§ 2. Контроль, нагляд та юрисдикційний захист у виконавчому провадженні
Оскільки державний виконавець є суб\'єктом владних відносин, то можуть мати місце такі випадки, коли він порушує норми чинного законодавства, а, отже, і права, свободи та законні інтереси сторін та інших учасників виконавчого провадження.
* цьому разі може бути застосовано зовнішні способи забезпечення захисту права: контроль, нагляд та юрисдикційний захист у виконавчому провадженні.1 ЛІГА: Еліт 7-5.1. — ІАЦ "Ліга", ЛІГАБізнесінформ, 2003.
Закон передбачає три форми:
п оскарження особами, які беруть участь у виконавчому провадженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця (ст. 7);
7) контроль за законністю виконавчого провадження (ст. 8);
3) перевірка виконавчого провадження (ст..ст. 8\'-8^;
Однак ці визначення не повністю розкривають сутність зовнішнього забезпечення законності виконавчого провадження.
Слід визнати, що такими способами (формами) зовнішнього забезпечення захисту прав учасників виконавчого провадження, а отже, і законності виконавчого провадження, є:
• адміністративний контроль;
• судовий контроль;
• діяльність органу, який видав виконавчий документ (при виконанні рішень несудових юрисдикційних органів);
• діяльність органів прокуратури.
Загальною рисою забезпечення законності виконавчого провадження і захисту прав його учасників є можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та інших працівників ДВС. Норми про оскарження можна поділити за сферою поширення на загальні та спеціальні. Загальною нормою є положення ст. 85 Закону, відповідно до якого на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб ДВС з виконання рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подано скаргу до начальника відповідного відділу ДВС або до суду за місцем знаходження відповідного відділу ДВС, або до іншого су-ДУ згідно з вимогами закону.
Спеціальними портами є встановлення можливості оскарження:
• дій державного виконавця, його відмови від вчинення пев ної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмови у задоволенні заяви про відвід державного виконавця (ст. 7) (суб\'єкт права — особи, які беруть участь У виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій);
постанови про перевірку, проведення чи результат перевірки виконання провадження (ст. 83);
![]() |
158
Глава
„литії захисту прав учасників виконавчого провадження
159
• дії (бездіяльності) державного виконавця з питань виконав чого провадження (ст. 111) (суб\'єкт права — сторони та учасники виконавчого провадження);
• відмови у задоволенні відводу державного виконавця, екс перта, спеціаліста, перекладача (ст. 17);
• постанови про відкриття виконавчого провадження (ст. 24)-
• постанови про відмову у відкритті виконавчого проваджен ня (ст. 26);
• постанови про відкладення провадження виконавчих дій
(ст. 32);
• постанови про зупинення виконавчого провадження (ст. 36);
• постанови про закінчення виконавчого провадження (ст. 37);
• постанови про повернення виконавчого документа та аван сового внеску стягувачеві (ст. 40);
• постанови про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав
(ст. 401);
• незвернення державного виконавця до суду у випадках обов\'язкового проведення розшуку, а також постанови дер жавного виконавця про відмову у розшуку майна боржника та постанови про стягнення витрат, пов\'язаних із розшуком
(ст.
42);• постанови про стягнення з боржника витрат, пов\'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (ст. 45);
• постанови про стягнення виконавчого збору (ст. 46);
• оцінки майна (ст. 46);
• постанови начальника відділу ДВС щодо вирішення питан ня про звільнення майна з-під арешту, якщо допущено по рушення порядку накладення арешту (ст. 59);
• постанови про накладення штрафу (ст.ст. 87, 88 Закону).
Адміністративний контроль.
Органами державної влади, діяльність яких гарантує законність виконавчого провадження та захист прав його учасників, є органи та особи вищого рівня у структурі ДВС. Контроль та захист прав сторін та інших учасників виконавчого провадження у порядку законодавства про виконавче провадження слід відрізняти від захисту, який здійснюється у порядку владної (управлінської) діяльності. На діяльність органів ДВС п ширюється дія Закону України "Про звернення громадян" Б
ВВР |
_ 1996. — № 47. — Ст. 256.
? жовтня 1996 р., однак застосовують його у тому разі, якщо предметом контролю є не виконавчі дії, а інша діяльність органів та працівників ДВС. Захист у порядку Закону України "Про звернення громадян" не становить предмет виконавчого провадження, до нього вдаються, якщо скарга не відповідає вимогам, встановленим ст. 85 Закону.
Діяльність органів ДВС із забезпечення законності виконавчого провадження поділяють на такі види:
б) попередня (санкціонуюча) діяльність; а) наступна діяльність (оскарження);
в) контроль та перевірка виконавчого провадження. Попередній (санкціонуючий) адміністративний контроль.
Начальник районного (міського) відділу ДВС слідкує за законністю виконавчого провадження шляхом затвердження окремих процесуальних дій державного виконавця (проведення виконавчих дій у нічний час, у неробочі та вихідні дні, про виплату винагороди експертові, спеціалістові, перекладачеві, стягнення з боржника виконавчих витрат та виконавчого збору, зупинення, поновлення, закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачеві, розшук майна боржника, стягнення з боржника витрат на розшук, повернення виконавчого документу, накладення штрафу, відвід експерта, спеціаліста, перекладача, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, арешт коштів боржника, акт виконання робіт).
До попереднього адміністративного контролю належить також процедура надання дозволу на вчинення виконавчих дій на території іншого відділу ДВС.Наступний адміністративний контроль (адміністративне оскарження). Чіткої процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця не визначено, тим паче, що є Розбіжності у розумінні самого адміністративного оскарження.
Контроль та перевірка виконавчого провадження. Ця фор-
а аДміністративної діяльності полягає у тому, що проводить-
Ся> на відміну від оскарження, не лише за ініціативою сторони
■ншого учасника виконавчого провадження. Відповідно до ■ ° Закону контроль за своєчасністю, правильністю, повно-К) виконання рішень державним виконавцем здійснюють на-
ьник відділу ДВС, якому безпосередньо підпорядкований РЖавний виконавець, та керівник вищого рівня.
Глава ю.
гаранті\' захисту прав учасників виконавчого провадження
161
Керівник органу ДВС, контролюючи дії державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам закону, вправі своєю постановою:
а) скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ винесений у виконавчому провадженні державним виконав цем, який йому підпорядкований;
б) зобов\'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, визначеному законом.
Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент ДВС, а Головне управління юстиції Мінюсту в АР Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі — через відповідні відділи ДВС.
Перевірка є формою контролю за виконавчим провадженням, здійснюється у порядку та особами, визначеними законом. Перевірити законність виконавчого провадження мають
право:
1) директор Департаменту ДВС та його заступники — вико навче провадження, що перебуває на виконанні у будь-яко му структурному підрозділі органів ДВС;
2) начальники відділів ДВС Головного управління юстиції Мінюсту в АР Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники — виконавче провад ження, що є на виконанні підрозділів примусового вико нання рішень цих відділів ДВС та районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах ДВС, що підпорядковані зазначеним управлінням юстиції (ст. 8 За кону).
Посадові особи, зазначені у ст. 8і Закону, можуть перевіряти законність виконавчого провадження:
а) за дорученням посадової особи вищого рівня;
б) з власної ініціативи;
в) під час розгляду скарги на постанову начальника підпоряД\' кованого органу ДВС, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб ДВС.
Перевірку законності виконавчого провадження має бут проведено протягом 10 робочих днів, а зведеного виконавчо провадження — протягом 15 робочих днів, після надход»еН витребуваного виконавчого провадження. На час перевірки в
конавче провадження може бути зупинено посадовою особою, яка його витребувала, прої що зазначається в постанові. Про результати перевірки виконавчого провадження посадова особа, яка його витребувала, віиносить постанову, що є обов\'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами ДВС (ст. 8і Закону).
Виїмка чи вилучення виконавчого документа або виконавчого провадження іншими (органами (наприклад при вирішенні питання про порушення кримінальної справи) здійснюється лише за рішенням суду.
Судовий контроль.
Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішеніня низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, а також можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та інших працівників ДВС.
Відповідно до Закону та цивільного процесуального законодавства до цивільної юрисдикції суду належить вирішення питань щодо:
• видачі дубліката виконавчого листа або судового наказу (ст. 353 ЦПК, ст. 111 Закону, ст. 370 ЦПК 2004 р.);
• поновлення пропущеного строку для пред\'явлення виконав чого документа до виконання (ст. 350 ЦПК, ст. 23 Закону, ст. 371 ЦПК 2004 р.);
• відстрочка або розстрочка виконання, зміна чи встановлен ня способу і порядку виконання (ст. 351 ЦПК, ст. 33 Зако ну, ст. 373 ЦПК 2004 р.)і;
• розгляд питання про затвердження мирової угоди та відмо ви від примусового виконання рішення (ст. 352 ЦПК, ст. 37, 111, Закону, ст. 3\'72 ЦПК 2004 р.);
• вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до Дитячого або лікувального закладу (ст. 354 ЦПК, ст. 78 За кону, ст. 374 ЦПК 2004 р.);
вирішення питання про (оголошення розшуку боржника або Дитини (ст. 355 ЦПК, ст., 42 Закону, ст. 375 ЦПК); вирішення питання про піримусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (ч. З ст. 5 Закону, ст. 376 ЦПК 2004 р.);
ирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, Що є на рахунках (ст. 53 Закону, ст. 377 ЦПК 2004 р.);
"-4-1965
162
Глава
Гарантії захисту прав учасників виконавчого провадження
163
![]() | ![]() | ||||||||
![]() | |||||||||
![]() | |||||||||
![]() |
•в ; посадових осіб державної виконавчої служби та звер-га учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 р № 14- |
2003 р- |
• заміна сторони виконавчого провадження (ст. 11 Закону ст. 378 ЦПК 2004 р.);
• визначення частки майна боржника у майні, яким він воло діє спільно з іншими особами (ч. 6 ст. 50 Закону, ст. 379 ЦПК 2004 р.);
• роз\'яснення судового рішення (ст. 215 ЦПК, ст. 28 Закону ст. 221 ЦПК 2004 р.);
• вирішення питання про поворот виконання (ст.ст. 420—422 ЦПК, ст.ст. 380—382 ЦПК 2004 р.).
ГПК передбачає участь суду при виконанні рішень, ухвал та постанов господарського суду щодо: поновлення пропущеного строку (ст. 119), видачі дубліката наказу господарського суду (ст. 220), відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови, затвердження мирової угоди у виконавчому провадженні за наказом господарського суду (ст. 121), зупинення виконання рішення (ст. 221), вирішення питання про поворот виконання (ст. 122).
Судове оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця та інших працівників ДВС є важливим способом захисту прав сторін, інших учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, які вважають, що їх права порушено.
Юрисдикцією щодо розгляду скарг на дії державного виконавця наділено загальний територіальний та господарський суди. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС розглядають у порядку, передбаченому гл. 31-Г ЦПК та ст. 12І2 ГПК, причому перша норма з\'явилася у законодавстві у 2000 році\