§ 8. Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Відповідальність за порушення водного законодавства

Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства^[122], геології, місцевими радами, судом або третейським судом у по­рядку, встановленому законодавством.

Особливістю є те, що спори з питань використання та охорони вод, які виникають з іншими державами, а також між іноземними юридичними особами і громадянами та власником вод, розгля­даються відповідно до законодавства України.

Інституту відповідальності за порушення водного законодав­ства притаманні основні риси відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Так, у разі порушення водно­го законодавства винна особа може бути притягнута до дисцип­лінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності згідно з законодавством України.

Адміністративна відповідальність є найбільш поширеним ви­дом юридичної відповідальності, що застосовується за порушен­ня норм водного законодавства. Нормативною базою застосуван­ня адміністративної відповідальності є ЗУ «Про охорону навко­лишнього природного середовища», КУпАП та ВК України.

КУпАП передбачає в ст. ст. 48, 59-62 відповідальність за по­рушення водного законодавства.

Чинне кримінальне законодавство має досить обмежений на­бір норм, що передбачають кримінальну відповідальність за по­рушення водного законодавства. Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони вод передбачена в ст.

Рідше застосовується дисциплінарна відповідальність за по­рушення водного законодавства, яка передбачає порушення вин­ною особою своїх трудових обов’язків.

ВК України передбачає перелік порушень законодавства, згід­но з яким винні особи несуть відповідальність при:

1) самовільному захопленні водних об’єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохорон­них зонах та на землях водного фонду;

4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або пору­шенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комуні­кацій;

5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та ін­ших об’єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потуж­ності;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціа­льного водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівницт­во ставків, дамб, каналів, свердловин);

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або пере­крученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених ре­жимів їхньої роботи;

10)незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об’єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналіза­цію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11)використанні земель водного фонду не за призначенням;

12)неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні си­туації на водних об’єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і виснов­ків комісій, які приймали об’єкт в експлуатацію;

14)порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

Цей перелік не є вичерпним, і законодавством України може бути встановлено відповідальність й за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресур­сів. Пункти переліку кореспондуються із відповідною статтею КК України^[123] або КУпАП^[124] і мають обов’язково застосовува­тись у сукупності із ВК України.

Окремо розглядається відшкодування збитків, завданих вна­слідок порушень водного законодавства. Так, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юри­дичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані від­шкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного за­конодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Цивільно-правова відповідальність передбачає (в першу чергу) покриття правопорушником шкоди, що завдана особі (здоров’ю) та майну потерпілого суб’єкта - відповідно юридич­ній чи фізичній особі. Цивільно-правова відповідальність може застосовуватися одночасно в поєднанні з іншими видами відпо­відальності: кримінальної, адміністративної та дисциплінарної.

ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» в ст. 69 розкриває особливості застосування цивільної відповідаль­ності за шкоду, яка заподіяна внаслідок порушення екологічного законодавства і підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне вико­ристання води, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Аналізуючи норми водного та екологічного законодавства, можна дійти висновку, що ВК України передбачає відшкодуван­ня збитків, а ЗУ «Про охорону навколишнього природного сере­довища» - відшкодування шкоди. Однак поняття шкоди є більш широким і включає в себе збитки, тому в природоохоронному за­конодавстві слід виробити єдину термінологію для того, щоб ви­значитись, що стягувати.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодування збит­ків, завданих ними.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних дер­жаві внаслідок порушення законодавства про охорону та раціо­нальне використання водних ресурсів, здійснюється за допомо­гою відповідної Методики^[125]. Вказана Методика спрямована на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи «Про забруднення, спричинене деякими небезпе­чними речовинами, що скидаються до водного середовища Спів­товариства» від 15 лютого 2006 р.^[126] і розроблена відповідно до ВК України та ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів від­шкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

• забруднення водних об’єктів, у тому числі пов’язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об’єкт забрудню­ючих речовин зі зворотними водами або речовин у складі сиро­вини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення терито­ріальних і внутрішніх морських вод і виключної морської еконо­мічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засо­бів;

• забруднення поверхневих та підземних вод під впливом по­лігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відхо­дів та обумовлені:

• самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

• забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин зі зворотними водами з порушенням умов водокористу­вання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Методика не застосовується у разі оцінки шкоди, заподіяної:

• здоров’ю і майну громадян, майну юридичних осіб, а також водним біоресурсам у результаті погіршення екологічного стану водних об’єктів;

• водним об’єктам у результаті стихійного лиха;

• затопленням і підтопленням сільськогосподарських угідь, будинків, споруд і комунікацій при руйнуванні гідротехнічних споруд на водних об’єктах.

Методика не поширюється на розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок:

• порушення режиму господарської діяльності у водоохорон­них зонах та на землях водного фонду;

• порушення правил експлуатації та режимів роботи водогоспо­дарських споруд та пристроїв, а також пошкодження цих споруд;

• самовільного проведення гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

• самовільного каптажу джерел;

• руйнування природного стану русел річок, струмків і водо­стоків.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних дер­жаві внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їхньої експлуатації, здійснюється за допомогою відповідної Методики^[127]. Вона розроблена згідно зі ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середови­ща», ст. 111 ВК України та Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використан­ням, охороною та відтворенням водних ресурсів^[128].

Методика встановлює єдиний порядок розрахунків відшкоду­вання збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства. Вона є обов’язковою для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за ра­ціональним використанням, охороною вод та відтворенням вод­них ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресур­сів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Завдані збитки розраховуються органами Держводгоспу в то­му випадку, якщо вони завдані суб’єктами господарювання, які використовують водні ресурси або виконують господарську діяль­ність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зай­нятих морями та островами на них), а також суб’єктами, розта­шованими за межами земель водного фонду, які звітують про ви­користання вод за формою державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп)^{[129] [130].}

Постанова Пленуму ВС України «Про судову практику у

130 справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» роз’яснює, що у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, ст. 111 ВК України, ст. 1166, 1192 ЦК України. Розмір шкоди при цьому визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування зби­тків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

При вирішенні справ, пов’язаних із відшкодуванням збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, необхідно керуватися Постановою КМ України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збит­ків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України»^[131] і Положенням про порядок обчислення розміру від­шкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України^[132].

Тестові завдання

1. Під забрудненням вод відповідно до положень Водного, Криміналь­ного кодексів України та Кодексу України про адміністративні право­порушення слід розуміти:

а) привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод;

б) зменшення величини поверхневого стоку або скорочення запасів під­земних вод нижче допустимих меж;

в) засмічення вод;

г) надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;

д) виснаження водного об'єкта.

2. Під засміченням вод відповідно до положень Водного, Криміналь­ного кодексів України та Кодексу України про адміністративні право­порушення слід розуміти:

а) надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;

б) зменшення величини поверхневого стоку або скорочення запасів під­земних вод нижче допустимих меж;

в) виснаження водного об'єкта;

г) невиконання водоохоронних програм;

д) привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод.

3. Під виснаженням (вичерпанням) вод відповідно до положень Водно­го, Кримінального кодексів України та Кодексу України про адмініст­ративні правопорушення слід розуміти:

а) надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;

б) привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод;

в) зменшення величини поверхневого стоку або скорочення запасів під­земних вод нижче допустимих меж;

г) невиконання водоохоронних програм;

д) негативний вплив зовнішніх факторів на водний об'єкт.

4. Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються:

а) державними органами охорони навколишнього природного середо­вища, водного господарства, комісії з трудових спорів, судом або тре­тейським судом у порядку, встановленому законодавством;

б) державними органами охорони навколишнього природного середо­вища, водного господарства, геології, місцевими радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством;

в) виключно судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством;

г) погоджувальними комісіями місцевих органів влади;

д) басейновими радами.

5. Стаття 242 Кримінального кодексу України («Порушення правил охорони вод») не передбачає відповідальність за:

а) порушення правил охорони підземних вод;

б) порушення правил охорони морських вод і законодавства про конти­нентальний шельф України;

в) порушення правил охорони поверхневих вод;

г) порушення правил охорони лікувальних вод;

д) порушення правил охорони питних вод.

6. Порушення водного законодавства, згідно із законодавством України, не тягне за собою такий вид юридичної відповідальності:

а) дисциплінарна;

б) адміністративна;

в) цивільно-правова;

г) кримінальна;

д) водно-правова.

Практичні завдання

1. Громадянин Міщенко на належній йому земельній ділянці для індивідуального дачного будівництва розпочав буріння коло­дязя, маючи на меті використовувати підземні води для побуто­вих і господарських потреб за допомогою технічного приладу (відцентрового насосу).

У цей час його ділянку відвідав інспектор територіальної ін­спекції гірничого нагляду, який, перевіривши умови та характер виконуваних робіт, виніс постанову про їх припинення та наклав на громадянина Міщенка адміністративний штраф у розмірі 200 грн, зазначивши, що останній порушив вимоги чинного законодавства.

Міщенко оскаржив цю постанову у місцевому суді з вимогою усунення перешкод у користуванні природними ресурсами та стягнення збитків, заподіяних йому незаконним рішенням.

Окресліть коло суспільних правовідносин. Охарактеризуйте правовідносини, що склалися. Вирішіть справу.

2. Громадянин Двунос - водій спецмашини для чистки кана­лізації, скинув вміст кузова машини у відведеному місці, а спец­машину помив у річці Східничанці в місці її витоку. Внаслідок фекального забруднення у річці загинула вся форель. Річка про­тікає через зони санітарної охорони джерел мінеральної води курорту Східниця. Але забруднення мінеральних джерел не ста­лося.

Дайте правовий аналіз ситуації. До якої відповідальності слід притягнути водія спецмашини за вчинені ним дії.

3. Громадянка Литовченко звернулася з клопотанням до місь­кої ради про надання їй у користування на умовах оренди водо­ймища (ставка) для риборозведення та інших цілей. Міська рада уклала із громадянкою Литовченко договір оренди водоймища для зазначених потреб. Прокурор міста звернувся до суду з позо­вом про визнання договору оренди недійсним, вважаючи, що він не відповідає законодавству.

Чи підлягає позов задоволенню? Назвати підстави виникнення права водокористування водними об’єктами на умовах оренди, а також права та обов’язки водокористувачів.

4. Правоохоронці затримали в Криму заступника головного державного санітарного лікаря автономії за підозрою в службовій халатності, яка призвела до забруднення неочищеними стоками моря під Феодосією.

Прокуратурою Криму стосовно нього було порушено кримі­нальну справу за фактом службового недбальства, внаслідок якого завдано значної шкоди навколишньому природному сере­довищу.

Через неналежне виконання посадових обов’язків керівником СЕС дозвіл на скидання стічних вод отримало підприємство, яке порушувало норми гранично допустимого скидання забруднюю­чих речовин. У результаті протягом трьох кварталів минулого року в Чорне море в районі Феодосії скинуті тонни неочищених стоків. Збитки від забруднення оцінюються в 14,8 млн грн.

Скваліфікуйте протиправну діяльність керівника СЕС. До яких видів відповідальності він має бути притягнутий?

5. Посадові особи комунального підприємства, яке є спеціаль­ним водокористувачем у частині здійснення скидання стічних вод у Чорне море, не вжили жодних заходів щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, і протягом 2011 року скидали відходи в море.

При цьому керівники підприємства, за повідомленням при­родоохоронної прокуратури, знали, що каналізаційні очисні спо­руди підприємства працюють з порушенням технологічного про­цесу і належне очищення стічних вод не здійснюється.

Кваліфікуйте дії комунальників за порушення водного законо­давства.

6. Фастівська міжрайонна прокуратура разом з Державною екологічною інспекцією в Київській області виявила порушення водного законодавства в роботі «Фастівводоканалу». Приводом проведення перевірки стали звернення громадських природоохо­ронних організацій «Екологія-Право-Людина» та «Національний екологічний центр України» з проханням припинити забруднення водних об’єктів на території Малоснітинської сільської ради, що на Київщині.

За результатами перевірки прокуратурою та інспекцією вияв­лено надмірний скид забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами. Вийшовши за межі своїх повноважень, слу­жбовими особами «Фастівводоканалу» було прийнято розпоря­дження про призупинення діяльності повітродувної станції з ме­тою економії електроенергії, незважаючи на те, що робота механізмів, обладнання і вимірювальних пристроїв очисних спо­руд повинна бути безперебійною. У зв’язку з цим в аеротенках каналізаційних очисних споруд «Фастівводоканалу» загинув ак­тивний мул, який здійснював біологічне очищення стічних вод. Це спричинило забруднення поверхневих вод р. Снітки (притоки р. Унава) і створило небезпеку для довкілля.

Згідно з проведеним розрахунком Інспекції загальний збиток, заподіяний навколишньому природному середовищу, склав 2045,5 тис. грн.

До якого виду відповідальності слід притягнути винних осіб? Вирішіть справу по суті.