Система та повноваження адміністративних судів
Адміністративні суди є спеціалізованими судами у системі судів загальної юрисдикції1. Адміністративні суди утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду[226] [227]. Так, відповідно до Указу Президента України від 1 жовтня 2002 р. № 889/2002, в системі судів загальної юрисдикції утворено Вищий адміністративний суд України з місцезнаходженням у м. Києві. Кількість суддів Вищого адміністративного суду України, відповідно до Указу Президента України від 7 листопада 2002 р. № 995/2002, становить 65 осіб, а 22 грудня 2004 р. Указом Президента України призначено першого в історії адміністративного судочинства Голову Вищого адміністративного суду України. Отже, започатковано реальне створення адміністративного судочинства. Указом Президента України від 16 листопада 2004 р. № 1417/2004 з 1 січня 2005 р. у системі адміністративних судів України утворено 27 окружних адміністративних судів, відповідно до адміністративно-територіального поділу — в кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, а також утворено 7 апеляційних адміністративних судів: Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, Севастопольський, Харківський. Повноваження вказаних апеляційних адміністративних судів поширюються на такі території: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд — Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області; Донецький апеляційний адміністративний суд — Донецька, Луганська області; Київський апеляційний адміністративний суд — Вінницька, Житомирська, Київська, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ; Львівський апеляційний адміністративний суд — Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області; Одеський апеляційний адміністративний суд — Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Севастопольський апеляційний адміністративний суд — Автономна Республіка Крим, м. Харківський апеляційний адміністративний суд — Полтавська, Сумська, Харківська області. Аналіз зазначених указів Президента України та статей 18— 20 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави стверджувати про наявність в Україні певної системи адміністративних судів, яка складається із: 1) місцевих адміністративних судів, до яких входять: — місцеві загальні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів) як адміністративні суди; — місцеві окружні адміністративні суди, що утворені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; 2) апеляційних адміністративних судів; 3) Вищого адміністративного суду України; 4) Верховного Суду України. Місцеві адміністративні суди є судами першої інстанції і розглядають справи, пов’язані з правовідносинами у публічно- правовій сфері (справи адміністративної юрисдикції). Підсудність окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом1. Місцеві адміністративні суди здійснюють: 1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; 2) процесуальні дії та організаційні заходи для забезпечення розгляду справи; 3) контроль за своєчасним зверненням до виконання судових рішень; 4) ведення судової статистики; 5) інші передбачені законом повноваження. [228] [229] Апеляційні адміністративні суди утворюються в апеляційних округах відповідно до зазначеного Указу Президента України. До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково. У складі апеляційного адміністративного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах адміністративної юрисдикції. Апеляційні адміністративні суди: 1) переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів, які знаходяться в межах їх територіальної юрисдикції, в апеляційному перегляді як суди апеляційної інстанції; 2) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють практику в адміністративних справах; 3) надають методичну допомогу в застосуванні законодавства місцевим судом; Мають інші передбачені законом повноваження. Судом апеляційної інстанції може бути й Вищий адміністративний суд України у випадках перегляду в апеляційному порядку судового рішення окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ, лише щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів чи всеукраїнського референдуму (ч. 3 ст. 20, ч. 3 ст. 172, ч. 6 ст. 177 КАСУ). Вищий адміністративний суд України діє як суд першої інстанції лише у випадках: а) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму; б) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ч. 4 ст. 18 КАСУ), а також як суд касаційної інстанції (ст. 210 КАСУ). Вищий адміністративний суд: 1) розглядає в касаційному порядку адміністративні справи у сфері публічних правовідносин; 2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; 3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства; 4) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Верховний Суд України переглядає судові рішення за винятковими обставинами. Перегляд таких рішень є різновидом касаційного провадження. Підставами для провадження за винятковими обставинами є: 1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права; 2) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною? такими, що порушують міжнародні зобов’язання України. Верховний Суд України переглядає судові рішення за винятковими обставинами у складі судів його Судової палати в адміністративних справах. Верховний Суд України: 1) переглядає в порядку повторної касації справи за винятковими обставинами; 2) дає судам роз’яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; 3) у разі необхідності визнає нечинними роз’яснення Пленуму Верховного адміністративного суду України; 4) звертається до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів; 5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства; 6) у межах повноважень вирішує питання, що випливають із міжнародних договорів України; 7) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Таким чином, формування судового контролю за публічним управлінням та забезпечення розгляду і вирішення спорів, що виникають у сфері діяльності публічної адміністрації має логічне завершення, яке опосередковується створенням повноцінної системи адміністративного судочинства. Ця система включає в себе як сукупність адміністративних судів, так і сукупність принципів, форм і методів відправлення правосуддя, яке пов’язане з діяльністю у сфері адміністративно-публічних правовідносин. 11.4.
Еще по теме Система та повноваження адміністративних судів:
- 3.1. Система адміністративних судів
- 3.2. Структура адміністративних судів
- Система та повноваження суб’єктів адміністративно-правового регулювання діяльності державних підприємств
- Удосконалення законодавства у сфері адміністративно- правового забезпечення реформування місцевих судів в Україні
- Місце і роль адміністративного права в системі реформування місцевих судів в Україні
- Вирішення проблем перегляду рішень адміністративних судів у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця
- Адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації, які здійснюють реформування місцевих судів в Україні
- Основні рекомендовані повноваження органів публічної влади на різних рівнях адміністративно-територіального поділу
- Юрисдикція адміністративних судів у публічно-правових спорах, що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця
- § 4. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів УКраїни з дорученнями до іноземних судів
- 3.1. Проблеми становлення системи господарських судів України