§ 4.9. Ведення лісового господарства Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу за­ходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Основні вимоги щодо ведення лісового господарств

викладено у ст. 64 ЛК України. Підприємства, установи, організації та громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов’язані:

1) забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматоре- гулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних вла­стивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного сере­довища та охорони здоров’я людей;

2) забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне вико­ристання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і на­селення в деревині та іншій лісовій продукції;

3) здійснювати відтворення лісів;

4) забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якіс­ного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різ­номаніття в лісах;

5) здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень;

6) раціонально використовувати лісові ділянки.

Використання лісових ресурсів може бути загальним або спеціа­льним.

Загальне використання лісових ресурсів передбачає таке: грома­дяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника у лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених ЛК України та іншими законодав­чими актами України.

Максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо встановлюються органами виконавчої влади відповідно до ЛК України за поданням органу ви­конавчої влади з питань лісового господарства АРК, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового гос­подарства, погодженим з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АРК, територіальними орга­нами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навко­лишнього природного середовища.

Громадяни під час загального використання лісових ресурсів зо­бов’язані виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах, користуватися лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди від­творенню цих ресурсів, не погіршують санітарного стану лісів.

Спеціальне використання лісових ресурсів передбачає, що мо­жуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів:

1) заготівля деревини;

2) заготівля другорядних лісових матеріалів;

3) побічні лісові користування;

4) використання корисних властивостей лісів для культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних та освітньо- виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення нау­ково-дослідних робіт. Можуть передбачатися й інші види спеціально­го використання лісових ресурсів.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснен­ня спеціального використання лісових ресурсів встановлюються По­становою КМ України «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»^[227], якою затверджені: Порядок спеціа­льного використання лісових ресурсів, Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.

Порядок спеціального використання лісових ресурсів визначає умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів: заготі­влі деревини під час проведення рубок головного користування, дру­горядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та вико­ристання корисних властивостей лісів.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які здійсню­ють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов’язані:

- проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрун­ту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об’єктів;

- дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях прове­дення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виник­нення лісових пожеж - їхнє гасіння;

- не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;

- забезпечувати збереження підросту і не призначених для руб­ки дерев;

- забезпечувати збереження та не допускати пошкодження ме­жових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліо­ративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування;

- незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від по- рубкових решток способами і в строки, визначені Держкомлісгоспом за погодженням з Мінприроди;

- не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення;

- виконувати інші вимоги, передбачені чинним законодавством з питань спеціального використання лісових ресурсів.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в першу чергу шляхом заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування з дотриманням принципів безперервного, невиснажли- вого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їхніх екологічних та інших корисних властивостей. Рубки головного користування проводяться в:

- експлуатаційних лісах;

- захисних лісах, що прилягають до смуг відведення діючих і тих, які будуються, залізниць, автомобільних доріг державного зна­чення, вздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об'єктів, а також у захисних лісах, що є байрачними, або площа яких становить до 100 га, або які розташовані серед безлісної місцевості;

- рекреаційно-оздоровчих лісах, розташованих у межах третьої зони округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів та в лісогосподарській частині лісів зелених зон;

- лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення в межах господарської зони національних природних (НПП) і регіональних ландшафтних (РЛП) парків, а також заказниках.

На особливо захисних лісових ділянках (крім узлісь уздовж межі з безлісною місцевістю) проведення рубок головного користування заборонено.

Правила рубок головного користування в лісах України затвер­джені постановою КМ України^[228]. Правила встановлюють норми і ви­моги до заготівлі деревини під час спеціального використання лісо­вих ресурсів у порядку рубок головного користування, в основу яких покладено дотримання принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов від­творення високопродуктивних стійких деревостанів, їхніх екологіч­них та інших корисних властивостей.

Правила поширюються на всі ліси, в яких згідно з Порядком спе­ціального використання лісових ресурсів проводяться рубки, крім гірських лісів Карпат.

Під час заготівлі деревини не дозволяється вирубування та по­шкодження дерев і чагарників, занесених до Червоної книги України, насінників, плюсових та інших дерев, що мають виняткове значення для збереження біорізноманіття.

Запас деревини, що вирубується на волоках, зараховується до за­гальної маси, рекомендованої для вирубування. Інтенсивність рубки визначається без урахування площі верхнього складу і навантажува­льних майданчиків та деревини, що заготовлена на них.

Залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних осо­бливостей деревних порід, складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід та інших особливостей лісових ділянок, застосовуються вибіркова, поступова, комбінована чи суцільна системи рубок.

До спеціального використання лісових ресурсів належить заготі­вля другорядних лісових матеріалів. Таким чином, у лісах без заподі­яння їм шкоди може здійснюватися заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків.

Заготівля живиці здійснюється шляхом підсочування у стиглих хвойних деревостанах, які після закінчення строків підсочування ви­рубуються, а також у пристигаючих деревостанах, які до часу закін­чення підсочування підлягатимуть вирубуванню.

Пні дерев заготовляються для отримання осмолу та дров.

Луб заготовляється в період інтенсивного руху соків (квітень- травень) шляхом знімання кори з дерев, призначених для рубки у по­точному році.

Кора деревних порід (дуба, крушини, калини, ялини тощо) заго­товляється з метою отримання лікарської сировини, а також технічної сировини для виробництва дьогтю.

До деревної зелені належать дрібні пагони і гілки дерев, підліску, підросту та цілі дерева, що заготовляються з метою приготування ко­рму для тварин, а також задоволення технічних, ритуальних та інших потреб. Цілі дерева заготовляються (викопуються) для садіння на зем­лях інших категорій.

Заготівля деревних соків здійснюється:

- з придатних для підсочування дерев на спеціально створених деревостанах;

- на ділянках лісу, які виділяються за 10 років до проведення рубок головного користування або інших рубок (коли деревостан призначено для рубки);

- з пнів дерев, зрубаних напередодні соковиділення.

Обсяги щорічної заготівлі другорядних лісових матеріалів визна­чаються для кожного власника лісів або постійного лісокористувача під час лісовпорядкування або спеціальних обстежень.

Наступним видом спеціального використання лісових ресурсів є побічні лісові користування.

До них належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету.

Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, га­лявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів.

Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу.

Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав’я виділяються пере­важно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинніс­тю ділянках.

Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських ро­слин здійснюється способами, що виключають виснаження їхніх ресурсів. Збирання рослин (їхніх частин) і грибів, занесених до Чер­воної книги України, забороняється.

Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках в експлуатаційних лісах на ділянках, що визначаються власниками лісів або постійними лісокористувачами. Збирання лісової підстилки забо­роняється на лісових ділянках, розташованих у бідних лісорослинних умовах, на ділянках з ерозійними процесами та в місцях масового розмноження грибів.

Заготівля очерету здійснюється з урахуванням збереження сприя­тливих умов для життя диких тварин і птахів, інших вимог щодо охо­рони навколишнього природного середовища.

Обсяги щорічного здійснення побічних лісових користувань ви­значаються для кожного власника лісів або постійного лісокористува- ча під час лісовпорядкування або спеціальних обстежень.

До видів спеціального використання лісових ресурсів належить та­кож використання корисних властивостей лісів.

Використання корисних властивостей лісів може бути тимчасово зупинене у разі високої пожежної небезпеки, незадовільного стану лісів унаслідок ущільнення ґрунту їхніми відвідувачами, виникнення вогнищ, появи шкідників і хвороб лісу та інших факторів, що призво­дять до ослаблення природних функцій лісів.

Постановою КМ України затверджено «Правила поліпшення які­сного складу лісів»^[229], які визначають основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їхньо­го оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоро­вчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування та оздоровлення лісів.

Під час проведення рубок формування та оздоровлення лісів за­стосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформу­вання, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні.

Рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, згі­дно з технологічними картами на ділянках з попередньо підготовле­ною мережею технологічних коридорів (трелювальних волоків) та доріг для пересування транспорту тощо. Рубки догляду можуть бути таких видів: освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка.

Санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біо­логічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню.

Лісовідновні рубки - комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення за­хисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збере­ження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної та вікової структури деревостанів.

Рубки переформування - комплексні рубки, спрямовані на по­ступове перетворення одновікових чистих у різновікові мішані бага­тоярусні лісові насадження. Вони проводяться в усіх категоріях лісів та вікових групах деревостанів і поєднують одночасне вирубування окремих дерев або їхніх груп і сприяння природному лісовідновлен­ню за умови безперервного існування лісу.

Рубки, пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похі­дних деревостанів, проводяться з метою заміни малоцінних і похідних молодняків на цільові та поєднуються зі здійсненням заходів, пов'язаних зі штучним відновленням лісів.

Ландшафтні рубки проводяться з метою формування лісопарко­вих ландшафтів і підвищення їхньої естетичної, оздоровчої цінності та стійкості в рекреаційно-оздоровчих лісах, у лісах, що мають істори- ко-культурне призначення, а також у рекреаційних зонах національ­них природних та регіональних парків.

До інших заходів з формування та оздоровлення лісів належать: догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладення квартальних просік і створення протипо­жежних розривів.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на основі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів. Спеціальний Порядок визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового кви­тка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на під­ставі якого:

- здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів;

- ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та ін­ших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових кори­стувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очи­щення лісосік від порубкових решток, а також облік природного по­новлення лісу, що підлягає збереженню;

- ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ре­сурсів.

Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства АРК, територіальними органами Держкомлісго- спу на заготівлю деревини під час проведення рубок головного корис­тування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахунко­вої лісосіки. Форма лісорубного квитка затверджена нормативно.

Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісо- користувач подає такі документи:

- заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування;

- відомість чергової лісосіки;

- польову перелікову відомість;

- переліково-оцінювальну відомість;

- карту технологічного процесу розробки лісосіки;

- план лісосіки.

Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісоко- ристувачем для:

- заготівлі другорядних лісових матеріалів;

- здійснення побічних лісових користувань;

- використання корисних властивостей лісів на умовах коротко­строкового тимчасового користування.

Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використан­ня лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду за погодженням з органом ви­конавчої влади з питань охорони навколишнього природного середо­вища АРК, територіальних органів Мінприроди).

Для видачі лісового квитка підприємства, установи, організації та громадяни подають заявку на використання лісових ресурсів.

Передача лісового квитка іншому лісокористувачеві може здійс­нюватися власником лісів або постійним лісокористувачем, які вида­ли квиток, на підставі письмової заяви. Відмітка про передачу лісово­го квитка робиться в усіх його примірниках.

З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісо­користувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону.

Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення па­сік, є платним. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюється ПК України. У ньому в розділі XVII передбачений збір за спеціальне використання лісових ресурсів. Платниками цього збору є лісокористувачі - юридичні особи; їхні філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи; по­стійні представництва нерезидентів, які отримують доходи, джерелом походження яких є Україна, або виконують агентські (представниць­кі) функції стосовно таких нерезидентів або їхніх засновників; фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спе­ціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісо­вого законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійс­нюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціа­льного дозволу (лісорубного чи лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об'єктом оподаткування збором є:

- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

- деревина, заготовлена під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їхнього оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 ро­ків - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лі­совідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні ру­бки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - су­цільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

- другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інші побічні лісові користування, передбачені нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- використання корисних властивостей лісів для культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних та освітньо- виховних цілей і проведення науково-дослідних робіт.

Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід визна­чаються залежно від найменування лісової породи за один кубічний метр твердої деревини у гривнях. Ставки збору за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами. Розподіл лісів за поясами здійснюється таким чином: до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області; до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чер­нівецької областей і ліси гірської зони Львівської області.

Право використання лісових ресурсів припиняється в разі:

1) добровільної відмови від використання лісових ресурсів;

2) закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів;

3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;

4) порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на вико­ристання лісових ресурсів;

5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впли­вають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколи­шнього природного середовища;

6) порушення встановлених строків справляння збору за викорис­тання лісових ресурсів;

7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;

8) невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.

Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного або лісового квитка тими органами, які їх видали.

Законом можуть бути передбачені й інші випадки припинення права використання лісових ресурсів.