РОЗДІЛ 4 ЮРИСДИКЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо публічних правових суперечок:

1) суперечок фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-пра­вових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких суперечок законом установлено інший порядок судового провадження;

2) суперечок щодо приймання громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) суперечок між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, зокрема делегова­них повноважень;

4) суперечок, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністратив­них договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічної правової суперечки надано такому суб'єкту законом;

6) суперечок щодо правовідносин, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) суперечок фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи безді­яльності в частині доступу до публічної інформації;

8) суперечок щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) суперечок щодо оскарження рішень атестаційних, конкурс­них, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних орга­нів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) суперечок щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звіль­нення їх посадових осіб;

11) суперечок фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком суперечок, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зі зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) суперечок щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопору­шення, передбачені Законом України «Про відповідальність переві­зників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».

Слід мати на увазі, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поши­рюється на такі категорії справ:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених КАСУ;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об’єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

5) щодо позовних вимог, які є похідними від вимог у приватній правовій суперечці та заявлені разом з ними, якщо ця суперечка підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочин­ства й перебуває на розгляді відповідного суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи ухва­лені (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повнова­ження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для ухвалення рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) із дотриманням принципу рівності перед законом, запобіга­ючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі ухвалення рішення;

10) своєчасно, тобто упродовж розумного строку.

Підсудність - це поділ на групи за юридичними ознаками і властивостями адміністративних справ, вирішення яких віднесено законом до компетенції певного адміністративного суду^[CCCII]. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України можна виділити предметну, територіальну та інстанційну підсудність.

Предметна підсудність (юрисдикція) визначається КАСУ відповідно до предмета позову. Відтак місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльно­сті суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяль­ності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів.

Окружним адміністративним судам підсудні всі інші адміністра­тивні справи.

Територіальна підсудність (юрисдикція) відповідно з КАСУ є:

- абсолютно визначеною - «Позови до фізичної особи пред'явля­ються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. Позови до юридичних осіб

пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (ст. 26 КАСУ);

- альтернативною - «Адміністративні справи з приводу оскар­ження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які ухвалені (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішу­ються за вибором позивача адміністративним судом за зареє­строваним у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, розташування) цієї особи-позивача або адміністра­тивним судом за місцеперебуванням відповідача. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцеперебуванням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністра­тивним судом за вибором позивача (ст. 25 КАСУ);

- виключною - «Адміністративні справи з приводу оскар­ження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повно­важень, повноваження якого поширюються на всю територію України, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про пору­шення законодавства у сфері публічних закупівель і рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністра­тивні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністра­тивні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представни­цтво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстра­ційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поши­рюється на місто Київ» (ст.

Інстанційна підсудність характеризується наявністю трьох ланок адміністративних судів:

Суд першої інстанції. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених ч. 2-4 ст. 22 КАСУ

Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної потреби земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.

Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результа­тів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльно­сті Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради право­суддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів.

Суд апеляційної інстанції. Апеляційні адміністративні суди перегля­дають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністра­тивних судів), які перебувають у межах їхньої територіальної юрис­дикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

У випадках, визначених КАСУ, Верховний Суд переглядає в апеля­ційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеля­ційного адміністративного суду. Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Суд касаційної інстанції. Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касацій­ному порядку як суд касаційної інстанції.

Питання для самоконтролю

1. Визначте та схарактеризуйте види територіальної підсудності.

2. На які категорії справ відповідно до КАСУ не поширюється юрисдикція адміністративних судів?

3. Назвіть і схарактеризуйте види підсудності адміністратив­них справ.

Література для поглибленого вивчення

1. Адміністративне судочинство України: теорія та практика: монографія. Київ: ВАІТЕ, 2015. 288 с.

2. Бевзенко В. Адміністративна юрисдикція: поняття, сутність, проблеми відмежування. Вісник Вищого адміністративного судо­чинства України. 2013. №3. С. 39-53.

3. Армаш Н., Бандурка О., Басов А. та ін. Кодекс адміністратив­ного судочинства України: наук.-практ. комент. Київ: Прецедент; Істина. 890 с.