Тема 10. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

2. Порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування.

3. Порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора.

4. Оскарження недотримання розумних строків.

Мета вивчення

Метою вивчення є систематизація знань щодо порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

Результати навчання

Після лекції здобувач вищої освіти буде спроможний:

1. встановити вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскражені до слідчого судді;

2. встановити порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого та прокурора;

3. визначити особливості оскарження недотримання розумних строків у досудовому розслідуванні

Література: 32,51,56,68,74-82,107,110,124,127,128

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

КПК встановлює такі порядки розгляду та вирішення скарг:

- слідчим суддею (ст. 306 КПК);

- судом першої інстанції у підготовчому провадженні (ч. 2 ст. 303 КПК);

- прокурором (скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - ч. 5 ст. 284 КПК);

- прокурором вищого рівня (оскарження недотримання розумних строків - ст. 308 КПК);

- прокурором вищого рівня (при оскарженні рішень, дії чи бездіяльності прокурора слідчим - ст. 313 КПК);

- судом апеляційної інстанції;

- судом касаційної інстанції.

Скарга в кримінальному провадженні — це засноване на законі звернення суб’єктів кримінального процесу до органу державної влади або посадової, службової особи, уповноваженої на її прийом і вирішення, із приводу передбачуваного або дійсного порушення прав або законних інтересів, обмеження свобод, допущеного в процесі кримінального провадження, із вимогою про його усунення.

У досудовому провадженні розглядаються на вирішуються слідчим суддею скарги на такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом

строк; оскаржується заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; оскаржується потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження; оскаржується заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; оскаржується заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; оскаржується особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; оскаржується особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; оскаржується особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК; оскаржується підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

10) рішення прокурора вищого рівня про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; оскаржується особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

11) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; оскаржується підозрюваним, його захисником чи законним представником;

12) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9^-1 ч.

Скарги можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. При оскарженні 74 бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії (п. 5 Інформаційного листа ВССУ "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування" від 09.11.2012 р.). Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Скарга подається до місцевого суду. У Інформаційному листі "Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження" зазначено, що беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо). Тобто скарги мають подаватися до суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя, отримавши скаргу і вивчивши її, уповноважений винести ухвалу про повернення скарги, у випадках, якщо: 1) скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу (тобто особа, не зазначена у ч.

Слідчий суддя, отримавши скаргу і вивчивши її, уповноважений винести ухвалу про відмову у відкритті провадження у випадку, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не зазначені у ч. 1 ст. 3030 КПК. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження, скарга та додатки невідкладно надсилаються скаржнику.

Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя відкриває провадження та постановляє ухвалу про призначення скарги до розгляду (п. 7 Листа ВССУ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 р. № 1640/0/4-12).

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, 75

віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК, з урахуванням положень глави 26.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги. Скарги на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) скасування повідомлення про підозру;

3) зобов’язання припинити дію;

4) зобов’язання вчинити певну дію;

5) відмову у задоволенні скарги.

Порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;

6) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

7) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

8) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

9) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

10) арешт майна або відмову у ньому;

11) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

12) відсторонення від посади або відмову у ньому;

13) продовження відсторонення від посади;

14) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування.

15) закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 КПК;

16) відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження;

17) повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора;

18) відмову у відкритті провадження по скарзі на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора;

19) про поновлення чи відмову у поновленні процесуального строку (ч. 2 ст. 117 КПК);

20) про відмову у задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9^-1 ч. 1 ст. 284 КПК;

21) про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру;

22) про застосування чи відмову у застосуванні тимчасового арешту (ч. 7 ст. 583 КПК, крім ухвал слідчого судді про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту, про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту, які оскарженню не підлягають);

23) про застосування чи відмову в застосуванні екстрадиційного арешту (ч. 9 ст. 584 КПК, ) крім ухвал слідчого судді про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту, про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту, які оскарженню не підлягають;

24) про продовження екстрадиційного арешту чи відмову в його продовженні (ч.6 ст. 584 КПК);

25) про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави або відмову в його обранні, а також продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні (ст. 585 КПК);

26) про застосування тримання під вартою особи до отримання запиту про перейняття кримінального провадження, або про відмову в обранні даного заходу (ст. 597 КПК);

27) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту до вирішення питання про виконання вироку суду іноземної держави (ч.9 ст. 602 КПК);

28) про задоволення чи залишення без задоволення скарги на рішення про видачу (екстрадицію) особи (ч. 6 ст. 591 КПК).

Скарги подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня оголошення ухвали.

Оскарження недотримання розумних строків

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурором вищого рівня є: 1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків; 2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків; 3) для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків; 4) для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора - Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків; 5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора - Генеральний прокурор (ст. 17 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня може прийняти рішення про відмову у задоволенні скарги або про задоволення скарги. Ці рішення викладаються у формі постанови. Задовольнивши скаргу, прокурор вищого рівня уповноважений надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій (у тому числі слідчих (розшукових) дій) або прийняття процесуальних рішень (наприклад, про скасування постанови про зупинення досудового розслідування) Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.