§ 4. Органи фінансового контролю

У здійсненні фінансового контролю задіяна складна система орга­нів, наділених відповідною компетенцією (її формування в Україні ще не завершено). Зважаючи на різноманіття та багатовекторність цих органів, проведення їх групування є нагальною потребою сьогодення.

До основних підстав класифікації органів фінансового контролю можна віднести такі.

1. Рівень. Залежно від наведеного критерію виділяють: а) загально­державні органи (Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Нацбанк України, Мінфін України тощо); б) органи місцевого самоврядування.

2. Інститути. Окреслена ознака дозволяє відокремити: а) органи, що здійснюють контроль в податковій та митній сферах; б) фінансово- інспекційні (контрольно-ревізійні) органи; в) органи державної казна­чейської служби; г) фінансово-кредитні (банківські) установи; ґ) ва­лютно-контрольні органи; д) фінансово-моніторингові органи та ін.

3. Компетенція. Враховуючи окреслений критерій, можна розріз­няти органи: а) загальної компетенції (для яких здійснення фінансово­го контролю не є основною діяльністю). До цього різновиду слід від­нести, наприклад, Верховну Раду України або Кабінет Міністрів Укра­їни; б) спеціальної компетенції (створені виключно або переважно для діяльності у сфері фінансового контролю). Яскравими представниками цієї категорії можна вважати Державну фінансову інспекцію України чи Рахункову палату України.

Розглянемо докладніше найважливіші органи фінансового контролю.

Верховна Рада України відповідно до ст. 85 Конституції України здійснює фінансовий контроль при затвердженні Державного бюдже­ту і внесенні змін до нього, при його виконанні, ухваленні рішення щодо звіту про його виконання. Дуже важливим є також парламент­ський контроль за використанням Україною позик (не передбачених Державним бюджетом України), одержаних від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій.

Верховна Рада України також здійснює фінансовий контроль через свої комітети і тимчасові спеціальні комісії. До їх компетенції належать робота із законопроектами, підготовка і попередній розгляд питань, що стосуються повноважень Верховної Ради України. Природно, що основне навантаження у здійсненні парламентського фінансового контролю припадає на профільні комітети Верховної Ради України: Комітет з питань бюджету, Комітет з питань фінансів і банківської ді­яльності, а також Комітет у закордонних справах.

Рахункова палата- постійно діючий орган контролю, що створю­ється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Вона здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету 76

України від імені Верховної Ради України. Правові основи її діяльнос­ті, статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України від 11 липня 1996 р. «Про Рахункову палату».

Завданнями Рахункової палати є:

- організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бю­джетних коштів;

- здійснення контролю за створенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм еконо­мічного, науково-технічного, соціального та національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища;

- контроль за додержанням законності при наданні Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організа­ціям, передбачених у Державному бюджеті України;

- контроль за законністю і своєчасністю руху коштів Державного бюджету України і коштів в установах Нацбанку України та уповно­важених банків;

- аналіз установлених відхилень від показників Державного бю­джету України і підготовка пропозицій щодо їхнього усунення, а також удосконалення бюджетного процесу в цілому.

Рахункова палата може виконувати й інші завдання, передбачені для неї чинним законодавством України.

Про хід виконання Державного бюджету України та стан погашен­ня внутрішнього і зовнішнього боргу України, результати здійснення інших контрольних функцій Рахункова палата регулярно інформує Верховну Раду України.

Місце Президента України в здійсненні фінансового контролю визначається його статусом глави держави. Так, Президент має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із повернен­ням їх на повторний розгляд. У здійсненні контрольних повноважень Президент спирається на створені ним консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Його вплив на стан фінансового контролю в Україні справляється також завдяки утворенню, реорганізації та лік­відації за поданням Прем’єр-міністра міністерств та інших централь­них органів виконавчої влади (в тому числі й тих, на які покладається здійснення фінансового контролю), затвердженню положень про них (з встановленням завдань та функцій, прав та обов’язків тощо), а також через відповідні кадрові призначення.

Кабінет Міністрів України, будучи вищим органом виконавчої влади, повсякденно керує державними фінансами і паралельно здій­снює загальний фінансовий контроль. Він розробляє і здійснює загаль­нодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку країни; розробляє проект закону про Держав­ний бюджет України і забезпечує його виконання після затвердження, надсилає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України; здійснює і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.

Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення ло­терей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, до­кументів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінно- го каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуван­ню тероризму.

Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів України спря­мовує і координує діяльність таких спеціалізованих контрольних ор­ганів, як Державна казначейська служба України (Казначейство Укра­їни), Державна фінансова інспекція України та Державна служба фі­нансового моніторингу України.

До основних завдань Державної казначейської служби України як центрального органу виконавчої влади належать внесення пропозицій 78

щодо формування державної політики у сфері казначейського обслу­говування бюджетних коштів та її безпосередня реалізація. Відповідно до покладених на нього завдань та в межах наданих повноважень Казначейство України здійснює контроль за:

- веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат дер­жавного та місцевих бюджетів;

- складанням та наданням фінансової та бюджетної звітності;

- бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бю­джету;

- відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів по­казникам розпису бюджету, відповідністю взятих ними бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджет­ної програми;

- додержанням правил валютного контролю (за операціями з бю­джетними коштами в іноземній валюті);

- додержанням порядку проведення лотерей (з використанням електронних систем прийняття сплати за участь);

- закупівлею товарів (робіт, послуг) за державні кошти (при здій­сненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одер­жувачів бюджетних коштів).

Крім того, Казначейство України веде облік касового виконання Державного бюджету України, складає звіт про стан його виконання.

Державна казначейська служба України для виконання фінансово- контрольної функції має право в установленому порядку:

- складати протоколи про порушення бюджетного законодавства та на їх підставі зупиняти операції з бюджетними коштами, а також ініціювати зупинення бюджетних асигнувань;

- звертатися до суду, а також порушувати питання про притягнен­ня до відповідальності за припущені порушення бюджетного законо­давства;

- залучати до виконання окремих робіт, вивчення певних питань учених і фахівців, працівників виконавчої влади;

- одержувати інформацію, документи, матеріали від органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств (уста­нов, організацій) та їх посадових осіб.

Основні завдання Державної фінансової інспекції України поляга­ють у забезпеченні реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесенні пропозицій щодо її форму­вання. До повноважень цього органу віднесено здійснення державно­го контролю за:

- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреб у бю­джетних коштах та взяттям зобов’язань;

- станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітнос­ті в органах виконавчої влади, фондах (державних та загальнообов’язкового державного соціального страхування), бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також в юридичних особах, що одержують кошти з бюджетів та в зазначених фондах або ви­користовують державне чи комунальне майно;

- додержанням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного та місцевого бюджетів, а також про державні заку­півлі;

- діяльністю будь-яких господарюючих суб’єктів - за рішенням суду (винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для за­безпечення досудового розслідування кримінальної справи).

Державний фінансовий контроль здійснюється шляхом проведен­ня інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих напрямів питань фінансово-господарської ді­яльності підконтрольних об’єктів, державного аудиту та перевірки державних закупівель.

Також Державна фінансова інспекція України здійснює контроль, зокрема, за: виконанням функцій з управління об’єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного та місцевих бюджетів, кредитів та їх своєчасним поверненням; складанням бю­джетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів щодо їх виконання, кошторисів та інших документів, що застосовуються в про­цесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та аудиту у розпорядників бюджетних коштів.

Для виконання покладених завдань цьому контрольному органу надається широке коло повноважень. Так, поряд з іншими, Державна фінансова інспекція України має право:

- перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, коштори­си та інші документи щодо руху коштів та цінностей, а також процесу закупівель;

- проводити зустрічні перевірки та перевірку фактичної наявності цінностей;

- безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним юридичним особам;

- одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення;

- вимагати від керівництва підконтрольних установ проведення інвентаризації, у разі відмови в її проведенні опечатувати в установ­леному порядку каси (касові приміщення), склади та архіви та зверта­тися до суду щодо спонукання його до проведення перевірки;

- зупиняти бюджетні асигнування, операції з бюджетними кошта­ми, а також вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час ревізії приховані, занижені валютні та інші платежі.

При виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, ви­значається їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

За наслідками контрольної діяльності фінансова інспекція пред’являє керівникам та іншим особам підконтрольного об’єкта обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених недоліків і порушень та порушує перед ними питання про притягнення до від­повідальності винних осіб, а у випадках, передбачених чинним зако­нодавством, накладає адміністративні стягнення.

Щомісяця Державна фінансова інспекція України подає до Верхов­ної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінфіну України звіти про узагальнені результати контролю за додержанням бюджет­ного законодавства.

Нацбанк України в системі органів фінансового контролю посідає особливе місце. Згідно з Конституцією України його основною функ­цією визначено забезпечення стабільності грошової одиниці України. Водночас Нацбанк України виконує й фінансово-контрольну функцію. Так, чинним законодавством на нього покладено здійснення банків­ського регулювання і нагляду; сертифікації аудиторів, що проводять аудиторські перевірки банків; організації і здійснення валютного конт­ролю за банками та іншими фінансовими установами; аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.

Наприкінці 2012 р. Президент України утворив Міністерство до­ходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу Укра­їни та Державну податкову службу України, а також поклавши на нього функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Указ Президента України від 24 груд-

ня 2012 р. № 726/2012). На момент підписання цього підручника до друку конкретні завдання та функції утвореного Міністерства ще не були визначені. Водночас вважаємо: можна стверджувати, що пріори­тетами в роботі нового органу стане фінансовий контроль в податковій та митній сферах, який на цей час покладено відповідно на Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Державна податкова служба України є контролюючим органом щодо податкових платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів (крім тих, контроль щодо яких Податковим кодексом України віднесено до компетенції митних органів), а також стосовно законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби. Інші державні органи не мають права перевіряти своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податкових платежів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Державна митна служба України здійснює контроль за додержан­ням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України, точною і своєчасною сплатою мита, акцизного податку, по­датку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податко­вого законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України (територію вільної митної зони) або їх вивезення (пересилання) з наведених територій, а також інших митних платежів.

Державна служба фінансового моніторингу України у сфері запо­бігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, або фінансування тероризму: а) вносить пропозиції щодо функціонування та безпосередньо реалізує державну політику; б) створює та забезпечує функціонування відповідної єдиної державної інформаційної системи. Також цей орган збирає, обробляє та аналізує інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моні­торингу, інші фінансові операції або інформацію, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму.

Діяльність Державної пробірної служби України спрямована на реалізацію державної політики у сфері державного пробірного конт­ролю та внесення пропозицій щодо її формування. До її компетенції як спеціального органу фінансового контролю належать:

- здійснення державного пробірного контролю за якістю дорого­цінних металів та каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять; 82

- проведення перевірок додержання законодавства при виконанні операцій із зазначеними цінностями, здійсненні їх обігу та обліку;

-здійснення контролю за виконанням вимог щодо одержання, ви­користання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і каміння у вій­ськових частинах, державних установах, на підприємствах та в орга­нізаціях;

- перевірка додержання суб’єктами господарювання ліцензійних умов щодо збирання, первинного оброблення відходів брухту дорого­цінних металів і каміння, а також скупівлі, приймання у заставу і на комісію ювелірних та побутових виробів, торгівлі (експонування) та зберігання предметів, що містять зазначені цінності.

Міністерство інфраструктури України розробляє вимоги щодо надання і одержання послуг поштового зв’язку (у тому числі щодо видавання і приймання грошових переказів). Також воно здійснює державний контроль та нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу (операторів поштового зв’язку).