§ 16. Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне прова­дження призначене для розгляду малозначних справ, справ незна­чної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

В порядку спрощеного позовного провадження обов’язково пі­длягають розгляду малозначні справи, до яких згідно із ч. 5 ст. 12 ГПК України належать:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів про­житкового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За клопотанням позивача в порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, які згідно з законом заборонено розглядати у спрощеному проваджені. Клопо­тання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позов­ного провадження подається у письмовій формі одночасно з по­данням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного прова­дження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за резуль­татами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розгля­дати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.

Не допускається розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у господарському процесі справ:

- про банкрутство;

- за заявами про затвердження планів санації боржника до ві­дкриття провадження у справі про банкрутство;

- у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);

- у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарсь­кій діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;

- у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юри­дичній особі її діями (бездіяльністю);

- у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;

- в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у п.

ч. 4 ст. 247 ГПК України.

На підставі аналізу положень господарського процесуального законодавства можна виокремити процесуальні особливості спро­щеного позовного провадження:

- скорочений строк розгляду справи: суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття проваджен­ня у справі;

- скорочені строки подання заяв по суті справи (15 днів для відзиву, 10 днів - для пояснень на відзив, строки подання інших заяв встановлюються судом);

- підготовче засідання не проводиться;

- розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання не прово­диться, процесуальні дії, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридця­ти днів з дня відкриття провадження у справі;

- перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотан­ням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) запере­чення, якщо вони не подані до першого судового засідання з пова­жних причин;

- суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідом­ленням (викликом) сторін;

- суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стяг­нення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів про­житкового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають про­ведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи;

- при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викли­ком) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Питання для самоконтролю

1. Визначте особливості відкриття провадження у справі.

2. Дайте характеристику поняття «врегулювання спору за учас­тю судді» у господарському процесі.

3. Визначте особливості порядку розгляду справи в суді першої інстанції.

4. Дайте характеристику поняття «фіксування судового процесу» у господарському процесі.

5. Дайте класифікацію видів судових рішень у господарському процесі.

6. Визначте особливості розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження.