Додатки

Додаток А Анкета

щодо визначення думки громадян України відносно їх ставлення до свободи совісті та свободи віросповідання в Україні ( опитування в період з січня 2013 року по травень 2015 року, опитано 1500 громадян, серед яких громадяни, що досягли 18 років та мають різний рівень освіти)

1.

• Захід України;

• Південь України;

• Центральна Україна;

• Північ України;

• АРК.

2. В якій адміністративно-територіальній одиниці України Ви проживаєте?

• Місто;

• Селище;

• Село.

3. Вкажіть Вашу стать?

• Чоловік;

• Жінка.

4. Вкажіть Ваш вік?

• 18-29;

• 30-39;

• 40-49;

• 50-59;

• Більше 60 років.

5. Вкажіть Вашу освіту?

• Вища;

• Середня;

• Студент(ка);

6. Чи маєте Ви вчений ступінь/вчене звання?

Так, я-кандидат наук;

Так, я-кандидат наук, доцент

• Так, я-доктор наук;

• Так, я-доктор наук, професор.

7. Як Ви розумієте зміст поняття «свобода совісті» та «свобода віросповідання»?

• Це право особи сповідувати будь-яку релігію або бути атеїстом;

• Це право кожного обирати собі релігію, яка максимально відповідає його вимогам;

• Я не розумію змісту цього поняття.

8. Як Ви відноситесь до свободи совісті в державі?

• Позитивно;

• Негативно;

• Важко відповісти.

9. Чи вважаєте Ви себе віруючою особистістю?

• Так;

• Ні.

10. Чи відносите Ви себе до певної релігії чи віросповідання?

• Так;

• Ні;

• Відмовляюсь відповідати;

• Не знаю.

11. Хто ви за віросповіданням?

• Православний;

• Греко-католик;

• Протестант;

• Мусульманин;

• Іудей;

• Представник іншого віросповідання.

12. Чи є Ви релігійною особистістю?

• Надзвичайно релігійна;

• Дуже релігійна;

• Помірно релігійна;

13. Як релігійна так і не релігійна;

• Дуже не релігійна;

• Надзвичайно не релігійна;

• Важко сказати.

14. Прихильником якої церкви Ви є?

• Київський патріархат УПЦ;

• Московський патріархат УПЦ;

• Для мене цей аспект не має значення тому, що УПЦ повинна бути єдиною;

• Не можу відповісти;

• Не розумію в чому полягає різниця між ними.

15. В якій родині Ви зростали?

• Релігійній ;

• Не релігійній;

• Не розумію питання.

16. Якщо Ваша родина - релігійна, чи відносяться Ваші батьки до однієї релігійної конфесії?

• Так, до однієї;

• Ні, до різних;

• Не можу відповісти, так як мене виховувала одна мати(один батько).

17. Чи вважаєте Ви, що Бог існує?

• Я не вірю у персоніфікованого Бога, але вірю в існування деякої Вищої Сили;

• Я помічаю, що іноді вірю в Бога, а іноді не вірю;

• Хоч деколи я сумніваюсь, але відчуваю, що дійсно вірю в Бога ;

• Я не сумніваюсь в існуванні Бога.

18. Як давно Ви вірите в Бога?

• Я завжди вірив в Бога;

• Колись я такої віри не мав;

• Не можу відповісти на питання.

19. Визначте свій соціальний статус?

• Високий;

• Середній;

• Низький;

• Дуже низький.

20. Визначте міру згоди із твердженням що життя має сенс лише тому, що Бог існує?

• Повністю згодний;

• Скоріше згодний;

• Наскільки згодний, настільки й не згодний;

• Скоріше не згодний;

• Повністю не згодний;

• Важко сказати.

21. Чи вважаєте Ви, що маєте власний шлях для спілкування з Богом, що оминає церкви та релігійні служби?

• Повністю згодний;

• Скоріше згодний;

• Наскільки згодний, настільки й не згодний;

• Скоріше не згодний;

• Повністю не згодний;

• Важко сказати.

22. Якою мірою Ви переконані в існуванні раю, пекла, чи вірять в життя після смерті, релігійні дива, реінкарнацію, нірвану, надприродні сили та можливості померлих предків?

• Вірю в усе;

• Вірю в життя після смерті;

• Вірю в релігійні дива;

• Вірю в реінкарнацію;

• Вірю в нірвану;

• Вірю в надприродні сили та можливості померлих предків;

• Не вірю ні у що.

23. Наскільки часто ви молитеся?

• Ніколи;

• Не кожного року;

• Можливо раз чи два на рік;

• Декілька разів на рік;

• Раз на місяць;

• 2-3 рази на місяць;

• Майже кожного тижня;

• Кожного тижня;

• Декілька разів на тиждень;

• Кожного дня;

• Декілька разів на день.

24. Як часто Ви ходите до церкви?

• Ніколи;

• Не кожного року;

• Можливо раз чи два на рік;

• Декілька разів на рік;

• Раз на місяць;

• 2-3 рази на місяць;

• Майже кожного тижня;

• Кожного тижня;

• Декілька разів на тиждень;

• Кожного дня;

• Декілька разів на день.

25. Визначте рівень довіри до певного соціального інституту?

• Верховна Рада України;

• Церкви і релігійні організації;

• Суди та правова система;

• Школа та система освіти.

26. Як Ви вважаєте, який вплив має релігія на суспільство?

• Занадто сильний;

• На достатньому рівні;

• Впливу замало;

• Такого впливу немає взагалі;

• Не можу відповісти.

27. Як Ви вважаєте, в усьому світі релігії переважно є джерелом конфліктів, аніж миру?

• Згодний;

• Не згодний;

• Наскільки згодний настільки й не згодний;

• Не можу відповісти.

28. Наскільки Ви погоджуєтесь чи не погоджуєтесь із твердженнями, що релігійні погляди та релігійна активність:

• Допомагають віднайти внутрішній спокій та щастя;

• Допомагають знайти нових друзів;

• Допомагають отримати підтримку в скрутні часи;

• Допомагають познайомитись з правильними, порядними людьми.

29. Як Ви вважаєте, чи необхідно поважати всі релігії?

• Згодний;

• Наскільки згодний настільки не згодний;

• Не згодний;

• Важко відповісти.

30. Визначте міру згоди з тим, що всі релігійні групи в Україні повинні мати рівні права?

• Згодний;

• Наскільки згодний настільки не згодний;

• Не згодний;

• Важко відповісти.

31. Чи підтримаєте і приймете Ви особу, що є послідовником іншої релігії чи має кардинально відмінні від Ваших релігійні погляди, якщо така людина збирається одружитись з кимось, хто перебуває з Вами у родинних стосунках?

• Готовий;

• Не готовий;

• Важко сказати.

32. Чи можливо дозволяти релігійним екстремістам проводити масові зібрання для вираження власних поглядів?

• Так;

• Ні;

• Не можу відповісти.

33. Чи можливо дозволяти релігійним екстремістам видавати та розповсюджувати літературу, що виражає їхні погляди?

• Так;

• Ні;

• Не можу відповісти.

34. Чи мали Ви проблеми з проявом релігійної ненависті або ворожнечі щодо себе?

• Так;

• Ні, ніколи.

35. Які фактори, на Вашу думку, можуть спровокувати релігійну ненависть або ворожнечу?

• Недоліки політики держави у вирішенні міжконфесійних протиріч;

• Погіршення соціально-економічного стану в країні;

• Ідеологічна та духовна криза суспільства;

• Недостатній рівень релігійної освіти;

• Необ’єктивне висвітлення релігійних конфліктів ЗМІ;

• Умисне розпалювання релігійної ненависті або ворожнечі;

• Зовнішня атрибутика релігії;

• Виключно внутрішні суб’єктивні фактори психологічного характеру;

• Такої проблеми не існує;

• Не можу відповісти.

36. Чи могли б Ви вчинити злочин з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі?

• Так;

• Ні;

• В залежності від обставин

• Не можу відповісти.

37. Чи зрозуміло вам поняття «латентність»?

• Так;

• Ні;

• Не можу відповісти.

Додаток Б

РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ (СТАНОМ НА 1 СІЧНЯ 2015 Р.) 30 травня 2015, 18:49 | Релігійні організації в Україні (станом на 1 січня 2015 р.) | 0 | _ | Код для блогу | |

Дані Державного департаменту у справах національностей та релігій Форма 1. Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2015 р.

v^Orphus Ctrl+Enter

Додаток В

3,1 1,5 9

? Віднесли себе до нерелігійних ? Віднесли себе до певного віросповідання

? Не змогли визначитися ? Немає відповіді

Рис.

? Нерелігійні ? Релігійні ? Важко сказати

? Нерелігійні ? Релігійні ? Важко сказати

Рис.

100%

90%

80%

70%

60%

50%

40%

30%

20%

10%

0%

Схід Південь Центр Захід

? Нецерковні православні ? УАПЦ ? УПЦ КП ? УПЦ МП

Рис. В.4. Конфесійна структура православних віруючих різних регіонів (%)

? Надзвичайно релігійні

? Дуже релігійні

? Помірно релігійні

? Наскільки релігійні, настільки і не релігійні

? Помірно не релігійні

? Дуже не релігійні

? Надзвичайно не релігійні O Важко сказати

Рис. В.5. Самооцінка ступеня релігійності (%)

80

70

60

50

40

30

20

10

0

^⁷⁰\'⁷

Центр

Південь

Схід

Захід

Рис. В.7. Частки твердо переконаних в існуванні Бога серед православних різних регіонів (%)

14,6

? Зараз я вірю у Бога, проте колись не вірив

? Я вірю у Бога зараз і завжди вірив

? Важко сказати

Рис. В.8. Яке твердження найкраще змальовує Вашу віру у Бога? (%)

? Згодні ? Наскільки згодні настільки й не згодні ? Не згодні ? Важко відповісти

Рис. В.9. Міра згоди релігійних і нерелігійних респондентів із необхідністю поважати всі релігії (%)

11,2

54,7

? У будь-якій релігії складно знайти істину ? В будь-яку релігію закладено основні істини

? Лише в одній релігії закладено істину ? Важко сказати

Рис. В.10. «Яке із зазначених тверджень найбільше відповідає Вашим особистим поглядам?» (%)

? Готові ? Не готові ? Важко сказати

Рис. В. 11. «Чи підтримаєте і приймете Ви особу, що є послідовником іншої релігії чи має кардинально відмінні від Ваших релігійні погляди, якщо така людина збирається одружитись з кимось, хто перебуває з Вами у родинних стосунках» (% від всіх релігійних респондентів!

? Згодні ? Наскільки згодні, настільки й ні ? Не згодні ? Важко сказати

Рис. В.12. Міра згоди респондентів із твердженням, що релігії у всьому світі переважно є джерелом

конфліктів, аніж миру (%)

? Згодні ? Наскільки згодні, настільки й нш Не згодні ? Важко сказати

Рис. В.13. Міра згоди релігійних і нерелігійних респондентів із твердженням, що релігії у всьому світі

переважно є джерелом конфліктів, аніж миру (%)

Нерелігійні

Релігійні

27,4

14,9

28,3

10,6

Щ\'

7,7 10,5

^lT ^W

0% 20% 40% 60% 80% 100%

? Повністю довіряють ? Значною мірою довіряють ? Скоріше довіряють

? Скоріше не довіряють ? Не довіряють взагалі ? Важко сказати

Рис. В.14. Відмінності в рівні довіри до релігійних організацій між віруючими та невіруючими

респондентами (%)

УПЦ МП

УПЦ КП

37,9

49,9

19,9

5,7

0% 20% 40% 60% 80% 100%

Довіряють ? І так і ні ? Не довіряють ? Важко сказати

Рис. В.15. Відмінності в рівні довіри до релігійних інституцій між прихильниками УПЦ МП та УПЦ КП

(%)

Рис. В.16. Оцінка населенням міри впливу релігійних організацій та церков в Україні (%)

Не релігійні

Релігійні

0% 20% 40% 60% 80% 100%

? Забагато впливу ? Стільки впливу, скільки потрібно

? Замало впливу чи його взагалі немалі Важко сказати

Рис. В.17. Оцінка релігійними і нерелігійними респондентами міри впливу релігійних організацій та

церков в Україні (%)

35

30

25

20

15

10

5

0

Висока

Низька

Середня

Ступень релігійності

Забагато впливу ■ Замало впливу

Рис. В.18. Відмінності в оцінках міри впливу релігійних організацій та церков в Україні між респондентами різного ступеня релігійності (%)

Рис. В.19. Оцінка православними і греко-католиками міри впливу релігійних організацій та церков в

Україні (%)

? Постійно

? Часто

? Рідко

? Ніколи чи майже ніколи

Рис. В.20. «Як часто Ви ходите до церкви?» (% до віруючих!

Додаток Д

Таблиця Д.1

Конфесійний склад українських віруючих

Таблиця Д.2

Склад українських віруючих-християн різних конфесій

Таблиця Д.3

Конфесійний розподіл православних віруючих

Таблиця Д.4

Конфесійна структура релігійного населення різних регіонів (%)

Таблиця Д.5

Самооцінка ступеня релігійності різних груп християн

Таблиця Д.6

«Яке твердження найбільш влучно виражає Ваше ставлення до Бога?»

Таблиця Д.7

Відмінності між православними і греко-католиками в уявленнях про Бога

(%)

Таблиця Д.8

Відмінності між групами православних в уявленнях про існування Бога, %

Таблиця Д.9

Відмінності між православними різних церков в уявленнях про існування

Бога (%)

Таблиця Д.10

Міра згоди християн із твердженням що життя має сенс лише тому, що Бог

існує

Таблиця Д.11

Міра згоди із твердженням: «У мене є власний шлях для спілкування з Богом, що оминає церкви та релігійні служби»

Таблиця Д.12

«Чи вірите Ви у:» (%)

Таблиця Д.13

Міра згоди населення України з необхідністю поважати всі релігії

* Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю погоджуюсь» і «Скоріше погоджуюсь»

** Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю не погоджуюсь» і «Скоріше не погоджуюсь»

Таблиця Д.14

* Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю погоджуюсь» і «Скоріше погоджуюсь»

** Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю не погоджуюсь» і «Скоріше не погоджуюсь»

Міра згоди представників основних конфесій України з тим, що необхідно поважати всі релігії (%)

Таблиця Д.15

Міра згоди населення України з тим, що всі релігійні групи в Україні повинні мати рівні права

* Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю погоджуюсь» і «Скоріше погоджуюсь»

** Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю не погоджуюсь» і «Скоріше не погоджуюсь»

Таблиця Д.16

* Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю погоджуюсь» і «Скоріше погоджуюсь»

** Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю не погоджуюсь» і «Скоріше не погоджуюсь»

Міра згоди віруючих і невіруючих респондентів з тим, що всі релігійні групи в Україні повинні мати рівні права (%)

Міра згоди православних різних церков з тим, що всі релігійні групи в Україні повинні мати рівні права

* Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю погоджуюсь» і «Скоріше погоджуюсь»

** Об’єднані частки тих, хто відповів «Повністю не погоджуюсь» і «Скоріше не погоджуюсь»

%)

Таблиця Д.18

«Наскільки Ви погоджуєтесь чи не погоджуєтесь із твердженнями, що __ релігійні погляди та релігійна активність»: (%)

Таблиця Д.19

Готовність населенням України до прояву толерантності до екстремістських

релігійних угруповань

Таблиця Д.20

«Чи відносите Ви себе до певної релігії чи віросповідання?» (%)

«Якою мірою Ви релігійні?»

Таблиця Д.22

Рівень довіри населення до різних соціальних інститутів (%)

Таблиця Д.23

«Наскільки часто Ви молитеся?»

Рис. Е.1. Динаміка кількості зареєстрованих та незареєстрованих релігійних організацій в Україні в останні десять років (2006-2015 рр., дані на 1 січня відповідного року)

Таблиця Е.1

Співвідношення часток від загального населенняі загальної кількості релігійних організацій в різних регіонах України(станом на 2015р.) [125]

Рис. Е.2. Кількість релігійних організації на 100 тис. населення в різних регіонах

(станом на 2015 р.)

Кількість священнослужителів

Рис. Е.3. Кількість священнослужителів в Україні (2006-2015 рр., дані на 1 січня відповідного

року)

250

200

150

100

50

0

2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015

роки

Кількість духовних навчальних закладів

Рис. Е.4. Кількість духовних навчальних закладів в Україні (2006-2015 рр., дані на 1 січня

відповідного року)

C JIУ Ж Б А Б E З ГІ E К И У K PA ї H И

Управління Служби безпеки України в Запорізькій області

69002, м. За і ї о р і жж я, вул. Д зс ржи неї» ко j \'0, 6 2, тел. (061) 764-46-58, ф аісс (06 І) 22 5 /5 90 www.ssu.gov.ua, e-mail: usbuzap@ssu.gov.ua

Заступнику завідувача кафедри кримінального процесу та

криміналістики Інституту права ім. В. Сташиса Класичного приватного університету кандидату юридичних наук, доценту Леоненко Т.Є.

вул. Жуковського, буд. 70 Б, м. Запоріжжя, 69002

Повідомляємо, що кримінальні провадження (справи) за ст.ст.258, 442, 110 KK України, що вчинюються з мотивів релігійної ненависті або ворожнечі, за останні п’ять років в Управлінні не реєструвались (не порушувались).

За ознаками скоєння злочину, передбаченого ст.201 KK України «Контрабанда» за вказаний у Вашому запиті період порушено 54 кримінальні справи та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 кримінальних проваджень.

Начальник Управління

О.І. Кузнецов

0010226

Стан злочинності на ґрунті расової, національної чи ретгшної нетерпимості

Таблиця К.1

Динаміка кількості зареєстрованих злочинів на релігійному ґрунті та осіб, що їх вчинили в Україні в 2003 - 2014 рр.

20

18

16

14

12

10

8

6

4

2

0

20

2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

? Кількість зареєстрованих злочинів ? Загальна кількість виявлених осіб, що вчинили злочини

Рис.

К.1. Динаміка основних показників злочинності на релігійному ґрунті в Україні за 2003-2014 рр.

—0—Співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю виявлених осіб, що їх вчинили

Рис. К.2. Співвідношення між кількістю зареєстрованих злочинів та кількістю виявлених осіб, що їх

вчинили

Таблиця К.2

Динаміка злочинності на релігійному ґрунті в Україні за 2003-2014 рр.

500

Таблиця К.3

Коефіцієнт зростання злочинності на релігійному ґрунті в Україні

за 2003-2014 рр.

501

Таблиця К.4

Узагальнені дані щодо злочинності на релігійному ґрунті в Україні

за 2003-2014 рр.

Темпи росту коефіцієнту злочинності всього населення Темпи росту коефіцієнту злочинності населення 14 років і старше

Рис. К.6. Динаміка коефіцієнту злочинності на релігійному ґрунті

? Темп приросту (зменшення) до 2003р., %

30 25 20 15 10 5 0

Коефіцієнт злочинної активності на 100 тис. всього населення

Рис. К.8. Коефіцієнт злочинної активності щодо злочинів на релігійному ґрунті

8

7

6

5

4

3

2

1

0

77

2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

? Кількість осіб, засуджених по вироках, що набрали законної сили

Рис. К.9. Засуджені за злочини на релігійному ґрунті

2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Коефіцієнт судимості на 100 тис. всього населення

Рис. К.10. Коефіцієнт судимості за злочини на релігійному ґрунті

506

Таблиця К.5

T • • • • • о •

Індекс суспільної небезпечності злочинності на релігійному ґрунті

(злочини ненависті) в Україні з 2003 по 2014 рр.

Злочини невеликої тяжкості, 4.

небезпечності 304,5

Таблиця Л.1

Коефіцієнти латентності злочинів на релігійному ґрунті в Запорізькій,

TT • • и TT • • • и у—у • и ж т • • Kj тґ* •• • и

Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській, Харківській, Київській, Львівській областях за період 2013-2014 років, визначені за результатами експертного опитування

17; 56%

? Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь

? Перешкоджання здійсненню релігійного обряду

? Посягання на здоров\'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів

Рис. Л.1. Співвідношення зареєстрованих злочинів на релігійному ґрунті

Вимагання; 25 Розбої; 4

Зґвалтування ; 6

Умисні тяжкі тілесні

ушкодження; 35

Умисні тяжкі тілесні

ушкодження зі смертельними наслідками; 12

Шахрайство; 34

Хуліганство; 56

Побої та катування; 18

Умисні вбивства; 12

Перешкоджання здійсненню релігійного обряду; 9

Порушення рівноправності громадян відповідно до расової, національної належності або ставлення до релігії; 35

Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь; 46

Посягання на здоров\'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів; 83

Рис. Л.2. Ймовірнісна кількість фактично вчинених злочинів на релігійному ґрунті

Класичний

Cl-ASSIC

Private

University

Приватний

Університет

70 "В", Zhukovskogo st., tel. (Обі) 764-57-15 69002 Zaporizhja, (0612) 63-99-73

UKRAINE fax (061) 764-57-15

(061) 220-10-02

Україна, 69002 тел, (Обі) 764-57-ІS

Yi. Запоріжжя, (0612) 63-99-73

Жуковського, 70 "К" факс (061) 764-57-15 (061) 220-10-02

20. /Гр.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Кожем’якіну Андрію Анатолійовичу

Вельмишановний Андрію Анатолійовичу!

Направляю для врахування при підготовці Закону України щодо внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України пропозиції доцента кафедри кримінального процесу та криміналістики Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету Леоненко Тетяни Євгенівни, що розроблені нею при проведенні дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Злочинність на релігійному ґрунті: феномен, детермінація, запобігання»

Додаток: пропозиції на 4 аркушах.

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ 01008, Київ, вул. Михайла Грушевського, 5

’ л O

вих. № /_______

від «і0£_» Cv 2015 р.

Доценту кафедри кримінального процесу та криміналістики Інституту права імені В. Сташиса КПУ, кандидату юридичних наук, доценту Леоненко Т.Є.

Шановна Тетяна Євгенівна!

Уважно ознайомившись з Вашим дисертаційним дослідженням на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Злочинність та релігія: феномен, детермінація, запобігання» та прийшов до висновку, що воно носить комплексне та самостійне наукове дослідження.

Основні наукові результати дослідження були використані мною при підготовці проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань».

Саме завдяки вашому науковому дослідженню встановлено, що в кримінальному законодавстві України застосовуються поняття “релігійна ненависть або ворожнеча” (ст. 161 ККУ), “релігійна нетерпимість” (п. 14 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 122 ККУ, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 127 ККУ), де під релігійною нетерпимістю можна розуміти відмову суб’єкта або певної групи терпимо ставитися до конкретних осіб чи групи осіб на підставі їх ставлення до релігії. Таким чином, законодавець об’єднав релігійну ненависть та ворожнечу в релігійну нетерпимість як універсальне поняття, “релігійна ворожнеча або розбрат” (п. З ч. 1 ст. 67 ККУ) як обставина, що обтяжує покарання, де, під релігійним розбратом можна розуміти ворожнечу або незгоду між будь-ким. Таким чином, як ми бачимо, релігійна ворожнеча і релігійний розбрат мають майже однаковий зміст. Виникає питання: чому в ст. 67 ККУ як обтяжлива вину обставина не вказується мотив релігійної ненависті? Адже релігійна ненависть та релігійна ворожнеча різні за змістом мотиви. Виходячи зі змісту ст. 67 ККУ, в нашій державі злочини з мотиву релігійної ненависті не вчиняються. Єдиний випадок, де законодавець вказує, що проблема релігійної ненависті в державі існує - це ст. 161 ККУ. На нашу думку, релігійна ненависть повинна

розглядатися загалом як самостійний мотив злочину, а релігійна ворожнеча як самостійна кваліфікуюча ознака складу злочину. Так ніби законодавець ототожнює всі ці поняття або, враховуючи ту обставину, що для кваліфікації деяких злочинів мотив релігійної ненависті або ворожнечі, релігійної нетерпимості, релігійної ворожнечі або розбрату не має, не приділяється достатньо глибокий смисл змісту цих понять. На нашу думку, варто визначити мотив однозначно, в усіх нормах кримінального законодавства загальної та спеціальної частини повинен вказуватись однаковий за змістом мотив.

Таким чином, норма ст. 67 ККУ повинна мати такий зміст: п. З ч. 1 ст. 67: “Вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі”, далі, в усіх нормах, де, кваліфікуючою ознакою виступає “релігійна нетерпимість”, треба змінити на “релігійну ненависть або ворожнечу” тому, що ці два мотиви різні за змістом і ототожнювати їх в поняття “релігійної нетерпимості” не можна саме з точки зору правильної кваліфікації цих злочинів.

Тож щиро вдячний Вам за Вашу натхненну діяльність та науково обґрунтоване дослідження, втілення результатів, якого в законодавство України сприятиме встановленню релігійної толерантності, відродженню України в цілому та стане запорукою інтеграції Укрф^\'^Європейської спільноти.

Дмитренко О.М

З повагою . народний депутату країн и

Эф і ц і й н и й п ор гал Верховн ої Ради Україн и

http: //w I. с I. rada. go v. ua/ p I s / zw e b 2 / w e b p г о с 4 I ? pf3 511 ~5 5942

Верховна Рада України

Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення кваліфікації злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної

ненависті або ворожнечі

Номер, дата реєстрації: Сесія реєстрації:

Суб\'єкт права законодавчої ініціативи:

І н іціат ор (и) за ко но п р ое кту: Головний комітет:

Інші комітети:

Текст законопроекту та супровідні документи:

23 14а від 08.07.201 5 2 сесія VIII скликання Народний депутат України

Дмитренко Олег Миколайович (VIH скликання)

Ком ітет з гі и тан ь зако н ода вч о і о з абез печення п равоохо ро н н ої д ія л ь но стІ Ком і\' і е і з и и тан ь п р ав л юд и н и. н а ціо н ал ь н и х м е н ш и н і м іж н аціон ал ь н и х відносин

Комітет з питань бюджету

Комітет з питань запобігання і протидії корупції

Комітет з питань європейської інтеграції

Проект Закону 08.07.2015

Подання 08.07.2015

Пояснювальна записка 08,07.2015

Порівняльна таблиця 08,07,2015

і І роходжен ня законоп роек іу;,

Зв’язані законопроекти:

Aj і ьтер н ат и в н і зако н о 11 ро е кти:

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

№

01008. м. Київ, Верховна Рада України, вул. М. Грушевеького, 5 _ « » 2015 р.

Верховна Рада України

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України “Про статус народного депутата України”, в порядку законодавчої ініціативи, вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення кваліфікації злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі”.

Проект Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України доповідатиме народний депутат України Дмитренко О.М.

Додатки:

1. Проект Закону - 2 арк.

2. Проект Постанови — 1 арк.

3. Порівняльна таблиця - 5 арк.

4. Пояснювальна записка — 3 арк.

5. Електронна версія зазначених документів.

Народний депутат України Дмитренко О.М.

(посвідчення № 408)

Проект

вноситься народним депутатом України

Дмитренком О.М. (поев. № 408)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення кваліфікації злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі

Верховна Рада України поста новля є:

1. Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131) такі зміни:

1. У п. З ч. 1 ст. 67 словосполучення “ворожнечі або розбрату замінити словосполученням “ненависті або ворожнечі.

2. Ч. 2 ст. 110 після слова “релігійної доповнити словосполученням “ненависті або.

3. У гі. 14 ч. 2 ст. 115 слово “нетерпимості замінити словосполученням “ненависті або ворожнечі.

9. У ч. 2 ст. 1 61 слово “насильством, виключити.

10. У ст. 300 словосполучення “нетерпимість та дискримінацію замінити словосполученням “дискримінацію, ненависть або ворожнечу.

2

П. Прикінцеві та перехідні положення:

1. Цей закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради

України В. ГРОЙСМАН

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення кваліфікації злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону

Відповідно до аналітичної записки Національного інституту стратегічних досліджень «Запобігання проявам расизму, ксенофобії та нетерпимості в українському суспільстві» державна полі тика з протидії расизму, ксенофобії та нетерпимості носить в цілому декларативний характер, що проявляється у запереченні наявності або применшенні масштабів поширення та значущості відповідних негативних тенденцій у суспільстві, а також у невиконанні рекомендацій міжнародних інституцій та взятих Україною на себе зобов’язань з питань протидії проявів расизму, ксенофобії та інших форм нетерпимості.

Усі розвинуті країни світу, які сповідують демократію та політику толерантності, вже десятками й сотнями років протидіють цьому явищу, виробляючи нові й удосконалюючи існуючі методи і заходи боротьби. Українському суспільстві притаманний достатньо стабільний рівень егнонаціональної толерантності. Однак, події за останні роки свідчать про збільшення в усіх прошарках населення виявів національної, расової і релігійної нетерпимості, що у свою чергу спричинить зростання злочинності у цій площині. Тому вкрай необхідне правильне розуміння проблеми та вірне трактування й правильна кваліфікацій дій з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі.

На прикладі, можна розглянути злочин на релігійному ґрунті. Мотивом такого злочину виступає ненависть або ворожнеча, викликана сповідуванням іншої релігії, сповіданням релігії загалом або не сповідування релігії зовсім. У деяких випадках мотив релігійної ненависті або ворожнечі може бути викликаний бажанням захистити свою релігію, “очистити” її.

“Ворожнеча - відносини і дії, пройняті неприязню, ненавистю. Ворогувати - знаходитися у стані напруженої неприязні або війни або знаходитися в стані давньої ворожнечі. Ненависть - почуття сильної ворожнечі, злоби”.

Ворожнеча, як правило, розглядається як відкритий прояв ворожості. Тобто, ворожнечу й ненависть слід розглядати як категорії різного об’єктивного (ворожнеча) та суб’єктивного (ненависть) рівнів. Ненависть можна визначити як сильне почуття неприязні. Ненависть - одна з емоцій, які долаються людиною.

Таким чином, релігійна ненависть - це почуття сильної неприязні, засноване на релігійних переконаннях людини, і випробовуване стосовно іншовіруючих, атеїстів і людей, які належать до релігії нейтрально.

Релігійна ворожнеча - це відкрита, що граничить з фанатизмом, релігійна ненависть, яка зовні виражається у здійсненні злочинів відносно інновіруючих, атеїстів або осіб, що відносяться до релігії індиферентно, її відкритий прояв.

Мотив же релігійної ненависті або ворожнечі слід розглядати як усвідомлене внутрішнє спонукання до вчинення злочину на релігійному грунті. Причому глибинними причинами вчинення злочину з мотивів релігійної ненависті або ворожнечі має стати саме та обставина, що особа, щодо якої вчинено злочин - не дотримуватися тієї ж віри, що й суб’єкт злочину.

В кримінальному законодавстві України застосовуються поняття “релігійна ненависть або ворожнеча” (ст. 161 ККУ), “релігійна нетерпимість” (п. 14 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 122 ККУ, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 127 ККУ), де під релігійною нетерпимістю можна розуміти відмову суб’єкта або певної групи терпимо ставитися до конкретних осіб чи групи осіб на підставі їх ставлення до релігії. Таким чином, законодавець об’єднав релігійну ненависть та ворожнечу в релігійну нетерпимість як універсальне поняття, “релігійна ворожнеча або розбрат” (п. З ч. 1 ст. 67 ККУ) як обставина, що обтяжує покарання, де, під релігійним розбратом можна розуміти ворожнечу або незгоду між будь-ким. Таким чином, як ми бачимо, релігійна ворожнеча і релігійний розбрат мають майже однаковий зміст.

Релігійна ненависть та релігійна ворожнеча різні за містом мотиви. Виходячи зі змісту ст. 67 KK України, в нашій державі злочини з мотиву релігійної ненависті не вчиняються. Єдиний випадок, де законодавець вказує, що проблема релігійної ненависті в державі існує - це ст. 161 ККУ. На нашу думку, релігійна ненависть повинна розглядатися загалом як самостійний мотив злочину, а релігійна ворожнеча як самостійна кваліфікуюча ознака складу злочину, а в усіх нормах кримінального законодавства загальної та особливої частини повинен вказуватися однаковий за змістом мотив.

2. Цілі і завдання проекту закону

Метою законопроекту є удосконалення порядку кваліфікації злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі.

Завданнями проекту закону є скасування "насильства" як кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 161 KK України з метою усунення колізії з тотожними ознаками інших злочинів; приведення до єдиного розуміння мотиву та ознак злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі

3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону

Проектом Закону України пропонується внести зміни до п. З ч. 1 ст. 67,

ч. 2 ст. 110, п. 14 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 127,

ч. 2 ст. 129, ч. 2 ст. 161, ст. 300 Кримінального кодексу України, що дозволить удосконалити порядок кваліфікації злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі шляхом спрощення кількості кваліфікуючих ознак ст. 161 KK України та узагальнення ознак таких злочинів.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

Нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері є Кримінальний кодекс України.

5. Фінансово-економічне обгрунтування проекту закону

Реалізація проекту Закону України не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

У разі прийняття Закону буде спрощений порядок кваліфікації злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі.

Народний депутат України Дми гренко О.М.

(посвідчення № 408)

Порівняльна таблиця

до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення кваліфікації злочинів з ознаками національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі»

: мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести ; місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з : конфіскацією творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, засобів їх виготовлення та розповсюдження.

2. Ті самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що

і пропагують культ насильства і жорстокості, расову, і національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію. -

караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п\'яти років, з конфіскацією кіно- та відеопродукції, що пропагує культ насильства і жорстокості, расову, національну та релігійну нетерпимість та дискримінацію, засобів її виготовлення і демонстрування.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї : статті, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою ; змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх

до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією творів, кіно- та відеопродукції, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію, засобів їх мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну дискримінацію, ненависть або ворожнечу, засобів їх виготовлення та розповсюдження.

2. Ті самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну дискримінацію, ненависть або ворожнечу, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну дискримінацію, ненависть або ворожнечу, -

караються штрафом від ста до трьохсот

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або

обмеженням волі на строк до п’яти років, з конфіскацією кіно- та відеопродукції, що пропагує культ насильства і жорстокості, расову, національну та релігійну І дискримінацію, ненависть або ворожнечу, засобів її \' виготовлення і демонстрування.

^: 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї

і статті, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою ; змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх І до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну

дискримінацію, ненависть або ворожнечу, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією творів, кіно- та відеопродукції, що пропагують

522

культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну дискримінацію, ненависть або ворожнечу,

виготовлення і демонстрування.

засобів їх виготовлення і демонстрування._____________________

Народний депутат України

О.М. Дмитренко (посвідчення № 408)

523

Додаток П

проект

КОНЦЕПЦІЯ

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ НА РЕЛІГІЙНОМУ ГРУНТІ

(складена на основі Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року , схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1209-р)

Проблеми, які потребують розв’язання

Конституція України у ст. 24 гарантує громадянам право на захист від дискримінації за ознаками “раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”.

Відповідно до цієї норми в розділі “Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина” КК України передбачено відповідальність за порушення цього права. Водночас, згідно з

п. 3 ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує відповідальність та покарання, є вчинення злочину на ґрунті расової, національної або релігійної ворожнечі або розбрату. Головне завдання держави в такому разі - побудова багаторівневої системи заходів державного, громадського й державно-громадського характеру, спрямованої на усунення причин та умов вчинення злочинів цього виду та запобігання злочинності на релігійному ґрунті, як цілеспрямованого впливу держави, суспільства, фізичних і юридичних осіб на процеси детермінації і причинності злочинності в цілях недопущення втягнення у злочинність нових осіб, вчинення нових кримінальних діянь, розширення криміналізації суспільних відносин.

Запобігання злочинам, вчиненим з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі, перш за все, має здійснюватися на загальнодержавному рівні. Це передбачає, по-перше, створення спеціальних програм соціальної та матеріальної підтримки, виховно-педагогічних, психологічних, організаційних,

правоохоронних та інших заходів.По-друге, запобігання злочинам, вчиненим з мотивів релігійної ненависті або ворожнечі, має базуватися на інформаційно- аналітичній діяльності та кримінологічному прогнозі. Для цього необхідно максимально виявляти мотив релігійної ненависті або ворожнечі й вести кримінологічний облік вчинених злочинів.

Протидію злочинам, що вчиняються з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі, слід починати з розробки довгострокової державної програми, спрямованої на стабілізацію державно-конфесійних відносин. Необхідно не просто декларувати свободу совісті і віросповідання, а й забезпечити можливість реалізації цієї свободи не тільки окремими, радикально налаштованими релігійними особистостями, а й тими, хто сповідує інші релігії або не сповідує релігію зовсім.

Положення, при якому особа, яка сповідує релігію, вчинює злочини і відповідно обмежує права інших суб’єктів (держави, суспільства, особистості) неприпустимо. Беручи до уваги ту обставину, що мотив релігійної ненависті або ворожнечі частіше виникає під впливом реакційних, тоталітарних релігій необхідно в межах тієї ж програми встановити державний контроль їх діяльності. У зв’язку з цим необхідна поетапна та індивідуальна робота з вивчення конкретної діяльності кожної релігійної організації, і ця перевірка не може й не повинна носити формальний характер. Наявна на сьогодні система державної реєстрації громадських організацій не завжди належно відповідає вимогам профілактики злочинам, вчиненим з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі. Вивчення кожної релігійної організації не повинно обмежуватися перевіркою на відповідність діючим нормативним актам про громадські об’єднання. Необхідно її дослідження із залученням фахівців у галузі кримінальної психології і психіатрії, а так само кримінології, оскільки в реальній діяльності деяких релігійних організацій є велика кількість фактів нанесення шкоди психічному здоров’ю людей. Крім того, необхідно виробити ряд критеріїв, що зможуть обмежити або заборонити діяльність релігійних організацій, які посягають на права громадян.

Успішність співпраці у питаннях запобігання злочинності в сфері віросповідання полягає в тому, що політика держави тісно пов’язана з мораллю, духовністю, релігією та є важливим елементом визначення спільного інтересу та волі більшості громадян, тією чи іншою мірою сформованих релігією. Релігія є формою суспільної свідомості, що формує соціальні норми, відповідно до яких будується система суспільних відносин. У свою чергу, релігійні організації підпадають під вплив державної політики, що виражає й реалізує інтереси суспільства в цілому й окремої людини зокрема. Таким чином держава та релігійні організації впливають одне на одного. Від якості їхньої взаємодії залежить формування гармонійних і плідних відносин у системі: людина - релігійна організація - держава - суспільство.

Держава шляхом встановлення кримінальної відповідальності охороняє права та інтереси кожної особи та суспільства в цілому, але, на наш погляд, встановлення відповідальності недостатньо для нормального існування суспільства.

З метою запобігання злочинності на релігійному ґрунті необхідно дослідити специфіку вчинення таких злочинів. При цьому повинні бути враховані такі фактори: причини й умови вчинення злочинів, механізм злочинної поведінки у формуванні рішення про вчинення злочину в сфері віросповідання, фактори, що впливають на виникнення та реалізацію криміногенної мотивації в поведінці особи, вплив релігійних поглядів на рішення про вчинення злочину, особа злочинця та її типологія, а також, причини виникнення та існування „релігійної” злочинності загалом, яка певною мірою є зворотнім віддзеркаленням недосконалості державного регулювання питань релігійної освіти та культури, що врешті-решт призвело до занепаду суспільної моралі та виникнення на цій підставі „релігійної” злочинності.

У цьому випадку недостатньо діяльності лише держави, а саме роботи громадських організацій, правоохоронних та правозахисних органів. В цій роботі повинні приймати участь релігійні організації. Саме взаємодія держави та релігійних організацій має вирішальне значення в побудові стратегічних питань протидії злочинності в цілому, а також безпосередньо злочинів у сфері віросповідання.

Комплексне розв\'язання проблем можливе за умови вжиття на

державному рівні заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики правопорушень.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції виступає забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері профілактики злочинності на релігійному грунті, розробка шляхів запобігання злочинам, що вчиняються з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі, направлених на усунення причин та умов вчинення таких злочинів, захист права громадян на свободу совісті та свободу віросповідання, а також налагодження дієвої співпраці між суб’єктами запобігання злочинності на релігійному ґрунті, до яких відносяться:

1. Правоохоронні органи, спеціалізовані організації, безпосередньо

орієнтовані на профілактику злочинів - органи внутрішніх справ ( міліція, Національна поліція), а також суди, прокуратура, СБУ, Державна пенітенціарна служба України.

2. Державні не правоохоронні організації, безпосередньо зорієнтовані на профілактику злочинів - органи держаної влади і управління, органи місцевого самоврядування :

- Верховна Рада України;

- Комітет Верховної Ради з питань культури та духовності;

- Кабінет Міністрів України;

- Міжвідомча комісія з прав релігійних організацій при Кабінеті

Міністрів України;

- Міністерство культури: Державний департамент у справах релігій та національностей;

- Міністерстві освіти і науки України: Громадська рада з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями;

- Міністерство закордонних справ: Громадська рада з питань співпраці з релігійними організаціями.

3. Недержавні спеціалізовані організації, що безпосередньо здійснюють боротьбу зі злочинністю - приватні детективні і охоронні агентства, служби безпеки підприємств.

4. Недержавні неспеціалізовані організації (суб’єкти загальносоціальної профілактики) - релігійні організації, церкви, Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій:

- Всеукраїнський Союз Церков Євангельських християн - баптистів (ВСЦ

ЄХБ);

- Всеукраїнський Союз церков християн віри євангельської - п’ятидесятників (ВСЦХВЄП);

- Духовне управління мусульман Криму (ДУМК);

- Духовне управління мусульман України (ДУМУ);

- Закарпатська реформатська церква (ЗРЦ);

- Німецька євангелічно-лютеранська церква України (НЄЛЦУ);

- Об’єднання іудейських релігійних організацій України (ОІРОУ);

- Римо-Католицька Церква в Україні (РКЦ);

- Союз вільних церков християн євангельської віри України (СВЦХЄВУ);

- Українська Автокефальна Православна Церкви (УАПЦ);

- Українське Біблійне Товариство (УБТ);

- Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ);

- Українська єпархія Вірменської Апостольської Церкви (УЄ ВАЦ);

- Українська Лютеранська Церква (УЛЦ);

- Українська Православна Церква (УПЦ);

- Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП);

- Українська Уніонна Конференція Церкви адвентистів сьомого дня (УУК ЦАСД);

- Українська Християнська Євангельська Церква (УХЄЦ).

5. Вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, громадські організації, які безпосередньо не займаються протидією злочинності на релігійному ґрунті, але діяльність яких носить науково-інформаційний та консультативно-дорадчий характер і результати діяльності яких можуть бути і повинні застосовуватись правоохоронними органами та органами державної влади і управління України в розробці дієвих програм запобігання злочинності на релігійному ґрунті.

6. Громадяни, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України і які при певних обставинах можуть запобігти вчиненню злочину, припинити його або повідомити компетентним органам про злочин, що готується або про осіб, що переховуються від кримінальної відповідальності та покарання.

Реалізувати концепцію передбачається протягом 2016-2020 років.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

1. Формування єдиного центру, що займається питаннями теорії, практики й методики забезпечення релігійної безпеки.

2. Проведення кримінологічної експертизи проектів нормативних актів, що мають відношення до регламентації діяльності релігійних організацій, на предмет виявлення неврегульованих суспільних відносин у релігійному середовищі, які можуть бути використані в кримінальних цілях.

3. В системі правоохоронних органах сформувати невеликі групи фахівців-кримінологів, що спеціалізуються на питаннях забезпечення релігійної безпеки та протидії релігійної злочинності (стосовно сфері діяльності своєї структури).

4. Створення в системі правоохоронних структур посади, які займатимуть фахівці, відповідальні за збір, узагальнення та аналіз інформації про злочинну, протиправну й “технологічну” діяльність релігійних організацій.

5. У системі органів державної влади й на регіональному рівнях координувати інформаційну роботу серед населення, доводити до засобів масової інформації факти про злочини в релігійному середовищі та про особливості цих злочинів.

6. У системі державних органів, що контролюють діяльність громадських і релігійних об’єднань, створити посади для фахівців, що спеціалізуються на відносинах з релігійними об’єднаннями.

7. У системі юридичних ВНЗ та ВНЗ, що мають кафедри релігієзнавства, досліджувати проблематику релігійних відносин та сформувати систему обміну науковою інформацією про результати досліджень між навчальними закладами та державними структурами, щодо вирішення питань забезпечення релігійної безпеки.

8. Створення довгострокової державної програми, спрямованої на стабілізацію державно-конфесійних відносин в Україні з метою розробки спільних заходів з питань протидії злочинності та визначення пріоритетних напрямків протидії злочинності у сфері віросповідання (духовна опіка засуджених до позбавлення волі, звільнених з місць позбавлення волі громадян, залучення до духовно-релігійних заходів неповнолітніх тощо).

9. Контроль діяльності релігійних організацій та діяльності іноземних громадян, які тимчасово або постійно проживають на території України.

10. Удосконалення системи кримінологічного прогнозування з метою розробки конкретних заходів, орієнтованих на забезпечення раціональної діяльності компетентних органів з профілактики індивідуальної злочинної поведінки.

11. Удосконалення методики (стратегії і тактики) профілактики індивідуальної злочинної поведінки (методів переконання, індивідуальної допомоги, ранньої профілактики у формі поєднання соціальної допомоги та коригуючого впливу, якщо негативний вплив несприятливих життєвих умов вже призвів до перекрученої позиції груп і конкретних осіб та соціально несприятливої поведінки);

12. Удосконалення методики безпосередньої профілактики (припинення вчинення злочину на стадії приготування або замаху на злочин);

13. Удосконалення процесуальних заходів профілактики за фактами вчинених злочинів, а також заходів реалізації цілей кримінально-правової превенції;

14. Удосконалення заходів профілактики повторності вчинення злочину на стадії відбування покарання та ресоціалізації після його відбуття.

15. Залучення до процесу запобігання злочинності на релігійному ґрунті міжнародних організацій з метою розробки загальних міждержавних програм та заходів профілактики злочинів, що вчиняються з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі.

Очікувані результати реалізації Концепції

Реалізація Концепції сприятиме

- Створення спеціальних програм за рахунок Державного бюджету України соціальної та матеріальної підтримки, виховно-педагогічних, психологічних, організаційних, правоохоронних та інших заходів, направлених на профілактику вчинення злочинів, вчинених з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі.

- Міждержавне співробітництво правозахисними організаціями, направлене на профілактику злочинів, вчинених з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі та на психологічну реабілітацію осіб, що постраждали від відповідних злочинів.

- Створення в системі правоохоронних органів спеціальних структур, які б безпосередньо займались питаннями забезпечення релігійної безпеки та протидії релігійній злочинності.

- Блокування діяльності тоталітарних і деструктивних, а так само реакційних культів на етапі їх становлення.

- Стабілізація державно-конфесійних відносин у питаннях запобігання злочинності.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

1. Фінансування заходів щодо реалізації Концепції планується здійснювати в межах бюджетних призначень, передбачених на відповідний рік міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, до повноважень яких належить вирішення питань щодо профілактики правопорушень.

2. Обсяг фінансування заходів, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного бюджету

3. Фінансування міжнародними правозахисники організаціями міждержавних програм направлених на профілактику злочинів, вчинених з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший заступник начальника ГУМВС України в Запорізькій області - начальник слідцорззутхїміння ІШціГ

. О.П. Гребенніков

C 2015 р.

впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ матеріалів дисертаційного дослідження здобувана наукового ступеня доктора юридичних наук кафедри кримінального процесу та криміналістики Інституту права імені В.Сташиса Класичного приватного університету кандидата юридичних наук, доцента Леоненко Тетяни Євгенівни на тему:

«Злочинність на релігійному грунті: феномен, детермінація, запобігання»

Комісія у складі: заступника начальника слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області підполковника міліції Коробова О.M., заступника начальника слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області підполковника міліції Шляніна І.В., начальника відділу слідчого управління ГУМВС України в Запорізькій області Садового С.А., склади цей акт про те, що матеріали дисертаційного дослідження здобувана кафедри кримінального процесу та криміналістики Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету Леоненко Тетяни Євгенівни на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою: Злочинність на релігійному ґрунті: феномен, детермінація, запобігання» можуть бути використані слідчим управлінням ГУМВС України в Запорізькій області.

Комісія вважає, що підсумки використання зазначених пропозицій щодо запобігання злочинам на релігійному Грунті органами внутрішніх справ, як суб\'єктами запобігання злочинності, отриманих на основі узагальнення теорії, методології і практики діяльності органів внутрішніх справ, виявили в цілому їх ефективність і будуть використані в практичній діяльності у зв’язку з тим, що законодавство покладає на Міністерство внутрішніх справ України обов’язок здійснювати заходи, спрямовані на: запобігання кримінальним правопорушенням, усунення порушень закону, причин та умов, що сприяють їх вчиненню, здійснення координації діяльності правоохоронних органів та узгодження дій у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень, в тому числі, що посягають на релігійні відносини.

Заступник начальника СУ ГУМВС України в Запорізькій області підполковник міліції

Заступник начальника СУ ГУМВС України в Запорізькій області підполковник міліції

Начальник відділу СУ ГУМВС України в Запорізькій області

О.М. Коробов

.В. Шлянін

С.А. Садовой

Прокуратура України

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011 факс: 280-26-03

от. № сл/л- /$\'

На №___________ від_____________

Акт впровадження

Цей акт складений з приводу дисертаційного дослідження здобувана кафедри кримінального права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету Леоненко Тетяни Євгенівни на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою: Злочинність на релігійному Грунті: феномен, детермінація, запобігання».

Підсумки використання зазначених пропозицій щодо запобігання злочинам на релігійному ґрунті органами прокуратури, як суб’єктами запобігання злочинності, отриманих на основі узагальнення теорії, методології і практики діяльності органів прокуратури, виявили в цілому їх ефективність і будуть використані в практичній діяльності у зв’язку з тим, що законодавство покладає на прокуратуру обов\'язок здійснювати заходи, спрямовані на: запобігання кримінальним правопорушенням, усунення порушень закону, причин та умов, що сприяють їх вчиненню; здійснення координації діяльності правоохоронних органів та узгодження дій у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень, в тому числі, що посягають на релігійні відносини.

Заступник

начальника управління нагляду Генеральної прокуратури України

Акт

впровадження результатів дисертації Леоненко Тетяни Євгенівни на тему «Злочинність на релігійному ґрунті: феномен, детермінація, запобігання» на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук зі спеціальності 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право у навчальний процес Івано-Франківського університету права імені

Короля Данила Галицького

Комісія у складі: голови - кандидата юридичних наук, доцента, завідувача кафедри кримінального права і процесу П.В. Мельника, членів комісії: кандидата юридичних наук, доцента, доцента кафедри кримінального права і процесу М.В. Лотоцького, кандидата юридичних наук, доцента кафедри кримінального права і процесу І. С. Огерука склала цей акт про те, що наукові статті за результатами докторської дисертації Леоненко Тетяни Євгенівни «Злочинність на релігійному ґрунті: феномен, детермінація, запобігання» використовуються у навчальному процесі юридичного факультету Івано- Франківського університету права імені Короля Данила Галицького під час читання лекційних та проведення семінарських занять зі студентами з навчальних дисциплін «Кримінальне право України» та «Кримінологія».

Зокрема використовуються наступні наукові праці Леоненко Тетяни Євгенівни:

1. Леоненко Т.Є. Злочинність і релігія: кримінологічне дослідження: монографія: Запоріжжя: видавництво: Кругозор. - 2015. - 736 с.

2. Леоненко Т.Є. Психологія злочинів, вчинених на релігійному ґрунті: навчальний посібник: - Запоріжжя: КПУ, 201 L- 328с. (у співавторстві).

3. Леоненко Т.Є. Злочини, що вчиняються на релігійному ґрунті: проблеми кваліфікації та класифікації// Вісник прокуратури. - № 3 (153) березень, 2014. - С. 61-68.

4. Леоненко Т.Є. Вплив особливостей психічних процесів особистості на схильність до вчинення злочинів з мотиву релігійної ненависті або ворожнечі// Вісник Чернівецького факультету Національного університету „Одеська юридична академія”: збірник наукових статей. - Чернівці, 2014. - № 4. - С. 169177.

5. Леоненко Т.Є. Правове та психолого-теоретичне обґрунтування загальної теорії девіантності як психологічної проблеми особистості, що вчинила злочин на релігійному ґрунті// Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - № 31. - Том 3. -2015. - Є.50-53.

6. Леоненко Т.Е. Понятие и содержание мотива религиозной ненависти или вражы как личностной мотивации преступных действий и его уголовноправовое значение// Научно-практический журнал „Фемида”. Тбилиси. - № 9(11). - 2014 год. - С. 59-65.

Г олова комісії:

П.В. Мельник

завідувач кафедри кримінального права і процеї кандидат юридичних наук, доцент

Члени комісії:

М.В. Лотоцький

доцент кафедри кримінального права і процесу, кандидат юридичних наук, доцент

I. С. Orepyк

доцент кафедри кримінального права і процесу, кандидат юридичних наук

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Директор Чернівецького юридичного інституту НУ «ОЮА» кандидат юридНизгих ниук, доцент

Сірко

« -C ’ » Oo _2015року

АКТ

про впровадження наукових розробок дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю: 12.00.08-кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право здобувача кафедри кримінального права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету Леоненко Тетяни Євгенівни у навчальний процес Чернівецького юридичного інституту НУ «ОЮА» .

Комісія у складі:

Завідувача кафедри кримінально-правових дисциплін, к.ю.н, доцента Юрчишина В.М.,

Доцента кафедри кримінально-правових дисциплін, к.ю.н., доцента Сірка Б.П.,

Доцента кафедри кримінально-правових дисциплін, к.ю.н., доцента Івасюка І.Г.,

склала цей акт про те, що результати дисертаційного дослідження здобувача кафедри кримінального права Леоненко Т.Є. на тему: «Злочинність на релігійному ґрунті: феномен, детермінація, запобігання» використовуються у навчальному процесі Інституту :т;а при проведенні різних форм занять зі студентами денної та заочної форми навчання по наступним дисциплінам: «Кримінальне право» та «Кримінологія».

Крім того, результати наукового дослідження Леоненко Т.Є. знайшли своє відображення в навчально-методичних матеріалах з вищезазначених дисциплін.

Члени комісії:

В.М. Юрчишин Б.П. Сірко І.Г. Івасюк

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Президент ПВНЗ університет» М.І. Маниліч 2015року

АКТ

про впровадження наукових розробок дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю: 12.00.08-кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право здобувана кафедри кримінального права Інституту права

імені Володимира Сташиса

Класичного приватного університету Леоненко Тетяни Євгенівни у навчальний процес ПВНЗ «Буковинський університет»

Комісія у складі:

Завідувача кафедри кримінально-правових дисциплін, кло.н., доцента Мельничока В.M.,

Доцента кафедри кримінально-правових дисциплін, кло.н., доцента Смірнової Н.В.,

Доцента кафедри кримінально-правових дисциплін, к.ю.н., доцента Кельбя С.Г.

склали цей акт про те, що результати дисертаційного дослідження здобувана кафедри кримінального права Леоненко Т.Є. на тему: «Злочинність на релігійному ґрунті: феномен, детермінація, запобігання» використовуються у навчальному процесі ПВНЗ «Буковинський університет» при проведені різних форм занять зі студентами денної та заочної форми навчання по наступним дисциплінам: «Кримінальне право» та «Кримінологія».

Крім того, результати наукового дослідження Леоненко Т.Є. знайшли своє відображення в навчально-методичних матеріалах з вищезазначених дисциплін.

Члени комісії:

АКТ про впровадження наукових розробок дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право здобувана кафедри кримінального права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету Леоненко Тетяни Євгенівни у навчальний процес Інституту права ім. І. Малиновського Національного університету «Острозька академія»

Комісія у складі: Попелюшка В. O., завідувача кафедри правосуддя та кримінально-правових дисциплін, доктора юридичних наук, професора, Герасимчука О. П., кандидата юридичних наук, доцента, Гонгало С. И., кандидата юридичних наук, доцента, склала цей акт про те, що результати дисертаційного дослідження здобувана наукового ступеня доктора юридичних наук Леоненко Т. Є. на тему: «Злочинність на релігійному ґрунті: феномен, детермінація, запобігання» використовуються у навчальному процесі Інституту права ім. І. Малиновського Національного університету «Острозька академія» при проведенні різних форм занять з дисциплін «Кримінальне право», «Кримінологія», «Проблеми профілактики злочинів».

В. О. Попелюшко

О. П. Герасимчук

С. И. Гонгало

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор з навчально-наукової роботи,

Також результати наукового дослідження Леоненко Т. Є. знайшли своє відображення в навчально-методичних матеріалах з вищезазначених дисциплін.

Члени комісії:

Клас ичниіі Пічіилі НІНІ N міг.) іч lira

Cl.ASSK

Puivai і:

Umn IiUSl IA

70 "Іі". /Jmkovskogo st„ tel. (Ohl) 7(,4-57-15 69002 /apori/hja. (Ohll) 03-99-73

UKRAINE fax (Ohl) 704.37-)5

I(IbJ) 220-10-02

Україна. 690(12 тс.і. Illhl) ^г(,4-5~-15

м. \'Запоріжжя, (0612)63-9O--J

Жуковського, 70 "Ь" факс (Obl) \'\'07-57-75 (Ohl) 220-/0-02

20 Л,

ДОВІДКА

про впровадження результатів дисертаційного дослідження Леоненко Тетяни Євгенівни на тему: «Злочинність на релігійному грунті: феномен, детермінація, запобігання»

Розглянуто матеріали дисертації здобувана кафедри кримінального права інституту права імені Володимира Сташиеа Класичного приватного університету Леоненко Г.Є. на тему: «Злочинність на релігійному грунті: феномен, детермінація, запобігання», поданої на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Іеоретичні, методологічні й практичні положення та висновки з проблеми дослідження феномену злочинності на релігійному грунті, розроблені Леоненко Т.Є.. знайшли застосування в межах наукової теми Класичного приватного університету: «Кримінально-правове, кримінологічне та кримінально-виконавче забезпечення механізму реалізації прав і свобод людини і громадянина» (номер державної реєстрації 0110U003958).

Роль автора полягає у комплексному кримінологічному аналізі злочинності на релігійному грунті, розкритті її феномену, визначенні тенденцій та закономірностей, стану та динаміки, детермінації, особливостей формування особистісної та групової мотивації, визначенні основних напрямків запобігання злочинності па релігійному Грунті в Україні на основі світового досвіду. "

Вказані т еоретичні положення, обговорені за засіданні кафедри кримінального права та запроваджені у навчальний процес і знайшли своє відображення при викладанні таких дисциплін: «Кримінальне право». «Кримінологія». «Юридична психологія».

А.О. Монашко