Стаття 335. Подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю

1. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник за­лежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товарно-транспортні на­кладні);

в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супрово­джує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які міс­тять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, на­йменування країни відправлення та країни призначення товарів, найме­нування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д) найменування товарів;

е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;

2) при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис суд­на, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменуван­ня портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) пе­ревезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки това­рів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомос­ті про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадян­ство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, іме­на, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супрово­джує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розмі­щення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

3) при перевезенні повітряним транспортом:

а) стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповід­но до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (гене­ральна декларація);

б) документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);

в) документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та ви­вантажених з нього;

г) транспортні (перевізні) документи;

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що пере­возяться;

д) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супрово­джує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

е) відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;

є) відомості про найменування підприємства (організації, установи), що екс­плуатує судно, та кількість членів екіпажу;

ж) список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажир­ська відомість);

з) найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження това­рів;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

і) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

4) при перевезенні залізничним транспортом:

а) транспортні (перевізні) документи;

б) передатну відомість на залізничний рухомий склад;

в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);

г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супрово­джує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що пере­возяться;

5) при переміщенні трубопровідним транспортом та лініями електропередачі:

а) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що під­тверджують право володіння, користування та/або розпорядження това­рами;

б) акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість то­варів;

в) комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопро­відного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - раху- нок-фактуру;

г) найменування та адреса відправника товарів;

ґ) найменування та адреса отримувача товарів;

д) документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару.

2.

3. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший до­кумент, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, де­кларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну де­кларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтвер­джують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів не­тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних за­ходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпе­чення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із спла­ти митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Ко­дексу.

4. Під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здій­снити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна де­кларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які пла­нується ввезти на митну територію України;

в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну те­риторію України;

г) назва пункту пропуску через державний кордон України (митного органу), через який планується ввезення товарів;

ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на то­вари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Ко­дексом, які подаються митному органу для митного контролю.

У коментованій статті законодавець надає перелік документів, необхід­них для проведення митного контролю, залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів. Такі документи подаються до митного органу на паперовому або електронному носії.

1. Подання митним органам документів і відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, покладається на осіб, які переміщують то­вари й транспортні засоби через митний кордон України чи провадять ді­яльність, контроль за якою покладено на митні органи.

Залежно від способу переміщення товарів, їх характеру, кількісних і вартісних розмірів, мети переміщення й інших факторів митним органам можуть подаватись різні документи. Основне правило, яке при цьому діє, полягає в тому, що такому поданню підлягають усі документи і відомості, необхідні для здійснення у передбаченому обсязі митного контролю.

Якщо товари підлягають попередньому документальному контролю, то, відповідно до ст. 7 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспорт­них засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої ПКМУ “Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними” від 21.05.2012 № 451, після здійснення попереднього документального контролю посадова особа митного орга­ну проставляє відповідні відмітки у формі відбитків штампа й печатки на товаросупровідних (товарно-транспортних) документах і вносить інфор­мацію про проведення такого контролю до Єдиної автоматизованої інфор­маційної системи Держмитслужби.

1) Пункт 1 ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-ІІІ дає визначення автомобільного транспорту:

Автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задово­лення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях паса­жирів і вантажів автомобільними транспортними засобами.

Автомобільним транспортним засобом вважається колісний тран­спортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобілі, причіп, напів­причіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій. Автомобілем є колісний тран­спортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менш як чотири колеса, призначений для руху безрейковими дорогами і викорис­товується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування тран­спортних засобів, виконання спеціальних робіт.

а) до документів, що містять реєстраційні відомості про транспортний засіб, може належати реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - сві­доцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон.

б) міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) - це товарно- транспортна накладна міжнародного зразка, яка застосовується при здійсненні міжнародного товарообміну, й, відповідно, є основним і обов'язковим документом при здійсненні міжнародних перевезень. Вона містить відомості щодо місця, дати складання; імені й адреси відправника; імені й адреси транспортного агента; місця і дати при­йняття вантажу до перевезення та місця його доставки; імені й адре­си одержувача; прийнятого позначення характеру вантажу і типу його упаковки та, у разі перевезення небезпечних вантажів, їх загально­прийнятого позначення; кількості вантажних місць, їх особливої роз­мітки і номера; ваги вантажу брутто, кількості вантажу; пов'язаних із перевезенням витрат (вартість перевезення, додаткові витрати, мито і митні збори, а також інші витрати з моменту укладення договору до здавання вантажу); інструкції, необхідні для проходження митного контролю; вказівки, що перевезення провадиться згідно з вимогами, встановленими Конвенцією КДПВ. У разі потреби CMR може містити дані про заборону перевантаження вантажу; витрати, які відправник приймає на свій рахунок; суму накладеного на вантаж платежу, що під­лягає відшкодуванню при здаванні вантажу; заявлену вартість ванта­жу й суму додаткової цінності його при доставленні; інструкцію від­правника перевізнику щодо страхування вантажу; додаткові терміни виконання перевезення; перелік документів, переданих перевізнику. Перевізник стає відповідальним за вантаж від моменту підписання накладної CMR до моменту його передачі вантажоодержувачу. Тран­спортні (перевізні) документи оформлюються згідно з положеннями Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електро­нному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису).

в) якщо даним автомобільним транспортом здійснюється перевезення міжнародних поштових відправлень, має бути подано такі докумен­ти: митна декларація CN 23, використання якої обов'язкове під час переміщення (пересилання) посилок, міжнародних згрупованих по­штових відправлень із позначкою “Консигнація” і відправлень “EMS” та можливе у разі переміщення (пересилання) відправлень з оголо­шеною цінністю; митна декларація CN 22, використання якої обов'язкове під час переміщення (пересилання) дрібних пакетів, мішків “М” і відправлень “EMS” із вкладенням письмової кореспон­денції та можливе у разі пересилання бандеролей.

г) за наявності подаються також комерційні документи на товари. Це документи, які дають вартісну, якісну й кількісну характеристику то­вару. Їх оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на підста­ві їх здійснює оплату. Вартісна характеристика товару надається в рахунку і проформі-рахунку. Окрім рахунків, до комерційних доку­ментів належать специфікація, пакувальний лист, сертифікат якості, вагове свідчення тощо. Основним із комерційних документів є ко­мерційний рахунок, або рахунок-фактура, у якому вказується сума, що виставляється до сплати. Комерційні рахунки, якщо немає інших вказівок, виставляються продавцем на покупця. Опис товару в ко­мерційному рахунку має бути точним і повним, у всіх інших доку­ментах - у загальних виразах.

ґ) відомості про кількість вантажних місць і вид упаковки вказуються, як правило, у графі 31 вантажної митної декларації (далі - ВМД) “Вантажні місця й опис товарів - Маркування і кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості”, а також у графі 6, що вказує загальну кількість місць товарів.

д) під найменуванням товару мається на увазі слово, поєднання слів або слова і цифровий код, які відображають споживчі ознаки товару й однозначно ідентифікують товар у документообігу суб'єкта під­приємницької діяльності. Ці відомості подаються у відповідній графі ВМД та інвойсі, а також використовуються в інших товаросупровід­них документах.

е) вага брутто - загальна вага товару, до якої входить вага всієї упаков­ки (разом із піддонами), за винятком контейнерів та іншого тран­спортного обладнання.

Об'єм - місткість геометричного тіла, тобто частини простору, обме­женої однією або декількома замкнутими поверхнями. Місткість, або єм­ність, виражається числом кубічних одиниць, що поміщаються в об'ємі.

Відомості про вагу брутто або об'єм товарів подаються у ВМД (гра­фа 35), а також товаросупровідних документах (інвойсі, пакувальному лис­ті, CMR).

2) Водний транспорт треба розуміти як вид транспортного засобу, що перевозить вантажі та/або пасажирів водними шляхами сполучення, як природними (океани, моря, річки, озера), так і штучними (канали, водосхо­вища, водойми). Основним транспортним засобом є судно. За видом вико­ристовування акваторій водний транспорт поділяється на річковий і мор­ський. Документи, необхідні для митного контролю, подає капітан судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном.

а) генеральна декларація - документ, що містить відомості про мор­ське судно, наявність чи відсутність на його борту вогнепальної зброї, боєприпасів, наркотичних (психотропних) лікарських засобів, які є в судновій аптечці, а також про суднову касу. Вона пред'являється тільки після прибуття морського судна з-за кордону. Для проведення митного оформлення каса повинна мати такі дані: найменування і опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належ­ність, прізвище капітана, прізвище й адресу суднового агента.

б) декларація про вантаж - документ установленого зразка, який міс­тить транспортні характеристики вантажу й умови його безпечного морського перевезення, а також заяви вантажовідправника про на­лежну підготовку вантажу до транспортування. Декларація про ван­таж і додаткові документи оформлюються державною, російською, англійською мовами, зрозумілими учасникам транспортного проце­су. Її визначення дається у п. 3 Положення про порядок підготовки та подання інформації про вантаж для його безпечного морського пе­ревезення, затвердженого наказом міністерства транспорту України № 497 від 14.12.1998. Порядок її заповнення затверджується цим же Положенням.

в) декларація про суднові припаси є основним документом, що містить відомості про товари, призначені для споживання на судні. До неї входять відомості про продовольчі товари, наявні на судні й призна­чені для забезпечення команди; товари, для продажу на судні паса­жирам і членам екіпажу; паливо; мастильні матеріали; воду; матері­ально-технічне оснащення для потреб судна. Окремою графою в де­кларації про суднові припаси мають бути виділені кількість і найме­нування тютюнових та алкогольних виробів, що знаходяться на бор­ту судна, а також кількість і найменування тютюнових і алкогольних виробів, необхідних для забезпечення потреб членів екіпажу на час стоянки в порту. Декларація про суднові припаси підписується капі­таном судна або особою, ним уповноваженою.

г) декларація про особисті речі членів екіпажу судна - це документ, що використовується для митного оформлення суден закордонного плавання, де наводяться відомості про наявність у членів екіпажу то­варів, валюти й цінностей. Згідно зі ст. 2.5.2. Додатка до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 р., як правило, державній владі слід вимагати відомостей лише про такі особисті речі екіпажу, які підлягають накладенню мита, забороні або обмеженням.

ґ) суднова роль - документ, у якому зазначаються відомості про кіль­кість і склад екіпажу: прізвище та ім'я члена екіпажу, громадянство, звання або посада, дата і місце народження, тип і номер документа, що посвідчує особу, порт і дата вибуття (прибуття), а також назва судна, держава й порт реєстрації (ст. 1 Закону України “Про прикор­донний контроль” від 05.11.2009 № 1710-VI).

д) список пасажирів повинен містити перелік пасажирів, які перебува­ють на судні. Це документ, у якому для здійснення митного контро­лю мають бути вказані такі дані, як загальна кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дата і місце їх народження, порти посадки і висадки цих пасажирів.

е) див. підпункт в) пункту 1) частини 1 коментованої статті.

є) при перевезенні водним транспортом товарів основним перевізним документом є накладна. Вона підписується вантажовідправником, супроводжує вантаж на всьому шляху його прямування і видається вантажоодержувачу в пункті призначення разом із вантажем. На під­ставі накладної порт або причал відправлення складає дорожню ві­домість, яка також рухається разом із вантажем і після видачі ванта­жу в пункті призначення залишається у перевізника. Для посвідчен­ня приймання вантажу до перевезення вантажовідправнику вида­ється квитанція. Дата приймання вантажу до перевезення посвідчу- ється календарним штемпелем порту або причалу відправлення на накладній, квитанції та дорожній відомості. Ще одним товарно-тран­спортним документом, який може використовуватися у даному разі, є коносамент. Це документ для морських перевезень, аналогічний товарно-транспортній накладній. Коносамент виписується мор­ським перевізником. У ньому зазначаються такі дані: найменування судна (якщо вантаж прийнято до перевезення визначеним судном); найменування перевізника, місце приймання вантажу до перевезен­ня, найменування відправника; місце призначення або направлення судна, найменування одержувача вантажу (коносамент на пред'яв­ника, іменний коносамент, ордерний коносамент); найменування, маркування, стан, зовнішній вигляд і властивості вантажу; кількість місць та/або вага та/або об'єм вантажу; дані про фрахт та інші належ­ні перевізникові платежі; кількість складених примірників коноса­мента; підпис представника перевізника. Перевізник, згідно із ст. 137 Кодексу торговельного мореплавства України, може видати не коносамент, а інший документ на підтвердження отримання ван­тажу для перевезення.

ж) див. підпункт г) пункту 1) частини 1 коментованої статті. Відомість є документом вільної форми про розміщення товарів на борту судна і повинна встановлювати наявність товарів на борту та їх точне міс­цезнаходження.

з) відомість про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезен­ня яких на митну територію України заборонено або обмежено, по­винна вказувати на наявність чи відсутність у членів екіпажу, а також на судні валютних цінностей, лікарських засобів, до складу яких вхо­дять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні й отруйні речови­ни, у зв'язку з тим, що до цих товарів встановлено особливий режим контролю. Ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також їх вивезення можливе лише за умови наявності спеціального дозволу, обумовленого Порядком видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психо­тропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою КМУ від 03.02.1997 № 146. Режим ввезення й вивезення валютних цінностей, а також обмеження такого ввезення або вивезення встановлюються постановою Національного банку України “Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України” від 11.06.2008 № 520/15211.

и) відомість про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних то­варів, зброї, боєприпасів необхідна для подання митним органам з огляду на особливий режим переміщення цих товарів через митний кордон України. Зброя й інші небезпечні товари підпадають під об­меження, встановлені ст. 197 Митного кодексу. Порядок реєстрації і умови переміщення через державний кордон України зброї визначе­но Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми власти­востями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених па­тронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (далі - Інструкція), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 07.10.1998 за № 637/3077. Відповідно до п. 12.14 Інструкції вогнепальна зброя, крім зброї армійських зразків, заряджені патро­ни до неї, пневматична та холодна зброя громадянами України пере­возяться через державний кордон на підставі дозволів МВС, ГУМВС, УМВС України, а іноземними громадянами - тільки за дозволом МВС України.

3) Повітряний транспорт є одним із видів транспорту, що переміщуєть­ся у повітряному просторі. Згідно з п. 81 ст. 1 Повітряного кодексу України повітряний простір України - частина повітряної сфери, розташована над суходолом і водною територією України, зокрема над її територіальними водами (територіальним морем), і обмежена вертикальною поверхнею, що проходить по лінії державного кордону України. Повітряні перевезен­ня здійснюють повітряні судна - апарати, що підтримуються в атмосфері у результаті їх взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, від­битим від земної поверхні (п. 79 ст. 1 Повітряного кодексу України). До­кументи, необхідні для митного контролю, подає командир повітряного судна. За відсутності на борту повітряного судна товарів за рішенням по­садової особи (старшого зміни) підрозділу митного органу, який здійснює митний контроль і митне оформлення повітряного судна, митний контр­оль повітряного судна може здійснюватися документально без присутнос­ті посадових осіб митного органу на борту цього повітряного судна. Про таке рішення зазначена посадова особа (старший зміни) повідомляє пред­ставнику міжнародного аеропорту або перевізнику й органу охорони дер­жавного кордону. Документи на повітряне судно передаються представни­ком перевізника для оформлення у підрозділ митного органу, який здій­снює митний контроль і митне оформлення повітряного судна.

а) генеральна декларація повітряного судна - це документ, форму яко­го визначено Міжнародними стандартами та рекомендованою прак­тикою “Спрощення формальностей” (додаток 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію) і який містить відомості про власника повітряного судна або про виконавця рейсу, а також реєстраційний номер повітряного судна чи його військовий знак, номер і дату вико­нання рейсу, назви аеропортів відправлення, проміжних посадок, призначення, час прибуття тощо. Якщо судно використовується тіль­ки для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон Украї­ни, його декларування здійснюється без подання вантажної митної декларації, про що зазначається у генеральній декларації.

б) вантажна відомість (каргоманіфест) - документ, у якому зазначають­ся номери авіаційних вантажних накладних, кількість вантажних місць, вага товарів, що завантажуються на борт, вивантажуються з борту повітряного судна, яке перебуває під митним контролем, та інші відомості, що використовуються під час переміщення товарів (п. 2 ст. 4 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що перемі­щуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвер­дженої постановою КМУ “Питання пропуску через державний кор­дон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних тран­спортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними” від 21.05.2012 № 451). Авіаційна вантажна накладна (або транспортна накладна) - документ, оформлений вантажовідправником чи від іме­ні вантажовідправника, зокрема його електронна копія (у разі засто­сування), який є свідченням укладання договору перевезення і при­йняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у ньому (далі - авіавантажна накладна). Авіавантажна накладна еквівалентна повідомленню про відправлення і може використовуватися при пе­ревезенні. У більшості випадків під терміном “авіаційна вантажна накладна” мається на увазі також квитанція на отримання вантажу. (П. 1 розд. 3 Правил повітряних перевезень вантажів, затверджених наказом Державіаслужби “Про затвердження Правил повітряних пе­ревезень вантажів” від 14.03.2006 № 186).

в) наказ Укравіатрансу та МВС “Про затвердження Правил супрово­дження в контрольованих зонах авіапідприємств матеріальних цін­ностей і пасажирів” від 11.06.1996 № 168/397 дає таке визначення бортових припасів: це предмети, які надані експлуатантом для вико­ристання або продажу на борту повітряного судна під час польоту, в тому числі бортове харчування. Бортові припаси до вантажу не на­лежать, саме тому вимагається окремий документ, що має відповідні дані.

г) див. коментар до пп. б п. 1 ч. 1 коментованої статті. ґ) див. коментар до пп. г п. 1 ч. 1 коментованої статті.

д) див. коментар до пп. в п. 1 ч. 1 коментованої статті.

е) відповідно до Правил реєстрації державних повітряних суден Украї­ни та Правил сертифікації екземпляра державного повітряного судна України реєстраційним (розпізнавальним) знаком повітряного судна є знак, який складається з групи символів і надається Укравіацією конкретному повітряному судну, що реєструється у Державному реє­стрі цивільних повітряних суден України. Державний знак повітря­ного судна - знак, який складається з групи символів та визначає на­ціональну належність повітряного судна. Надається державі реєстра­ції Міжнародною організацією цивільної авіації (ZKAO). Цей знак на­дається Укравіацією повітряним суднам, що реєструються у Держав­ному реєстрі цивільних повітряних суден України. Розпізнавальні знаки наносяться на поверхню повітряного транспортного засобу. Польоти без таких знаків, окрім випробувальних польотів, заборо­няються. Відповідні дані заносяться до реєстраційного посвідчення державного повітряного судна. Відомості про маршрут польоту вка­зуються у плані польоту.

є) відомості про експлуатанта повітряного судна вказуються у Свідо­цтві експлуатанта, що видається Державіаслужбою України. При де­кларуванні запасів, призначених для споживання, відомості про екс- плуатанта вказуються у графі 8 ВМД.

ж) див. коментар до пп. д п. 2 ч. 1 коментованої статті. Пасажирська ві­домість (пасажирський маніфест) є документом встановленого зраз­ка, у якому вказується загальна кількість пасажирів, їх прізвища та повні імена і по батькові, відомості про документ, що посвідчує осо­бу, маршрут руху, відомості про ручну поклажу, а також ставиться відмітка (у вигляді особистого підпису) про ознайомлення з прави­лами техніки безпеки. Цей документ підписується командиром пові­тряного судна.

з) для митного контролю товарів, що перевозяться на борту повітряно­го судна, подаються вантажні накладні, які є документами, оформле­ними вантажовідправником чи від імені вантажовідправника, котрі є свідченням укладання договору перевезення і прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у них. Це комплект документів на перевезення матеріальних цінностей повітряним транспортом, який складається з 3 примірників (оригіналів) і 9 копій (у тому разі, якщо це типова авіаційна вантажна накладна) або з 3 примірників і від 6 до 11 копій (у тому разі, якщо це основна авіаційна вантажна на­кладна). Поняття “авіаційна накладна” було закріплене у 1961 р. пе­реглянутою Варшавською конвенцією. Нинішня форма застосову­ється незалежно від того, чи була ратифікована переглянута конвен­ція тією чи іншою країною, чи ні. Авіаційна вантажна накладна міс­тить усі дані, необхідні кожному з учасників доставлення вантажу повітряним транспортом. Так, наприклад, у ній зазначаються найме­нування відправника і одержувача товару, перевізника, їх адреси, та­риф на доставку продукції. Також передбачені графи для простав­лення відміток кінцевим одержувачем про точність виконання вказі­вок, зазначених у документі, поля для внесення інформації про при­йняття вантажу до відправки. Ще в обов'язковому порядку в наклад­ній фіксуються характеристики товару - його вага, габарити, марку­вання, кількість, описи, вказівки про спосіб навантаження і виванта­ження, заявлена цінність відправлення, інформація про сплату збо­рів і їх платника.

и) див. коментар до пп. з п. 2 ч. 1 коментованої статті.

і) див. коментар до пп. и п. 2 ч. 1 коментованої статті.

4) Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України “Про залізничний транспорт” від 04.07.1996 № 273/96-ВР залізничний транспорт - виробничо-техноло­гічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту за­гального користування, призначений для забезпечення потреб суспіль­ного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності й видів діяльності тощо. Це вид транспорту, що здійснює перевезення пасажирів і вантажів у колісних екіпажах, що рухаються залізничною колією. Відповідно до Типо­вої технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних тран­спортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунк­тах пропуску через державний кордон, затвердженої ПКМУ від 21.05.2012 № 451, декларування залізничного рухомого складу (зокрема порожнього), що використовується для перевезення у міжнародному сполученні това­рів, пасажирів і для технічного обслуговування ділянок залізниць України, які проходять територією інших держав, здійснюється шляхом подання митному органові в пункті пропуску (пункті контролю) або на прикордон­ній передавальній станції, або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу інформації про такі залізничні транспортні засоби і мету їх переміщення (під навантаження, повернення, технічне об­слуговування ділянок залізниць України тощо), зазначені у передатній ві­домості, перевізних документах чи натурному листі. Митний контроль за переміщенням через митний кордон України залізничного рухомого скла­ду (зокрема порожнього) здійснюється посадовими особами митних орга­нів шляхом перевірки відомостей, зазначених у документах, що подаються для здійснення митних процедур. Для цілей митного контролю використо­вується інформація, що міститься в автоматизованому банку даних Укрза­лізниці. Порядок подання такої інформації встановлюється наказами цен­трального органу виконавчої влади, що забезпечує формування й реалі­зує державну політику у сфері фінансів, і центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту. Для здійснення митного контролю працівники прикордонної передавальної станції подають посадовим особам митного органу відповідні документи. Посадова особа митного органу реєструє по­дані для здійснення митного контролю документи, перевіряє відповідність даних, зазначених у них, даним, що містяться у передатній відомості, а та­кож комплектність необхідних товаросупровідних документів.

а) див. коментар до пп. б п. 1 ч. 1 коментованої статті.

б) відповідно до п. 1.4 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої спільним наказом ДМСУ й Мініс­терства транспорту та зв'язку України “Про затвердження інструкцій про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України” від 18.09.2008 № 1019/1143, передатна відомість - документ, який засвідчує факт передання товару (вантажу) однією залізницею іншій і складений за формою, наведеною в додатку 36 до Службової інструкції до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

в) цього разу подається декларація про припаси, у якій зазначається факт наявності припасів на потязі, їх назви й кількість. п. 48 ст. 1 МКУ до припасів відносить такі категорії товарів: а) товари, призначені для споживання пасажирами і членами екіпажів (бригад) на борту транспортних засобів, незалежно від того, продаються ці товари чи ні; b) товари, необхідні для експлуатації і технічного обслуговування транспортних засобів на шляху прямування та у пунктах проміжних стоянок чи зупинок (у тому числі пально-мастильні матеріали), крім запасних частин та устаткування, які знаходяться у транспортних за­собах на момент прибуття на митну територію України або доставля­ються на них під час перебування на цій території; с) товари, які при­значаються для продажу на винос пасажирам та членам екіпажів (бригад) транспортних засобів і знаходяться у цих транспортних за­собах на момент прибуття на митну територію України або доставля­ються на них під час перебування на цій території.

г) див. коментар до пп. в п. 1 ч. 1 коментованої статті. ґ) див. коментар до пп. г п. 1 ч. 1 коментованої статті.

5) Систему трубопровідного транспорту України становлять: магі­стральний трубопровідний транспорт, що функціонує як єдиний техноло­гічний комплекс з усіма об'єктами й спорудами, за допомогою якого здій­снюють транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів тран­спортування споживачам; промисловий трубопровідний транспорт - весь інший немагістральний транспорт у межах виробництв, а також нафтога­зові внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газо­провідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, меліоративні системи тощо. Правові, економічні й організаційні принципи діяльності трубопровідного транспорту визначає Закон України “Про трубопровід­ний транспорт”. Лінія електропередавання (ЛЕП) - один із компонентів електричної мережі, споруда, призначена для передачі електроенергії за допомогою електричного струму, а також електрична лінія у складі такої системи, що виходить за межі електростанції або підстанції.

а) відповідно до Положення про форму зовнішньоекономічних догово­рів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, Зовніш­ньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іно­земних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припи­нення їх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяль­ності. Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприєм­ницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації між­народних органів і організацій, якщо це не заборонено прямо та у ви­нятковій формі Законом України “Про зовнішньоекономічну діяль­ність” й іншими законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо іншого не передбачено міжнародним договором України чи законом. У цьому документі зазначаються такі дані: повне найменування сторін - учас­ників зовнішньоекономічної операції; який товар (роботи, послуги) один із контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого ре­зультату виконуваної роботи; кількість і якість товару; вид транспор­ту й базові умови поставки; ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів; умови платежів; упаковка й маркування товару тощо.

б) актом приймання-передачі оформляється передача товару від поста­чальника покупцеві, при цьому форми такого документа чинним за­конодавством не встановлено. Зазвичай у акті приймання-передачі товару вказується інформація про товар, його загальна кількість і якість, вартість товару, місце й дата передачі товару, наявність чи відсутність претензій щодо кількості і якості товару тощо. Акт під­писується уповноваженими представниками постачальника й по­купця і, за умови узгодження цього в договорі поставки, скріплюєть­ся печатками сторін. Також може використовуватися довідка-під- твердження, що фіксує кількість товарів. У наказі Міністерства фі­нансів України “Про митні формальності на трубопровідному тран­спорті та лініях електропередачі” для різних видів товарів указують­ся окремі види документів, що є актами приймання-передачі товарів.

в) щодо комерційних документів див. коментар до пп. г п. 1 ч. 1 комен­тованої статті. Рахунок-фактура - у комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кіль­кість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. ін.), умови постачання і зведення про відправника й одержувача. Рахунок-фактура є основним доку­ментом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги від­повідно до вказаних умов. У міжнародній практиці використовуєть­ся інвойс, який є аналогом рахунка-фактури.

г) відомості про найменування й адреси відправника можуть указува­тися у різних документах, наприклад, у документі постачальника, акті приймання-передачі товару або у графі 1 Сертифіката про похо­дження товарів форми СТ-1. Документ із зазначенням таких відо­мостей вибирається на розсуд декларанта. До таких відомостей вхо­дять повна назва суб'єкта, його юридична і фактична адреси.

ґ) відомості щодо найменування й адреси одержувача можуть указува­тися у різних документах, наприклад, акті приймання-передачі това­ру або у графі 2 Сертифіката про походження товарів форми СТ-1. До таких відомостей входять повна назва суб'єкта, його юридична і фактична адреси.

д) сертифікат якості - це письмовий документ, складений у довільній формі й виданий виробником товару (продукції), щоб підтвердити відповідність виробленого ним товару (продукції) вимогам, які став­ляться до якості такого товару (продукції). Сертифікат якості зазви­чай складається в декількох примірниках, один із яких прямує разом із вантажем, а другий надсилається разом із рахунком і документа­ми, необхідними для оплати. При імпорті товарів митниця розглядає сертифікат якості як довідковий документ, що дає інформацію про якісні й кількісні характеристики імпортованого товару. Сертифікат якості може бути необхідним для отримання сертифіката відповід­ності. До дозволів, що підтверджують якість товарів, як правило, від­носять дозвіл на торгівлю, а також різного роду санітарні й інші до­зволи, які видаються відповідними державними органами. Різновиди дозволів, що вимагаються до подання, залежать від конкретного пе­реміщуваного товару.

2. Перелік документів, які підтверджують дотримання обмежень і забо­рон щодо переміщення товарів через митний кордон України, визначено ПКМУ “Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмежен­ня щодо переміщення через митний кордон України” від 21.05.2012 № 436. Прикладами таких документів є: Дозвіл на право ввезення (вивезення) чи на право транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин або пре­курсорів наркотичних засобів і психотропних речовин; ліцензія на експорт товарів; ліцензія на імпорт товарів; сертифікат про походження лісома­теріалів і виготовлених із них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій; свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культур­них цінностей тощо. Види документів, що подаються, залежать від харак­теру переміщування товарів. Повний перелік таких документів заявлено у розд. 5 Класифікатора документів ДМСУ. Такі документи подаються неза­лежно від того, який транспортний засіб використовується у конкретному випадку.

3. Митна декларація (далі - декларація) - письмова заява громадянина (уповноваженої особи), яка подається митному органу й містить відомос­ті про предмети, які переміщуються громадянами через митний кордон України, необхідні для їх митного контролю і митного оформлення. Форма декларації затверджена ПКМУ “Про перелік відомостей, що оголошують­ся громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів” від 15.07.1997 № 748 (зі змінами). У разі подання декларації разом із нею подаються: докумен­ти, що визначають вартість товару. До них згідно зі ст. 53 МКУ можна від­нести інвойс або рахунок-фактуру чи рахунок-проформу (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), а також зовнішньоекономічний договір (контр­акт) чи документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявнос­ті; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські до­кументи, які підтверджують вартість товару й містять реквізити, необхід­ні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не входять у вар­тість товару, а також документи, що містять відомості про вартість пере­везення оцінюваних товарів; копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові доку­менти, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Рахунок-фактура - у комерційній практиці документ, який надається про­давцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. ін.), умови постачання і зведення про відправника й одержувача. Раху- нок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. У міжнародній практиці використовується інвойс, який вважається аналогом рахунка-фактури. Ра­хунок-проформа - комерційний документ, що містить відомості про ціну товару, але не використовується для здійснення розрахунків за товар.

Декларація митної вартості - заява особи митному органу за встанов­леною формою відомостей про митну вартість товарів, які переміщують­ся через митний кордон України чи щодо яких змінюється митний режим.

ч. 5 ст. 52 МКУ передбачає три випадки, коли подання декларації митної вартості при імпорті є обов'язковим, а саме: 1) якщо до ціни, що була фак­тично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, входять витрати, зазначені в ч. 10 ст. 58 Кодексу, і якщо вони не були закладені в ціну (ч. 2 ст. 267 МКУ); 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вилучені витрати, зазначені в ч. 11 ст. 58 Кодексу (ч. 3 ст. 267 МКУ); 3) якщо покупець і продавець пов'язані між собою. У інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням де­кларанта або уповноваженої ним особи. Декларація митної вартості не по­дається, зокрема, у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визна­чення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, причетні до ви­значення митної вартості товарів, та надані документи, які підтверджують зазначене (ст. 52 МКУ).

У митній декларації, що подається до митного органу, мають бути вка­зані відомості: 1) котрі підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію: прізвище, ім'я та по батькові особи, відомості про доку­мент, що засвідчує особу (паспорт), адреса і телефон, а також відомості про кваліфікаційне свідоцтво особи, уповноваженої на декларування; 2) про договір (контракт) вказуються у графі 44 “Додаткова інформація / подані документи”, а саме: код і номер документа, дата видачі й термін дії доку­мента; 3) про усі товаросупровідні, а також інші документи, необхідні для проведення митного контролю, - у графі 44 декларації.

4. Попереднє повідомлення про намір ввезти або вивезти товар на або з митної території України є відповідною заявою суб'єкта ЗЕД, разом із якою подаються передбачені МКУ документи й відомості. Попереднє повідо­млення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюєть­ся шляхом надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до ст. 94 МКУ. Це документ, що оформлюється згідно з вимо­гами розд. 4 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслуж- би України від 08.12.1998 № 771 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.01.1999 за № 42/3335, та з наказом Держмитслужби України “Про затвердження Порядку заповнення та використання попереднього повідомлення” від 24.04.1999 № 240, зареєстрованим у Міністерстві юсти­ції України 14.05.1999 за № 306/3599.

1) для ввезення товарів на митну територію України при наданні попе­реднього повідомлення подаються такі документи:

а) попереднє повідомлення або попередня митна декларація. Попере­днє повідомлення (далі ПП) - це документ, який складається на бланку уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (МД-3) і містить відомості про товари, які мають бути переміщені через митний кордон України. Заповнене згідно з установленим по­рядком ПП та його електронна копія до моменту ввезення товарів подаються безпосередньо до відповідного структурного підрозділу митного органу за місцем державної реєстрації або розташування підприємства, на адресу якого ввозяться товари. Надання митному органу попереднього повідомлення здійснюється декларантом. По­передня митна декларація - документ, який подається до ввезення в Україну товарів (транспортних засобів) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропус­ку через державний кордон України. Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерцій­ного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з ме­тою проведення аналізу ризиків і прискорення виконання митних формальностей. Особливості оформлення й подання попередньої митної декларації визначені у ст. 259 МКУ.

б) дані про товар указуються у відповідних графах ПП, а також може подаватися інвойс, що містить відповідні дані.

в) дані про вид транспорту вказуються у графі 26 попереднього повідо­млення.

г) у графі 29 “Митниця на кордоні” зазначаються найменування митно­го органу, через який передбачається переміщення товарів, і його п'ятизначний цифровий код відповідно до Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних уста­нов та організацій, затвердженого наказом Держмитслужби України від 26.04.2006 № 335.

ґ) див. коментар до ч. 2 коментованої статті. Відомості про такі доку­менти вказуються у попередньому повідомленні.

2) Для вивезення товарів із митної території України подаються митна декларація або супровідні документи у випадках, встановлених МКУ, за­лежно від виду переміщуваних товарів та інших особливостей такого пере­міщення.