Використання спеціальних знань при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій

Однією з головних особливостей проведення негласних слідчих (розшукових) дій є інтенсивне застосування спеціальних технічних засобів, які дозволяють у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, отримати інформацію про злочин або особу, яка його вчинила, без її відома.

Анатіз ст.ст. 71 і 242 КПК України показує, що, як у цілому в кримінальному провадженні, так і при проведенні НС(Р)Д, зокрема, мають використовуватися наукові, технічні або інші спеціальні знання, які допомагають у виявленні, закріпленні, вилученні та дослідженні доказів. Тобто закон називає спеціальними не лише наукові, а й технічні знання. Технічні знання містять елементи як наукового, так і практичного знання, складовим якого є також і практичні навички, придбані в результаті досвіду й практичної діяльності. Досвід же це єдність уміння І знання.

Отже спеціальні знання - це наукові й практичні знання та навички, які відповідають сучасному рівню розвитку відповід-

них галузей людської діяльності використовуються сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду для сприяння у збиранні та дослідженні доказів.

Основними процесуальними формами використання спеціальних знань при проведенні НС(Р)Д є:

1. Безпосереднє застосування слідчим, працівником уповноваженого оперативного підрозділу власних спеціальних знань.

Так, при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій слідчий, оперативний працівник, за наявності спеціальних знань, можуть їх застосовувати самостійно. Однак, на практиці слідчий навряд чи зможе самотужки на належному рівні провести НС(Р)Д І отримати позитивний результат, оскільки більшість слідчих не мають у своєму розпорядженні відповідних спеціальних засобів, а тим більше навичок їх застосування.

Так, наприклад, щоб здійснити обстеження публічно недоступних місць, житла чи Іншого володіння особи (стаття 267 КПК України), слідчому необхідно без відома власника чи володільця, приховано, як правило, із застосуванням спеціальних технічних засобів проникнути у помешкання чи інше приміщення для встановлення відповідних технічних засобів. Для цього працівники слідчого апарату на сьогодні не мають у своєму розпорядженні таких засобів та й не володіють достатнім рівнем підготовки, щоб самостійно провести такі складні операції.

У таких випадках проведення НС(Р)Д доручається уповноваженим оперативним підрозділам, які мають можливість застосувати належні засоби та володіють навичками їх застосування. Слідчі ж самостійно можуть проводити лише деякі нескладні у технічному длані негласні слідчі (розшукові) дії, як наприклад, огляд І затримку кореспонденції (стаття 262 КПК України).

2. участь спеціаліста у проведенні слідчих (розшунових) та негласних слідчих (розшукових) дій.

Спеціаліст - це особа, яка не заінтересована в результатах справи, має наукові та практичні знання й навички у відповідній галузі людської діяльності залучена у встановленому процесуальним законом порядку сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду для сприяння у збиранні доказів.

На сьогодні правовою основою використання спеціальних знань та участі спеціаліста у проведенні НС(Р)Д є, насамперед чинний КПК України (статті 69, 70, 71, 72), а також ряд інших законодавчих та підзаконних нормативних приписів, зокрема:

- Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року (п. 10 ч. 1 ст. 10);

- Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом MBC України від 09 серпня 2012 року Ne 691;

- Інструкція «Про організацію проведення негласних

слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», затверджена спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року

Ne 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі - Інструкція Ns 1042);

Інструкція «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з Іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень», затверджена наказом MBC України від 14 серпня 2012 року Ne 700 (далі - Інапрукція Ns 700);

- Інструкція «Про участь працівників Експертної служби MBC України б кримінальному провадженні як спеціалістів», затверджена наказом MBC України від 26 жовтня 2012 року № 962 (далі - Інструкція No 962).

Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України (ч. 1 ст. 71) визначає спеціаліста як особу, що володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування й судового розгляду з питань, які потребують відповідних спеціальних знань І навичок. Однак, спеціаліст не є самостійною фігурою в кримінальному процесі. Він не має права одноособово провадити НС(Р)Д, а діє через слідчого (працівника уповноваженого оперативного підрозділу, що отримав повноваженнями слідчого) І під його безпосереднім процесуальним керівництвом надає спеціальну допомогу в збиранні доказів.

Таким чином, суб'єктами залучення спеціалістів до участі у негласних слідчих (розшукових) діях можуть виступати учасники, перераховані у пункті 1.7 Інструкції № 1042, зокрема, слідчі та уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих Ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять НС(Р)Д за письмовим дорученням слідчого, прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва^[29].

Метою залучення спеціаліста до участі у НС(Р)Д є сприяння виявленню, закріпленню, вилученню та попередньому дослідженню доказів чи застосування технічних засобів для покращення організації І підвищення ефективності кримінального провадження.

Під час участі у НС(Р)Д спеціаліст має право:

- ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу особи, яка його залучила;

- користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;

- звертати увагу особи, яка його залучила, на характерні обставини чи особливості речей і документів;

- знайомитися з протоколами НС(Р)Д, у яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

- одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження;

- заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом (ч.

У якості спеціалістів можуть запрошуватись незаінтере- совані у результатах провадження особи різних професій, залежно від вицу НС(Р)Д, котрі мають вищу чи середню освіту І професійну підготовку за конкретною спеціальністю, а також досвід роботи у певній сфері людської діяльності.

При вирішенні питання про залучення конкретного спеціаліста до участі у НС(Р)Д особа, якій доручено її проведення, зобов'язана з'ясувати, чи має він відповідні спеціальні знання, чи не заінтересований у результатах провадження, чи має отриманий у встановленому законом порядку допуск до державної таємниці, а також перевіряти наявність підстав і обставин, які виключають його участь у даній негласній слідчій (розшуковій) дії.

За способам реалізації спеціальних знань, згідно з КПК України, участь спеціалістів у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій може бути лише факультативною.

Залучені до участі в проведенні НС(Р)Д спеціалісти можуть надати такі основні види допомоги: криміналістичну, консультативну, методичну й технічну.

Криміналістичну допомогу надають співробітники експертної служби MBC України. Вона полягає у: 1) виявленні речових доказів (слідів і предметів); 2) поясненні механізму утворення слідів і ушкоджень; 3) наданні допомоги у фіксації доказів.

При цьому, спеціалісти допомагають грамотно і повно описувати виявлені докази у відповідному протоколі; використовують наявні в їх арсеналі технічні засоби; виготовляють різноманітні відбитки, зліпки, копії слідів; допомагають особі, яка проводить НС(Р)Д правильно вилучати й упаковувати виявлені докази й одержувати зразки для порівняльного дослідження. Крім того, спеціаліст на основі своїх спеціальних знань може проводити попереднє дослідження предметів і документів з метою виявлення ознак і властивостей, які мають доказове значення.

Консультативну допомогу можуть надавати будь-які спеціалісти. Бона полягає в роз'ясненнях, порадах, повідомленні відомостей довідкового характеру І т. ін„ що сприяють виявленню, фіксації і вилученню доказів при проведенні НС(Р)Д.

Методичну допомогі/ особам, що проводять НС(Р)Д, про- tcypopy, слідчому судці, суду, яка полягає у відпрацьовуванні прийомів виявлення, фіксації, вилучення, відтворення й дослідження доказів, надають співробітники експертних установ. Бона реалізується як у межах HC(P) Д, так І поза їх межами (на заняттях у системі службової підготовки, на науково-практичних конференціях, семінарах тощо).

Технічна допомога може полягати в тому, що спеціаліст за дорученням особи, яка проводить НС(Р)Д, має право здійснювати вимірювання, фотографування, звуко- чи ві- деозапис, складати плани, схеми, виготовляти графічні зображення місця чи окремих речей тощо.

Про участь спеціаліста обов'язково зазначається в протоколі проведення відповідної НС(Р)Д, який підписує він та інші учасники. Заяви, зроблені спеціалістом під час участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, підлягають занесенню до протоколу цієї НС(Р)Д.

Письмові пояснення спеціаліста можуть бути додатками до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії, у проведенні якої він брав участь (ч. 2 ст. 105 КПК).

Пояснення і заяви спеціаліста відрізняються від висновку експертизи чи пояснення експерта тим, що вони не є джерелом доказів І суд на них не може посилатися у вироку як на докази.

Особлива роль спеціаліста у кримінальному провадженні відводиться дослідженню за його участю інформації, отриманої під час застосування технічних засобів. Відповідно до частини 1 статті 266 КПК України дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Також, Інструкцією №1042 регламентовано, що як спеціаліст може бути запрошений співробітник (працівник) органу, якому слідчим 6у- ло доручено безпосереднє проведення НС(Р)Д, та який володіє спеціальними знаннями й навиками застосування технічних або Інших засобів І може надавати консультації слідчому, прокурору в ході дослідження матеріалів про результати проведення НС(Р)Д.

Консультації надаються у двох формах - письмово та усно. Під час досудового розслідування такі консультації, по-перше, надає тільки той спеціаліст, який брав участь у проведенні слідчої (розшукової) дії, по-друге, консультації надаються тільки в формі письмових пояснень, які долучаються до протоколу слідчої (розшукової) дії (п. 2 ч. 2 ст. 105 КПК України).

Якщо в протоколі фіксуються наочні, очевидні дані, що сприймали всі учасники слідчої дії, то в поясненнях повинні вказуватися не тільки особливості використання технічних засобів, але й умовиводи спеціаліста, зроблені на підставі спеціальних знань.

Допоміжними процесуальними формами використання спеціальних знань у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій є: залучення перекладача (сурдоперекладача) - ст. 68 КПК, психолога тощо. Виходячи з норм КПК України, їхні функції істотно відрізняються від функцій спеціаліста не лише за цілями, але й за способом їх реалізації, а також за процесуальним значенням результатів їх діяльності, яка носить допоміжний характер.

Основні умови правомірності використання спеціальних знань при проведенні НС(Р)Д повинні розглядатися, головним чином, з урахуванням вимог наступних принципів кримінального процесу: законність, публічність, повнота, всебічність і об'єктивність дослідження обставин кримінального провадження; забезпечення підозрюваному права на захист; презумпція невинності; повага особистості, охорона прав І свобод громадян.

У теоретичному аспекті правовий статус - це сукупність прав і обов'язків фізичних та юридичних осіб^[30]. До основних прав спеціаліста під час його участі у НС(Р)Д, з урахуванням положень статті 71 КПК України, слід віднести наявність права:

- формувати запитання суб'єктам НС(Р)Д;

- користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;

- звертати увагу суб'єктів НС(Р)Д на характерні обставини чи особливості речей і документів;

- знайомитися з протоколами НС(Р)Д, в яких брав участь спеціаліст, І подавати до них зауваження;

- заявляти клопотання про забезпечення безпеки у відповідності з Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року.

У свою чергу, спеціаліст зобов'язаний:

- прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади;

- виконувати вказівки суб'єкта НС(Р)Д, який його залучив, та давати пояснення з поставлених запитань;

- не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та НС(Р)Д, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Варто дещо конкретизувати останню позицію обов'язків спеціаліста, адже відповідно до пункту 4.12 Інструкції Ne 1042 особа, яка бере участь у дослідженні матеріалів про результати НС(Р)Д, обов'язково повинна отримати доступ

до державної таємниці. У цьому випадку спеціаліст зобов'язується не лише не розголошувати інформацію про факт проведення НС(Р)Д, але й зберігати у таємниці її методи та засоби. При ознайомленні з матеріалами з обмеженим доступом вказана особа повинна мати допуск у відповідності зі статтею 27 Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року^[31].

Умовами, за яких виникає необхідність залучення спеціалістів до проведення НС(Р)Д є:

1) наявність потреби застосування технічних засобів для покращення організації І підвищення ефективності НС(Р)Д;

2) необхідність роз'яснення та надання пояснень з приводу спеціальних питань, які виникають під час проведення НС(Р)Д шляхом надання усних консультацій або письмових роз'яснень;

3) виявлення, вилучення, фіксація (консервація) доказів та інших матеріальних носіїв криміналістично значимої інформації;

4) отримання зразків дія порівняльного дослідження;

5) відсутність спеціальних знань і навичок у слідчого (оперативного працівника) у виконанні певних дій (проникнення до приміщення, вилучення електронної інформації тощо);

6) недостатність у суб'єкта НС(Р)Д вмінь щодо оволодіння прийомами І способами швидкого виконання тієї чи Іншої роботи, що вимагає спеціальних знань І навичок (фотографування, конспірації технічних засобів фіксації тощо);

7) виникнення потреби в одночасному застосуванні низки науково-технічних засобів або виконання великого обсягу роботи, що вимагає спеціальних знань і навичок;

8) необхідність заіучення спеціаліста з етичних чи тактичних міркувань.

Відомості про виявлений слідчим чи працівником уповноваженого оперативного підрозділу факт, умови, за яких він спостерігається, режим використання науково-технічних засобів повинні заноситися до протоколу, з дотриманням встановлених законом правил оформлення процесуальних дій (статті 103, 104, 252 КПК України). Лише за цієї умови результати НС(Р)Д будуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Однак, згідно з ч. З ст. 252 КПК України під назвою «Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшуко- вих) дій» викликають запитання наступні положення. Так, у другому реченні ч. 1 ст. 252 КПК України визначено, що за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проте, залишається незрозумілим, хто саме складає протокол: прокурор, слідчий чи працівники, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію, серед яких можуть бути оперативні працівники підрозділів опе- ративно-технічних заходів та Інших оперативних служб. Беручи до уваги наведене, за результатами проведення цієї процесуальної дії обов'язок складання протоколів та відповідних додатків доцільно закріпити за працівником підрозділу ініціатора^[32].

Відповідно до п. 7.7. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні до протоколу НС(Р)Д можуть долучатись додатки, які містять:

- спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів;

- письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної НС(Р)Д

- стенограма, аудіо- відеозапис процесуальної дії;

- фототаблиці, схеми, зліпки, носії комгґютерної Інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.

Найпоширенішими НС(Р)Д, у яких використовуються технічні засоби для фіксації Інформації, є зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем та (або) їх частин, аудіо-контроль, відео-контроль місця, аудіо-конт- роль, відео-контроль особи. За результатами цих НС(Р)Д утворюються відповідні носії інформації, які відображають зафіксовану інформацію у вигляді звукозаписів, відеозапи- сів. Змістовна сторона цих носіїв полягає у засвідченні рухів, поведінки злочинців, конкретних подій, розмов або містить електронні копії друкованих документів чи повідомлень, що транслювались засобами зв'язку.

Передача матеріальних носіїв інформації, отриманих за результатами НС(Р)Д, від уповноваженого оперативного підрозділу (виконавця) до слідчого здійснюється в порядку, визначеному ггідзаконними нормативними актами органів, що забезпечують їх проведення.

Як правило, у супровідних документах міститься вказівка на вид і тип технічних засобів, програмного забезпечення, за допомогою якого відбувалась фіксація інформації, що забезпечує можливість її подальшого дослідження. Вивчення змісту інформації відбувається, здебільшого, шляхом перегляду або прослуховування інформації зафіксованої на носіях.

Збереження Інформації, отриманої внаслідок дослідження носіїв інформації, отриманих за результатами проведення НС(Р)Д, забезпечується прокурором згідно з вимогами статті 259 КПК України.

Також не у являється можливим проведення без застосування спеціальних технічних засобів фіксації інформації та активної участі спеціалістів таких НС(Р)Д як аудіо-, від- ео-контроль особи, спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо-, відео-контроль місця. Порядок проведення даних НС(Р)Д визначається відомчими нормативно-правовими актами. Аудіо-контроль особи може проводитись як безпосередньо слідчим, який розслідує злочин, так І за його дорученням співробітниками уповноважених оперативних підрозділів. Безперервний аудіо-контроль з фіксацією та обробкою отриманої при цьому інформації здійснюється, як правило, цілодобово.

Організація та проведення таких НС(Р)Д здійснюється за участю спеціальних підрозділів уповноважених законом органів, що мають право займатись оперативно-розшуко- вою діяльністю (підрозділи оперативно-технічних заходів). Спеціально підготовлені фахівці оперативно-розшу- кових органів забезпечують впровадження спеціальних технічних засобів та процес фіксації й обробки отриманої інформації. Аудіо-контроль особи може проводитись без участі оперативних підрозділів, але за умови, якщо технічна фіксація результатів НС(Р)Д забезпечується безпосередньо слідчим^[33].

Відеоконтроль особи може здійснюватися лише з використанням технічних засобів, які забезпечують якісне негласне візуальне спостереження за діями і розмовами підозрюваного, а також осіб, що мають з ним контакти, пов'язані з протиправною діяльністю. Окрім негласного спостереження за діями певних осіб відеоконтроль особи має забезпечувати ще й відеозапис та аудіофіксацію інформації, яка вказує на ознаки вчинення кримінального правопорушення. Місцями здійснення відеоконтролю обстановки та дії осіб, можуть бути житло або Інше володіння особи, приміщення, транспортні засоби тощо. Тому для кваліфікованого негласного проникнення до таких об'єктів залучення спеціалістів є обов'язковим, дії яких, до того ж, мають бути відповідним чином законспіровані.

Результати проведення таких НС(Р)Д як: накладення арешту на кореспонденцію (стаття 261 КПК України); огляд І виїмка кореспонденції (стаття 262 КПК України); зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (стаття 263 КПК України) також мають свої особливості та специфіку і завжди проводяться за участю співробітників оперативно-технічних підрозділів органів безпеки та внутрішніх справ, а також, за необхідності, спеціалістів відповідного профілю.

Так, огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію. При цьому є доцільним залучення спеціаліста-криміналіста який може надати допомогу слідчому у відкритті (а в подальшому закритті) упаковки затриманої кореспонденції, без порушення захисних засобів, у огляді кореспонденції на предмет виявлення слідів рук, мікрооб'єктів, слідів біологічного походження, слідів повного або часткового підроблення документів, виявлення тайнопису тощо.

При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного до- судового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги, що не можливо без залучення до даної НС(Р)Д відповідного спеціаліста. При цьому спеціаліст має застосовувати певний арсенал науково-технічних засобів.

Зняття Інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може здійснюватися лише спеціально уповноваженими оперативними підрозділами із обов'язковим залученням ресурсів та працівників відповідних підприємств (установ), що надають послуги зв'язку, які в установленому законом порядку з метою вирішення завдань кримінального провадження, зобов'язані надавати органам досудового розслідування відомості про з'єднання абонентів телекомунікаційних каналів та мереж без розкриття змісту повідомлень (Інтернет-провайдери, оператори мобільного зв'язку тощо).

Правову основу для технічного забезпечення проведення НС(Р)Д зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж створюють положення Закону України «Про телекомунікації», відповідно до частини 4 статті 39 якого оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оператив- но-розшукових заходів, забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомунікацій зобов'язані також здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу сторонніх осіб.

Отримана у такий спосіб звукова Інформація має бути розшифрована уповноваженою службовою особою Із залученням, у необхідних випадках, відповідного спеціаліста. До протоколу даної НС(Р)Д вносяться лише ті фрагменти, які мають значення для кримінального провадження.

Як спеціалісти, у даному випадку, можуть залучатися фахівці у галузі економіки, кредитування, аграрного сектору, природних ресурсів тощо, у залежності від виду розслідуваного кримінального правопорушення. Якщо особи, чия звукова інформація знята з телекомунікаційних мереж спілкувалися іноземною мовою для розшифровування (перекладу) інформації залучається перекладач. Носії інформації, на яких міститься звукозапис розмов, можуть бути дослідженні на предмет ототожнення особи за фізичними параметрами голосу та встановлення технічних умов і технології отримання відео-, звукозапису.

Негласне зняття інформації із засобів електронно- обчислювальної техніки полягає у застосуванні апаратури із значними ресурсами оперативної та довгочасної пам'яті, яка забезпечує повне копіювання Інформації Із жорсткого диску (дисків) та інших електронних носіїв інформації підозрюваного, що можуть містити інформацію/ котра має значення у кримінальному провадженні. Програмне проникнення до електронних Інформаційних систем (їх частин) здійснюється шляхом застосування спеціальних програмних продуктів, які забезпечують копіювання інформації, що обробляється на персональних електронно-обчислювальних машинах (далі - ПЕОМ) підозрюваного, на віддалений комі/ютер, котрий перебуває у користуванні уповноваженого органу, який проводить цю негласну слідчу (розшукову) дію.

ВІДПОВІДНО/ у клопотанні до суду, що вноситься слідчим, прокурором, мають бути вказані серійні номери ПЕОМ, зовнішніх накопичувачів Інформації, з яких відбуватиметься зняття Інформації Із використанням засобів спеціальної техніки та спеціального програмного забезпечення, що забезпечують безпосереднє фізичне або програмне проникнення до інформаційної системи або її частини тощо^[34].

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу також зумовлює необхідність використання спеціальних знань та залучення для цього відповідних спеціалістів, адже воно здійснюється із застосуванням спеціальних технічних засобів уповноваженими співробітниками оперативних підрозділів. Метою проведення даної НС(Р)Д є встановлення місцезнаходження кінцевого обладнання рухомого (мобільного) зв'язку, котре у визначений період часу використовується підозрюваним, або особою, причетною до вчинення кримінального правопорушення, інших радіови- промінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, тощо.

Дія проведення цієї НС(Р)Д необхідно використовувати спеціальні технічні пристрої, направленні на локалізацію місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу (мобільного телефону, комп'ютерної техніки, у якій активовано та налаштовано 3G (third generation) або 4G (fourth generation) зв'язок), систем зв'язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, або пристрої з функцією GPS-навігації (Global Positioning System - система глобального позиціонування).

Доречною є також участь спеціаліста при виготовленні та використанні імітаційних засобів в ході НС(Р)Д (стаття 273 КПК України). У якості Імітаційних засобів виступають Ідентифіковані (помічені) предмети, якими є спеціально виготовлені речі і документи, що цілком або частково мають ознаки та властивості матеріальних об'єктів, які вони заміщують; спеціально утворені підприємства, установи, організації.

Окрім виготовлення спеціальних речей і документів, з метою розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів спеціалісти можуть залучатись під час створення імітаційних підприємств, установ, організацій (ревізори, податкові інспектори, бухгалтери, арбітражні керуючі і т. ін.). Такі підприємства мають свій бюджет, здійснюють всі ділові операції, що необхідні для підтримання «легенди», та функціонують під контролем органу досудового розслідування. Для забезпечення їх діяльності можуть залучатися фахівці у банківській сфері, менеджери, економісти, фінансисти, аудитори та інші обізнані особи.

Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (стаття 274 КПК України) може здійснюватись слідчим, співробітником оперативного підрозділу, якому доручено проведення даної НС(Р)Д. Однак для більш якісного та кваліфікованого проведення цих заходів доцільно залучати спеціалістів відповідного профілю. Недооцінка ролі спеціаліста при одержанні зразків, необхідних для порівняльного дослідження, може призвести до отримання неналежних матеріалів, що не зможуть бути використаними для вирішення поставлених перед експертом питань.

За формою проведення відбір зразків для порівняльного дослідження є тільки негласним, без розголошення самого факту відбору зразка або мети проведення НС(Р)Д.

Цей вид НС(Р)Д полягає в отриманні без відома власника чи володільця зразків, матеріалів, сировини, виробів тощо, у тому числі в публічно недоступних місцях. Таким чином, спеціаліст, який бере участь у негласному отриманні зразків, необхідних для порівняльного дослідження, разом із наданням суто консультаційної допомоги повинен виконувати й інші важливі завдання, а саме: 1) безпосередньо відбирати зразки; 2) з'ясовувати умови, що мають значення для подальшого дослідження, за яких мають бути вилучені зразки; 3) безпосередньо брати участь в їх одержанні; 4) проводити попередні дослідження отриманих зразків; 5) здійснювати їх упакування; 6) допомагати кваліфіковано фіксувати в протоколі процесуальної дії порядок відбору зразків; 7) консультувати слідчого з питань, що пов'язані з формуванням подальших завдань експертові; 8) створювати належні умови для їх отримання та закріплення^[35].

Участь спеціалістів у негласному отриманні зразків, необхідних для порівняльного дослідження, в подальшому може позитивно вплинути на результативність експертизи, що, у свою чергу, збільшує шанси отримати додаткові джерела доказів.

Зразки можуть бути розділені на дві групи: зразки, що виражають ознаки іншого об'єкту, і зразки, які виражають свої власні ознаки. До першої належать, наприклад, стріляні гільзи, відбитки підошовної части взуття тощо. До другої - зразки крові, слини та інших виділень організму людини, зразки ґрунту з місця події тощо. Іноді ці зразки іменують пробами. Вони завжди являють собою частину якогось цілого.

Зразки для порівняльного дослідження повинні відповідати вимогам вірогідності, відтворюваності, порівнянності, незмінюваності та достатності.

Вірогідність (безсумнівність) походження зразків означає, що вони мають бути отримані з надійних джерел, і не повинні викликати сумніву в їх походженні. Зразки повинні бути завірені слідчим.

Відтворюваність зразків означає максимальну точність відображення ідентифікаційних ознак об'єкта в зразках. Наприклад, у дактилоскопічній карті повинні бути чітко відображені всі деталі будови папілярних візерунків.

Порівнянність зразків припускає відображення тих же ознак І в тому ж обсязі, що й у досліджуваному об'єкті. Наприклад у зразках почерку повинні зустрічатися лі ж букви і лі ж слова, що й у спірному рукописі. Текст повинен бути виконаний таким же письмовим приладом і на такому ж папері

Незмінюваність - це властивість, що забезпечує стабільне відображення в зразках ознак досліджуваного об'єкта протягом тривалого часу.

Достатність зразків. Зразків повинно бути достатньо для вирішення експертом питань по суті. Якщо ж їх недостатньо, експерт призупиняє проведення експертизи і звер- тасться до слідчого з клопотанням про надання йому додаткових зразків. При цьому строк проведення експертизи призупиняється. Якщо ж протягом місяця клопотання експерта задоволено не буде, матеріали експертизи повертаються ініціатору без виконання. Надати допомогу слідчому у вирішенні питання про достатність зразків може відповідний спеціаліст.

Недотримання вказаних вимог може негативно позначитися як на якості, так і на вірогідності експертного дослідження.

Таким чином, підводячи підсумки викладеному, слід зазначити, що проведення більшості негласних слідчих (розшу- кових) дій неможливе без застосування визначених науково- технічних засобів. А ефективність їх проведення прямо залежить від участі в них спеціалістів відповідного профілю.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення спеціальних знань у контексті проведення НС(Р)Д.

2. Які основні процесуальні форми використання спеціальних знань застосовуються при проведенні НС(Р)Д?

3. Наведіть правову основу використання спеціальних знань та участі спеціаліста у проведенні НС(Р)Д.

4. Хто є суб'єктами залучення спеціалістів при проведенні НС(Р)Д та дослідженні їх результатів?

5. Які основні види допомоги можуть надати спеціалісти, залучені до участі в проведенні НС(Р)Д?

6. Розкрийте правовий статус спеціаліста під час його участі у проведенні НС(Р)Д та дослідженні їх результатів.

7. Охарактеризуйте участь спеціалістів у негласному отриманні зразків, необхідних для порівняльного дослідження.

8. Яким вимогам повинні відповідати зразки для порівняльного дослідження, отриманні негласним способом?

Нормативно-правові акти та літературні джерела до теми

1. Алгоритм дій працівників OBC при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій: [Методичні рекомендації]. - K.: Головне слідче управління MBC України. - 2012. - С. 106-130.

2. Великий енциклопедичний юридичний словник. Т. 5 / за ред. Ю. С. Шемшученка. - K.: Юрдщ. думка, 2003,- 992 с.

3. Глушков В.О Урахування європейської конвенції з прав людини й основних свобод у нормативно-правовому регулюванні інтрузивних оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій / В. О. Глушков, О. А. БілІчак // Право, 2012. - Ne 4 (38). - С. 179-184.

4. Говоров О. В. Проблемні аспекти оперативно-розшук ової діяльності в світлі положень нового КПК України / О. В. Говоров // Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: м-ли постійно діючого науково-практичного семінару (Харків, 19 жовтня 2012 р.). - X.: TOB «Оберіг», 2012. - Вип. Ne4. - С. 192-194.

5. Зайцева Е. А. Применение специальных познаний в уголовном судопроизводстве: [учебное пособие] / Е. А.3ай- цева. - Волгоград: BA МВД России, 2005. - 148 с.

6. Ищенко П. П. Специалист в следственных действиях (уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты) / П. П. Ищенко. - M.: Юрид. лит., 1990. - 159 с.

7. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз: наказ Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 р. // [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.ra- da.gov.ua/ laws/show/z0705-98.

8. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 2 / Є. М. Блажівський, Ю. М. Грошевий, Ю. М. Дьомін та ін. - X. : Право, 2012. - 664 с.

9. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О. M Бандурка, Є. М. Блажівський, €. П. Бурдоль та ін. - X. : Право, 2012. - 768 с.

10. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (особлива частина) / М. П. Климчук, Д. П. Письменний. - K.: Національна академія внутрішніх справ. - 2012. - 284 с.

11. Мусієнко 1.1. Особливості правової регламентації опе- ративно-розшукової діяльності та негласних слідчих (розшу- кових) дій у новому кримінально-процесуальному законодавстві / 1.1. Мусієнко, С. О. Гриненко / / Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали постійно діючого науково-практичного семінару (Харків, 19 жовтня 2012 р.). - X.: ТОБ «Оберіг», 2012. - Бип. №4. - С. 223-230.

12. Негласні слідчі (розшукові) дії та використання результатів оператиБно-розшукової діяльності у кримінальному проваджені : [навчально-практичний посібник] / С. С. Ky- дінов, Р. М. Шехавцов, О. М. Дроздов, С. О. Гриненко. - X.: «Оберіг», 2013. - 344 с.

13. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року. - [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http:/ / za- kon4.radagov.ua/laws/show/3855-lZ

14. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року. - [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2135-12.

15. Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх

справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень: наказ MBC від 14 серпня 2012 року Ne 700. - [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://do- cument.ua/pro-organizaciyu-vzaemodiyi-organiv- dosudovogo-rozsliduvannj-docH9907.html.

16. Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні: наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України Ne 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16 листопада 2012 року. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://document.ua/pro-zatverdzhennja-instrukci- yi-pro-organizaciyu-provedennja—docl241Q2.html

17. Сокиран M. Ф. Особливості взаємодії слідчого і спеціаліста при одержанні зразків для експертного дослідження / М. Ф. Сокиран / / Актуальні питання судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів: матеріали науково-практичної конференції. - K., 2010. - С. 115-118.

18. Хрусталев В. Н. Участие специалиста-криминалиста в следственных действиях / В. Н. Хрусталев, Р. Ю. Труби- цин. - СПб.: Питер, 2003. - 256 с.

19. Щербаковська К. О. Засоби мобільного зв'язку як джерела інформації при розслідуванні торгівлі дітьми / К. О. Щербаковська / / Форум права. - 2012. - Ns 1. - С. 1109-1113 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-joumals/FP/2012-l/12skortd.pdf.

Розділ 8