Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження

Законодавець до особливостей розгляду справи у порядку спро­щеного позовного провадження відносить строки та вчинення пев­них процесуальних дій і відсутність стадій, притаманних класич­ному порядку розгляду справ під час господарського судочинства (ст.ст.

Так, відзив учасника провадження подається упродовж п'ятнадця­ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у спра­ві. При цьому позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - упродовж десяти днів з дня його отримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 ГПК України перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття прова­дження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судово­го засідання з поважних причин.

Але існують випадки, коли суд може відмовити в задоволен­ні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідан­ні з повідомленням сторін за одночасного існування наступних умов:

- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не пе­ревищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- характер спірних правовідносин та предмет доказування у спра­ві не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сто­рін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з пові­домленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом із позовом або не пізніше п'яти днів з дня отриман­ня відзиву.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд дослі­джує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників спра­ви - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у за­яві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.

Таким чином, особливостями спрощеного позовного проваджен­ня є:

- скорочені строки подання заяв по суті справи (15 днів для відзи­ву, 10 днів - для пояснень на відзив, строки подання інших заяв вста­новлюються судом);

- підготовче засідання не проводиться;

- справа розглядається без повідомлення сторін за наявними ма­теріалами - суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи;

- за клопотанням сторони справа розглядається у судовому засі­данні з викликом сторін, однак суд може відмовити у цьому за наяв­ності одночасно двох умов: предметом позову є стягнення грошової суми у розмірі, який не перевищує 100 прожиткових мінімумів, та характер правовідносин і предмет доказування не вимагають прове­дення судового засідання з викликом сторін.

Питання для самоконтролю та дискусії

1. Які ознаки спрощеного позовного провадження?

2. У яких випадках застосовується спрощене провадження у госпо­дарському судочинстві?

3. Чим наказне провадження відрізняється від спрощеного позов­ного провадження?

4. Які справи не підпадають під розглядуваний порядок розгляду у господарському судочинстві?

5. Назвіть обставини, які враховує суд при вирішенні питання щодо порядку (спрощеного або загального позовного провадження) розгляду справи.

6. Які особливості розгляду справи у порядку спрощеного позов­ного провадження?