ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ДОКАЗУ

Одним із видів процесуальних джерел доказів є висновок ек­сперта, під яким слід розуміти докладний опис проведених екс­пертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, об­ґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ч.

Кожна сторона кримінального провадження має право на­дати суду висновок експерта, який ґрунтується на його науко­вих, технічних або інших спеціальних знаннях. Також кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про ви­клик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення його висновку.

Висновок має ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або про які довідовся під час дослі­дження матеріалів, що були надані для проведення дослі­дження. Так, у тих випадках, коли об’єктом експертизи є факт, який не можна безпосередньо піддати експертному дослі­дженню (наприклад, стан психіки підозрюваного, обвинуваче­ного в момент вчинення кримінального правопорушення), ек­сперт будує свої висновки на даних щодо цього факту, які є в показаннях свідків і потерпілих, у документах тощо. При цьому висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнано судом під час судового розгляду недопустимими (ч. 2 ст. 89, ч. 5 ст. 101 КПК України). Висновок експерта має бути однозначним і категоричним. Імовірний висновок доказового значення не має, проте може бути використаний як орієнту­юча інформація для висунення та перевірки версій, побудови

тактики здійснення досудового розслідування та криміналь­ного провадження в цілому.

Незважаючи на те, що предметом експертного дослі­дження можуть бути будь-які обставини, встановлення яких має істотне значення для кримінального провадження, запи­тання, що ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Експерт дає висновок у письмовій формі від свого імені, його попереджають про відповідальність за завідомо неправ­дивий висновок та відмову без поважних причин від вико­нання покладених на нього обов’язків. Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки. Висновок підписується експертом (експертами). У разі якщо згоди між експертами не було досягнуто, складається декілька виснов­ків експертів (за кількістю дкмок) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а за­ключна - окремими, під відповідними висновками або згідно з проведеними ними дослідженнями.

Згідно з вимогами ст. 102 КПК України у висновку експе­рта має зазначатися:

1) коли, де, ким (прізвище, ім’я, по батькові, освіта, спеціа­льність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового екс­перта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене зван­ня, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза;

2) місце і час проведення експертизи;

3) хто був присутній під час проведення експертизи;

4) перелік питань, що були поставлені експертові;

5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом;

6) докладний опис проведених досліджень, серед іншого методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка;

7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

Висновок експерта не є обов’язковим для особи або ор­гану, яка здійснює провадження, але незгода з висновком екс­перта має вмотивовуватись у відповідних постанові, ухвалі чи вироку. Оцінюванню підлягають не лише відповіді експерта на поставлені питання. Вступна та дослідницька частини ви­сновку експерта також мають важливе доказове значення, їх аналіз дає змогу правильно визначити кваліфікованість, об­ґрунтованість та повноту відповідей експерта і їх придатність для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Важливим етапом оцінювання висновку експерта є його зіставлення зі встановленими в кри­мінальному провадженні фактичними даними. Наявність су­перечностей між ними може стати підставою для проведення додаткових слідчих (розшукових), судових дій або для призна­чення повторної експертизи.

57.