Стаття 334. Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю

1. Митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та ві­домості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

2. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов'язані надавати митним ор­ганам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

3. Відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митно­го оформлення, не потребують додаткового підтвердження.

4. Правоохоронні органи, фінансові установи, податкові та інші контролюючі орга­ни України відповідно до законодавства на письмові запити митних органів або з влас­ної ініціативи інформують митні органи про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

5. З метою здійснення митного контролю після випуску товарів митні органи мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, ви­пуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

6. Документи та відомості, у тому числі в електронній формі, що надавалися мит­ним органам декларантами або уповноваженими ними особами для здійснення мит­ного контролю, зберігаються митними органами не менш як протягом 1095 днів з дня завершення митних процедур.

1. Коментовану статтю законодавець присвячує документам і відомос­тям, необхідним для здійснення митного контролю. У ч. 1 коментованої статті визначено, що особи, які переміщують товари і транспортні засо­би комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи й відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

2. Особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційно­го призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані надавати митним органам документи й відомості, необхідні для здійснен­ня митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Митна декларація та інші документи подаються митному органу в елек­тронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її елек­тронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені ч. 3 ст. 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декла­рації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвід­чені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбаче­но подання оригіналів.

Дата і час подання митної декларації фіксується митним органом шля­хом її реєстрації, зокрема з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити в реєстрації митної декларації.

Митний орган зобов'язаний надати декларанту або уповноваженій ним особі можливість самостійного фіксування в електронній системі митного оформлення факту і часу подачі митному органу митної декларації або до­кумента, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необ­хідних для митного оформлення, на паперовому носії, а в разі електронно­го декларування - можливість одержання від митного органу повідомлен­ня про дату і час отримання цим органом електронної митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює. Ненадання митним органом такої можливості є бездіяльністю, яка може бути оскар­жена відповідно до глави 4 цього Кодексу.

При застосуванні письмової форми декларування можуть використо­вуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випад­ках.

Митна декларація й інші документи, подання яких митним органам пе­редбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді елек­тронних документів, мають однакову юридичну силу.

3. Відомості, що подаються особами, які переміщують товари, тран­спортні засоби комерційного призначення через митний кордон Укра­їни чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового підтвердження, якщо такі документи відповідають вимогам, встановленим у державі, в якій видано той чи інший документ, - сертифікат походження товару, TIR carnet, ATA carnet тощо.

4. Правоохоронні органи, фінансові установи, податкові й інші контр­олюючі органи України відповідно до законодавства інформують митні органи про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Таке інформування митних органів може здійснюватись як на письмові запити митних органів, що надсилаються в установленій законодавством України формі й порядку, або з власної ініціативи відповідних органів. Так, відповідно до ч. 4 ст. 558 Кодексу правоохоронні органи зобов'язані пись­мово повідомляти митні органи про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів із порушенням норм зако­нодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від пра­воохоронних органів митний контроль і митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника митного органу, який отримав цю опе­ративну інформацію, або особи, яка виконує його обов'язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

Прикладом співпраці митних і податкових органів може бути інфор­маційна взаємодія щодо експортних операцій з окремими видами товарів, урегульована наказом ДМСУ і ДПАУ “Про затвердження Порядку взаємо­дії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяль­ності” від 12.07.2004 № 512/387, 512/387.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль після випус­ку товарів, із цією метою вони мають право надсилати письмові запити й отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (зокрема в елек­тронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами. Митний контроль після випуску товарів і транспортних засобів можна звести до двох основних різновидів - плановий і позаплановий.

Не менш як 1095 днів від дня завершення митних процедур митними органами зберігаються документи й відомості, зокрема в електронній фор­мі, що надавалися митним органам декларантами або уповноваженими ними особами для здійснення митного контролю. Тож важливо точно ви­значити момент, коли митні формальності завершено.

Порядок завершення митного оформлення визначається ст. 255 цьо­го Кодексу. Так, за загальним правилом, воно завершується протягом чо­тирьох робочих годин із моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митно­му оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засо­би комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної

декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Цей строк може бути перевищений на час виконання відповідних фор­мальностей, визначених у ч. 2 ст. 255 Кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх мит­них формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлен­ня відповідних митних забезпечень (зокрема за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який від­повідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних і то­варно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.