Форми досудового розслідування. Особливості здійснення дізнання

Форма досудового розслідування - це врегульований КПК Укра­їни процесуальний порядок здійснення досудового розслідування в цілому й порядок проведення окремих процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає дві форми досудового розслідування: досудове слідство та дізнання. Так, у формі досудового слідства здійснюється розслідування зло­чинів (п. 6 ч. 1 ст. 3 КПК України). У формі дізнання - кримінальних проступків (п. 4 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Дізнання здійснюється за загальними правилами досудового розслідування, але з урахуванням положень гл. 25 КПК України, яка визначає його особливості (ч. 2 ст. 298 КПК України).

Особливості здійснення дізнання:

1) особливе коло суб'єктів, які здійснюють дізнання. Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюють дізнавачі;

2) розширений перелік процесуальних дій, що можуть бути здійснені до внесення відомостей у ЄРДР. Так, крім огляду місця по­дії, може бути: а) відібрано пояснення; б) проведено медичне осві- дування; в) отримано висновок спеціаліста; г) знято показання те­хнічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кі­нозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; ґ) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей;

3) розширений перелік джерел доказів. Крім визначених ст. 84 КПК України, ними є: пояснення осіб, результати медичного освіду- вання, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і техні­чних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (ст. 298-1 КПК України);

4) особливості повідомлення про підозру. Письмове повідом­лення про підозру у вчиненні кримінального проступку складає ді- знавач за погодженням із прокурором;

5) скорочені строки дізнання.

6) скорочений перелік запобіжних заходів. Із загального зако­нодавчого переліку запобіжних заходів під час дізнання застосову­ються лише особисте зобов’язання, особиста порука та затримання як тимчасовий запобіжний захід (ст. 299 КПК України);

7) звужений перелік випадків, коли особа може бути затри­мана уповноваженою службовою особою. Особа, підозрювана у вчи­ненні кримінального проступку, може бути затримана за умови, що вона:

- відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;

- намагається залишити місце вчинення кримінального про­ступку;

- під час безпосереднього переслідування після вчинення кри­мінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;

- перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим (ч. 1 ст. 298-2 КПК України).

Строк затримання особи, яка вчинила кримінальний просту­пок, не може перевищувати 3 години з моменту фактичного затри­мання (ч. 2 ст. 298-2 КПК України). У випадках, передбачених ч. 4 ст. 298-2 КПК України, строк затримання не може перевищувати 24 або 72 години;

8) скорочений перелік негласних слідчих (розшукових) дій. Їх перелік зводиться лише до:

- зняття інформації з електронних інформаційних систем за умови, що доступ до інформації не обмежується її власником, воло­дільцем або утримувачем або якщо таке зняття інформації не пов’язано з подоланням системи логічного захисту;

- установлення місцезнаходження радіообладнання радіоеле­ктронного засобу (ч. 1 ст. 300 КПК України);

9) особливості закінчення дізнання. Зокрема, дізнавач зо­бов’язаний у найкоротший строк подати прокурору всі зібрані ма­теріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що не­відкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, за­конного представника і потерпілого. Прокурор зобов’язаний здійс­нити одну із дій, визначених у ч. 2 ст. 301 КПК України. У разі прий­няття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням про застосування примусових заходів меди­чного або виховного характеру він зобов’язаний забезпечити на­дання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання.

Також особливістю закінчення дізнання є те, що прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт із клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового роз­гляду в судовому засіданні.

6.3.