СВІДОК У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ: ЙОГО ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ. ОСОБИ, ЯКІ НЕ ПІДДЯГАЮТЬ ДОПИТУ ЯК СВІДКИ

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути ві­домі обставини, що підлягають доказуванню під час криміна­льного провадження, викликана для давання показань (ст. 65 КПК України).

Свідок як учасник кримінального провадження не нале­жить до сторін кримінального провадження. Як свідки можуть у подальшому бути допитані більшість з учасників криміналь­ного провадження: заявник, понятий і навіть експерт.

Свідок не має можливості впливати на перебіг криміналь­ного провадження, прийняття рішень про його спрямування та оскаржувати такі рішення. Перебування особи у статусі свідка в часовому плані не обмежено. Особа, викликана та до­питана як свідок, залишається у вказаному процесуальному статусі й після виконання процесуальних дій, тобто протягом усього кримінального провадження.

Особа набуває статус свідка одразу після її офіційного ви­клику на допит. Роз’яснення прав свідку відбувається безпосе­редньо перед початком його допиту. Ключовою особливістю процесуального статусу свідка є наявність законодавчо закрі­пленого обов’язку давати правдиві показання.

Закон визначає коло осіб, які не можуть бути допитані як свідки:

1) захисник, представник потерпілого, цивільного пози­вача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпі­лого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;

2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

4) медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з ви­конанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, ін­тимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які ста­новлять лікарську таємницю;

5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нероз- голошення авторства або джерела інформації;

7) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарад- чій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рі­шення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку чи ухвали;

8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обста­вини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та ви­конанні такої угоди;

9) особи, до яких застосовано заходи безпеки, - щодо дійс­них даних про їх особи;

10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовано заходи безпеки, - щодо цих даних;

11) експерти - щодо роз'яснення наданих ними висновків;

Права свідка: знати, у зв'язку з чим і в якому криміналь­ному провадженні він допитується; користуватися під час да­вання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката; відмовитися давати пока­зання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що мо­жуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які не пі­длягають розголошенню; давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою пе­рекладача; користуватися нотатками і документами під час да­вання показань у тих випадках, коли ті стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті; на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань; ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і за­уваження; заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; заявляти відвід перекладачу.

Свідок зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду; не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора чи суду відо­мості, які безпосередньо стосуються суті кримінального прова­дження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.

46.