Протокол склав:

АКТ оперативної закупівлі наркотичних

і психотропних речовин

м._______ «___________________________ »________ 200- року

Оперуповноважений відділу Державної служби боротьби з незаконним обі­гом наркотиків_____________________________ PB МУ ГУМВС України в________________

області ______________,

у присутності понятих:

1.

2.

яким відповідно до ст. 127 КПК України роз’яснені їх права й обов’язки: бути присутніми при усіх діях, які проводяться в процесі оперативної заку­півлі, робити заяви та зауваження, які підлягають занесенню до протоколу;

1._______ (_____________ ) 2.___________ (___________ )

склав зазначений протокол про те, що «____ » _______ 2009 року в «____ »

годині «__ » хвилин, дотримуючись вимог п. 2.7 «Інструкції про порядок

оперативної закупівлі й контрольованої поставки предметів, товарів і речо­вин, у тому числі заборонених до застосування, у фізичних і юридичних осіб незалежно від форми власності» громадянин Іванов ∏. M., який за моїм дорученням виступав покупцем, біля входу до метро станції “Пушкінська” підійшов до громадянина Петрова Івана Володимировича, 1980 року наро­дження, який мешкає за адресою: м. Харків, вул. __________________

б._ кв.____, стосовно якого була оперативна інформація про причетність до

незаконної торгівлі наркотиками, і в обмін на передані гроші отримав папе­ровий пакет.

У затриманого після оперативної закупівлі гр-на Петрова І. В. у лі­вій кишені джинсів були знайдені і вилучені грошові кошти в розмірі 600 (шістсот) гривень, наступними купюрами: 1 (одна) купюра номіналом 100 (сто) гривень з номером: BE 2235175; 5 (п’ять) купюр номіналом (п’ятдесят) гривень кожна, з номерами: АЄ 0170269, ET 3380118, ВД 1034236, ИП 9273950, АЦ 9845414; 8 (вісім) купюр номіналом 20 (два­дцять) гривень кожна, з номерами: АД 5490158, ЖУ 7450803, ВУ 7721385, ЗТ 0140959, ЖК 8419576, ЕЛ 3746310, ДП 6690299, ET 2320684, 7 (сім) ку­пюр номіналом 10 (десять) гривень кожна, з номерами: AT 6660806, ЄН 7947025, ЄК 4577377, БЗ 0978934, БЗ 3190925, БУ 2024782, АП 6050458: 4 (чотири) купюри номіналом 5 (п’ять) гривень кожна, з номера­ми: КБ 6589400, АЖ 61588464, AX 5487121, КД 4837567.

Всі вказані грошові знаки були помічені порошком люмінофора «жовтим».

Крім того, у Петрова І. В. було вилучено:____________________________

Покупець, Іванов П.

20 мм. X 40 мм., в якому знаходився порошок білого кольору масою 10 (де­сять) мілілітрів, який за результатами експрес-аналізу виявився наркотич­ною речовиною - опієм.

Інших грошей, сторонніх речей і предметів у покупця не виявлено. З приводу проведеної оперативної закупівлі гр-н Петров І. В. пояснив:_________________________

Протокол прочитаний уголос. Записано вірно. Заяв і зауважень від учасників і понятих не надійшло.

Продавець:_______________________ (__________________ )

Покупець:________________________ (__________________ )

Поняті:

1. (________________ )

2. ____________________ (_________________ )

Учасники:

Протокол склав:

Начальнику ВБКОЗ

УСБУ в_____________________________________________ області

полковнику__________________________________________________

ДОРУЧЕННЯ

(в порядку ст. 114 КПК України)

Слідчим відділом УСБУ в_______________________ області розслідується

кримінальна справа №____, порушена за фактом вчинення злочинів, пе­

редбачених ст. 191 ч.5, ст. 222 ч.2 KK України.

В ході досудового слідства виникла необхідність у допиті дирек­торів: TOB « ».

У зв’язку з викладеним необхідно у строк до 20 вересня 2009 ро­ку виконати наступне:

Встановити фактичне місцезнаходження директора та співзаснов- ника TOB „ ” (м. __________________________, вул. ____________, б. _____________,

кв., код ЄДРПОУ _________________________ ) _____________________

________________ (мешкає за адресою: м._________________, вул._, б._, кв., паспорт серії________________ №____________, ви­даний _______________ PB МУ УМВС України в ____________________ області _______

________ 2004 року, ідентифікаційний номер__________ ) та співза- сновника TOB «____________ »____________________________________________ _________

____________ (мешкає за адресою: м. ___________, пров. б.________________, кв.__, паспорт серії №_________, вида­ний PB МУ УМВС України в__ обла­сті 2001 року, ідентифікаційний номер________________ ) та

забезпечити його явку до слідчого CB УСБУ в __________________ області

Про дату та час виклику свідків просимо завчасно повідомити слі­дчого CB УСБУ в________________________________________ області____________________.

Начальник слідчого відділу

полковник юстиції

Начальнику слідчого відділу

Управління СБ України

в ___________________________________________________ області

полковнику юстиції__________________________________________

На слідче доручення №_____ не від_________ _____________ 2009 року

Повідомляємо, що в ході супроводу кримінальної справи №_____________

отримано інформацію про те, що до протиправної діяльності IUl «________ » причетний громадянин України Іванов Іван Іванович,________________________________

_________________ року народження, уродженець м._________________, області, зареєстрований за адресою: м._________________________________________, вул., б._____________________ кв.___________________________________________.

Згідно з наявними даними Іванов 1.1, вносив у товаросупроводжу- вальні документи неправдиві відомості про виробника, характеристики й вартість товару з метою контрабандного ввозу на територію України тка­нин, а також ухилення від сплати мита й інших загальнообов’язкових пла­тежів.

У даний момент Управлінням СБ України в________________________ об­

ласті здійснюються оперативно-розшукові заходи щодо встановлення осіб, які могли сприяти Іванову 1.1, в контрабандному переміщенні товарів у ве­ликих розмірах.

Начальник відділу полковник

ПОСТАНОВА про створення слідчо-оперативної групи

м.____________________________________________________ 200- року

Прокурор____________________ області старший радник юстиції, розгля­нувши матеріали кримінальної справи №____,

ВСТАНОВИВ:

У ніч з_________________________________ на______ 2009 року, грома­дянин України__________________________________________,_______

року народження, діючий за попередньою змовою з невстановленими осо­бами, рухаючись з України до Російській Федерації, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер __________________________________, пере­

міщав через митний кордон України в зоні дії митного посту « » митниці валютні цінності в сумі 300

000 доларів СІЛА. При цьому, діючи за попередньою змовою з невстанов­леними особами, зазначені валютні цінності _______________________________, приховав від

митного контролю в технологічних порожнинах автомобіля «ВАЗ 2101», держ. реєстр, номер_________________________. ___ ___________ 2009 року, близько 00

годин ЗО хвилин, при проведенні митного контролю, _________________ у

ході здійснення усного, а надалі й письмового декларування не заявив по­садовим особам______________________________ митниці про переміщення ним через ми­

тний кордон України 300 000 доларів СІЛА.

Однак при проведенні поглибленого огляду автомобіля ________________ «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер________________________________________, спеціальною доглядовою групою були виявлені й вилучені в місцях, що утруднюють виявлення, - за декоративною обшивкою правих задніх дверей автомобіля, один банківський пакунок, запаяний в поліетилен, на суму 300 000 (триста тисяч) доларів СІЛА. За офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на ____

________ 2009 рік, зазначена сума в 300 000 доларів СІЛА становить _____ мільйони ____________ тисяч гривень України. ____________________ 2009 року за постановою прокурора___ області на під­ставі ч. 1 ст. 112 КПК дана кримінальна справа була передана до прова­дження слідчому слідчого відділу прокуратури_________ області юристу

1 класу___________.

На даний момент, з огляду на складність кримінальної справи, не­обхідність проведення великої кількості слідчих дій, а так само проведення тривалих слідчих дій, комплексу оперативно-розшукових заходів по даній кримінальній справі, виникла необхідність створення слідчо-оперативної групи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 119 KHK України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Створити по даній кримінальній справі слідчо-

оперативну групу, до складу якої включити: слідчого слідчого відділу про­куратури ______________________ області юриста 1 класу _______________, слідчого

______ відділення слідчого відділу УСБУ в ___________ області капі­тана юстиції__________, заступника начальника_____________________ відділу_________

УСБУ в ___________ області майора________________, старшого оперу-

повноваженого ________ УСБУ в __________________ області майора

_____________, старшого оперу повноваженого __ УСБУ в _ області капітана.

2. Старшим слідчо-оперативної групи призначити слідчого

слідчого відділу прокуратури________ області юриста 1 класу __________.

3. Керівництво оперативного забезпечення по даній кримі­нальній справі покласти на заступника начальника _____________________________ відділу

________ УСБУ в_________________ області майора_________________

«Погоджуюсь».

Начальник CB УСБУ в____________ області

підполковник юстиції

«Погоджуюсь».

Начальник УСБУ в__________________ області

полковник юстиції

Прокурор________________ області

старший радник юстиції

Реєстр. №______ _______________________________________________

(гриф таємності)

ОСОБИСТО

Голові апеляційного суду __________________________ області

ПОДАННЯ

на одержання дозволу на проведення заходів, пов’язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини

У провадженні Головного відділу БКОЗ Управління Служби без­пеки України в області знаходиться оперативно-

розшукова справа № ***** за ознаками злочину, передбаченого ч.З ст. 28, ч.2 ст. 201 KK України, яка заведена______________________________ 200_ року, стосовно:

В результаті проведеного по справі комплексу оперативно- розшукових заходів, встановлено, що__________________________________ входить до злочинної

групи, яка організувала канал ввозу до України автотранспортних засобів з порушенням законодавства України з метою подальшої їх реалізації на її території.

Матеріали оперативно-розшукової справи свідчать, що діяння вка­заної особи підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.З ст. 28, ч. 2 ст. 201 KK України.

За наявною оперативною інформацією___________________ є співробітни­ком приватного підприємства «________________________________ », який з метою отримання мате­

ріального прибутку здійснює ввіз автотранспорту через митний кордон України з наданням до митних органів підроблених документів з недостовірними даними.

Під час проведення оперативного документування противоправно! діяльності встановлено, що___________________________ є виконавцем, який здійснює

ввіз автотранспорту та його оформлення у митному відношенні. Перед сво­їм оточенням____________________________ веде себе обережно, маскує свою протиправ­

ну діяльність.

У процесі документування злочинної діяльності______________________

отримана інформація, яка дає підстави вважати, що в інформації, якою він обмінюється за допомогою засобів зв’язку, є дані, які мають доказове зна­чення по справі.

З метою пошуку фактичних даних про протиправну діяльність, враховуючи, що іншим способом неможливо з’ясувати істину по справі, керуючись ст. ЗО Конституції України, пунктами 7, 9, 10 ч.І та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»,

ПРОШУ:

дати дозвіл на проведення заходів, пов’язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини: негласного проникнення до житла чи іншого воло­діння особи; зняття інформації з каналів зв’язку, застосування інших техні­чних засобів одержання інформації; контролю за листуванням, телеграф­ною та іншою кореспонденцією, стосовно -

(П.І.Б.)

за місцем реєстрації______________________________________________

та місцях тимчасового перебування_________________________________

з каналів зв’язку:________________________________________________

Терміном до_______ 200- року

Ст. оперуповноважений ГВ БКОЗ

Управління СБ України в______________ області

“_ ”_______________ 2009 року

ПОГОДЖЕНО:

Начальник ГВ БКОЗ Управління СБ України

в_____________ області

«_ »______________ 2009 року

Начальник Управління СБ України

в_____________ області

«_ »______________ 2009 року

Начальник відділу №_______

прокуратури______________ області

старший радник юстиції

«_ »______________ 2009 року

ПОСТАНОВА

м._______________ „_________________ ”____________________ 2009р.

Голова Апеляційного суду ______________________________ області

_____________, розглянувши подання Управління СБ України в області щодо надання дозволу на проведення заходів, пов’язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини у відношенні:

ВСТАНОВИВ:

Управління СБ України в__________________ області звернулося з подан­

ням на проведення заходів, пов’язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини, посилаючись на те, що в результаті проведених оперативно- розшукових заходів в рамках оперативно-розшукової справи №___________________________________, яка

заведена____ 2009 року за класифікацією „контрабанда”, отримані дані про

наявність в діях зазначеної особи окремих ознак складу злочинів, передбачених ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 201 KK України.

Матеріали OPC № **** свідчать про те, що____________________________

займається контрабандним ввозом автомобілів західноєвропейських марок на територію України.

За наявною оперативною інформацією___________ є співробіт­ником приватного підприємства «___________________________________ », який з метою отри­

мання матеріального прибутку здійснює ввіз автотранспорту через митний кордон України з наданням до митних органів підроблених документів з недостовірними даними.

Під час проведення оперативного документування противоправно! діяльності встановлено, що __________________________ є виконавцем, який здійснює

ввіз автотранспорту та його оформлення у митному відношенні. Перед сво­їм оточенням____________________________ веде себе обережно, маскує свою протиправ­

ну діяльність.

У процесі документування злочинної діяльності_______________________

отримана інформація, яка дає підстави вважати, що в інформації, якою він обмінюється за допомогою засобів зв’язку, є дані, які мають доказове зна­чення по справі.

З урахуванням викладеного, одержати достовірну інформацію за да­ним питанням іншим способом неможливо, у зв’язку з чим, Управління СБ України в області просить надати дозвіл, відповідно до ста­

тей 6, 9 Закону України,Дро оперативно-розшукову діяльність”, на здійснення заходів, які зазначено пунктами 7,9,10 ч.І та ч. 2 ст. 8 цього Закону.

Розглянувши подання, перевіривши матеріали OPC, вважаю по­дання обгрунтованим і, з огляду на те, що зазначені в поданні заходи прова­дяться на підставі ст. ЗО Конституції України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Дати дозвіл на проведення заходів, пов’язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини: негласного проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв’язку, застосування інших технічних засобів одержання інформації, контролю за листуванням, телеграфною та іншою кореспонденцією, стосовно -

(П.І.Б.)

за місцем реєстрації_____________________________________________

та місцях тимчасового перебування_________________________________

з каналів зв’язку:________________________________________________

___________ Терміном до_________ 2009 року.

2. Проведення оперативно-розшукових заходів для отримання за­значеної інформації покласти на оперативно-технічний відділ УСБУ в області.

Голова Апеляційного суду

_____________ області _____________

ПРОТОКОЛ

за результатами здійснення оперативно - розшукового заходу, який тимчасово обмежує права людини за справою №_________

“_ ”_________ 2009 року м.____________

Мною,___________________, отримано фактичні дані, що знаходяться на

матеріальних носіях інформації у вигляді

1 (однієї) аудіокасети (ТДК 90 реєстр. № _____ ) та 1 (однієї) відеокасети

(Sony реєстр. №_____ ), та можуть бути використані як джерело доказів у

кримінальному судочинстві.

Додаток: 1 (одна) аудіокасета (ТДК 90 реєстр. №____________ ) та 1 (одна)

відеокасета (Sony реєстр. №_______ ), які зберігаються відповідно до внут­рішніх облікових форм у ЦОТЗ оперуповноваженим _____________ відділу ГВ БКОЗ

Управління СБ України в _______________ області старшим лейтенантом

____________, на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України “Про оперативно- розшукову діяльність”, за участю оперативно-технічного відділу Управлін­ня СБ України в області, здійснено оперативно-

розшуковий захід, який тимчасово обмежує права людини: зняття інформа­ції з каналів зв’язку (з мобільного телефону №______________________________________ ),

що проводився у період з «__ »________ 2009 року по «___ »___________

2009 року за постановою Голови Апеляційного суду_________ об­ласті № від________________________________________________________ 2009 року,

стосовно:

За результатами його здійснення Управління СБ України в області.

Ініціатор заходу:

Оперуповноважений__ відділу ГВ БКОЗ

Управління СБ України в_____________ області

старший лейтенант ______________

ЗГОДЕН:

Начальник__ відділу ГВ БКОЗ

Управління СБ України в_______ області

полковник

ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ РОЗСЛІДУВАННЯ

__________________ 1__________________ кримінації. Сторона уряду Об’єднаного Ко­ролівства стверджувала, що переговори, які велись зі службового телефону, не стосу­ються “приватного життя” заявника - авт. ). Цей аргумент був відкинутий на тій підста­ві, що в телефонних переговорах особа “ро­зумно” розраховує на недоторканність при­ватного життя. Таке “розумне очікування”, на думку Суду, було тим більше обґрунто­ваним, що заявник мала окремий кабінет із двома телефонами, один із яких був при­значений тільки для неї, і вона одержала запевнення, що може користуватися теле­фонами у своєму кабінеті для ведення пере­говорів із приводу свого позову про Тендер­ну дискримінацію. При ухваленні рішення, чи є таке очікування “розумним”, Суд по­винен застосовувати об’єктивний критерій, визначивши суспільно прийнятну для KOHK- ретних обставин правову норму._____________

При негласному спостереженні особа за­звичай не знає точно, чи стежать за нею. При вирішенні цієї проблеми Суд розмежу­вав два види скарг: на те, що увесь режим державного стеження протизаконний, і на конкретний випадок протизаконних дій з боку державного агента.

Справи Клас проти Німеччини (1979- 80) EHRR 214, Me- лоуі проти Об’єдна­ного Королівства (1985) ElEHRR 114.

Що стосується скарг на протизаконність усього режиму, Суд приймає позови навіть тоді, коли немає доказів, що особа, яка по­дає позов, є об’єктом спостереження. Суд відкидає доводи урядової сторони, яка стверджує, що немає доказів того, що сто­совно осіб велося спостереження, і, отже, у них немає права подавати позов. Суд вихо­дить із того, що будь-який користувач пун­кту або телекомунікаційної системи є поте­нційною жертвою негласного спостережен­ня і, за визначенням, не може знати, чи ве­деться за ним спостереження. Тому Суд ух­валив, що “особа за певних обставин може

Втручання (в приватне життя) не порушує Справа Волоха от. 8, якщо воно здійснюється “згідно із за- проти України, коном”, переслідує законну мету відповідно до п. 2 цієї статті та якщо воно є необхід­ним у демократичному суспільстві задля досягнення цієї мети.

Суд зауважив, що ст. 31 Конституції Украї­ни, ст. 187 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК) та ст. 8 Зако­ну України “Про оперативно-розшукову ді­яльність” передбачали можливість накла­дення арешту на кореспонденцію в ході кримінального провадження та оперативно- розшукової діяльності. Таким чином, була наявна законна підстава для такого втру­чання.

Щодо вимоги “передбачуваності” закону, який став підставою для втручання, Суд на­гадав свою попередню прецедентну прак­тику про те, що “Словосполучення “згідно із законом” не просто відсилає до націона­льного законодавства, а й пов’язане з ви­могою якості “закону”, тобто вимогою до­тримання принципу “верховенства права”, про що прямо говориться у преамбулі Кон­венції... Отже, цей вислів означає - і це ви­пливає з предмета і мети ст. 8, - що в наці­ональному законодавстві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручан­ня державних органів у права, гарантовані п. 1 цієї статті... Ризик такої свавільності є особливо очевидним в умовах, коли повно­важення виконавчої влади здійснюються таємно... Оскільки здійснювані на практиці заходи таємного спостереження за обміном інформацією є закритими для їх ретельного

__________________ 1__________________ аналізу з боку осіб, яких це стосується, або з боку громадськості загалом, надання пра­вової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства пра­ва. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійс­нення, з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

У цьому зв’язку Суд зауважив, що вимоги “пропорційності” втручання, його винятко­вий та тимчасовий характер були передба­чені у ст. 31 Конституції України та ст. 9 Закону “Про оперативно-розшукову діяль­ність”. Проте ні ст. 187 КПК України у ре­дакції, яка була чинна на час подій, які роз­глядаються, ні жодне інше положення зако­нодавства не передбачали механізму, який міг би гарантувати дотримання ви­щезазначених принципів на практиці. Стат­тя 187 КПК України не містила вказівки щодо осіб, до яких застосовуються ці захо­ди, обставин, за яких вони вживаються, та строків, які мають встановлюватися та до­тримуватися. Таким чином, це положення не могло бути визнане таким, що є достат­ньо чітким та детальним, щоб забезпечити відповідний захист від неналежного втру­чання органів державної влади у право за­явників на повагу до їх приватного життя та кореспонденції.

Суд зауважив, що національне законодав­ство повинне передбачати механізми ефективного захисту особи від зловжи­вань. Такі гарантії захисту мають бути чітко встановлені законом та застосову­ватися для нагляду за діяльністю відпо­відних органів або служб. При наглядо­вих провадженнях мають дотримуватися цінностей демократичного суспільства настільки добросовісно, наскільки це мож-

1 2

ливо, зокрема верховенства права, про що прямо говориться у преамбулі Конвенції.

Верховенство права, між іншим, передба­чає, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному ко­нтролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом щонайменше як остан­ньою інстанцією, оскільки судовий конт­роль надає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.

У цій справі перегляд постанови про накла­дення арешту на кореспонденцію відповід­но до ст. 187 КПК України було передбаче­но лише на початковій стадії, коли арешт та виїмка кореспонденції були санкціоновані. Проте відповідне законодавство не перед­бачало жодного проміжного перегляду по­станови в розумні проміжки часу або будь- яких строків для такого втручання. Також законодавство не передбачало додаткового залучення судових органів для нагляду за діяльністю правоохоронних органів при здійсненні останніми повноважень, які роз­глядаються у цій справі. Через це постанова про накладення арешту на кореспонденцію заявників залишалася чинною протягом більш ніж одного року після закриття кри­мінальної справи, а національні суди жод­ним чином не відреагували на цей факт.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що за­значене втручання не може трактуватися як таке, що було здійснене “згідно із законом”, оскільки законодавство України не визна­чає з достатньою чіткістю меж та умов здійснення органами влади своїх дискре­ційних повноважень у сфері, про яку йдеть­ся, та не передбачає достатніх гарантій за­хисту від свавілля при застосуванні таких заходів спостереження.

заявник вчиняв кримінальні правопору­шення раніше, зокрема такі дії, як хабарни­цтво. Усі зустрічі між заявником та п. А. 3. відбувалися за ініціативою останнього. Ви­глядало на те, що и. В. С. та п. А. 3. просто грубо підштовхнули заявника до злочину, хо­ча у них не було доказів того, що він схилявся чи планував вчинити відповідні діяння... Отож, Суд дійшов висновку, що саме дії п. А.З. та и. В. С. (які є співробітниками пра­воохоронних органів - авт.) спричинили та­кий наслідок, як схилення заявника до вчи­нення злочину. І у справі не існувало жод­них доказів, які вказували б на те, що зло­чин було б вчинено і без втручання згада­них осіб. Тому мало місце порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Необхідно обмежити використання неглас­них агентів і забезпечити гарантії навіть у справах, що стосуються боротьби з обігом наркотиків. Хоча зростання організованої злочинності, безсумнівно, вимагає вживан­ня належних заходів, право на справедливе відправлення правосуддя, проте, грає таку важливу роль, що його не можна приносити в жертву доцільності. Загальні вимоги справедливості, закріплені в ст. 6, застосов­ні до всіх судових процедур, що стосуються всіх видів кримінальних правопорушень, - від найпростіших до самих складних. Не можна виправдовувати інтересами суспіль­ства використання доказів, отриманих у ре­зультаті підбурювання...

Справа Тешейра де Кастро проти Пор­тугалії (1999) 28 EHRR 101.

Суд відзначає, по-перше, що ця справа від­мінна від справи Луді проти Швейцарії, де поліцейський був приведений до присяги, суддя, який вів розслідування, знав про йо­го місію, а швейцарські органи, які були по­інформовані німецькою поліцією, почали попереднє розслідування. Поліцейський ви­ступив лише як негласний агент.

__________________ 1__________________ У даній справі треба визначити, вийшли чи ні дії двох поліцейських за рамки ролі не­гласних агентів. Суд зазначає, що державна сторона не стверджує, що втручання полі­цейських було частиною операції по боро­тьбі з наркотиками за наказом і під нагля­дом судді. У компетентних органів, очеви­дно, також не було підстав підозрювати п. Тешейра де Кастро в причетності до обо­роту наркотиків; навпаки, він не мав суди­мості, і щодо нього не провадилося поперед­нє розслідування. Він взагалі став відомий поліції тільки через... посередників... Біль­ше того, у будинку заявника не були вияв­лені наркотики: він придбав їх у третьої особи, яка, у свою чергу, одержала їх від іншої людини. Було також встановлено, що під час його затримання в заявника була при собі тільки та кількість наркотиків, про яку його просили поліцейські, тим самим він зробив не більше того, на що його спро­вокувала поліція. Немає доказів на користь твердження державної сторони, що заявник був схильний до вчинення правопорушен­ня. Із цього треба зробити висновок, що обидва поліцейські не обмежилися пасив­ним розслідуванням кримінальної діяльнос­ті п. Тешейра де Кастро, а вплинули на ньо­го, спонукавши його зробити правопору­шення. І останнє: Суд зазначає, що в рі­шеннях внутрішніх судів сказано, що заяв­ник був засуджений, головним чином, на підставі заяв цих двох поліцейських. Вихо­дячи із цих міркувань, Суд робить висно­вок, що дії двох поліцейських вийшли за рамки ролі негласних агентів, тому що вони підбурювали до здійснення правопорушен­ня, і немає підстав думати, що без їхнього втручання злочин був би вчинений. Це втручання і його роль у цій кримінальній справі говорить про те, що із самого почат­ку заявник, безсумнівно, був позбавлений права на справедливий суд. Отже, мало мі­сце порушення ст. 6(1).

__________________ 1__________________ (У цій справі громадянин Німеччини скар­жився на порушення ст. 6 Конвенції, коли його разом із співучасником затримали в Італії і помістили в тюремну камеру разом з негласним агентом, який виступав в ролі співкамерника і робив вигляд, що не розу­міє німецької. При цьому він чув, як ті двоє говорили про вбивство і про те, що вчинив цей злочин один з них. Ця людина була до­питана про вбивство поліцією й пізніше по­вторила свої показання. На суді підсудний намагався стверджувати, що зізнання, зроб­лене їм у камері, було отримане незаконним шляхом, і прийняття його судом порушує його право на справедливий суд - авт.). Комісія вирішила, що його скарга не­прийнятна за наступними підставами: по- перше, засудження заявника було засноване на його первісному зізнанні, що підтвер­джувалося іншими непрямими доказами... Крім того, відповідно до норми Федераль­ного конституційного суду, прийом, вико­ристаний італійською поліцією проти заяв­ника, сам по собі не є незаконним методом одержання доказів. В інтересах заявника було не говорити зі своїм співучасником про цей злочин у присутності третьої особи. Якщо він, проте, зробив це добровільно, відповідальність за те, що це обернулося проти нього, лежить на ньому. Він не стве­рджував, що негласний агент яким-небудь чином змусив його заговорити про вбивст­во бізнесмена. У цих обставинах не можна вважати, що свобода волевиявлення заяв­ника була ущемлена діями італійської полі­ції, й використання доказів, отриманих іта­лійським негласним агентом, позбавляють заявника права на справедливий суд, що передбачено ст. 6 Конвенції.

________ 2_______

Справа А проти Німеччини (1987).

__________________ 1__________________ (Заявник був засуджений за організацію ви­крадення людей. Висновки суду ґрунтува­лися на записах телефонних розмов, які мі­ліція зробила на квартирі одного із потерпі­лих. З посиланням на Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” суд від­мовив захисту в розкритті матеріалів, які мали відношення до рішення на дозвіл про­ведення запису - авт.) Європейський суд не може виключати можливості, що зазначені матеріали могли бути використані сторо­ною захисту, у якої, отже, був законний ін­терес у їх розкритті. Однак він готовий по­годитися з тим, що в контексті даної справи документи, які були витребувані заявником, могли містити певні види конфіденційної інформації, що стосується державної безпе­ки. За таких обставин суддя мав широкі межі розсуду при вирішенні клопотання про їх розкриття. Слід з’ясувати, чи було нерозголошення цих матеріалів забезпечене достатніми процесуальними гарантіями. Матеріали, що стосуються рішення на пра­во проведення запису, досліджувалися го­ловуючим суддею. Отже, рішення про не­розголошення певних документів не було прийнято стороною обвинувачення в одно­сторонньому порядку, а за участю представ­ника судової влади. Однак суд не проаналі­зував питання про те, чи могли дані матеріа­ли використовуватися стороною захисту і чи могло їх розголошення, хоча б приблиз­но, заподіяти шкоди істотним публічним інтересам. Рішення Суду ґрунтувалося на виді зазначеного матеріалу, а не на аналізі його змісту. З урахуванням положень Закону України “Про оперативно- розшукову діяльність”, що не дозво­ляють надання документів, що мають відношення до оперативно-розшукової дія­льності, роль суду при рішенні питання, по-

________ 2________

Справа Мірілашві- лі проти Росії (№ 6293/04) (2008).