<<
>>

Пізнання та вирішення конфліктів у кримінальному провадженні

Конфлікти - невід'ємна частина життя будь-якої людини, оскільки кожний індивід унікальний І ВІДМІННИЙ від інших не тільки за фізичними, а й за психічними даними. Кожна людина народжується зі своїми Індивідуальними особливостями, природними задатками, здібностями, властивостями темпераменту.

їй також притаманні різні прагнення, потреби, інтереси, уподобання, погляди, цінності, Інтенсивність прояву емоцій, рис характеру. Усе це зумовлює відповідні розбіжності та суперечності, у тому числі внутрішньопсихологічного та соціально-психологічного характеру, що може призвести до виникнення конфліктів.

Загальновідомо, що суперечності та конфлікти мають подвійний характер: з одного боку, негативний (погіршення стосунків, зниження якості діяльності тощо), а з Іншого - позитивний (активізація соціального життя, сприяння розвитку, мобілізація енергії, інтенсифікація творчості). Пере-

важання першої чи другої тенденції визначає деструктивну чи конструктивну спрямованість самого конфлікту.

Стосовно кримінального провадження слід зазначити, що розгляд проблеми конфліктів слід здійснювати у двох сферах відносин.

По-перше, це конфлікти в середовищі суб'єктів злочинів та інших, причетних до них, осіб.

По-друге, це конфлікти в колі осіб, які представляють: сторони кримінального провадження, зокрема, слідчого, керівника органу досудового розслідування, прокурора, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, захисників тощо (ч. 1 п. 19 ст. З КПК України); інших учасників кримінального провадження (ч. 1 п. 25 ст. З КПК); слідчих та Інших судців, що здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (ч. 1 п. 18 ст. З КПК), а також співробітників уповноважених оперативних підрозділів, які проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії б кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора (ч.

1 ст. 41 КПК), користуючись при цьому повноваженнями слідчого (ч. 2 ст. 41 КПК).

Щодо першої зазначеної сфери, то йдеться, насамперед, про конфлікти, які зазвичай відбуваються в середовищі злочинних груп, що проходять у межах досудового слідства, а також у організованих групах чи злочинних організаціях, стосовно яких виконується така негласна слідча (роз- шукова) дія, як виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності останніх особою, що відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь у цих злочинних формуваннях (ч. 1 ст. 272 КПК; п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

У теорії ОРД відносно сутності вищезгаданої дії існує поняття «оперативне впровадження», яке у вигляді конкретного оператиБно-розшукового заходу передбачається Зако- 308

ном України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». Зокрема, у частинах 1,2 ст. 13 цього закону вказується, що при здійсненні боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ мають право використовувати штатних і нештатних негласних співробітників, ЯКІ вводяться під легендою прикриття на підставі письмового доручення в організовані злочинні угруповання.

Отже, з метою з'ясування зазначених вище питань, вважаємо за необхідне розглянути загальні (базові) положення щодо поняття конфлікту та його місця І ролі в досудовому розслідуванні злочинів.

Термін «конфлікт» походить від латинського слова «konflictus» (зіткнення), що визначає протиборство сторін, сил, думок, ідей тощо. У психологічній науці, зокрема у соціальній психології, здебільшого вирізняють ког- нітивні конфлікти (від лат. kognitio - знання, пізнання), коли сторони, що протистоять, не мають особистих претензій одна до одної, але стикаються як супротивники у суперечці стосовно протилежних поглядів (понять, думок) щодо певних об'єктів, подій, явищ, а також мотиваційні конфлікти, які виникають внаслідок зіткнення особистих інтересів і прагнень (що має на меті перегляд статусу тієї чи іншої особи в соціальній групі) або ж суперечностей, пов'язаних з особливостями психологічної структури певної групи.

Конфлікти б групах узагалі знаходяться на перетині таких групових психологічних утворень, як згуртованість,

Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30.06.1993 Ne 3341-Х 11 // Відомості Верховної Ради. - 1993. - Ne 35. - Ст. 358.

цілеспрямованість, групові потреби, інтереси, ПОГЛЯДИ, норми, ролі, цінності, санкції, лідерство тощо.

11.1.1.

<< | >>
Источник: Е.О. Дідоренка. Негласні слідчі (розшукові) дії та особливості їх проведення оперативними підрозділами органів внутрішніх справ: навчально-практичний посібник / Б.І. Бараненко, О.Б, Бочковий, К.А. Гусєва та ш. ; MBC України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім,. - Луганськ : РБВ ЛДУВС їм. Е.О. Дідоренка,2014. - 416 с.. 2014

Скачать оригинал источника

Еще по теме Пізнання та вирішення конфліктів у кримінальному провадженні:

  1. Використання в кримінальному провадженні результатів,отриманих шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  2. Загальна характеристика злочинів, вчинених на релігійному ґрунті або пов’язаних з релігією, у теорії кримінального права та законодавстві про кримінальну відповідальність
  3. Пізнання як визначальна властивість оперативно-розшукової діяльності
  4. Структура та різновиди конфліктів у злочинних групах
  5. 3.3. Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2012 р. з заявою Державного підприємства «Антрацит» про заміну сторони у зведеному виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріуса від 17 жовтня 2000 р.1-1612, від 12 серпня 2002 р. № 1317, від 12 серпня 2002 р. № 1318 та від 12 серпня 2002 р. № 1319 про стягнення заборгованості на користь С., що знаходиться у пров
  6. 2.1. Межі пізнання злочинності в сучасній вітчизняній кримінології
  7. § 4. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
  8. § 3. Відповідальність у виконавчому провадженні
  9. § 1.3. Роль суду у виконавчому провадженні
  10. Характеристика законів XII Таблиць як джерела пізнання римського приватного права.
  11. 2.1. Принципи розгляду та вирішення трудових спорів
  12. Тема 4. СУД У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ
  13. Особливості юридичного пізнання. Філософсько–гносеологічні аспекти інженерії правових знань
  14. § 2. Контроль, нагляд та юрисдикційний захист у виконавчому провадженні
  15. Глава 25. Вирішення земельних спорів
  16. ПОСТАНОВА про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -