ЕКСПЕРТ, СПЕЦІАЛІСТ І ПЕРЕКЛАДАЧ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНІ

Ефективно виконувати завдання кримінального судочин­ства неможливо без використання слідчим, прокурором та су­дом під час кримінального провадження спеціальних знань обізнаних осіб.

Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка во­лодіє науковими, технічними або іншими спеціальними знан­нями, має право відповідно до Закону України «Про судову ек­спертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (ст. 69 КПК України).

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеці­алізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може нада­вати консультації та висновки під час досудового розсліду­вання і судового розгляду з питань, що потребують відповід­них спеціальних знань і навичок (ст. 71 КПК України).

У кримінальному провадженні спеціалістом є незацікав- лена особа, яка залучається до проведення слідчих (розшуко­вих) дій для надання консультацій. Як спеціаліст може бути за­прошена будь-яка особа, коло знань або вмінь якої передбачає надання інформації, необхідної в кримінальному провадженні, наприклад, ювелір може запрошуватися для забезпечення на­лежного опису знайдених речей.

Відмінною рисою експерта та спеціаліста є різна правова оцінка результатів їхньої практичної професійної діяльності, а саме:

- висновок експерта оцінюється як доказ;

- висновок (консультація) спеціаліста має інформативний характер; проте на виконання вимог ст.

До участі у кримінальному провадженні експерт залуча­ється за дорученням (постановою) сторони провадження, по­рядок залучення спеціаліста законом не визначено. За заві- домо неправдивий висновок для експерта та спеціаліста передбачено відповідальність.

Серед основних прав експерта, визначених у ч. 3 ст. 69 КПК України, виділимо такі: знайомитися з матеріалами криміна­льного провадження, що стосуються предмета дослідження; заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням екс­пертизи; бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження, тощо.

Основними обов’язками експерта є такі: особисто прове­сти повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі не­обхідності - роз’яснити його; прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту; забезпечити збереження об’єкта експертизи тощо.

Серед основних прав спеціаліста, визначених у ч. 4 ст. 72 КПК України, виділимо такі: ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального прова­дження, яка його залучила, чи суду; користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням; звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залу­чила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів тощо.

Основними обов’язками спеціаліста є такі: прибути за ви­кликом до слідчого, дізнавача, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади; викону­вати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду, давати пояснення з поставлених запитань тощо.

У разі необхідності у кримінальному провадженні перек­ладу пояснень, показань або документів сторони криміналь­ного провадження або слідчий суддя чи суд залучають відпо­відного перекладача (сурдоперекладача) (ст.

Перекладач має право ставити запитання з метою уточ­нень для правильного перекладу, знайомитися з протоколами процесуальних дій, у яких він брав участь, і подавати до них зауваження; одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до

Кримінальний процес України:у питаннях і відповідях кримінального провадження; заявляти клопотання про забез­печення безпеки у випадках, передбачених законом.

Перекладач зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, заявити самовідвід, здійсню­вати повний і правильний переклад, посвідчувати правиль­ність перекладу своїм підписом, не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора чи суду відомості, які безпосередньо стосу­ються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього і які стали ві­домі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків.

45.