§ 4.12. Вирішення спорів у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства

Спори з питань охорони, захисту, використання та відтворення лі­сів вирішуються в установленому порядку органами місцевого само­врядування, органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища, судами.

Виключно судом вирішуються спори з питань володіння, корис­тування і розпоряджання лісами, які перебувають у власності грома­дян і юридичних осіб.

Органи виконавчої влади з питань лісового господарства та з пи­тань охорони навколишнього природного середовища вирішують спори, пов'язані з охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів, що перебувають у державній власності.

Органи місцевого самоврядування вирішують спори, пов'язані з охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів, що перебу­вають у комунальній власності.

У разі незгоди власників лісів і лісокористувачів з рішенням ор­ганів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища чи органу місцевого самоврядування спір вирішується судом.

Рішення органів виконавчої влади з питань лісового господарства, з питань охорони навколишнього природного середовища, органу місце­вого самоврядування щодо спору з питань охорони, захисту, використан­ня та відтворення лісів набирає чинності з дня його прийняття. Оскар­ження зазначеного рішення в суді зупиняє його виконання.

Виконання рішення щодо спору з питань охорони, захисту, вико­ристання і відтворення лісів здійснюється органом, який його прийн­яв. І це не звільняє особу від відшкодування збитків, завданих нею внаслідок порушення лісового законодавства.

Згідно зі ст. 105 ЛК України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у:

1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;

2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах;

3) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутови­ми відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу;

4) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами;

5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ве­дення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання і відтворення лісів;

6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або са­джанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

7) порушенні правил зберігання, транспортування і застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та ін­ших препаратів;

8) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за при­значенням, у тому числі для спорудження житлових будинків, виро­бничих та інших будівель і споруд без належного дозволу;

9) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;

10) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських ро­слин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;

11) заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно вплива­ють на стан і відтворення лісів;

12) порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці й використання інших лісових ресурсів;

13) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встанов­лені строки;

14) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах;

15) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негати­вному впливу на стан і відтворення лісів;

16) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебу­вають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

17) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогоспо­дарського призначення;

18) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренаж­них систем і доріг на лісових ділянках;

19) невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержан­ням законодавства у сфері охорони, захисту, використання і відтво­рення лісів.

Цей перелік, наведений у ЛК України, не є вичерпним, і тому за­коном може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства. Кожному виду лісопорушення має відповіда­ти стаття КК України або КУпАП.

Так, КУпАП України розглядає види правопорушень у галузі лі­сового законодавства, що містяться у таких статтях: 49 - Порушення права державної власності на ліси (яка є вже дещо застарілою, оскіль­ки в сучасній правовій системі відсутнє монопольне право державної власності на ліси); 64 - Порушення встановленого порядку викорис­тання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі жи­виці; 65 - Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка; 65¹ - Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень; 66 - Знищення або по­шкодження підросту в лісах; 67 - Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку; 68 - Порушення правил віднов­лення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини; 69 - Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду; 70 - Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовіль­не збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід; 71 - Введення в екс­плуатацію виробничих об'єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси; 72 - Пошкодження лісу стічними водами, хімічними ре­човинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відхода­ми і покидьками; 73 - Засмічення лісів відходами; 74 - Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду; 75 - Знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах; 76 - Знищення корисної для лісу фауни; 77 - Порушення вимог пожежної безпеки в лісах.

Законодавець і надалі посилює адміністративну відповідальність за лісопорушення. Як приклад можна навести ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо поси­лення відповідальності за забруднення лісів»^[244].

КК України містить статті 245 та 246, що передбачають криміналь­ну відповідальність за знищення або пошкодження об'єктів рослинно­го світу та незаконну порубку лісу. Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу настає у випадках, коли остання здійсню­валася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок по­рубки дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових наса­дженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідни­ках чи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчи­нена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

У справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК України, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні та інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилася якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцево­сті, русло річки; виникла ерозія ґрунту тощо. Якщо незаконна поруб­ка дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях не спричинила істотної шкоди, винна особа за наявності для цього підстав несе відповідальність за ст. 64-67 КУпАП. Порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду (ст. 4 ЛК України), не тягне відповідальності за ст. 246 КК України. За на­явності відповідних підстав такі дії можуть бути кваліфіковані як кра­діжка, самоправство тощо^[245].

Незалежно від того, чи притягнута винна особа до адміністратив­ної або кримінальної відповідальності, підприємства, установи, орга­нізації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і поряд­ку, визначених законодавством України.

Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають ви­лученню в установленому порядку. У разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їхня вартість.

Розрахунок розміру збитків, завданих лісовому господарству під­приємствами, установами, організаціями та громадянами, проводить­ся відповідним обласним Державним управлінням екології та приро­дних ресурсів на підставі такс для обчислення шкоди, заподіяної лі­совому господарству, затверджених постановою КМ України^[246]. В Україні діють такі такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами:

- незаконним вирубуванням і пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту;

- пошкодженням дерев і чагарників до ступеня неприпинення росту;

- знищенням або пошкодженням лісових культур, природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

- знищенням або пошкодженням сіянців, саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях;

- самовільною заготівлею сіна та випасанням худоби на лісових ділянках;

- знищенням або пошкодженням відмежувальних знаків у лісах;

- пошкодженням сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогос­подарського призначення;

- знищенням або пошкодженням лісоосушувальних канав, дре­нажних систем і доріг на лісових ділянках;

- порушенням правил заготівлі лісової підстилки;

- порушенням правил заготівлі лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо.

Оскільки розмір заподіяної шкоди визначається у гривнях, то, починаючи з 01.01.2009 р., проводиться індексація затверджених такс для обчислення розміру шкоди, завданої лісу підприємствами, уста­новами, організаціями та громадянами. Зазначені такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сіль­ськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.

Велике значення для правильного обчислення та відшкодування шкоди, завданої лісу внаслідок порушення лісового законодавства, мають настанови Вищого господарського суду України. Так, 1 січня 2009 р. ним було розіслано листа «Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середови­ща»^[247], у якому в п. 2.4 наведені особливості справ зі спорів, пов’язаних із порушенням законодавства про охорону та використання лісового фонду.

Практику розгляду спорів, пов’язаних із застосуванням лісового законодавства, викладено у роз’ясненні Вищого арбітражного суду від 27.06.2001 № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спо­рів, пов’язаних із застосуванням законодавства про охорону навколи­шнього природного середовища»^[248], де у п. 6 розглянуті питання, пов’язані з порушенням лісового законодавства.

Що стосується дисциплінарної відповідальності за порушення лі­сового законодавства, то ст. 159 КЗпП України^[249] передбачає обов’язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, згідно з якими працівник зобов’язаний: співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і не­шкідливих умов праці; особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу життю чи здоров’ю його самого або оточуючих і навколишньому природно­му середовищу; повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу. У разі невиконання цих вимог працівник буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Запитання для самоконтролю

1. Актуальні проблеми правової охорони лісів в Україні.

2. Ліси як об'єкт правової охорони та використання в Україні.

3. Лісові правовідносини.

4. Нормативно-правове регулювання лісових правовідносин.

5. Право власності на ліси.

6. Право користування лісами, лісові сервітути.

7. Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин.

8. Нормативно-правова організація лісового господарства.

9. Правове регулювання ведення лісового господарства.

10. Правова охорона і захист лісів.

11. Контроль за охороною, захистом, використанням та відтво­ренням лісів.

12. Спори з питань використання та охорони лісів.

13. Відповідальність за порушення лісового законодавства.

Теми рефератів

1. Актуальні проблеми правової охорони лісів в Україні.

2. Правові проблеми сучасного лісового законодавства.

3. Характеристика і система лісового законодавства.

4. Суб'єкти лісових правовідносин.

5. Право лісокористування та його види.

6. Правове регулювання спеціального використання лісових ресурсів.

7. Довгостроковий договір на тимчасове використання лісу.

8. Порядок здійснення побічних лісових користувань.

9. Лісові сервітути.

10. Правові питання власності на ліси в Україні.

11. Проблеми державного управління у сфері лісокористування.

12. Припинення права використання лісів.

13. Поняття і склад лісового фонду України.

14. Державний лісовий кадастр.

15. Платність користування лісами.

16. Поняття та зміст правової охорони лісів.

17. Організаційно-правові заходи охорони лісів від пожеж.

18. Контроль за використанням та охороною лісів.

19. Правове регулювання участі громадян та їхніх об'єднань, ін­ших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони лісів.

20. Економіко-правовий механізм охорони лісів.

21. Адміністративно-правова відповідальність за порушення лісо­вого законодавства.

22. Кримінально-правова відповідальність за порушення лісового законодавства.

23. Цивільно- та господарсько-правова відповідальність за пору­шення лісового законодавства.

24. Правове значення лісотаксових поясів і розрядів.