§ 5. Розгляд справи по суті та його значення. Порядок розгляду справи в суді першої інстанції

Розгляд справи по суті - стадія, яка займає центральне місце серед стадій господарського процесу, завданням якої є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Значення цієї стадії полягає насамперед у тому, що захист майнових та інших прав і законних інтересів юридичних осіб, фі­зичних осіб - підприємців, інтересів держави господарські суди здійснюють, головним чином, у процесі розгляду та вирішення правових спорів, що виникли між ними. Під час розгляду справи по суті перевіряється обґрунтованість взаємних вимог і заперечень сторін, на основі всебічного, повного й об’єктивного дослідження доказів встановлюються їх дійсні права та обов’язки, з’ясовуються умови та причини виникнення спору.

Одним з важливих факторів ефективності судового розгляду є швидкість розгляду справи: вимоги закону сформульовано таким чином, щоб розгляд справи було завершено, як правило, у першому ж судовому засіданні.

Відповідно до ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготов­чого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, установ­лених п. 1-3 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України. Порушення процесуальних строків, установлених законом для суду, не звіль­няє його від здійснення необхідних процесуальних дій, спрямова­них на правильний і своєчасний розгляд та вирішення справи.

Розгляд справи по суті - основна стадія господарського проце­су, оскільки саме в ній діють на повну силу всі принципи судочинс­тва: незалежність суддів, гласність судового розгляду, рівноправ­ність сторін, змагальність, безпосередність дослідження доказів, безперервність судового розгляду.

Розгляд справи по суті відбувається в судовому засіданні, яке проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчи­нятися за межами приміщення суду. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасники справи мають право брати участь у судовому засі­данні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання ви­знана судом обов’язковою. Учасники справи беруть участь у судо­вому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщен­ня суду з використанням власних технічних засобів та електронно­го цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у примі­щенні суду.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фік­сується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконферен­ції зберігається в матеріалах справи

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі уча­сники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Успішність проведення судового розгляду значною мірою ви­значається суддею, головуючим у судовому засіданні. У разі одноо­собового розгляду справи суддя, який розглядає справу, є голову­ючим у судовому засіданні, а при колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи.

Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані виконувати розпорядження голо­вуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого по­рядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил.

Учасники судового процесу, а також інші присутні у судовому засіданні особи звертаються до суду словами «Ваша честь». Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Учасники судового процесу та інші особи, присутні в залі судового засідання, звертаються до суду та один до одного, дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи. Відступ від таких вимог допускається з дозволу головуючого.

За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відпо­відальності, встановленої законом. Питання про притягнення уча­сника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому за­сіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закін­чення судового засідання.

Учасники справи передають документи та інші матеріали го­ловуючому через судового розпорядника.

Судове засідання умовно можна поділити на такі частини:

- відкриття розгляду справи по суті;

- з’ясування обставин справи та дослідження доказів;

- судові дебати;

- ухвалення рішення.

Відкриття розгляду справи по суті є системою процесуальних дій, спрямованих на те, щоб виявити можливість розгляду справи по суті. Тобто змістом даної частини судового засідання є визна­чення можливості проведення судового засідання.

Суд під час відкриття розгляду справи по суті проводить такі дії:

- відкриття судового засідання та оголошення, яка справа під­лягає розгляду;

- перевірка явки учасників судового процесу в засідання та вирішення судом питання про наслідки їх неявки в судове засідан­ня. Секретарем судового засідання доповідається, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання. Судом ви­рішується питання про наслідки неявки учасників процесу в судове засідання;

- встановлення судом особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевірка повноважень представників;

- оголошення складу суду, а також прізвищ перекладача, спе­ціаліста, секретаря судового засідання;

- роз'яснення за клопотанням учасника справи його прав та обо­в'язків, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат;

- видалення свідків із зали судового засідання у відведені для цього приміщення без можливості ознайомлення з ходом судового засідання. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав;

- розгляд та вирішення заяв та клопотань учасників справи, які пов'язані з розглядом справи і не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначе­ний судом.

Після вчинення підготовчих дій суд переходить до наступної частини судового засідання - з'ясування обставин справи та дослі­дження доказів.

З'ясування обставин справи та дослідження доказів як частина судового засідання є основною, оскільки саме тут за участю всіх суб'єктів процесу в умовах змагальності та рівноправності сторін досліджуються обставини справи. Саме тут розкривається принцип безпосередності судового розгляду, що дозволяє суду особисто сприйняти й оцінити доказову інформацію, всебічно проаналізува­ти обставини справи та ухвалити обґрунтоване та законне рішен­ня. У законі закріплена норма про незмінність складу суду при здійсненні розгляду справи.

З'ясування обставин справи та дослідження доказів складаєть­ся з таких послідовно здійснюваних процесуальних дій.

Суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи. У вступно­му слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них. Якщо разом зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після сторони, третьої особи заслуховує їх представників. За клопотанням сторо­ни, третьої особи виступати зі вступним словом може тільки пред­ставник.

Заслухавши вступне слово учасників справи, суд з'ясовує об­ставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підго­товчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зіб­раних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змі­нити порядок з'ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.

Під час розгляду справи суд повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, огляну­ти речові докази.

Про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судо­вих дебатів.

У судових дебатах виступають з промовами (заключним сло­вом) учасники справи. У своїй промові учасник справи може поси­латися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засідан­ні. В дебатах учасник виступає самостійно або призначає для ви­ступу одного представника. Порядок проведення, тривалість судо­вих дебатів та черговість виступів учасників справи визначаються головуючим, виходячи з розумно необхідного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеці­ально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовід­носин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'яза­них самостійних вимог, суд може ухвалити по будь-якій вимозі часткове рішення та продовжити провадження в частині невирі- шених вимог. Якщо за вимогами, об'єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допу­скається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у дода­тковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгля­ду справи по суті.

Рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким заве­ршується розгляд справи, публічно, крім випадків, установлених законом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Під час проголошення рішення суду суддя не оголошує такі ві­домості щодо учасників справи: місце проживання або перебуван­ня фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи ін­ших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номе­ри облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державно­му демографічному реєстрі; реєстраційні номери транспортних засобів; номери банківських рахунків, номери платіжних карток; інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні.

Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, по­рядок і строк його оскарження.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його прого­лошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незале­жно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Да­тою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників спра­ви, є дата складення повного судового рішення.

У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.