Психологічні особливостіпроведення окремих негласних слідчих ('розшукових) дій у досудовому слідств/.

У загальному розумінні досудове слідство (зокрема, у системі органів внутрішніх справ) можна розглядати як слідчу (процесуально-правову) діяльність слідчих, що входять до органів досудового розслідування.

Як і будь-який інший вид діяльності, слідча діяльність включає: її мотиви (те, що спонукає до діяльності); об'єкт (об'єкти); суб'єкт (суб'єкти); цілі - результати, на досягнення яких вона спрямована; засоби-Інструменти, за допомогою яких зазначена діяльність реалізується. Ці та Інші елементи в психології відносяться до складових психологічної структури ДІЯЛЬНОСТІ.

Але слідча діяльність представляє собою й певний вид реалізації професійної функції слідчого, а тому їй притаманні особливі, регламентовані кримінальним процесуальним законом, інформаційно-пізнавальні, організаційні, управлінські та інші технологічні компоненти, які виконують основну роль щодо функціонально-дієвого забезпечення зазначеної діяльності. Змістовно це полягає у здійсненні слідчим своїх повноважень, передбачених ч. 2 ст. 40 КПК, зокрема:

- проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії;

- доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) ДІЙ ВІДПОВІДНИМ оперативним підрозділам;

- призначати ревізії та перевірки;

- звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

- складати за результатами розслідування обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження І таке ін.

Практичне виконання слідчим перелічених функцій передбачає його процесу атьні дії в різних слідчих ситуаціях, зокрема, їх оцінку, втручання в них і т. ін., а тому вже спочатку суттєве значення має психологічне навантаження. Вже тільки ця обставина потребує відповідного психологічного підходу слідчого до реатізації своїх повноважень. Особливо це стосується проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Розглядаючи це питання, ми виходимо з того, що при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, як і взагаті будь яких інших дій у предметній діяльності, спрацьовують психологічні закономірності останніх, які, з одного боку, спочатку безпосередньо закладені в ці дії, утворюючи їх загальнійt психологічний зміст (потенційні психологічні чинники та закономірності, притаманні здійсненню всіх НС(Р)Д).

З Іншого боку, зазначені закономірності набувають значення специфічних психологічних особливостей організації і тактики проведення окремих видів НС(Р)Д (особливий психологічний зміст). Ці особливості втілюються в процес проведення НС(Р)Д у досудовому слідстві за трьома головними його діяльнісними аспектами: мотиваційному (визначально-цільовому, морально-етичному), предметно-дієвому (різновиди дій, об'єкти їх впливу тощо) та організаційно- психологічному (організація, управління діяльністю тощо). Причому йдеться не про спрощене прийняття до уваги слідчими і співробітниками уповноважених оперативних підрозділів психологічних закономірностей процесу проведення тих чи інших НС(Р)Д, а про виявлення їх реального прояву (негативного чи позитивного щодо виконання завдань досудового слідства) на рівні психіки особистостей, включених до цього процесу.

Вихідними психологічними вимогами до процесу здійснення слідчими і співробітниками уповноважених оперативних підрозділів органів внутрішніх справ негласних слідчих (розшукових) дій слід вважати такі.

!.Дотримання адекватності цього процесу правовій природі НС(Р)Д, починаючи від вимог забезпечення повної відповідності їх проведення положенням Конституції України, державній кримінальній політиці, нормам кримінального процесуального та іншого законодавства України.

Тут слід зупинитися на питанні щодо правової природи негласних слідчих (розшукових) дій. Виходячи з того, що джерелами їх походження є КПК, слід вважати єдино вірним визнання кримінальної процесуально- правової природи зазначених дій. Звідси закономірним є й визнання того, що проведення НС(Р)Д може здійснюватися тільки у відповідному (кримінальному процесуальному) правовому просторі. Це положення має дуже важливе значення для практики досудового слідства, оскільки суттєво підриває, на жаль, ще існуючі твердження щодо включення НС(Р)Д до оперативно-розшукової діяльності.

Очевидно/ що загальною психологічною вимогою до проведення негласних слідчих (розшукових) дій є безумовне врахування в даному процесі визначеної правової природи останніх. Це означає, що дані дії, які органічно входять в систему слідчої діяльності/ зумовлюються, по-перше, сприйняттям кожної з них як кримінальної процесуально- правової норми, по-друге, специфічними психологічними властивостями, притаманними законодавчо визначеним суб'єктам та об'єктам, включеним у процес проведення НС(Р)Д, по-третє, спрямованістю останніх на безумовне досягнення передбачених кінцевих результатів цього процесу.

2. Урахування психологічного змісту оновлених принципів кримінального провадження (ст.ст.: 8-9 КПК). Зауважимо, що більшість Із визначених вказаними статтями КПК принципів, були задекларовані й у раніше діючому КПК. Це, скажімо, принципи: недоторканності особи житла, охорони особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, здійснення правосуддя тільки судом та на засадах рівності громадян перед законом і судом, змагальності, гласності судового розгляду, незалежності суддів і підкорення їх тільки законові, забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист і таке ін.

Але сучасні демократичні та правові процеси, що відбуваються б суспільстві, націлені на змінення умов і посилення гарантій реалізації зазначених принципів, що й відображено б чинному (новому) КПК.

Тому сьогодні питання щодо дотримання принципів слідчої діяльності все більше набувають для неї психологічного значення, а головне - зумовлюють необхідність суттєвого підвищення професійного та морально-етичного рівня сучасного слідчого та співробітника оперативного підрозділу органу внутрішніх справ.

Водночас виникає об'єктивна потреба у зміщенні акцентів при здійсненні НС(Р)Д в бік беззастережної поваги та правового захисту закріплених Конституцією України демократичних прав, свобод та інших цінностей кожної окремої особи. І тут ідеться не тільки про захист громадян, їх власності та законних інтересів бід злочинних посягань. Головне полягає б тому, щоб кожний слідчий чи оперативний співробітник бачив у будь-якій людині, що обирається як об'єкт НС(Р)Д, перш за все особистість, яка охороняється державою й суспільством.

Зрозуміло, це дуже непросте психологічне завдання. Його розв'язання потребує подолання майже вікового менталітету, який незмінно формувався й міцнів у міліцейському середовищі на ідеях авторитарної держави з нерідким, майже повним ігноруванням цінностей окремої людини. Тягар цього менталітету ще й досі виявляється суттєвим у правоохоронній практиці і він є значною психологічною перешкодою на шляху успішної реалізації негласних слідчих (розшукових) дій у слідчий діяльності.

Вищевикладене дозволяє сформулювати основні ключові психологічні вимоги до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Взагалі здійснення слідчих дій у кримінальному провадженні здебільшого передбачає встановлення між слідчим і сторонами, що йому протистоять, відносин типу «суб'єкт дії - об'єкт дії», під час яких перший, виконуючи конкретну НС(Р)Д, пізнає, певним чином, іншу сторону (особу, групу осіб), що являє даний об'єкт, та здійснює щодо неї адекватний процесуально-правовий вплив.

Проте зазначений вплив полягає не тільки у застосуванні процесуально-правових норм, що нерідко обмежують особисті права й свободи громадян, але й у здійсненні психологічного впливу на певну особу, тобто спонукання її до прийняття того чи іншого рішення або ж до організації особистої поведінки в доцільному й виправданому напрямку у досудовому слідстві. Надзвичайне значення при цьому має пізнання й врахування психології особистості людини, на яку спрямовується психологічний вплив, та її зворотного ставлення до нього.

Зауважимо, що відносини й психологічний вплив під час досудового слідства, про які йдеться, відбуваються при проведенні звичайних слідчих (розшукових) дій, що передбачають прямі процесуальні стосунки слідчого або співробітника уповноваженого оперативного підрозділу з іншими учасниками кримінального провадження. Що ж до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, то безпосередні комунікації з об'єктами НС(Р)Д та психологічний вплив на них можуть мати місце .лише у виключних випадках, та й то з боку суб'єктів, які виконують спеціальні завдання слідчого (зокрема, з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації і таке ін.).

Разом із тим необхідно враховувати під час досудового слідства психологічне навантаження кожної окремої негласної слідчої (розшукової) дії або груп (блоків) таких дій, виділених за певними, психологічно зумовленими критеріями.

Так, під час проведення блоку негласних слідчих (роз- шукових) дій, пов'язаних з втручанням у приватне спілкування (аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем) за вказаним критерієм виявляється очевидним однотипне їх психологічне навантаження. Це усвідомлений утиск прав І свобод громадян, фрустрація в осіб, які проводять ці НС(Р)Д, і таке Ін., що не можна не враховувати в досудовому слідстві.

При здійсненні НС(Р)Д, об'єднаних статтею 271 КПК, як контроль за вчиненням злочину, що проводиться в формах: контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину, перед досудовим слідством постають різні за рівнем психологічного напруження ситуації.

Контрольована закупка полягає в уявному придбані слідчим або оперативним співробітником товарів, предметів, речовин з метою перевірки дотримання вимог законодавства, яке регулює їх обіг, та наступного документування злочинів. Відповідно психологічні вимоги до проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії спочатку зводяться до маскування її істинного характеру та приховування виконавцями свого правового статусу, а вже потім, залежно від результатів закупки, до прийняття рішення щодо її розголошення або затишення в нерозголошеному стані.

Оперативна закупка передбачає цілковиту таємність проведення цієї НС(Р)Д і полягає в імітації придбання слідчим, оперативним співробітником або особою, залученої до цього процесу на конфіденційній основі, у фізичних чи юридичних осіб, незалежно від форм власності товарів, предметів, речовин, у тому числі заборонених до обігу, та певних послуг, з метою виявлення й документування злочину та осіб, які його вчинили, запобігання йому, а також вилучення із обігу товарів, предметів, речовин, заборонених до обігу. Таємний характер конкретної негласної слідчої (розшукової) дії, а також комунікаційні процеси, що відбуваються

Психічний стан людини, що викликається об’єктивно непереборними (або суб'єктивно сприйманими як непереборні) труднощами на шляху до виконання зазначеної НС(Р)Д, та виражається в характерних переживаннях, невпевненій поведінці тощо.

при цьому, як правило, в невизначених психологічних ситуаціях, саме й обумовлюють психологічні особливості проведення даної НС(Р)Д.

Майже тотожне психологічне навантаження містить в собі проведення контрольованої поставки, сутність якої полягає в оперативному контролі за переміщенням (увезенням, вивезенням, транзитом) територією України товарів, предметів І речовин, у тому числі заборонених до обігу (наркотиків, зброї, вибухівки тощо), з метою виявлення й документування злочину та осіб, які його вчинили.

Особливе психологічне напруження (фрустрацію, внут- рішньоособистісний конфлікт тощо) під час досудового слідства викликають такі негласні слідчі (розшукові) дії, як спеціальний слідчий експеримент, сутність якого полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, в діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину, а також імітування обстановки злочину, що зводиться до створення слідчим чи співробітником уповноваженого оперативного підрозділу з використанням Імітаційних засобів у оточуючих уяви про вчинення реального злочину, з метою запобігання йому та викриття особи, яка планувала чи замовляла його вчинення.

Надзвичайно складною в психологічному відношенні негласною слідчою (розшуковою) дією слід визнати виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, зміст якої полягає в отриманні відомостей, речей І документів, що мають значення для досудового слідства, особою, яка відповідно до закону виконує це завдання, беручи участь в зазначених злочинних формуваннях або є їх учасником, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

Дана НС(Р)Д, будучи спочатку законодавчо закріпленою як відповідний захід оперативно-розшукової діяльності, що в теорії і практиці цієї діяльності визначається як оперативне впровадження негласного співробітника оперативного підрозділу в злочинну групу. Це впровадження передбачає реалізацію складного комплексу засобів, способів, оперативно-тактичних прийомів і комбінацій, а тому має вельми значне психологічне навантаження.

Цілком природно, що таке ж психологічне навантаження містить у собі й виконання під час досудового слідства спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Це, наприклад, обов'язкове збереження в таємниці достовірних даних про особу, яка виконує вказане завдання, що забезпечується легендою її прикриття.

До речі легенда прикриття покликана також забезпечити й безпеку зазначеної особи, її сім'ї та близьких родичів. Тому юна охоплює всі стадії проведення розглядуваної НС(Р)Д, включаючи й виведення її виконавця із злочинного формування та подальшу його реабілітацію.

Ось чому до легенди (її розробки, втілення Б дію тощо) пред'являються суттєві психологічні вимоги, зокрема, щодо її

Інформаційної моделі:

- правдоподібність охоплених легендою подій, фактів і обставин, тобто відповідність їх реальній дійсності, до якої «прив'язана» легенда, а також ідентичність рольового образу, обраного виконавцем НС(Р)Д, його дійсним особистіс- ним психологічним властивостям;

- природність легенди, що виражається в психологічній не- бимушеності поведінки зазначеного виконавця та звичайній манері його спілкування в процесі реалізації обраної ролі;

- перспективність легенди, тобто можливість подальшого її розвитку й коригування залежно від зміни ситуації;

- оптимальніші легенди, що полягає в найбільш раціональних, економічних та ефективних елементах її змісту;

- документальна підтримка легенди, що зводиться до документального її підтвердження за допомогою виготовлення відповідних документів тощо.

Моделі рольової поведінки, що являє собою систему передбачених легендою комунікацій, поведінкових позицій та Інших дій, що сприяють створенню й підтриманню правдоподібного рольового образу особи - виконавця НС(Р)Д.

Не можна обійти увагою й інші психологічні фактори, які мають бути враховані при здійсненні розглядуваного виду НС(Р)Д. Це, насамперед ризик розшифрування її виконавця під час перебування його в злочинній групі, ризик невідворотної участі у вчиненні тяжкого злочину, ризик порушення таємниці особистого життя окремих осіб, завдання шкоди їхній репутації й відносинам, що охороняються законом, можливість заподіяння матеріальних чи фінансових збитків у зв'язку з виконанням НС(Р)Д і такеін. Хоча законодавець і виправдовує певним чином кожний із зазначених ризиків, але існує ще й суто моральна, емоційна сторона питання, що може здійснювати руйнівний вплив на психіку особи, яка виконує спеціальне завдання, перебуваючи в злочинному формуванні.

Не меншим психологічним напруженням характеризується обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, шляхом таємного проникнення в них, виявлення і фіксації при цьому слідів вчинення злочину.

речей і документів, виготовлення копій чи зразків останніх, а також виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового слідства. Практика (зокрема, щодо здійснення оперативного огляду, як відповідного заходу ОРД) свідчить, що проведення цієї НС(Р)Д пов'язане з формуванням у її виконавців психологічної упевненості щодо:

- правомірності та етичності здійснюваної дії;

- достовірності інформації щодо можливої наявності на об'єкті таємного обстеження слідів вчинення злочину, речей і документів, які можуть бути доказами злочину;

- надійності технічних засобів фіксації фактичних даних, виявлених на об'єкті обстеження;

- реального забезпечення особистої безпеки особи - виконавця під час проведення розглядуваної негласної слідчої (розшукової) ДІЇ.

І нарешті, слід розглянути психологічні особливості такої негласної слідчої (розшукової) дії, як візуальне спостереження за особою та її поведінкою або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. Ця негласна слідча (розшукова) дія споконвічно відносилася до опера- тивно-розшукового заходу, що визначався як зовнішнє (пізніше - візуальне) спостереження, або - «наружка», переслідуючи при цьому ті ж самі цілі, що й дана НС(Р)Д. Тому психологічні вимоги щодо проведення цієї дії не відрізняються від здійснення зазначеного заходу ОРД. Це, насамперед скритність вказаних дій чи заходів, виконання їх співробітниками спеціальних оперативних підрозділів з використанням спеціальних технічних засобів та документів прикриття, постійна невизначеність та непередбачуваність ситуації, що, природно, нерідко призводить до психологіч-

но нестійкого стану виконавців розглядуваної НС(Р)Д, психологічних зривів і т. Ін.

Підсумовуючи викладене вище, варто звернути увагу ще на деякі загальні, психологічно значимі положення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у ході досудового слідства.

Так, на відміну від будь-яких інших слідчих (розшуко- вих) дій, при проведенні яких їх виконавці захищені своїм офіційним процесуальним статусом і відповідними повноваженнями, які в будь-який момент можуть бути заявлені об'єктам вказаних дій, під час здійснення НС(Р)Д має зберігатися їх таємний характер, тобто відомості про факт та методи проведення таких дій не підлягають розголошенню. Отже, залежно від цього формуються Й ВІДПОВІДНІ психологічні засади їх виконання.

Далі, при проведенні НС(Р)Д, які обмежують певні особисті права й свободи громадян, психологічні вимоги до суб'єкта - їх виконавця, природно, стосуються його моральних, етичних, релігійних поглядів і переконань, а також правової свідомості.

При застосуванні під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативно-технічних засобів виконавець цих дій нерідко опиняється в подвійному психологічному стані, а саме: з одного боку, він відчуває впевненість в успішному виконанні завдань НС(Р)Д, а з іншого ж боку - негласне застосування зазначених засобів спричиняє його хвилювання, викликає острах з приводу можливого викриття техніки тощо. Переборювання цього стану потребує необхідних навичок і відповідного досвіду роботи.

І нарешті, слід зауважити, що традиційні засоби, методи, способи отримання доказової інформації, потрібної для успішного розслідування злочинів, у тому числі й шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на сьогодні вже не зовсім відповідають запитам слідчої діяльності. 306

По-перше, якісні зміни, що відбуваються в структурі та динаміці сучасної злочинності, значно збільшують інформаційні потреби слідчих органів. Все частіше виникає необхідність в отриманні та переробленні максимально широкого спектра відомостей соціального, економічного, етнічного, державно-управлінського, соціально-психологічного та іншого криміналістично значущого характеру. Зрозуміло, що все це вимагає від суб'єктів НС(Р)Д додаткових наукових і практичних знань, що з психологічної точки зору становить доволі суттєву когнітивну проблему.

11.1.