§ 4. Відмова позивача від позову. Мирова угода сторін

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуа­льних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії супере­чать інтересам особи, яку він представляє.

Відмова органів та осіб, які звернулися до суду в інтересах ін­ших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не поз­бавляє особу, на захист прав та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первіс­ному обсязі. Якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в ін­тересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, подано­го власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.

У спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, відмова від позову можлива лише за письмовою згодою всіх власників (учасників, акціонерів), які в даній справі діють в інтересах юридичної особи.

Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні фун­кції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтере­сах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Мирова угода - розпорядча дія сторін, договір сторін про при­пинення розгляду справи в господарському суді на певних, узгодже­них ними умовах.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, брати участь в укладенні мирової угоди не можуть. Треті осо­би, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами позивача та вправі укладати мирові угоди на зага­льних підставах.

Органи та особи, які мають право звертатися до суду в інтере­сах осіб, за винятком осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою, не мають права укладати мирову угоду. У спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, укладення мирової угоди можливе лише за письмовою згодою всіх власників (учасників, акціонерів), які в даній справі діють в інтересах юридичної особи.

Згідно зі ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторо­нами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо ми­рова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. За­тверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно за­криває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

- умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

- одну із сторін мирової угоди представляє її законний пред­ставник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно із ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійс­нюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконав­чим документом та має відповідати вимогам до виконавчого доку­мента, встановленим Законом України »Про виконавче прова­дження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законо­давством для виконання судових рішень.