§ 2. Порядок подання Клопотання про надання дозволу на примусове виконання або визнання рішення іноземного суду

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рі­шення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягува-чем або у порядку, встановленому міжнародними договорами, зго­да на обов\'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов\'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопо­тання про надання дозволу на примусове виконання рішення іно­земного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України (ч. 2 ст. 393 ЦПК України). Так, у ст. 46 Договору між Україною та Республікою Македонія про правову допомогу в ци­вільних справах встановлено, що клопотання про дозвіл на вико­нання рішення подається особою, на користь якої воно винесене, Міністерству юстиції Договірної Сторони, на території якої має бути визнане і виконане рішення.

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рі­шення іноземного суду, як і клопотання про визнання рішення іно­земного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подаються до суду у письмовій формі і повинні містити\'.

1) ім\'я (найменування) стягувача або його представника (якщо клопотання подається представником), зазначення їх місця прожи­вання (перебування) або місцезнаходження;

2) ім\'я (найменування) боржника (заінтересованої особи), за­значення його місця проживання (перебування), його місцезнаход­ження чи місцезнаходження його майна в Україні;

3) мотиви подання клопотання.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені між­народними договорами, згода на обов\'язковість яких надана Вер­ховною Радою України.

364

не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопо­тання, або за відсутності такого договору, до клопотання дода­ються такі документи:

1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;

2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду на­брало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);

3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої поста­новлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце роз­гляду справи;

4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішен­ня іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконува­лося раніше);

5) документ, що посвідчує повноваження представника стягу­вача (якщо клопотання подається представником);

6) засвідчений відповідно до законодавства переклад переліче­них документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, не додаються документи, ви­значені в указаних вище пунктах 3-5 (ч. 2 ст. 400 ЦПК України).

Якщо клопотання і документи, що додаються до нього, не оформ­лено відповідно до цих вимог, або до клопотання не додано всі перелічені документи, суд залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, стягувачеві (або його представникові).