<<
>>

§ 4. Наука цивільного процесуального права

Цивільне процесуальне право необхідно розрізняти як одно­йменні галузь права, науку та навчальну дисципліну. Ці інсти­туції різняться між собою за змістом. Так, цивільне процесуальне право як галузь права - це система норм та інститутів, які регулю­ють певні суспільні відносини.

Навчальний курс цивільного про­цесуального права ґрунтується на вивченні положень і висновків юридичної науки, змісту цивільного процесуального права, цивіль­ного процесуального законодавства та практики їх застосування. Більш детально ми зупинимося саме на науці цивільного процесу­ального права.

Отже, наука цивільного процесуального права - це система те­оретичних поглядів, понять, ідей, теорій та концепцій у сфері ци­вільних процесуальних відносин. Вона вивчає закономірності ви­никнення, функціонування і розвитку цивільного процесуального права, його суть, місце у правовій системі, роль у виконанні соціаль­них функцій та принципи регулювання цивільних процесуальних правовідносин.

Науку цивільного процесуального права слід розглядати як один із елементів структури юридичної науки в цілому. Структур­ними елементами останньої є окремі юридичні дисципліни - юри­дичні науки, кожна з яких вивчає певні аспекти права (юридичні науки теоретичного та історичного профілю; галузеві юридичні науки; спеціальні юридичні науки). Наука цивільного процесуаль­ного права належить до групи галузевих юридичних наук і вивчає окрему, власну галузь права.

Наука цивільного процесуального права має свій предмет, загаль­ні та спеціальні методи і способи дослідження.

Предмет науки цивільного процесуального права - це широ­кий комплекс спеціальних знань, за допомогою яких здійснюється

13теоретико-практичне дослідження функціонування судової влади і судочинства в цивільних справах. До предмета науки цивільного процесуального права входить цивільне процесуальне право як галузь права і цивільне процесуальне законодавство.

Предмет нау­ки цивільного процесуального права охоплює також його історію і теорію, норми та інститути цивільного процесуального права зару­біжних країн, положення міжнародного цивільного процесу. Проте цим предмет галузевої науки не обмежується - він є досить склад­ним і постійно розширюється, оскільки з часом з\'являються нові напрями, що потребують самостійного дослідження.

Для дослідження правових явищ наука цивільного процесуаль­ного права використовує різноманітні методи (формально-логіч­ний, порівняльно-правовий, системно-структурний тощо) і спо­соби (аналізу, анкетування, вивчення судової практики, думки фа­хівців та окремих осіб).

По-різному у сучасній юридичній літературі визначається сис­тема науки цивільного процесуального права. Так, деякі науковці вважають, що наука цивільного процесуального права складається з двох частин - загальної та особливої. Загальна частина містить загальні положення науки цивільного процесуального права і загаль­ні положення цивільного процесуального права. До особливої час­тини входять судові форми захисту цивільних прав і несудові фор­ми захисту цивільного права .

Інші дослідники розуміють цю категорію ширше, включаючи до системи науки цивільного процесуального права такі складові:

1) поняття науки, її предмет, метод, система, соціальні функції, співвідношення із загальною теорією держави і права та іншими юридичними науками, історія науки;

2) судову владу і судочинство, вчення про процесуальний за­кон, предмет, метод, систему і принципи цивільного процесуаль­ного права, вчення про цивільні процесуальні правовідносини, вчення про докази тощо;

3) поняття цивільного процесу, його стадії, право на звернення до суду, процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу та ін.;

4) цивільний процес іноземних держав;

5) розгляд цивільних справ з іноземним елементом;

1 Див.: Цивільний процес: Навч. посіб. / За ред. Ю. В. Бііоусова- К.: Прецедент, 2005,-С. 18.

14

6) поняття і значення судової практики, форми судової практи­ки тощо\'.

Такий підхід до розуміння системи науки цивільного процесуаль­ного права, на наш погляд, є більш сприйнятливим і достатньо підтверджує, що наука цивільного процесуального права має ве­лике значення для розвитку юридичної науки в цілому, оскільки систематизує знання про цивільні процесуальні явища, їх стан, властивості та закономірності розвитку, спроби і шляхи досягнення ефективності цивільного процесуального регулювання суспільних відносин; розробляє нові знання на підставі вивчення, узагальнен­ня і співвідношення історичного розвитку, а також аналізу досяг­нень вітчизняної та зарубіжної юридичної науки.

Список рекомендованої літератури

1. Василюк С., Ло.моносова О. Застосування аналогії в цивільному проце­сі // Право України.- 2002.-№ З,- С. 135-137.

2. Кузьменко С. Г. Гражданское процессуальное право как самостоятель-ная отрасль права: Учебное пособие.- Донецк: Общ-во любителей книги, 1999.-36с.

3. Проблеми науки гражданского процесуального права / Под ред. В. В. Ко­марова.- X.: Право, 2002.- 440 с.

4. Шевчук П. І. Організаційно-правові аспекти забезпечення ефективності цивільного процесуального законодавства // Вісник Верховного Суду Украї­ни.- 2001,- № 3.- С. 18-21.

Див.: Гражданский процесе: Учебник / Под ред. В. В, Комарова.- X.: Одиссей, 2001.-С. ЗО.

<< | >>
Источник: С.С. Бичкова. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посіб­ник / За заг. ред. С. С. Бичкової.- К.,2006.- 384 с.. 2006

Еще по теме § 4. Наука цивільного процесуального права:

  1. 1.2. Розвиток і значення принципу диспозитивності цивільного процесуального права
  2. § 4. Галузеві принципи цивільного процесуального права
  3. 1.1. Поняття, зміст принципу диспозитивності та його місце в системі принципів цивільного процесуального права
  4. § 2. Система цивільного процесуального права
  5. § 1. Поняття та види принципів цивільного процесуального права
  6. § 1. Поняття, предмет і метод цивільного процесуального права
  7. Тема 1. Загальнотеоретичні проблеми цивільного процесуального права.
  8. Розділ 1. Диспозитивність як принцип цивільного процесуального права України
  9. § 2. Передумови і підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин
  10. § 3. Елементи цивільних процесуальних правовідносин
  11. Розділ 3. Співвідношення принципу диспозитивності з іншими принципами цивільного процесуального права України
  12. § 3. Цивільно-процесуальне законодавство, меЖі його дії. Аналогії
  13. Повноваження суду як основного суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -