ПОНЯТТЯ, СИСТЕМА, ПІДСТАВИ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (роз­шукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передба­чених КПК України.

Відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом СБУ від 23.12.2020 № 383, відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифі­кувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться чи плану­ється проведення негласних слідчих (розшукових) дій, розго­лошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці, є відомостями, що становлять державну таємницю.

Методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій - це сукупність організаційних, практичних прийомів, у тому чи­слі із застосуванням технічних засобів, які дозволяють у по­рядку, передбаченому кримінальним процесуальним законо­давством України, отримати інформацію про злочин або особу, яка його вчинила, без її відома.

КПК України регламентує проведення негласних слідчих (розшукових) дій главою 21, яка складається з трьох парагра­фів та передбачає 13 їх видів. У § 1 закріплено загальні правила проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а § 2 та 3 без­посередньо стосуються окремих їх видів та особливостей про­цедури проведення.

Усі НСРД законодавець поділяє на дві великі групи, а саме:

1) пов'язані з втручанням у приватне спілкування, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України), арешт, огляд і виїмка кореспонденції (ст. 261, 262 КПК України), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК України), зняття інформації з електронних інфор­маційних систем (ст. 264 КПК України);

2) інші - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст.

Відповідно до Інструкції про організацію проведення не­гласних слідчих (розшукових) дій та використання їх резуль­татів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5, процесуальними документами щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій є постанови, клопотання, доручення прокурора, слідчого, дізнавача та протоколи уповноваженого співробітника оперативного підрозділу, слідчого або проку­рора, а також ухвали слідчого судді.

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій уповноважений приймати прокурор, слідчий або дізнавач, а у випадках, передбачених КПК України, - слідчий суддя за кло­потанням прокурора або за клопотанням слідчого, дізнавача, погодженим із прокурором. Слідчий, дізнавач зобов’язаний по­відомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити по­дальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

За загальними правилом правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій є ухвала слідчого судді, постановлена за клопотанням прокурора або слідчого, дізна­вача, погодженого з прокурором (ч. 3 ст. 246 КПК України). Ро­згляд клопотань, який віднесено до повноважень слідчого су­дді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо криміна­льних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого ан- тикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупцій- ного суду.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як конт­роль за вчиненням злочину (ч. 4 ст. 246, ст. 271 КПК України). Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяль­ності організованої групи чи злочинної організації проводиться на підставі постанови прокурора або постанови слідчого, пого­дженої з керівником органу досудового розслідування (ч. 2 ст. 272 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 248 КПК України у клопотанні про до­звіл на проведення негласної слідчої (розшукової') дії зазнача­ються: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин криміна­льного правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого по­дається клопотання; 3) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК Ук­раїни; 4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких не­обхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; 5) обста­вини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення; 6) вид негласної слідчої (ро­зшукової) дії та обґрунтування строку її проведення; 7) обґру­нтування неможливості отримання відомостей про криміна­льне правопорушення та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 8) відомості залежно від виду негласної слідчої (розшу- кової) дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволяють уніка­льно ідентифікувати абонента спостереження, телекомуніка­ційну мережу, кінцеве обладнання тощо; 9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з ін­шими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які його вчинили. До клопотання слідчого чи прокурора додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у межах якого подається клопотання.

105.