Стаття 52. Додаткові заходи здійснення фінансового контролю

1. У разі відкриття суб'єктом декларування або членом його сім'ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб'єкт декларування зобов'язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.

2. У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

{Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом №1774-УШ від 06.12.2016}

3. Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.

1. Окрім подання декларації, заходами здійснення фінансового контролю за суб’єктами декларування відповідно до ст. 52 Закону є повідомлення НАЗК у вставленому ним порядку про факт:

1) відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента суб’єктом декларування або членом його сім’ї (ч. 1 ст. 52 Закону). Валютним рахунком є будь-який рахунок суб’єкта декларування або члена його сім’ї, відкритий в установі банку-нерезидента в будь-якій валюті.

Установа банку-нерезидента - це юридична особа-нерезидент будь-якої організаційно-правової форми, яка є банком, її відокремлені підрозділи (філії, відділення), що створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави та з місцезнаходженням за межами України.

Процедура інформування НАЗК про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента регулюється Порядком інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, затв. рішенням НАЗК від 06.09.2016 р. №20 (далі - Порядок інформування НАЗК про відкриття валютного рахунка).

У ч. 1 ст. 52 Закону міститься вимога про те, що повідомлення про відкриття зазначеного рахунку обов’язково має бути оформлено письмово. Письмова форма повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента означає, що суб’єкт декларування повинен власноручно чорнильною чи кульковою ручкою синього або чорного кольору заповнити форму повідомлення (затв. додатком до Порядку інформування НАЗК про відкриття валютного рахунка) так, щоб забезпечити вільне читання внесених відомостей, і засвідчити її своїм підписом.

Після цього таке повідомлення у формі письмового документа надсилається до НАЗК засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Втім, виходячи зі змісту п. 4 Порядку інформування НАЗК про відкриття валютного рахунка, із зазначеного паперового документа можна ство­рити скановану копію (або фотокопію) та надіслати через власний персональний електронний кабінет через мережу Інтернет з використанням програмних засобів ЄДРД після автентифікації суб’єкта декларування у спосіб, що визначений в Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного держав­ного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затв. рішенням НАЗ від 10.06.2016 р. №3. Сканована копія або фотозображення підписаного повідомлення мають бути чіткими для забезпечення вільного читання всіх внесених до форми повідомлення відомостей.

Підтвердженням отримання такого повідомлення є повідомлення НАЗК про його отримання, яке надсилається до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.

Строк інформування НАЗК про відкриття валютного рахунка в установі бан­ку-нерезидента становить 10 днів з дня, коли суб'єкт декларування чи член його сім'ї відкрив зазначений валютний рахунок, або з дня, коли суб'єкту декларування стало відомо або повинно було стати відомо про відкриття зазначеного валютного рахунку членом його сім'ї. Оскільки ані в Законі, ані в Порядку інформування НАЗК про відкриття валютного рахунка конкретно не передбачено, в яких саме днях потрібно відраховувати зазначений 10-денний строк (робочих чи календарних), то за загальним правилом цей строк обраховується в календарних, а не в робочих днях (вказане твердження ґрунтується на положеннях ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК).

Якщо суб'єкт декларування або член його сім'ї відкрив в один день кілька ра­хунків в одній установі банку-нерезидента, то суб'єкт декларування надсилає одне повідомлення із зазначенням номерів відповідних рахунків і місцезнаходження банку-нерезидента. У разі ж відкриття рахунків в один день як суб'єктом деклару­вання, так і членом його сім'ї (або відкриття рахунків однією особою, але у різних установах банку-нерезидента), подаються окремі повідомлення стосовно кожної особи чи кожної установи банку-нерезидента.

У повідомленні про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента зазначаються:

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) суб'єкта декларування;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків члена сім'ї або серія (за наявності) та номер його паспорта громадянина України, якщо член сім'ї через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облі­кової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має позначку у паспорті;

- ідентифікаційний номер (або податковий номер чи номер соціального стра­хування, якщо ідентифікаційний номер не застосовується), якщо член сім'ї не є громадянином України;

- повне найменування установи банку-нерезидента (англійською мовою), у якій відкрито рахунок;

- SWIFT BIC-код установи банку-нерезидента (буквено-цифровий іденти­фікаційний код, який присвоюється фінансовим установам, що беруть учать у міжнародних фінансових операціях) або код банку за іншою міжнародною пла­тіжною системою;

- повна адреса місцезнаходження установи банку-нерезидента (англійською мовою).

Якщо валютний рахунок в установі банку-нерезидента відкрито членом сім'ї декларування і він відмовляється надати всю чи частину інформації про такий рахунок, то суб'єкт декларування у повідомленні повинен вказати усю відому йому інформацію про такий валютний рахунок і установу банку-нерезидента.

Детальніше про механізм повідомлення стосовно відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента див. Порядок інформування НАЗК про відкриття валютного рахунка;

2) суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування (ч. 2 ст. 52 Зако­ну), а саме, отримання ним доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповід­ного року (у 2018 р. ця сума становить 88100 грн. і не змінюється протягом року незважаючи на можливі зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування.

Інформація про отримання доходу або придбання майна членом сім'ї суб'єкта декларування не повідомляється.

Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підп. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3, вже не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а також іншої діяльності, передбаченої у підп. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3), а отже вони не зобов'язані повідомляти НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому становищі¹. Закон покладає на них лише обов'язок наступного року після припинення діяльності подати декларацію за минулий рік (абзац другий ч. 1 ст. 45), у якій і мають бути відображені усі зміни у його майновому стані.

2. Правила заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, затв. Рішенням НАЗК від 10.06.2016 р. №3.

Поняттям «доходи» у цій нормі охоплюються: заробітна плата (грошове забезпечення), отримана як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від надання майна в оренду; дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; благодійна допомога; пенсія; спадщина; доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав; подарунки та інші доходи, які підлягають декларуванню у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки» (детальніше про поняття «доходи» див.

Незважаючи на те, що отримані на підставі договору позики (кредитного договору) грошові кошти підлягають декларуванню як «інші доходи», у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки», їх отримання (на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року) не можна вважати суттєвою зміною майнового стану декларанта. Адже за своєю природою такі грошові кошти є нічим іншим, як бор­говим зобов'язанням декларанта, який у встановлені договором строки повинен їх повернути позичальникові. Однак, якщо суб'єкт декларування за позичені чи ^[402] взяті у кредит кошти придбав, наприклад, автотранспортний засіб, то він повинен повідомити НАЗК про факт придбання такого майна.

На практиці виникають складнощі щодо необхідності повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, якщо такі зміни виникли у результаті нарахування (виплати) йому заробітної плати. Адже відповідно до вимог ст. 24 Закону «Про оплату праці» та ст. 115 КЗП виплата заробітної плати відбувається не рідше двох разів на місяць (аванс та безпосередньо заробітна плата). У цьому випадку треба брати до уваги, що у ч. 2 ст. 52 Закону фактично йдеться про одноразове отримання доходу на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (про сукупний дохід за місяць чи інший певний проміжок часу у цій статті не йдеться). З огляду на це, суттєвою зміною у майновому стані слід вважати разову виплату суб'єкту декла­рування певних грошових коштів на суму, більшу ніж 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, які можуть бути як частиною заробітної плати, так і заробітком за календарний місяць в цілому. При цьому не враховуються податки та інші збори.

Наприклад, якщо суб'єкт декларування за грудень 2017 р. отримав аванс у роз­мірі 40000 грн., а заробітну плату - 90000 грн., то він протягом 10 днів з дня от­римання заробітної плати повинен повідомити НАЗК про істотну зміну у своєму майновому стані, вказавши при цьому дохід у розмірі 90000 грн.

Якщо суб'єкту декларування за грудень 2017 р. була нарахована заробітна плата - 90000 грн., з якої стягнуто 11000 грн. в якості податків та зборів, то отриманий дохід становить 79000 грн., тобто менше, ніж 50 прожиткових мінімумів, встанов­лених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, і особа не повинна пові­домляти НАЗК про нього.

Для того, щоб отримання відповідного доходу потребувало повідомлення НАЗК, необхідно, щоб він був отриманий суб'єктом декларування. Нарахований, але не отриманий дохід (наприклад, у разі заборгованості установи перед суб'єктом декларування), не можна вважати суттєвою зміною у майновому стані.

«Придбання майна» для цілей цієї статті означає укладення будь-якого двостороннього цивільно-правового договору, на підставі якого суб'єкт деклару­вання придбав оплатно у власність будь-яке майно, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (про поняття «майно» див. коментар до ст. 46 Закону).

Отримання суб'єктом декларування будь-якого майна на підставі односторон­нього цивільно-правового договору (наприклад, договору дарування, заповіту) також слід вважати суттєвою зміною його майнового стану, однак у такому випадку у повідомленні НАЗК інформація про це вказується не як про придбання майна, а як про отримані доходи. При цьому, якщо при отриманні спадщини оцінка спадкового майна не проводилася, то повідомлення про суттєву зміну у майновому стані суб'єктом декларування не подається.

Доходи та видатки на придбання майна суб'єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи (видатки), одержані (здійснені) в іноземній валюті, з метою відображення у повідомленні перераховуються в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом НБ, що діяв на дату одержання доходів (здійснення видатків).

Вартість майна, придбаного суб'єктом декларування, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до останньої грошової оцінки майна. Якщо така оцінка не проводилася чи її результати не відомі суб'єкту декларування, то вартість майна вказується на момент набуття його у власність (як зазначено в документі, на підставі якого набуто право власності).

Строк подання зазначеного повідомлення до НАЗК аналогічний, як і для повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента ста­новить, - 10 календарних днів з моменту отримання доходу або придбання майна. Таким моментом слід вважати день отримання суб'єктом декларування відповідного доходу (наприклад, день отримання заробітної плати). Що ж стосується придбання майна, то таким моментом є день набуття права власності на таке майно. При цьому не має значення, чи виплатить суб'єкт декларування вартість такого майна одним платежем чи кількома платежами протягом певного проміжку часу (в розстрочку).

3. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на офіційному сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі ЄДРД (про ЄДРД, реєстрацію в ньому та розміщення там інформації див. коментар до статей 45 і 47 Закону). Паперова копія повідомлення не надсилається (не подається).

Електронна форма повідомлення про суттєву зміну у майновому стані суб'єкта декларування складається із 8 розділів: 1 «Інформація про суб'єкта декларування», 2 «Доходи, у тому числі подарунки», 3 «Об'єкти нерухомості», 4 «Цінне рухо­ме майно - транспортні засоби», 5 «Цінні папери», 6 «Корпоративні права», 7 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів», 8 «Нематеріальні активи») (про ці об'єкти декларування див. коментар до ст. 46 Закону).

Заповнення суб'єктом декларування відповідної форми письмово та відправлен­ня її засобами поштового зв'язку без заповнення електронної форми на офіційному сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет у системі ЄДРД не вважається належним поданням повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Подання виправленого повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування Закон не передбачає.