ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ ТА ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фі­зична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або мо­ральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди та яка пред'явила цивільний позов (ст.

Необхідність участі цивільного позивача у кримінальному провадженні зумовлюється його завданнями. Спільний розгляд судом кримінальної справи та цивільного позову наближає момент відшкодування завданої потерпілому шкоди до моме­нту вчинення кримінального правопорушення.

Права та обов'язки цивільного позивача виникають з мо­менту подання позовної заяви органу досудового розсліду­вання або суду. Складання окремої постанови чи ухвали зако­ном не передбачено.

Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмови­тися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухва­лення судового рішення.

Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обви­нуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небез­печне діяння та якій пред'явлено цивільний позов (ст. 62 КПК України).

Осіб, які несуть цивільну відповідальність у криміналь­ному провадженні, умовно можна поділити на дві групи:

1) особи, які безпосередньо завдали шкоду;

2) особи, які згідно із законодавством України несуть ма­теріальну та/або моральну відповідальність за протиправні дії інших осіб.

У першому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений є суб'єктом кримінального правопорушення, який може само­стійно нести як кримінальну, так і цивільну відповідальність, його не треба визнавати цивільним відповідачем. Відшкодо­вувати завдані збитки він буде у статусі підозрюваного, обви­нуваченого, засудженого.

У другому випадку як цивільні відповідачі можуть бути притягнуті батьки, опікуни, піклувальники й інші особи, а та­кож підприємства, установи й організації (навчальні, виховні та лікувальні заклади, власники джерел підвищеної небез­пеки, підприємства й організації, зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану їх працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов’язків, тощо), які в межах закону не­суть матеріальну та моральну відповідальність за шкоду, за­вдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та якій пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому гл. 9 КПК України. Такі особи мають бути залучені до участі в кри­мінальному процесі за ініціативи як цивільного позивача, так і органів досудового розслідування, прокуратури чи суду. Рі­шення про притягнення як цивільного відповідача прийма­ють щодо кожної особи, яка відповідно до Цивільного кодексу України несе матеріальну та/або моральну відповідальність за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, за наяв­ності доказів, що підтверджують цю обставину.

Цивільний відповідач набуває процесуального статусу із часу подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Складання окремої постанови чи ухвали законом не передбачено. Цивільний відповідач має права та обов’язки, пе­редбачені для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.

За загальним правилом інтереси цивільного позивача та цивільного відповідача можуть бути представлені їх предста­вником (законним представником).

47.