Тема 12. Особливості оформлення процесуальних дій та складання процесуальних рішень на стадії досудового розслідування

1. Поняття, сутність і значення кримінальних процесуальних актів.

2. Механізм прийняття кримінальних процесуальних рішень

3. Види кримінальних процесуальних документів

4.

5. Загальна характеристика процесуальних документів, які складаються на початковому етапі досудового розслідування.

6. Клопотання слідчого, прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та запобіжних заходів.

7. Клопотання слідчого, прокурора про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

8. Інші документи, які складаються на стадії досудового розслідування.

Мета вивчнення

Метою вивчення є систематизація знань щодо особливостей оформлення процесуальних дій під час досудового розслідування та визначення порядку складання процесуальних документів.

Результати навчання

Після лекції здобувач вищої освіти буде спроможний:

1. продемонструвати знання щодо порядку складання протоколів слідчих та інших процесуальних дій;

2. самостійно складати проекти процесуальних рішень.

Література:1,4-7,11,17,18,22,38,75-82,99,100,104,111,154,158,181

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Загальна характеристика процесуальних документів, які складаються на початковому етапі досудового розслідування.

Процесуальні акти це окремі процесуальні дії, так і процесуальні документи, що складаються під час кримінального провадження.

Процесуальна дія - це вольовий акт суб’єкта кримінального провадження, який направлений на реалізації його повноважень, прав та виконання обов’язків. Слід відмітити, що процесуальні дії можуть вчиняти як особи, які ведуть кримінальне провадження, так і інші суб’єкти кримінального процесу (наприклад, захисник, подаючи документи слідчому, заявляючи відвід тощо).

Кожна з процесуальних дій має бути належним чином оформлена. Для владних процесуальних дій передбачено їх протоколювання, а також фіксація за допомогою технічних засобів (аудіо-, відеозапису).

Всі процесуальні документи у кримінальному проваджені поділяються на два види: протоколи та процесуальні рішення. Протоколи процесуальних дій - це інформаційно-посвідчувальні акти, закріплюють факт проведення, зміст та результати певних процесуальних дій. Виділяють протоколи слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій. Протоколи процесуальних дій як різновиди документів розглядаються законом як одне з джерело доказів у кримінальному процесі (ч. 2 ст. 99 КПК).

Процесуальні рішення - це прийняті у встановленому порядку акти, викладені у встановленій законом формі, спрямовані на настання певних юридичних наслідків. (Детальніше див. Прийняття процесуальних рішень за новим кримінальним процесуальним законодавством України : навч.-метод. посібник / Ю. П. Аленін, В. Г. Пожар, І. В. Гловюк та ін. Одеса : Фенікс, 2012. 138 с).

Види процесуальних рішень, що приймаються в стадії досудового розслідування:

1) рішення, направлені на збирання та перевірку доказів:

- про провадження слідчих (розшукових) дій;

- про провадження негласних слідчих (розшукових) дій;

- інші процесуальні рішення, направлені на збирання та перевірку доказів.

2) рішення, які визначають процесуальне становище учасників процесу:

- про затримання особи за підозрою у вчинені кримінального правопорушення;

- про визнання осіб потерпілими або про відмову у цьому;

- про залучення захисника у порядку ст. 49 КПК для здійснення захисту за призначенням;

- про залучення законних представників та ін.;

3) рішення про застосування заходів забезпечення кримінального провадження:

- про застосування запобіжних заходів;

- про зміну та скасування запобіжних заходів;

- про застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження;

- рішення за результатами оскарження заходів забезпечення кримінального провадження.

4) Рішення, направлені на рух кримінального провадження та вирішення інших поточних питань у ході провадження:

- про прийняття кримінального провадження до свого провадження;

- про об’єднання та виділення кримінальних проваджень;

- про оголошення розшуку підозрюваного;

- про вирішення заявлених відводів та клопотань; тощо.

- про ознайомлення учасників провадження з матеріалами досудового розслідування та ін.;

5) рішення про зупинення досудового розслідування, про його відновлення та рішення за результатами оскарження постанови про зупинення досудового розслідування;

6) рішення, якими закінчується досудове розслідування (підсумкові рішення досудового розслідування):

- обвинувальний акт;

- постанова про закриття кримінального провадження;

- клопотання про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

- клопотання про направлення справи до суду для звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові: усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє. Усні заяви про кримінальні правопорушення заносяться до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію. Цей протокол підписують заявник та службова особа органу (підрозділу) поліції, яка прийняла заяву.

Особу, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального 85 кодексу України, що вона засвідчує власним підписом, крім випадків надходження заяви або повідомлення поштою чи зв’язком іншого виду. ( Див. Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджено Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100 / URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19)

Клопотання слідчого, прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та запобіжних заходів.

Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Клопотання учасників кримінального провадження про проведення слідчих (розшукових) дій.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке 86

повинно містити відомості про: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним

правопорушенням; обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

У разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.

У разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді.

У клопотанні зазначається:короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи; вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.

До клопотання також додаються:копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання; копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.

У клопотанні зазначаються:найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;короткий виклад обставин злочину, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання; правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину; вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення; обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) вчинений злочин відповідної тяжкості;

2) під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.

Сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною 88

обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.

У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, якими

обґрунтовуються доводи клопотання; експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи; вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання; копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених ч. 1 ст.244 КПК.

До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, яка звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, яка звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно до ст. 245 КПК. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він залучений.