2.9. Розгляд справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку

Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р. (далі - Закон) визначає види психіатричної допомоги, а також підстави та порядок їх надання. До видів психіатричної допомоги належать:

- психіатричний огляд;

- амбулаторна психіатрична допомога;

- госпіталізація особи до психіатричного закладу.

Кожен із зазначених видів за наявності відповідних підстав може бути застосований до особи у примусовому порядку.

Суд розглядає у порядку окремого провадження такі справи щодо надання особі психіатричної допомоги.

1) про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку у випадках, коли одержані відомості дають достатні під-

300

стави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяж­кого психічного розладу, внаслідок чого вона:

- вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих;

- неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність;

- завдасть значної шкоди своєму здоров\'ю у зв\'язку з погіршен­ням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги;

2) про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здо­ров\'ю у зв\'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги;

3) про продовження надання особі амбулаторної психіатрич­ної допомоги у примусовому порядку. Продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати шість місяців;

4) про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку;

5) про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у при­мусовому порядку, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого пси­хічного розладу, внаслідок чого вона:

- вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих;

- неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у приму­совому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і ви­знана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний за­клад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її гос­піталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин;

6) про продовження госпіталізації особи до психіатричного за­кладу у примусовому порядку. Продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати шість місяців;

7) про припинення госпіталізації особи до психіатричного закладу у примусовому порядку.

ЗОЇЗа умов, визначених Законом, заява лікаря-психіатра про про­ведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продов­ження в примусовому порядку подається до суду за місцем про­живання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги подається до суду за місцем проживання особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до суду за місцезнаходженням психіатричного закладу (ст. 279 ЦПК Ук­раїни).

У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатрич­ної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про гос­піталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені Законом.

До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається вис­новок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулатор­ної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її про­довження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

У заяві фізичної особи або її законного представника про при­пинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку мають бути на­ведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги. Така заява може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у приму­совому порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження.

Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому по­рядку розглядається судом у складі одного судді і двох народних засідателів _у такі строки з дня її надходження до суду:

302

1) про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протя­гом двадцяти чотирьох годин;

2) про психіатричний огляд - протягом трьох днів;

3) про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продов­ження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.

Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у при­мусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому поряд­ку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обоє \'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та за­конного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов\'язані з наданням психіатричної допомоги (ст. 281 ЦПК Ук­раїни).

Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку є рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу.

Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження ам­булаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її закон­ного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.