<<
>>

Стаття 79. Нікчемність адміністративного акта

1. Адміністративний акт є нікчемним, якщо він має особливо значні недо­ліки і це очевидно при розумному оцінюванні усіх обставин. У будь-якому разі адміністративний акт є нікчемним, якщо:

1) його видано у письмовій формі, але відсутні відомості про адміністра­тивний орган, який його видав;

2) відповідно до закону він може бути виданий лише у стандартизованій формі, але ця вимога не була дотримана;

3) він виданий адміністративним органом, що не має на це відповідних по­вноважень;

4) виконання такого адміністративного акта призведе до вчинення злочину;

5) виконання адміністративного акта об’єктивно неможливе.

2. Нікчемний адміністративний акт не набуває чинності.

3. Нікчемність частини адміністративного акта спричиняє не чинність усьо­го акта, якщо без нікчемної частини акт не був би виданий.

4. Орган, що видав адміністративний акт, може визнати його нікчемність у будь-який час. Особа може вимагати визнання нікчемним адміністративного акта від адміністративного органу чи суду.

Предмет регулювання

1. Предметом регулювання коментованої статті є нормативне врегулювання питання нікчемності адміністративного акта.

Цілі статті (мета норми)

2. Стаття спрямована на визначення випадків, за умови настання яких адміністративний акт може бути визнаний нікчемним, і її метою є економія ресурсів на правовий захист у ситуації, коли адмі­ністративний акт має особливо значні недоліки.

Правова основа коментованого положення

3. Щодо правової основи коментованого положення, слід зазна­чити, що наразі в законодавстві України відсутні положення, які стосуються нікчемності адміністративного акта. Таким чином, норми коментованої статті є новелою для українського законодавства.

Водночас правовою основою для коментованого положення є принципи верховенства права, законності і визначеності.

Зважаючи на те, що статтею передбачено можливість для особи вимагати визнання нікчемним адміністративного акта не лише від адміністративного органу, а також і від суду, звертаємо увагу, що порядок здійснення судочинства в адміністративних судах регулю­ється Кодексом адміністративного судочинства України.

Визначення термінів

4. Злочин — це передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Місце коментованого положення у цілісному механізмі, умови й особливості застосування

5. Наразі законодавство України не оперує поняттям «нікчем­ність» щодо адміністративного акта (чи індивідуального акта управ- ління/індивідуального правового акта). У цивільному законодавстві України існує поняття нікчемності щодо правочинів. Нікчемним зазвичай розуміється правочин, вчинення якого не породжує перед­бачених законом правових наслідків у зв’язку з протиправністю або іншими недоліками юридичного характеру. Цивільний кодекс Укра­їни виділяє, наприклад, такі види нікчемних правочинів, як вчинені з порушенням обов’язкової нотаріальної форми (стаття 220 ЦКУ), вчинені недієздатною фізичною особою (стаття 226 ЦКУ), такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 ЦКУ) тощо.

Фактично аналогічний підхід, але щодо адміністративних актів, застосовується у коментованій статті. Частина перша коментова­ної статті встановлює, що нікчемним є адміністративний акт, який одночасно: 1) має особливо значні недоліки, і 2) це очевидно при розумному оцінюванні усіх обставин.

Саме через такі недоліки адміністративний акт стає нікчемним із самого моменту свого прийняття. Тому частина друга статті прямо визначає, що нікчемний адміністративний акт не набуває чинності. Тобто наслідком нікчемності є фактичне «неіснування» адміністра­тивного акта через його особливо значні та очевидні недоліки. З такого акта для всіх суб’єктів не виникає жодних прав чи обов’язків, він не може бути основою для наступних дій або рішень щодо особи.

Частина перша коментованої статті також встановлює перелік випадків, за умови настання яких адміністративний акт у будь-якому разі буде нікчемним, та які є аналогічними наведеним вище прикла­дам видів нікчемних правочинів за ЦКУ:

- адміністративний акт видано у письмовій формі, але відсутні відомості про адміністративний орган, який його видав.

Такий недолік не дає можливості особі знати, хто видав адміністративний акт, відповідно особа не зможе його, наприклад, оскаржити;

- відповідно до закону адміністративний акт може бути виданий лише у стандартизованій формі, але ця вимога не була дотри­мана. Так, паспорти громадян України мають певну стандартизо­вану форму. Якщо «паспорт» виданий не на бланку, він, очевидно, є нікчемним;

- адміністративний акт виданий адміністративним органом, що не має на це відповідних повноважень, наприклад, реєстрацію шлюбу було проведено санітарно-епідеміологічною службою, або одна міс­цева рада виділила у власність земельну ділянку, що належить іншій територіальній громаді (навіть не сусідній);

- виконання такого адміністративного акта призведе до вчинення злочину, наприклад, орган місцевого самоврядування видав дозвіл на відкриття будинку розпусти, що, у разі виконання такого акту, призведе до скоєння злочину, передбаченого статтею 302 Криміналь­ного кодексу України («Створення або утримання місць розпусти та звідництво»);

- виконання адміністративного акта об’єктивно неможливе. Наприклад, адміністративний орган виніс припис припинити певну діяльність суб’єкту господарювання, хоча останній такого виду діяльності не здійснює і не здійснював.

6. Зважаючи на вищевказане, для визнання адміністративного акта нікчемним не потрібні спеціальні процедури, а також і згода на це адміністративного органу, який прийняв нікчемний адміністратив­ний акт. Фізичні та юридичні особи можуть ігнорувати такий акт, тобто вважати, що його не існує.

Але, щоб виключити будь який ризик, частиною 4 коментованої статті передбачено, що адміністративний орган, який видав адмі­ністративний акт, може визнати його нікчемність у будь-який час, а фізична або юридична особа може вимагати визнання нікчемним адміністративного акта від адміністративного органу чи суду. При цьому, рішення адміністративного органу про визнання або відмову у визнанні виданого адміністративного акта нікчемним буде адміні­стративним актом, який, у свою чергу, може бути оскаржений до адміністративного суду.

<< | >>
Источник: Науково-практичний коментар до проекту Закону України «Про адміністративну процедуру» / Авт. колектив (Андрійко О. Φ., Бевзенко В. М. та ін.), за заг. ред. Тимощука В. П. — К.: ФОП Мишалов Д. В., 2019. — 460 с..

Еще по теме Стаття 79. Нікчемність адміністративного акта:

  1. Чинність адміністративного акта. Припинення дії адміністративного акта
  2. Стаття 74. Зміст адміністративного акта
  3. Стаття 96. Орган виконання адміністративного акта
  4. Стаття 92. Перегляд адміністративного акта за нововиявленими обставинами
  5. Стаття 77. Чинність адміністративного акта
  6. Стаття 89. Умови правомірності адміністративного акта
  7. Стаття 91. Визнання протиправного адміністративного акта недійсним
  8. Стаття 94. Звернення до виконання адміністративного акта
  9. Дефектність адміністративного акта та її наслідки
  10. Стаття 78. Порядок доведення до відома адміністративного акта
  11. Стаття 90. Відкликання правомірного адміністративного акта
  12. Стаття 73. Мотивування письмового адміністративного акта
  13. Стаття 95. Примусове виконання адміністративного акта
  14. Стаття 88. Загальні умови відкликання або визнання недійсним адміністративного акта
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -