Стаття 78. Порядок доведення до відома адміністративного акта

1. Доведення адміністративного акта до відома особи (осіб) здійснюється шляхом його вручення або надсилання акта поштою, в тому числі електронною поштою, чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'яз­ку, оприлюднення згідно вимог закону, а також у випадках, коли це допусти­мо, — шляхом усного повідомлення.

2. Адміністративний акт, який стосується великої кількості осіб, доводиться до їх відома через офіційний веб-сайт адміністративного органу та/або друко­вані засоби масової інформації із зазначенням суті рішення, порядку ознайом­лення та порядку оскарження.

3. Адміністративний акт надсилається особі (особам) за адресою місця про- живання/перебування, місцезнаходження або на її адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. На прохання особи адміністративний акт може бути вручений особі особисто. Використання засо­бів електронної пошти чи інших засобів телекомунікаційного зв'язку здійсню­ється тільки якщо особа погодилась на такий спосіб зв'язку.

Адміністративний акт доводиться до відома особи способами, визначени­ми у цій частині, не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі потреби адміністративний акт надсилається визначеним у такому акті виконавцям, про що повідомляється особі.

4. Інформація про час та спосіб доведення адміністративного акта до відо­ма особи фіксується адміністративним органом.

Адміністративний акт, надісланий поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв'язку, вважається доведе­ним до відома особи на п'ятий календарний день з моменту його відправлення, крім випадків, коли адміністративний акт не дійшов або надійшов пізніше. За наявності сумнівів адміністративний орган доказує факт і час доведення адмі­ністративного акта до відома особи.

5. Не доведення адміністративним органом адміністративного акта до відо­ма особи (осіб) в установленому порядку є підставою для продовження строків його оскарження.

Предмет регулювання

1. Предметом регулювання коментованої статті є визначення порядку інформування осіб, яких стосується адміністративний акт, про його прийняття та зміст, а також встановлення відповідних гарантій для учасників адміністративного провадження.

Цілі статті (мета норми)

2. Стаття спрямована на забезпечення гарантованого права особи бути повідомленою про прийнятий адміністративний акт, який її стосується.

Правова основа коментованого положення

3. Правову основу коментованого положення становить Консти­туція України, зокрема, принципи верховенства права та законності.

Окремі питання в процесі доведення до відома адміністратив­ного акта визначаються також Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і органі­заціях (наказ Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5), та можуть визначатися також внутрішніми правилами організації діловодства адміністративних органів.

Строки поштової пересилки документів визначено Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень».

Визначення термінів

4. Веб-сайт — сукупність даних, електронної (цифрової) інфор­мації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом;

друковані засоби масової інформації — періодичні і такі, що про­довжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періо­дичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Місце коментованого положення у цілісному механізмі, умови й особливості застосування

5. Коментована стаття визначає способи, строки та порядок дове­дення адміністративного акта до особи, при цьому вона фактично не обмежує адміністративний орган у виборі способів направлення запрошень.

- вручення. Вручення полягає в особистій видачі особі адміні­стративного акта, при цьому вручення може відбуватись як у примі­щенні адміністративного органу, так і за місцем знаходження особи;

- надсилання поштою, тобто відправлення адміністративного акта засобами поштового зв’язку, що є найбільш надійним способом, особливо якщо це буде зроблено листом із повідомленням про вру­чення. Відповідна кореспонденція, якою акт доводиться до відома, надсилається на адресу місцезнаходження, місця проживання/ перебування одержувача. Відповідно до чинного законодавства, місце проживання — житло, розташоване на території адміністра­тивно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслугову­вання та соціального захисту, військові частини, а місце перебу­вання — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місцем знахо­дження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Місцем знаходження об’єднання фізичних осіб без статусу юридичної особи вважається адреса проживання особи, яка виступає від імені такого об’єднання;

- надсилання електронною поштою, тобто відправлення адмі­ністративного акта засобами електронної пошти, що можливо у випадку, коли особа погодилась на такий спосіб зв’язку;

- передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку, наприклад, надсилання адміністративного акта факсом, що можливо лише у випадку, коли особа погодилась на такий спосіб зв’язку;

- оприлюднення відповідно до вимог закону, якщо видається адміністративний акт, який згідно з нормами закону має бути офі­ційно оприлюднений, зокрема шляхом офіційного опублікування, тобто розміщення адміністративного акта в офіційному виданні або в іншому виданні, в якому друкується інформація щодо діяльності адміністративного органу;

- у випадках, коли це допустимо — шляхом усного повідом­лення.

6. Частина друга визначає особливості, пов’язані з доведенням до відома особи (осіб) акта, який стосується великої кількості осіб — такий акт доводиться до відома через офіційний веб-сайт адміні­стративного органу та/або друковані засоби масової інформації із зазначенням суті рішення, порядку ознайомлення та порядку оскар­ження. У такому випадку фактично відбувається офіційне оприлюд­нення адміністративного акта, тобто його розміщення на офіційному веб-сайті адміністративного органу або в офіційному виданні чи в іншому виданні, в якому друкується інформація щодо діяльності адміністративного органу.

7. Строк. Коментованою статтею (частини 3, 4) встановлюється, що адміністративний акт доводиться до відома особи не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі потреби адміні­стративний акт надсилається визначеним у такому акті виконавцям, про що повідомляється особі. Інформація про час та спосіб доведення адміністративного акта до відома особи фіксується адміністративним органом.

8. Презумпції. Адміністративний акт, надісланий поштою, зокрема електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв’язку, вважається доведеним до відома особи на п’ятий календарний день з моменту його відправлення, крім випадків, коли адміністративний акт не дійшов або надійшов пізніше. За наявності сумнівів адміністративний орган доказує факт і час доведення адмі­ністративного акта до відома особи.

Як можна бачити, статтею прямо не передбачено обов’язкове підтвердження факту доведення акта до відома адресата, але визна­чено обов’язок органу фіксувати інформацію про час та спосіб дове­дення та визначені конкретні часові рамки для доведення акта до відома особи. Тому адміністративний орган має вжити всіх необ­хідних заходів для доведення акта до особи у визначений законом строк, зважаючи, що саме адміністративний орган у разі виникнення спору доказує факт і час доведення адміністративного акта до відома особи.

Правила обчислення строків визначені у статті 42 ЗАП.

Слід вказати, що за певних обставин процес поштової пересилки, наприклад, рекомендованої письмової кореспонденції, за допомо­гою якої акт доводиться до відома, може розтягнутися до 7 діб — максимального нормативного строку пересилання рекомендованих поштових відправлень, який встановлений Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправ­лень». Тому в коментованій статті вказується що «адміністративний акт, надісланий поштою,... вважається доведеним до відома особи на п’ятий календарний день з моменту його відправлення, крім випад­ків, коли адміністративний акт не дійшов або надійшов пізніше».

9. Недоведення адміністративним органом адміністративного акта до відома особи (осіб) в установленому порядку, зокрема й несвоєчасне доведення, є підставою для продовження строків його оскарження. Ця норма покликана заохотити адміністративний орган своєчасно довести адміністративний акт до відома особи (осіб), аби не створювати ситуації правової невизначеності.