§ 4.1. Актуальні проблеми правової охорони лісів в Україні

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначен­ням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, за­хисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лі­сових ресурсах, що зазначено в ч.

Ліси створюють умови для існування багатьох видів рослин і тва­рин, захищають і підтримують різноманіття як окремих груп організ­мів, так і екосистем. Дерева є складовою довкілля: вони регулюють колообіг вод, як фільтри очищують забруднене повітря, виробляють кисень, виділяють фітонциди (специфічні сполуки, що вбивають бак­терії), насичують атмосферу озоном. Ліси є динамічними складними екосистемами, формування яких займає тривалий час^[170].

Відповідно до Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 р., за площею лісів і запасами де­ревини Україна є державою з дефіцитом лісових ресурсів.

Масові вирубки лісів з метою подальшого вивезення деревини за кордон завжди збігаються з негативними змінами в державі. Видатний філософ Л. М. Гумільов наводить історичний приклад того, як зане­пад у країні впливає не тільки на політичну розстановку сил, а й на стан її природних ресурсів. Наприклад, Іван Грозний надав англійцям надзвичайно вигідні концесії на вивіз у Західну Європу лісу та інших товарів. Фактично англійці використовували ці концесії зі шкодою для тодішньої російської держави. Крім того, в опричнину Грозний набирав велику кількість «іноземних спеціалістів»: німців, шведів, ли- вонців, які прагнули отримати місце, природно, для того, щоб повер­нутися додому з грошима. І реалізація концесій, і оплата «спеціаліс­тів» відбувалися за рахунок витрат ресурсів країни, які ніяк не конт­ролювалися. Тому період занепаду держави в той час на природі відбився дуже і дуже несприятливо.

Ліси займають трохи більше 15,7 % території України (9,58 млн га) і розташовані в основному на півночі (Полісся) та заході (Карпати). Оптимальним, за європейськими рекомендаціями, є покажчик лісис- тості у 20 %, для досягнення якого в Україні необхідно створити більше 2 млн га нових лісів. Загальна площа вкритих лісовою рослин­ністю земель збільшилася з 1961 р. до наших днів із 7,1 до 9,5 млн га (на 33,8 %).

Якщо зазначені темпи заліснення будуть збережені, то лише че­рез 20 років в Україні буде досягнуто оптимального рівня лісистості.

Ліси Держлісагентства, віднесені до ПЗФ, займають близько 1,2 млн га, або 35 % ПЗФ України. Частка власне заповідних лісів серед лісів, які перебувають у підпорядкуванні Держлісагентства, становить 15,4 %.

Повноваження з охорони та відтворення лісів покладені на центральні та місцеві органи виконавчої влади, що призводить до їх­нього дублювання та неефективного використання бюджетних кош­тів. Система управління в галузі охорони та відтворення лісів не по­вністю забезпечує багатоцільове, безперервне і невиснажливе викори­стання ресурсів та лісових екосистем. Необхідно здійснити реформування зазначеної системи із забезпеченням розмежування природоохоронних і господарських функцій.

Метою вказаної стратегії є поліпшення екологічної ситуації, під­вищення рівня екологічної безпеки в країні та збільшення до 2020 р. площі заліснення до 17 % території держави шляхом відновлення лі­сів та лісорозведення на земельних ділянках лісового фонду, створен­ня захисних лісових насаджень на землях несільськогосподарського призначення і землях, відведених для заліснення, відновлення та створення нових полезахисних лісових смуг, крім природних степо­вих ділянок.

Уряд країни працює над проблемою охорони та раціонального використання лісів. Тому Постановою КМ України було затверджено Державну цільову програму «Ліси України» на 2010-2015 роки»^[172], метою якої є визначення основних напрямів збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованих на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів. Одним із першочергових завдань програми є підвищення рівня лісистості. Виконання цього завдання дозволить поліпшити стан та якісний склад лісів, посилити їхні екологічні функції та підвищити продуктивність, а також створи­ти умови для досягнення оптимальних показників рівня лісистості, збільшивши на 0,5 млн га площу лісів та підвищивши до 16,1 % рівень лісистості в країні.

Орієнтовний обсяг коштів, необхідних для виконання програми, становить 22 млрд грн, у тому числі 7,9 млрд - із загального фонду державного бюджету. Її фінансування здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, власних коштів лісокористувачів та інших джерел.

Таким чином, одним з основних завдань охорони лісів в Україні держава вважає лише підвищення рівня лісистості, ставлячи перед собою мету довести загальний обсяг лісів у 2015 р. до 16,1 %, а у 2020 р. - відповідно до 17 %.

На жаль, державні органи враховують лише загальний відсоток площ лісів без урахування «якості» деревних порід. Через це лісова промисловість перетворила багато природних лісів на території з ви­рощування деревини. Види дерев, що не мають цінності та потенцій­ного прибутку для лісової промисловості, переважно безжально ви­нищуються. Натомість висаджують види дерев, які швидко ростуть, отже, обіцяють більші прибутки.

Ліси в Німеччині є чудовим прикладом. Лише 150 років тому широколистяні види дерев становили 2/3 всіх лісів. Хвойні види ста­новили третину. Сьогодні пропорція змінилася, тому що хвойні дере­ва ростуть швидше^[173].