7.2. Відомчий контроль за здійсненням оперативно-розшукової діяльності

В ОРД відомчий контроль має особливе значення. Це зумовлено тим, що він здійснюється переважно негласними засобами, що обмежує можливість контролю за оперативними підрозділами з боку громадян та громадських організацій.

Відомчий контроль є однією із форм керівного впливу, який здійснюється:

всередині оперативно-розшукового органу;

• безпосередньо його керівниками та посадовими особами відповідно до закону про ОРД та відомчих нормативних актів.

Керівник органу, що проводить ОРД, це посадова особа, призначена відповідно до закону відомчим нормативним актом на відповідну керівну посаду в оперативно-розшуковому підрозділі. Метою відомчого контролю є:

своєчасне запобігання порушенням закону і викриття недоліків у процесі ОРД;

• визначення відповідності цієї діяльності вимогам законодавства України та відомчим нормативним актам;

забезпечення конспірації й безпеки громадян, що співпрацюють з оперативно-розшуковими органами на конфіденційній основі: забезпечення єдності рішень та їх виконання. Форми здійснення відомчого контролю полягають:

• в ознайомленні керівника зі справами оперативного обліку, роботою підрозділу та його конкретних працівників:

• постійному вивченні оперативно-значущої інформації та громадської думки;

• заслуховуванні конкретних працівників під час оперативних нарад та ін.

За часом здійснення розрізняють відомчий контроль: попередній, поточний і наступний.

У процесі попереднього контролю керівник з'ясовує стан справ в оперативному підрозділі та перевіряє:

• оперативно-службові документи, що подаються на затвердження:обгрунтованість заведення справ оперативного обліку;законність та доцільність рішень, що приймаються оперативними працівниками на стадії планування і підготовки ОРД

• прогнозування їх результатів та ін.

Цей вид контролю має особливе значення в запобіганні різним порушення законодавства.

Поточний контроль є одним із напрямів керівництва оперативними підрозділами та працівниками. Його здійснює керівник у процесі виконання прийнятих рішень і забезпечує переважно через особисту участь в ОРД.

На цьому етапі керівник вивчає оперативно-службові документи, які складають у процесі проведення конкретних ОРД. своєчасність та обгрунтованість їх оформлення; контролює законність, строки і повноту проведення заходів; перевіряє дієвість заходів, забезпечення конспірації, правомірність використання технічних засобів.

При цьому забезпечується вибір найбільш ефективних тактичних прийомів, що сприяє успішному розкриттю злочинів.

Наступний (заключний) контроль є найбільш поширеним у діяльності оперативних підрозділів і проводиться після виконання прийнятих рішень. Він пов'язаний зі здійсненням заходів щодо :

1) перевірки якості виконання ОРД та їх результативності;

2) оцінювання діяльності щодо здійснення оперативної перевірки:

обгрунтованості припинення ОРС чи їх продовження;

• використання фінансових засобів, що виділяються на ОРД;

• повноти звітів виконавців;

законності проведених заходів (наявність або відсутність скарг громадян на порушення законності);

• обгрунтованості кінцевих рішень та використання отриманих матеріалів.

Керівники підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, забезпечують контроль за виконанням законності при організації та проведенні оперативно-розшукових заходів.

Вищі відомства забезпечують контроль за оперативно-розшуковою діяльністю підлеглих підрозділів.

Нині в органах внутрішніх справ України склалася певна система внутрішньовідомчої контрольної діяльності, в якій за способом організації можна виділити контроль:

• інспекторський;

• оперативний;

• оперативно-зональний;

-142

• автоматизований .

Ці форми контролю за оперативно-розшуковою діяльністю допомагають керівникам органів внутрішніх справ здобувати інформацію про фактичний стан справ на місцях, забезпечувати раціональну розстановку сил і засобів, гнучко маневрувати ними залежно від оперативної обстановки, що склалася; визначати наскільки дієва підконтрольна система, чи виникали труднощі в роботі контрольованих і контролюючих і чи достатньо ефективно підтримується працездатність тих чи інших.

Інспекторський контроль проводиться комплексно на основі аналізу діяльності певного оперативного підрозділу, конкретної лінії роботи, окремого питання. Залежно від мети він може мати більш конкретні форми: комплексна інспекторська перевірка, наскрізна перевірка, спеціальна перевірка, контрольна перевірка. ^[140]

Однією з особливостей інспекторського контролю є те, що за його результатами оцінюють діяльність не тільки перевіреного оперативного підрозділу, а й вищих оперативних апаратів.

Комплексна інспекторська перевірка — це заздалегідь спланована та максимально підготовлена перевірка організаторської та оперативно-службової діяльності в комплексі всіх оперативних підрозділів у встановлені відповідними нормативними актами строки або на розсуд керівника відповідного органу управління.

Вона є однією з найбільш складних та ефективних форм періодичного контролю. До сфери комплексного інспектування входить перевірка організаторської, оперативно-службової діяльності оперативних підрозділів.

Основною метою комплексного інспектування є забезпечення реалізації законодавчих актів, указів та розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, підвищення ефективності роботи оперативних підрозділів щодо запобігання та розкриття злочинів при виконанні оперативно-розшукових завдань, а також забезпечення особистої безпеки громадян і захисту їх конституційних прав і свобод.

Оперативний контроль - це щоденна попередня, поточна або подальша перевірка виконання управлінських рішень. Це постійний контроль фактичного виконання органами, підрозділами або окремими співробітниками законів, підзаконних нормативних актів, планових заходів, функціональних обов'язків і т. ін. Поняття "оперативний контроль" охоплює надзвичайно широке коло питань, що пов'язані з наглядом за станом оперативної обстановки на території обслуговування (повідомлення про конкретні злочини, їх узагальнення у добових зведеннях і т.ін.), організацію контрольних заходів у зв'язку зі строками виконання конкретних документів (законів, підзаконних актів, планів, скарг та заяв громадян і т.п.).

Оперативно-зональним є контроль за діяльністю оперативних підрозділів на основі територіального принципу обслуговування по зонах з урахуванням оперативної обстановки, економіко-географічних факторів або адміністративного поділу регіону. Це одна з основних форм контролю, який здійснюється на основі закріплених певних зонально-інспекторських груп співробітників апарату МВС України, УМВС, УМВСТ, котрі забезпечують організацію і здійснення контролю в зоні обслуговування.

Нині в МВС України і в більшості УМВС областей та УМВСТ впроваджено автоматизований контроль за виконанням наказів, вказівок, планів роботи та інших документів, щодо яких визначено строки виконання і конкретних виконавців. Головна перевага цієї системи полягає в тому, що вона своєчасно і систематично сигналізує про реалізацію планів та інших заходів, забезпечує оперативні підрозділи інформацією про зміст і строки виконання заходів. Інформація про невиконані заходи залишається у пам'яті машини і надсилається до служби та керівництва доти, доки захід не буде виконаний або знятий з контролю. Використання такої системи надає контролю упередженого характеру.

Для перевірки дотримання законності, виявлення недоліків в оперативній роботі і внесення пропозицій щодо її вдосконалення вищі підрозділи можуть здійснювати комплексні і контрольні перевірки.

Комплексні перевірки охоплюють усі напрями роботи оперативного підрозділу, який перевіряється, як правило, за певний період, їх проводять через рік після комплексних з метою:

• усунення недоліків, виявлених у процесі комплексних перевірок;

• реалізації винесених контролюючими органами пропозиційщодо вдосконалення роботи.

Керівники оперативно-розшукових органів можуть також здійснювати безпосередній контроль за особистої участі в організації і проведенні ОРД. При цьому вони несуть персональну відповідальність не тільки за законність проведення ОРД, дотримання прав і законних інтересів громадян, забезпечення конспірації, а й за організацію ОРД загалом.

При здійсненні відомчого контролю можуть бути виявлені такі типові недоліки:

• умисне викривлення оперативно-розшукових даних;

• неправильне оформлення оперативно-службових документів;

• некомпетентність працівника:

• приховування фактів порушення режиму таємності;

• фальсифікація оперативних документів і умисне завищення показників службової діяльності тощо.

Важливою умовою належної організації оперативно-розшукової діяльності є контроль і перевірка виконання прийнятих рішень, які не тільки фіксують результати роботи виконавців, а й виявляють недоліки в оперативно- службовій діяльності, мобілізують невикористані резерви, запобігають порушенню дисципліни й законності. Контроль і перевірка виконання грунтуються на врахуванні наслідків оперативно-службової діяльності підлеглих підрозділів, співробітників відповідно до оперативної обстановки на закріпленій території. Це дає змогу керівникові об'єктивно визначити реальний внесок кожного підлеглого у вирішення поточних і перспективних завдань боротьби зі злочинністю, виявляти хиби в організації оперативно-розшукових заходів, певним чином оцінити професійні якості працівника. Контроль і перевірка допомагають своєчасно визначити результати виконання раніше прийнятих рішень і вносити відповідні корективи у плани роботи.

Важливим об'єктом контролю є система реєстрації та обліку заяв і повідомлень про злочини. Суворе дотримання законності на цій ділянці роботи вимагають відповідні нормативні акти МВС України. Контроль за виконанням наказів і вказівок МВС, станом розкриття злочинів і реалізації оперативних матеріалів, які здійснюють оперативні працівники, потрібно проводити щоденно.

В організації та інформаційному забезпеченні контролю за оперативно- розшуковою діяльністю важливу роль відіграють справи, які забезпечують концентрацію і систематизацію матеріалів, що характеризують стан роботи зі злочинністю та результати оперативно-розшукової діяльності.

Ці справи ведуть оперативні підрозділи з метою поступового накопичення, зберігання, систематизації, аналізу та практичного використання відомостей, потрібних для вдалої боротьби зі злочинністю.

Постійний контроль здійснюють за використанням сил і засобів під час розшуку осіб, які переховуються від слідства, суду та ухиляються від відбування покарання, а також за своєчасним доведенням розшукової інформації до особового складу органів внутрішніх справ та осіб, що співпрацюють з оперативними підрозділами, за виконанням розшукових завдань та нейтралізацією причин і умов, що сприяють переховуванню злочинців від відповідальності та тривалому ухиленню від покарання.